27 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/934/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Бєлік В.Г.)
від 28.07.2022
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Кощеєва І.М., судді - Березкіна О.В., Антонік С.Г.)
від 24.10.2022
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 98 252,60 грн,
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Товариство, позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця, відповідач) про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 98 252, 60 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Залізниця доставила вантаж із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, та Правилами обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.
3. Залізниця заперечувала, оскільки при розрахунку штрафу не враховані акти затримки. Така затримка сталась не з вини Залізниці.
4. Також Залізниця заявила клопотання про зменшення розміру нарахованого штрафу до 1 грн, яке мотивовано таким:
- Товариство не вказало, що йому спричинені збитки, а тому розмір штрафу значно перевищує збитки;
- залізнична інфраструктура постраждала від систематичних ракетних обстрілів російської федерації (наводить перелік майна, яке зруйновано та пошкоджено);
- Залізниця внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави (постанова Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 04.03.2015 № 83);
- відповідно до постанови КМУ від 04.11.2015 № 891 залізничний транспорт здійснює військові залізничні перевезення, у зв'язку з чим, рухомий склад повинен утримуватися у справному стані і своєчасно проходити обслуговування;
- військова агресія російської федерації, що є загальновідомим фактом (частина третя статті 75 ГПК України), зумовила виконання Залізницею евакуаційних рейсів, здійснення перевезень для потреб Збройних Сил України, що теж є загальновідомим фактом і також підтверджується органами державної влади та місцевого самоврядування і публікаціями у засобах масової інформації;
- зобов'язання з перевезення за заявленими накладними виконані в повному обсязі;
- порушення зобов'язання мало місце до початку військової агресії російської федерації, проте наведене не нівелює права суду за наявності обставин на дату розгляду спору зменшити розмір неустойки.
Фактичні обставини справи, установлені судами
5. У листопаді 2021 року Залізниця до станції призначення Рядова та Терни Придніпровської залізниці здійснила перевезення вантажу. Одержувач - Товариство.
6. Перевезення оформлені такими залізничними накладними: №№ 40193732, 40193757, 40193765, 40193773, 40193781, 40193799, 40193807, 40193815, 40316465, 40316523, 40316531, 40316671, 40317042, 40317059, 47202692, 47331046, 47331053, 47398466, 47398508, 47419098, 47449012, 47449038, 47520432, 47646971, 51118305, 47814496, 47893474, 47895388, 47893516, 44074292, 40679011, 40679029, 40679078, 40679136, 40693392, 40697740, 40697906, 40845489, 40845497, 40845505, 40854101, 40859068, 40859076, 40880486, 40880718, 40880775, 45028974, 45028982, 40839862, 40944845, 40944886, 45106382, 40836249, 40837304, 40837320, 40837338, 40837346, 40969289, 40969305, 40977985, 40978025, 40978041, 40978058, 40978066, 40982696, 40982720, 40982738, 40982761, 41015041, 41048885, 47790514, 47814967, 47814975, 47814983, 51492692, 45275856, 45276169, 45276185, 45276268, 45276276, 45278546, 45327699, 45342516, 45348497, 45369352, 41123720, 41123738, 41145046, 45368412, 45368420, 41167073, 41167081, 41167099, 41167107, 41278326, 41278334, 41278342, 41278417, 41278557, 45411857, 45477668, 45508058, 41174830, 41258732, 41258740, 41258757, 41299363, 51858686, 41150707, 41196585, 41239690, 41278086, 41278102, 41278151, 41375940, 41553678, 45547957, 41531005, 45513033, 45619509, 41258831, 41258849, 41258864, 41258872, 41531955, 41532003, 41532219, 41532334, 41532367, 41532375, 41541095, 41541103, 41541111, 41541129, 41541137, 41541160, 41541186, 41541194, 41541202, 41541210, 41541228, 41541236, 41541244, 41541277, 41541285, 41541293, 41541301, 41541319, 41541335, 51829158, 51858686, 41320284, 41320318, 45696937, 51854271, 51859940, 51860021.
7. Під час здійснення вказаних перевезень вантажів Залізниця допустила прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на зазначених залізничних накладних.
8. Залізниця доставила вантаж на адресу Товариства у листопаді 2021 року з прострочкою від двох до шістнадцяти днів згідно з розрахунком позивача, який визнаний судами обґрунтованим.
9. Загальний розмір заявленого до стягнення штрафу складає 98 252,60 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
10. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2022, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача штраф за несвоєчасну доставку порожніх вагонів у розмірі 98 252,60 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481,00 грн.
11. Рішення судів обґрунтовано таким:
- Залізниця доставила вантаж Товариству із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами, що підтверджується календарними штемпелями на накладних;
- Залізниця не надала доказів відсутності вини в порушенні терміну доставки вантажів та заперечень по суті позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 98 252,60 грн;
- акти загальної форми ГУ-23, на які посилається Залізниця, як на підставу відсутності у її діях вини з прострочення зобов'язання, містять загальну інформацію про певні конвенційні заборони, проте не визначено причини таких заборон, не дає змогу оцінити такі зупинки на шляху прямування і встановити, чи дійсно були такі зупинки невідворотними і чи не міг відповідач вплинути на скорочення часу таких зупинок;
- щодо клопотання про зменшення розміру неустойки, то наведені Залізницею обставини не є винятковими;
- розмір штрафу за прострочену доставку вантажів визначено пунктом 116 Статуту залізниць України. Зменшення розміру такого штрафу Статутом не передбачено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу
12. 02.12.2022 Залізниця звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог шляхом зменшення розміру штрафу на 50%.
13. В обґрунтування касаційної скарги Залізниця зазначає таке:
- суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статті 233 ГК України та статей 3, 551 ЦК України в період введення воєнного стану в Україні, з урахуванням обставин у спірних правовідносинах та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", яким затверджено Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України);
- касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки у судах першої та апеляційної інстанцій розглядаються низка подібних справ за позовами до скаржника про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу із заявленим клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема, справи №№ 904/1289/22, 904/3341/22, 904/3277/22, 904/392/22, 904/880/22, 904/907/22, 904/9744/21, 904/547/22, 904/821/22, 904/613/22, 904/124/22, 910/2621/22, 910/3047/22, 904/1401/22, 904/1561/22, 910/6000/21, 910/20897/20, 910/15641/21, 910/1972/21, 904/1725/22, 904/1754/22, 904/1752/22, 904/1795/22, 904/1815/22, 904/1871/22, 904/1874/22, 904/1907/22, 904/2060/22, 904/2397/22, 904/2348/22 (підпункт "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України);
- у судах існує неоднакове застосування норм статей 233 ГК України та 551 ЦК України з урахуванням введення воєнного стану в Україні у подібних правовідносинах, з огляду на відсутність єдиного висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, а саме:
а) у справах №№ 910/3228/22, 910/7825/22, 910/2621/22 суди врахували відсутність доказів негативних наслідків від несвоєчасної доставки вантажу, що свідчили б про погіршення фінансового стану позивача, ускладнення в його господарській діяльності чи завдання йому збитків в результаті дій відповідача, а також врахувавши фінансовий стан сторін, стратегічне значення АТ "Українська залізниця", як важливого підприємства залізничного транспорту, яке здійснює вантажі, пасажирські перевезення, прийшли до висновку, що зменшення суми штрафу є обґрунтованим;
б) у справах №№ 904/613/22, 904/934/22, 904/392/22 суди дійшли висновку про відсутність підстав для зменшення штрафу.
14. 22.03.2023 Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечило проти доводів касаційної скарги.
15. Відзив мотивовано таким:
- Залізниця не скористалась правом зазначити у перевізних документах причини затримки вантажу;
- посилання скаржника на воєнний стан не є тією обставиною, що надає право на зменшення розміру неустойки без дослідження всіх доказів у сукупності;
- багато підприємств групи Метінвест (до якої входить Товариство) повністю або частково зупинилися. Товариство здійснює витрати, пов'язані із забезпеченням життєдіяльності підприємства, виплатою заробітної плати працівникам, сплатою податків;
- Залізниця у скарзі не наводить доказів того, що намагалася уникнути затримки вагонів, доказів відсутності своєї вини.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
16. Розглянувши подану касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
17. Скаржник, звертаючись з касаційною скаргою, не оскаржує судові рішення в частині висновків щодо суті позовних вимог (наявність прострочення зі своєчасної поставки товару, що є підставою для нарахування штрафу). Залізниця фактично не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності у спірних правовідносинах виняткових випадків для зменшення неустойки на підставі статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України.
18. Відповідальність за несвоєчасну доставку вантажів передбачена статтею 116 Статуту залізниць України, згідно з абзацом першим якої за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини).
19. Правовідносини між сторонами і прострочення їх виконання Залізницею відбулося до ухвалення Закону України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким затверджено відповідний Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
20. Верховний Суд вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні клопотання про зменшення розміру неустойки, оскільки Статут залізниць України не передбачає зменшення розміру такого штрафу.
21. Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
22. Норма частини третьої статті 551 ЦК України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: (І) якщо він значно перевищує розмір збитків, (ІІ) наявність інших обставин, які мають істотне значення.
23. Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них (постанова Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 367/7401/14-ц).
24. У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (частина перша статті 233 ГК України).
25. Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України свідчить, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання (постанова Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 914/1517/18).
26. Положення статей 233 ГК України та 551 ЦК України при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій є універсальними у правозастосуванні (пункт 8.26. постанови Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 902/317/22).
27. Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).
28. Верховний Суд зазначає, що відсутність у Статуті залізниць України норми про можливість зменшення неустойки за клопотанням боржника не може обмежувати право останнього на звернення до суду з клопотанням на підставі частини третьої статті 551 ЦК України та частини першої статті 233 ГК України. Суд має розглянути таке клопотання з урахуванням наведених заявником доводів та конкретних обставин справи.
29. Наведений підхід підтверджується усталеною судовою практикою з цього питання. Так, Верховний Суд у постановах від 05.04.2018 у справі №905/1180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/64/18, від 13.03.2018 у справі № 905/1243/17, від 13.02.2018 у справі № 905/725/17, від 26.03.2020 у справі № 916/2154/19 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про можливість зменшення розміру штрафу, передбаченого статтею 116 Статуту залізниць України, на підставі статтей 551 ЦК України та 233 ГК України.
30. Отже, висновок судів попередніх інстанцій про те, що Статутом залізниць України не передбачено зменшення штрафу, не виключає можливості застосування до таких правовідносин статей 551 ЦК України, 233 ГК України, на які посилалася Залізниця.
31. Щодо виняткових обставин для можливості застосування зменшення розміру неустойки у цій справі, то Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про їх відсутність з огляду на таке.
32. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п'ята статті 236 ГПК України).
33. Суди попередніх інстанцій встановили, що зобов'язання було виконано боржником з незначним простроченням (з простроченням терміну від двох до шістнадцяти днів).
34. Однак, суди помилково не врахували ту обставину, що хоча доставку було здійснено з простроченням термінів, передбачених статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами, однак саме зобов'язання з доставки було виконано, тобто не враховано ступінь виконання боржником, що є окремою підставою для зменшення розміру неустойки, передбаченою частиною першою статті 233 ГК України.
35. Крім того, відповідно до частини третьої статті 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
36. В Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб (Закон України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"). Воєнний стан продовжувався, зокрема Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.
37. Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" підприємства, установи і організації зобов'язані, зокрема, утримувати в належному стані техніку, будівлі, споруди та об'єкти інфраструктури, що належать для передачі в разі мобілізації Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту або призначені для спільного з ними використання у воєнний час.
38. Акціонерне товариство "Українська залізниця", державні підприємства та територіально-галузеві об'єднання залізниці включені до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (постанови КМУ від 04.03.2015 № 83).
39. В умовах триваючого воєнного конфлікту законодавець встановив певні обов'язки щодо виконання юридичними особами військово-транспортного обов'язку.
40. Приписами частини першої статті 6 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" унормовано, що військово-транспортний обов'язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів (частина перша). Порядок виконання військово-транспортного обов'язку визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга).
41. Постановою КМУ від 04.11.2015 № 891 затверджено Порядок організації діяльності залізничного транспорту під час здійснення військових залізничних перевезень (далі - Порядок).
42. Згідно з пунктом 12 Порядку підприємства залізничного транспорту забезпечують: виконання планів військових залізничних перевезень; надання рухомого складу для військових залізничних перевезень; рух військових поїздів залізницею згідно з відповідним графіком; військові ешелони, військовий транспорт, що рухається під охороною військової варти, водою, засобами опалення, освітлення; надання вантажно-розвантажувальних пристроїв та знімного військового обладнання згідно з нормативно-правовими актами; здійснення контролю за переміщенням військових ешелонів, а також в окремих випадках військового транспорту, їх першочергове навантаження та доставку за призначенням.
43. Рухомий склад для забезпечення провадження діяльності військових частин Збройних Сил повинен утримуватися у справному стані і своєчасно проходити планово-попереджувальний ремонт та технічне обслуговування (пункт 25 Порядку).
44. У цьому випадку Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували інших обставин, що мають істотне значення в контексті застосування частини третьої статті 551 ЦК України, зокрема, обставини щодо необхідності дотримання Залізницею військово-транспортного обов'язку в умовах воєнного стану (виконання планів перевезення, надання рухомого складу для військових залізничних перевезень, утримання рухомого складу у справному стані, тощо), що передбачає матеріально-технічне забезпечення і не може не залежати від фінансового становища підприємства.
45. Враховуючи те, що Залізниця має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, на неї покладено обов'язок щодо утримання у справному стані рухомого складу для забезпечення діяльності Збройних Сил України, суди попередніх інстанцій помилково не врахували такі інші обставини, які мають істотне значення, оскільки вони заслуговують на увагу в розумінні частини першої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України.
46. Отже, суди попередніх інстанцій правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, встановивши факт виконання Залізницею зобов'язання з незначною прострочкою, дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для застосування частини першої статті 233 ГПК України та частини третьої статті 551 ЦК України. Суди попередніх інстанцій не навели конкретних мотивів відхилення доводів Залізниці щодо таких підстав для зменшення розміру неустойки, як (І) фактичне виконання зобов'язання (ступінь виконання); (ІІ) важливе стратегічне значення підприємств боржника для економіки, безпеки і оборони держави (інший інтерес, інші обставини), чим припустились порушення норм матеріального права, зокрема, частини третьої статті 551 ЦК України та частини першої статті 233 ГК України.
47. Посилання Товариства щодо недоведеності Залізницею відсутності її вини визнаються необґрунтованими, оскільки відсутність вини є підставою для звільнення від відповідальності (стаття 617 ЦК України). Предметом розгляду було, зокрема, питання зменшення розміру неустойки, а не звільнення від відповідальності.
48. Доводи Товариства щодо відсутності підстав для зменшення розміру неустойки спростовуються викладеним вище.
49. Залізниця, оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, просила зменшити розмір нарахованого штрафу до 50 %. Таку ж вимогу скаржник заявив у касаційній скарзі.
50. За таких обставин, Верховний Суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та необхідністю забезпечення балансу інтересів сторін вважає за можливе зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу на 50 % від заявленої суми до 49 126, 30 грн.
51. Водночас Верховний Суд не приймає доводи скаржника щодо зменшення доходу у зв'язку з тим, що обсяг комерційних перевезень зменшився або ж припинився, здійсненням евакуаційних рейсів з огляду на таке.
52. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73 ГПК України).
53. Хоча обставини щодо військової агресії є загальновідомими (частина третя статті 75 ГПК України), це не звільняє боржника від обов'язку доводити обставини на які він посилається, як на підставу для зменшення розміру неустойки, належними доказами. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання (стаття 74 ГПК України). А тому боржник у такому випадку має надавати докази, які підтверджують відповідні обставини.
54. При цьому скаржник не наводить мотивів необхідності врахування обставин перевезення військових та військових вантажів; здійснення евакуаційних рейсів та значення відповідних обставин для нього в контексті застосування статтей 551 ЦК України і 233 ГК України, зокрема, чи є це надмірним фінансовим тягарем для підприємства, який не відшкодовується або відшкодовується тривалий час; чи перешкоджають такі перевезення здійсненню комерційних перевезень, тощо. Відповідні обставини не встановлені і судами попередніх інстанцій.
55. Верховний Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України). Тому вказані посилання скаржника не приймаються до уваги.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
56. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
57. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 311 ГПК України).
58. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували частину третю статті 551 ЦК України та частину першу статті 233 ГК України, у зв'язку з чим дійшли передчасного висновку про відсутність виняткового випадку для часткового зменшення розміру неустойки. Також помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про неможливість зменшення штрафу та застосування до спірних правовідносин статтей 551 ЦК України та 233 ГК України.
59. З огляду на наведене касаційна скарга підлягає задоволенню частково (оскільки скаржник заявляв вимогу про скасування судових рішень), а постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції зміні шляхом зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу на 50 % (до 49 126, 30грн).
Розподіл судових витрат
60. Відповідно до частини дев'ятої статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
61. З огляду на те, що спір у даній справі виник із неправильних дій Залізниці, які призвели до порушення зобов'язання щодо своєчасної доставки, судові витрати покладаються на Залізницю.
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308, статтями 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити частково.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2022 у справі № 904/934/22 змінити, зменшивши розмір штрафу за несвоєчасну доставку до 49 126, 30грн.
3. У решті постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2022 у справі № 904/934/22 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко