22 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 905/1397/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
позивача - Кожевнікова О.М.,
відповідача - Гордієнко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промспецбуд"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 (головуючий суддя - Гетьман Р.А., судді: Склярук О.І., Хачатрян В.С.) та рішення Господарського суду Донецької області від 26.10.2021 (суддя Аксьонова К.І.)
у справі №905/1397/21
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промспецбуд"
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промспецбуд" від 22.04.2020, оформленого протоколом №22/04 від 22.04.2020,
1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промспецбуд" (далі - ТОВ "НВП "Промспецбуд") про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Промспецбуд" від 22.04.2020, оформленого протоколом №22/04 від 22.04.2020.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивача, як учасника ТОВ "НВП "Промспецбуд", яке полягає у неповідомленні про проведення та фактичному проведенні 22.04.2020 загальних зборів учасників товариства за відсутності позивача.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Промспецбуд", оформленим протоколом від 26.02.2020 №1/2020, затверджено статут товариства у новій редакції.
2.2.Відповідно до статуту ТОВ "НВП "Промспецбуд" учасниками товариства є: ОСОБА_2 (частка у статутному капіталі 990000,00грн, що еквівалентно 55,00% статутного капіталу товариства, має 55,00% голосів на зборах товариства), ОСОБА_3 (частка у статутному капіталі 450000,00грн, що еквівалентно 25,00% статутного капіталу товариства, має 25,00% голосів на зборах товариства), ОСОБА_1 (частка у статутному капіталі 360000,00грн, що еквівалентно 20,00% статутного капіталу товариства, має 20,00% голосів на зборах товариства).
2.3.22.04.2020 відбулись загальні збори учасників ТОВ "НВП "Промспецбуд", на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом №22/04.
Згідно з протоколом від 22.04.2020 №22/04 на загальних зборах товариства були присутні учасники, що є власниками 100% статутного капіталу, а саме: ОСОБА_2 - частка складає 55% статутного капіталу, ОСОБА_3 - частка складає 25% статутного капіталу в особі представника ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - частка складає 20% статутного капіталу; учасники заздалегідь належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення загальних зборів, ознайомлені з порядком денним.
Порядок денний загальних зборів містить такі питання, що поставлені на розгляд:
1. Про звільнення з посади директора товариства.
2. Про призначення директора товариства.
3. Про продаж нерухомого майна товариства.
4. Про проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство, що містяться в ЄДРПОУ.
Зі змісту протоколу загальних зборів №22/04 вбачається, що по першому питанню порядку денного прийнято рішення звільнити з посади директора ОСОБА_5 з 22.04.2020. Голосували: "за" - одноголосно.
По другому питанню загальних зборів прийнято рішення про призначення на посаду директора товариства ОСОБА_6 з 23.04.2020. Голосували: "за" - одноголосно.
По третьому питанню загальних зборів прийнято рішення продати нерухоме майно товариства - базу механізації будівництва (адреса: Дніпропетровська область, Дніпровський район, сільрада Любимівка), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 75583312214 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Голосували: "за" - одноголосно.
З четвертого питання прийнято рішення в зв'язку з призначенням нового директора провести державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство. Голосували: "за" - одноголосно.
Протокол №22/04 загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Промспецбуд" був підписаний головою загальних зборів учасників товариства ОСОБА_2 та секретарем загальних зборів ОСОБА_4 , справжність підписів яких засвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Біндюгіною М.О., зареєстровано в реєстрі за №477, 478.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.10.2021 у справі №905/1397/21, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022, позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Промспецбуд" від 22.04.2020, оформлене протоколом №22/04 від 22.04.2020. Стягнуто з ТОВ "НВП "Промспецбуд" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
3.2.Судові рішення мотивовані встановленням судами порушення корпоративних прав позивача на участь у загальних зборах товариства, що є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Промспецбуд" від 22.04.2020, оформленого протоколом №22/04 від 22.04.2020.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.ТОВ "НВП "Промспецбуд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 та рішення Господарського суду Донецької області від 26.10.2021 у справі №905/1397/21 скасувати в повному обсязі та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень, скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, прийняття оскаржуваних судових рішень без урахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 23.10.2019 у справі №917/1307/18 та від 28.03.2018 у справі №910/22291/16 (пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.3.За твердженнями скаржника, на виконання вимог статуту ТОВ "НВП "Промспецбуд", через ОСОБА_2 як учасника товариства, було здійснено повідомлення інших учасників про призначення загальних зборів на 22.04.2020. На адресу ОСОБА_1 повідомлення відправлено в письмовій формі із зазначенням дати, часу, місця проведення зборів та порядку денного, що відповідає частині четвертій статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (експрес-накладна №S003218888 від 03.03.2020).
4.4.На переконання скаржника, зазначаючи про неповідомлення та проведення загальних зборів за відсутності позивача, останній зобов'язаний довести обставини, на які він посилається, зокрема подати докази на підтвердження його відсутності на зборах (перебування у відрядженні, у відпустці, на лікарняному тощо). Одних лише тверджень позивача про те, що він не був повідомлений про призначення загальних зборів учасників і не був присутній на зборах недостатньо для встановлення таких обставин судом.
4.5.Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідач не був повідомлений судом першої інстанції про дату, час та місце розгляду справи, а тому не міг скористатись своїм правом на подання відзиву та відповідних доказів суду першої інстанції, відтак безпідставно не прийняв надані ним суду апеляційної інстанції докази.
4.6.Також скаржник вважає, що судом не враховано правових позицій Верховного Суду, відповідно до яких відсутність доказів повідомлення учасника товариства про проведення спірних загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників з огляду на присутність представника на зборах (постанова Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/22291/16).
4.7.Крім цього, скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме принципу змагальності сторін, офіційного з'ясування всіх обставин у справі, що свідчить про наявність обов'язкової підстави для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. При розгляду справи, судами не було залучено до участі у справі осіб ( ОСОБА_2 - учасника товариства на 22.04.2020, ОСОБА_3 - учасника товариства на 22.04.2020, ОСОБА_6 - директора, призначеного на посаду рішенням загальних зборів учасників від 22.04.2020), що є порушенням статті 50 ГПК України.
4.8.17.02.2023 ОСОБА_1 направив на електронну пошту Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
4.9.Вказаний відзив підлягає залишенню без розгляду, як такий, що поданий поза межами встановленого судом строку, який закінчився 15.02.2023, про що зазначено в ухвалі Суду від 30.01.2023.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2.Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "НВП "Промспецбуд" від 22.04.2020, оформленого протоколом №22/04 від 22.04.2020, обґрунтована порушенням його прав, як учасника товариства, яке полягає у неповідомленні про проведення та фактичному проведенні 22.04.2020 загальних зборів учасників товариства за відсутності позивача.
5.3.Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виснував про порушення корпоративних прав позивача на участь у загальних зборах товариства та встановив наявність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Промспецбуд" від 22.04.2020, оформленого протоколом №22/04 від 22.04.2020, з огляду на відсутність в матеріалах справи (ненадання відповідачем на вимогу суду) доказів повідомлення позивача про скликання цих зборів.
5.4.Відповідач, не погоджуючись з такими висновками, як в суді апеляційної, так й в суді касаційної інстанції стверджує, що позивач був повідомлений про скликання спірних зборів учасників товариства, був присутній на зборах та голосував з усіх питань порядку денного.
Скаржник акцентує увагу на тому, що апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого господарського суду про відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення позивача про скликання спірних загальних зборів, не врахував, що відповідач не був повідомлений судом першої інстанції про дату, час та місце розгляду справи, а тому не міг скористатись своїм правом на подання відзиву та відповідних доказів суду першої інстанції, відтак безпідставно не прийняв надані ним суду апеляційної інстанції докази, зокрема інформацію про стан відправлення S003218888 та його доставку ОСОБА_1 .
Щодо повідомлення відповідача про судові засідання судом першої інстанції
5.5.Відповідно до частин другої-четвертої статті 120 ГПК суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
5.6.Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частин п'ятої та одинадцятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
5.7.Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина 6 статті 242 ГПК України).
5.8.Відповідно до підпункту 17.14 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.
5.9.Обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.
5.10.Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час та місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
5.11.Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
5.12.Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.
5.13.Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
5.14.Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун'єш Діаш проти Португалії" - Nunes Dias - Portugal, від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).
5.15. ОСОБА_1 у позовній заяві, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 162 ГПК України, зазначив наступну адресу відповідача - 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд. 69.
5.16.Аналогічна адреса також вказана у долученому до позовної заяви витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі "місцезнаходження юридичної особи", сформованому станом на 25.11.2020, а також була зазначена відповідачем (скаржником) при зверненні з апеляційною скаргою. Інших адрес власного місцезнаходження під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач суду не надавав.
5.17.Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.
5.18.Вказане дає підстави вважати, що така адреса була актуальною під час розгляду справи судом першої інстанції, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов'язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.
5.19.Верховний Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію" покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв'язок" та Правил №270.
5.20.Встановлено, що у справі, що переглядається, суд першої інстанції направляв ТОВ "НВП "Промспецбуд" ухвалу від 26.07.2021 про відкриття провадження справі та призначення підготовчого засідання на 27.08.2021, яка повернулась до суду за закінченням терміну зберігання, ухвалу від 27.08.2021 про відкладення підготовчого засідання на 09.09.2021 та ухвалу від 09.09.2021 про відкладення підготовчого засідання на 04.10.2021, які повернулись у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Ухвала суду від 04.10.2021 про призначення розгляду справи по суті на 26.10.2021 не направлялась судом на адресу відповідача з огляду на призупинення направлення кореспонденції у зв'язку з відсутністю фінансування. Проте, ця ухвала за дорученням суду на вищезазначену адресу відповідача була направлена позивачем, про що свідчать долучені ним до матеріалів справи докази, та яка повернулась за закінченням терміну зберігання, про що свідчить інформація за трекномером з офіційного сайту Укрпошти.
5.21.Вказані обставини у сукупності свідчать про те, що суд першої інстанції належним чином неодноразово повідомляв скаржника про здійснення провадження у цій справі, тобто судом першої інстанції вчинялись достатні дії для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань у цій справі.
5.22.Однак відповідач, попри визначений для нього Законом "Про державну реєстрацію" обов'язок, не забезпечив та не створив умови доставки та вручення йому поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок" та Правил №270 за адресою, визначеною у відомостях в ЄДР під час розгляду справи судом першої інстанції, у зв'язку із чим отримання ТОВ "НВП "Промспецбуд" від суду листів з вищезазначеними ухвалами Господарського суду Донецької області перебувало поза межами контролю цього суду.
5.23.З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає, що відповідач не довів, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції, відтак відхиляє доводи скаржника в цій частині.
Щодо неврахування апеляційний судом наданих відповідачем доказів
5.24.Відповідно до частин першої-другої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
5.25.Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина третя статті 269 ГПК України).
5.26.Положеннями статті 80 цього Кодексу чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи, зокрема, на підставі частини третьої цієї статті відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позовну заяву.
5.27.За змістом частини четвертої статті 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
5.28.Відповідно до частини 5 цієї статті у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання цих доказів.
5.29.Частиною 8 статті 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
5.30.Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, які підтверджують заперечення відповідача мають бути подані ним одночасно з відзивом на позовну заяву, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена до суду та належним чином обґрунтована.
5.31.Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не були подані до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен ураховувати як вимоги статті 80 ГПК України щодо строків подання доказів, так і вимоги частини першої статті 43 ГПК щодо обов'язку особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, а також виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.
5.32.Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи апеляційним судом, ТОВ "НВП "Промспецбуд" направило на адресу суду пояснення, в яких зазначило, що з ухвали апеляційного суду від 25.11.2022 йому стало відомо про надходження від позивача додаткових доказів, зокрема відповіді від кур'єрської служби "Меркурій" про нездійснення нею доставки будь-яких посилок позивачу, дані якої суперечать наявним в матеріалах справи доказам про здійснення такої відправки, а саме даним накладної S003218888 з відомостями про опис вкладення "повідомлення про загальні збори учасників ТОВ "НВП "Промспецбуд" (подана до справи ОСОБА_2 ); відомостям з офіційного сайту СЕД "Меркурій" про результати доставки відправлення S003218888 станом на 19.02.2022 щодо статусу даного відправлення "доставлено ОСОБА_1 (04.03.2020 12:16:27).
Відповідач зазначив, що з метою додаткового підтвердження вказаних обставин, 28.11.2022 було здійснено перевірку інформації про стан відправлення S003218888 за даними офіційного сайту СЕД "Меркурій", проте за результатами опрацювання пошукового запиту виявлено запис "відправлення ще не прийнято на склад або номер введено неправильно".
З огляду на суперечливість вказаних відомостей та з метою отримання офіційної письмової інформації з даного питання, до СЕД "Меркурій" було направлено адвокатський запит від 28.11.2022, у відповідь на який кур'єрська служба листом від 06.12.2022 повідомила, що відправлення S003218888 дійсно було прийнято від ОСОБА_2 та доставлено ОСОБА_1 04.03.2020 12:16:27.
Відтак, скаржник вважає, що СЕД "Меркурій" офіційно підтвердила повідомлення позивача про спірні загальні збори, а тому просив долучити до матеріалів справи та врахувати наступні докази: копію накладної S003218888 від 03.03.2020; скріншоти інформації щодо статусу відправлення S003218888 від 19.02.2020 та від 28.11.2022, копію адвокатського запиту від 28.11.2022 та копію листа від 06.12.2022.
5.33.Проте, апеляційний суд належним чином в процесуальному порядку не відреагував на викладене відповідачем в поясненнях клопотання про долучення доказів, не з'ясував наявність чи відсутність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, а лише обмежився зазначенням в оскаржуваній постанові про те, що не досліджуватиме надані докази, оскільки відповідач не надав доказів неможливості подання цих документів суду першої інстанції.
5.34.Апеляційний суд належним чином не перевірив зазначені відповідачем доводи стосовно того, що стало підставою звернення з адвокатським запитом та надання відповідних доказів на стадії апеляційного провадження, не надав мотивованих відповідей на них, а також не дослідив обставини щодо надання відповідачем доказів не разом з апеляційною скаргою, а через рік після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача.
5.35.Зазначаючи про те, що відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та не надав суду доказів повідомлення позивача про проведення спірних зборів, зокрема на вимогу суду, апеляційний суд взагалі не досліджував обставини належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи судом першої інстанції та неприйняття ним участі у розгляді справи місцевим господарським судом. При цьому колегія суддів звертає увагу, що неприйняття участі особи, повідомленої судом про розгляд справи у встановленому законом порядку, не свідчить автоматично про відсутність у такої особи поважних причин неприйняття участі у судовому провадженні.
5.36.Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
5.37.Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
5.38.За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
5.39.Відповідно до пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
5.40.В порушення наведених вище приписів законодавства, суд апеляційної інстанції не перевірив зазначені відповідачем доводи стосовно можливості надання доказів лише суду апеляційної інстанції, не з'ясував наявність чи відсутність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, а тому передчасно зазначив про недослідження наданих відповідачем доказів, належним чином в процесуальному порядку не відреагувавши на клопотання відповідача про долучення доказів, викладене в поясненнях останнього.
5.41.Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог процесуального закону, що свідчить про передчасність висновків суду про залишення без змін рішення суду першої інстанції.
5.42.Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості усунути вказані порушення перешкоджає прийняттю законного рішення у справі, тому постановлене рішення суду апеляційної інстанцій підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5.43.Під час нового апеляційного розгляду необхідно врахувати наведене у цій постанові та залежно від установленого постановити законне й обґрунтоване рішення з викладенням у ньому ґрунтовних мотивів його прийняття.
6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1.Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2.Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
6.3.За змістом частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
6.4.Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, з дотриманням передбачених ГПК України меж перегляду судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
6.5.Згідно з частиною четвертою статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
6.6.Під час нового апеляційного розгляду необхідно врахувати наведене у цій постанові та залежно від установленого постановити законне й обґрунтоване рішення з викладенням у ньому ґрунтовних мотивів його прийняття.
7. Розподіл судових витрат
7.1.Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315-317 ГПК України, Верховний Суд
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промспецбуд" задовольнити частково.
2.Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 у справі №905/1397/21 скасувати.
3.Справу №905/1397/21 направити на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С. В. Бакуліна
Судді Г.О. Вронська
В.І. Студенець