Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
20.03.2023м. ХарківСправа № 922/2081/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" (місцезнаходження: 61002, місто Харків, вулиця Чернишевська, 66; код ЄДРПОУ 34328899)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Панем" (місцезнаходження: 36034, місто Полтава, вулиця Половки, будинок 94; код ЄДРПОУ 41452665)
про стягнення 904 855,98 грн.
за участю представників:
позивача - Крайз О.І. (в режимі відеоконференції)
відповідача - Щеглов Д.С. (в режимі відеоконференції)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Панем" про стягнення 904 855,98 грн. матеріальних збитків через знищення відповідачем належного ТОВ "ПК "Нова" транспортного засобу, з яких:
- 277 176,49 грн. - збитки позивача на залучення сторонніх перевізників та
- 627 679,49 грн. - збитки, пов'язані з відновленням права на володіння майном.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2022 позовну заяву ТОВ "ПК "Нова" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2081/22, постановлено розглядати справу за правилами (в порядку) загального позовного провадження.
Розгляд справи № 922/2081/22 в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін в умовах дії в Україні воєнного стану.
Учасники справи виклали письмово свої вимоги, заперечення, аргументи та пояснення щодо предмета спору у заявах по суті справи: позовній заяві, відзиві ТОВ "Панем" на позовну заяву (вх. № 16171 від 13.12.2022), відповіді ТОВ "ПК "Нова" на відзив (вх. № 16507 від 19.12.2022), запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 202/23 від 04.01.2023) та інш.
За результатами підготовчого засідання 06.02.2023 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу № 922/2081/22 до розгляду по суті на 27 лютого 2023 року, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначену ухвалу занесено до протоколу підготовчого засідання у справі № 922/2081/22.
В удовому засіданні 27.02.2023 судом було задоволено заяву представника ТОВ "ПК "Нова" (вх. № 4654); розгляд справи № 922/2081/22 в судовому засіданні відкладено на 20 березня 2023 року о 12:40 годині, на підставі пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначену ухвалу також постановлено без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання у справі № 922/2081/22.
Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 20.03.2023, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити та відшкодувати ТОВ "ПК "Нова" збитки на залучення сторонніх перевізників та збитки, пов'язані з відновленням права на володіння майном.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.03.2023 проти позову заперечував, вказуючи на те, що вимоги ТОВ "ПК "Нова" про відшкодування збитків належним чином не обґрунтовані та безпідставні.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
13 лютого 2021 року близько 05:30 год., в районі 552км. + 960м. автодороги "Київ - Харків-Довжанський", в Чугуївському районі Харківської області відбулось зіткнення автомобіля "ГАЗ KG-3302-0033HГ", р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , з автомобілем "Renault premium", р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом "Schwarzmuller SPA-3E", р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку. Транспортні засоби - "Renault premium", р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом "Schwarzmuller SPA-3E" належали на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова".
Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу "ГАЗ KG-3302-0033НГ" р.н. НОМЕР_1 , яким в момент дорожньо-транспортної пригоди керував водій Товариства з обмеженою відповідальністю "Панем", була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія".
Для відшкодування завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) збитку, ТОВ "ПК "Нова" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Панем" та ТДВ "Міжнародна Страхова Компанія".
В межах справи № 922/3023/21 встановлено, зокрема, що ТОВ "Панем" відповідає за шкоду, спричинену ТОВ "ПК "Нова" внаслідок знищення транспортного засобу у ДТП, яке сталося в результаті порушення Правил дорожнього руху України з боку працівника Товариство з обмеженою відповідальністю "Панем" - водія ОСОБА_1 і дії останнього перебувають у прямому причинному зв'язку з наслідками відповідної дорожньо-транспортної пригоди.
За фактом ДТП було відкрито кримінальне провадження №12021220000000230 від 13.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України.
Відповідно до висновку експерта № 11625/13663 від 16.05.2021, складеного за результатами проведення автотоварознавчої експертизи за кримінальним провадженням №12021220000000230, встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Renault premium" р.н. НОМЕР_2 ,, складає 357 086,76 грн. При цьому у висновку зазначено, що оскільки вартість відновлювального ремонту 1 063 534,64 грн. перевищує ринкову вартість автомобіля "Renault premium", то згідно пункту 8.2. (3) вартість матеріального збитку приймається у розмірі його ринкової вартості на момент пошкодження у результаті дорожньо-транспортної пригоди (13.02.2021), складає 357 086,76 грн.
Так, в межах справи № 922/3023/21 ТОВ "ПК "Нова" було належним чином доведено розмір матеріального збитку у сумі 357 086,79 грн. Судом зазначено, що Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" зобов'язане відшкодувати позивачу розмір матеріального збитку в межах суми страхового відшкодування (ліміту відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну згідно Полісу №ЕР-201886316), а різницю між фактичним розміром матеріальної шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у відповідності до статті 1194 ЦК України зобов'язане сплатити позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Панем", як страхувальник транспортного засобу ГАЗ р.н. НОМЕР_1 , водієм якого було спричинено дорожньо-транспортну пригоду.
Рішенням Господарського суду Харківської області по справі № 922/3023/21 від 17 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17 лютого 2022 року, позов ТОВ "ПК "Нова" було задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Панем" суму збитків у розмірі 227 086,76 грн.; стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" суму страхового відшкодування у розмірі 130 000,00 грн.
Частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу, а також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Відтак, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/3023/21, в т.ч. висновки щодо розміру матеріальної шкоди, яку було заподіяно позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Панем", як страхувальником транспортного засобу ГАЗ р.н. НОМЕР_1 , водієм якого було спричинено дорожньо-транспортну пригоду, є преюдиційними при розгляді даної страви та повторного доведення не потребують.
Однак, звертаючись до суду із даним позовом, ТОВ "ПК "Нова" вказує на те, що станом на день подання позову відповідач так і не виконав рішення суду по справі № 922/3023/21, збитки позивачу не відшкодував, у зв'язку з чим останній зазнав збитків на залучення сторонніх перевізників, а також мусить зазнати збитків, які пов'язані з реальним відновленням свого права на володіння майном.
Так, у зв'язку зі знищенням автомобіля "Renault premium" р.н. НОМЕР_2 у ДТП і неможливості його заміни іншими аналогічними транспортними засобами (оскільки інші належні позивачу автомобілі розраховані на значно меншу завантаженість продукції), ТОВ "ПК "Нова" було вимушено залучити інших перевізників на комерційній основі для забезпечення сталого процесу постачання продукції.
Зокрема, укладено договір № 02.07/2021 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02 липня 2021 року з ФОП Фесюн С.О., договір № 104 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01 квітня 2021 року з ТОВ "КРАФТ АВТО", договір № 21 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 10 червня 2021 року з ТОВ "АТП ФОРТУНА", крім цього збільшено кількість заявок на перевезення за Довгостроковим договором № 22-10-18 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 22 жовтня 2018 року.
Залучення позивачем до здійснення власної господарської діяльності транспортних засобів сторонніх перевізників було вимушеним заходом, направленим виключно на належне виконання позивачем договірних зобов'язань перед контрагентами та уникнення негативних наслідків пов'язаних із невиконанням договірних зобов'язань.
На обслуговування власного автомобіля в період з 13 лютого 2021 року (дата ДТП) по 23 лютого 2022 року (останній день напередодні військового вторгнення російської федерації на територію України, після якого ТОВ "ПК "Нова" не здійснювало реалізацію продукції) Позивач витратив би 734 681,72 грн., що включає в себе витрати на пальне, заробітну плату водія, інші витрати, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу. При цьому, вимушено залучивши третіх осіб-перевізників (оскільки Відповідач станом на 23 лютого 2022 року так і не виконав рішення суду по справі № 922/3023/21 та не відшкодував вартість знищеного транспортного засобу), за цей же період Позивач реально витратив 1 011 858,21 грн. за договорами перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Таким чином, різниця між витратами на власний автомобіль і витратами на залучення перевізників, складає 277 176,49 грн. (розрахунки підтверджуються доданою до заяви бухгалтерською довідкою ТОВ "ПК "Нова" від 01 листопада 2022 року), що є прямими збитками позивача.
Крім того, оскільки транспортний засіб "Renault premium" не виготовляється в Україні, а є об'єктом імпорту, то на його ціну впливає курс гривні до іноземних валют, зокрема долара США, який на сьогодні зріс у порівнянні з лютим 2021 року, коли сталося ДТП. У зв'язку з цим, ринкова вартість транспортних засобів, аналогічних тому, що був знищений, значно зросла, і станом на 24 жовтня 2022 року складає 27150 доларів США, що підтверджується Експертним висновком Харківської торгово-промисловою палатою № 69-ЦЗ/22 від 25 жовтня 2022 року.
Станом на 2.10.2022 - 27 150,00 доларів США є еквівалентом 1 002 766,25 гривень (за курсом долара США до української гривні на міжбанківському валютному ринку - 36,9343). Отже, навіть за умови виконання рішення суду у справі № 922/3023/21, позивачу, для придбання іншого транспортного засобу на заміну знищеному, доведеться понести збитки в розмірі 627 679,49 грн., що є різницею між ринковою вартістю транспорту на день подання позову та на день ДТП.
Відповідно, позивач зазначає, що оскільки збитки ТОВ "ПК "Нова" на залучення сторонніх перевізників та на відновлення свого порушеного права в загальному розмірі 904 855,98 грн. виникли також через пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП, то обставини щодо існування обов'язку відповідача відшкодувати ці збитки не підлягають додатковому дослідженню, оскільки встановлені в межах справи № 922/3023/21.
Заперечуючи проти позовних вимог ТОВ "ПК "Нова" відповідач, в свою чергу, зазначає, що позивачем заявлено повторні вимоги про відшкодування збитків, щодо яких судом вже було прийнято рішення про їх відшкодування справі № 922/3023/21. Крім того, позивачем не надано доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між подією ДТП та виникненням у позивача необхідності залучати сторонніх перевізників, а наданий розрахунок вартості доставки власним транспортом не є коректним.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Щодо стягнення з відповідача збитків на залучення сторонніх перевізників.
Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Отже збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника. Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
Прямими збитками у даному випадку позивач зазначає різницю між витратами на власний автомобіль і витратами на залучення перевізників, що підтверджується доданою до заяви бухгалтерською довідкою ТОВ "ПК "Нова" від 01.11.2022.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Слід також звернути увагу на те, що позивач як особа, яка вважає, що її право порушено, самостійно визначає докази, які, на її думку, підтверджують заявлені вимоги. Обов'язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи покладений на господарський суд.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як зазначалося вище, в обґрунтування розміру понесених ТОВ "ПК "Нова" збитків, позивач посилається на те, що у зв'язку зі знищенням автомобіля "Renault premium" у ДТП і неможливості його заміни іншими аналогічними транспортними засобами, Товариство було вимушено залучити інших перевізників на комерційній основі для забезпечення сталого процесу постачання продукції та уникнення негативних наслідків пов'язаних із невиконанням договірних зобов'язань.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що залучення ТОВ "ПК "Нова" до своєї господарської діяльності інших перевізників об'єктивно є прямим та невідворотнім наслідком знищення автомобіля "Renault premium" у ДТП; цей наслідок суб'єктивно не залежить від волі та бажання самого позивача та/або не залежить від сторонніх обставин.
Укладення позивачем Договорів перевезення вантажів автомобільним транспортом: № 02.07/2021 від 02 липня 2021 року з ФОП Фесюн С.О., № 104 від 01 квітня 2021 року з ТОВ "КРАФТ АВТО", № 21 від 10 червня 2021 року з ТОВ "АТП ФОРТУНА", а також збільшення кількості заявок на перевезення за Довгостроковим договором № 22-10-18 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 22 жовтня 2018 року не є обставиною, котра автоматично та невідворотно виникає в результаті знищення транспортного засобу "Renault premium" внаслідок ДТП.
На переконання суду, укладення вищезазначених договорів та визначення їх істотних умов здійснювалося позивачем на його власний розсуд, у своїх комерційних інтересах і повністю залежало від волі позивача. Водночас неможливість заміни автомобіля "Renault premium" іншими аналогічними транспортними засобами і об'єктивна необхідність укладення таких договорів саме як наслідок знищення автомобіля "Renault premium" у ДТП не підтверджена належними та допустимими доказами у контексті норм чинного Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем також не долучено до матеріалів справи доказів існування у нього критично необхідної потреби в замовленні та перевезенні продукції в обсягах, передбачених договорами на перевезення, як і не надано доказів того, що незадоволення відповідної потреби могло б потягнути за собою негативні для нього наслідки, зокрема застосування штрафних санкцій з боку контрагентів, тощо. Крім того, неможливо встановити, чи залучались сторонні перевізники до дати настання ДТП, або залучення цих перевізників є наслідком збільшення у позивача товарообігу.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до статі 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно частини першої статті 142 ГК України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Надані представником позивача докази свідчать, про те що ТОВ "ПК "Нова" здійснювало господарську діяльність та отримувало прибуток. Водночас під час ціноутворення, до вартості продукції включаються в тому числі витрати на доставку продукції. Відповідно витрати, які позивач сплатив стороннім перевізникам на поставку продукції або були включені до ціни продукції (тоді збитки відсутні) або мали бути включені позивачем до ціни продукції (тоді не включення цих витрат до ціни продукції, тобто відмова збільшити ціну продукції, це свідоме рішення позивача недоотримати частину його прибутку, за яке відповідач не зобов'язаний нести відповідальність).
З огляду на зазначене, судом встановлено відсутність причинно-наслідкового зв'язку між подією ДТП та витратами позивача на залучення сторонніх перевізників (які заявлені до стягнення у вигляді збитків).
Крім того, сама лише бухгалтерська довідка від 01.11.2022, як внутрішній документ ТОВ "ПК "Нова", також не може бути прийнята судом в якості належного та допустимого доказу витрат позивача на обслуговування власного автомобіля в розмірі 734 681,72 грн. у період з 13 лютого 2021 року (дата ДТП) по 23 лютого 2022 року (останній день напередодні військового вторгнення російської федерації на територію України, після якого ТОВ "ПК "Нова" не здійснювало реалізацію продукції).
Як зазначалося вище, відсутність хоча б одного з елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє від відповідальності боржника за заподіяну шкоду. Оскільки позивачем не доведено наявності в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 277 176,49 грн.
Щодо стягнення з відповідача збитків, пов'язаних з відновленням права на володіння майном.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
За загальним правилом, згідно з положеннями статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого, належить, зокрема, шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
В межах справи № 922/3023/21 на підставі висновку експерта № 11625/13663 від 16.05.2021, складеного за результатами проведення автотоварознавчої експертизи за кримінальним провадженням №12021220000000230 було встановлено, що транспортний засіб, який належить потерпілій стороні, є фізично знищеним та його ремонт є економічно необґрунтованим. З цих підстав було ухвалене рішення щодо стягнення з відповідачів ринкової вартості знищеного транспортного засобу станом на момент розгляду справи у суді.
Обґрунтовуючи збільшення матеріальних збитків, які доведеться понести ТОВ "ПК "Нова" для придбання іншого транспортного засобу на заміну знищеному, позивач посилається на те, що транспортний засіб "Renault premium" не виготовляється в Україні, а є об'єктом імпорту, то на його ціну впливає курс гривні до іноземних валют, зокрема долара США, який на сьогодні зріс у порівнянні з лютим 2021 року, коли сталося ДТП. У зв'язку з цим, ринкова вартість транспортних засобів, аналогічних тому, що був знищений, значно зросла, і станом на 24 жовтня 2022 року складає 27150 доларів США, що підтверджується Експертним висновком Харківської торгово-промисловою палатою № 69-ЦЗ/22 від 25 жовтня 2022 року.
Судом встановлено, що Харківська торгово-промислова палата, як незалежна професійна організація, яка діє на підставі Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до частини першої статті 11 вказаного Закону має право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.
Згідно статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
За змістом статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно із частиною четвертою статті 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (за змістом частини першої статті 10 і частини першої статті 11 Закону).
Статтею 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658-III).
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092 (далі - Методика).
Відповідно до пункту 1.3 Методики її вимоги є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.
Методика застосовується з метою, зокрема, визначення ринкової вартості КТЗ. Ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юнктури ринку регіону.
Згідно пунктів 3.1, 3.2 Методики основним підходом до визначення ринкової вартості КТЗ є порівняльний підхід. Порівняльний підхід ґрунтується на аналізі цін продажу (пропозиції) КТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках КТЗ, з відповідним коригуванням, що враховує відмінності між об'єктом порівняння та об'єктом оцінки. Під первинним слід розуміти ринок нових КТЗ, під вторинним - ринок КТЗ, які були в користуванні.
Для визначення вартості за порівняльним підходом використовуються статистично усереднені цінові дані КТЗ, які були відчужені в Україні, за умов, що вони відповідають змісту поняття "ринкова вартість", зокрема ґрунтуються на даних ринку КТЗ і зведені в довідниках, до яких висуваються вимоги щодо науковості, об'єктивності, об'ємності інформації.
Найбільш вірогідним методом порівняльного підходу до оцінки КТЗ є метод, заснований на аналізі цін ідентичних КТЗ.
За цим методом вартість визначається на базі середньої ціни продажу (пропозиції) ідентичного КТЗ з відповідним строком експлуатації. Подальше коригування враховує різницю між пробігом, комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об'єкта порівняння та об'єкта оцінки.
Крім того, відповідно до пункту 5.1 Методики визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.
Водночас, господарський суд зазначає, що наданий позивачем експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 69-ЦЗ/22 від 25.10.2022 являє собою лише порівняння аналогічних цінових пропозицій на ринку України. При виборі аналогічних об'єктів для визначення вартості транспортного засобу використано пропозиції по продажу аналогічного автотранспорту, що був у використанні та знаходиться в робочому стані, рік випуску аналогів наближений до року випуску об'єкту дослідження. Іншу інформацію про вартість, крім той, що наведена в таблиці (найменування, рік випуску та об'єм двигуна), на момент дослідження не знайдено.
Оцінювач-експерт не приймає на себе відповідальність за послідуючі зміни соціальних, економічних, юридичних та інших умов, що можуть вплинути на рівень вартості об'єктів дослідження. Оцінювач-експерт не проводив огляд транспортного засобу, при розрахунках стан транспортного засобу прийнято як задовільний, коригування на величину пробігу не проводилось.
Даний висновок оцінювача-експерта про рівень вартості носить довідково-інформаційний характер та відображає думку оцінювача-експерта.
З огляду на вказані обставини судом встановлено, що наданий позивачем висновок Харківської торгово-промислової палати № 69-ЦЗ/22 від 25.10.2022 вимогам Методики не відповідає вимогам законодавства України та не є належним доказом у справі, що підтверджує розмір матеріальних збитків, пов'язаних з відновленням права на володіння майном на суму 627 679,49 грн.
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження вартості матеріального збитку стороною позивача не надано.
Суд також звертає увагу на те, що за загальним правилом розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (абзац 2 частини 1 статті 1192 ЦК України). Витрати, які особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі це фактичні витрати, які вже зроблені особою. Це може бути вартість знищеної речі, інші реальні втрати, які зазнала особа у зв'язку із знищенням речі (у даному випадку - вартість транспортного засобу, який визнано фізично знищеним у випадку якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим).
Як вже було встановлено судом, в межах справи № 922/3023/21 на підставі висновку експерта № 11625/13663 від 16.05.2021, складеного за результатами проведення автотоварознавчої експертизи за кримінальним провадженням №12021220000000230 було встановлено, що транспортний засіб, який належить потерпілій стороні, є фізично знищеним та його ремонт є економічно необґрунтованим. Рішенням Господарського суду Харківської області по справі № 922/3023/21 від 17 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17 лютого 2022 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Панем" суму збитків у розмірі 227 086,76 грн.; стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" суму страхового відшкодування у розмірі 130 000,00 грн.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ "ПК "Нова" в частині стягнення з відповідача на користь позивача 627 679,49 грн. збитків, пов'язаних з відновленням права на володіння майном, є недоведеними та безпідставними, а тому задоволенню також не підлягають.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до приписів статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України також унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, враховуючи, що обставини і доводи ТОВ "ПК "Нова", викладені в позовній заяві, суд дійшов до висновку, що подані позивачем докази не можуть бути прийняті судом як належні, оскільки не є беззаперечними у взаємному зв'язку та не дають змогу повно, чітко, об'єктивно та достовірно встановити ті обставини, на підтвердження яких вони надані, а саме: причинно-наслідкового зв'язку між подією ДТП та витратами позивача на залучення сторонніх перевізників (які заявлені до стягнення у вигляді збитків) та наявності матеріальних збитків, пов'язаних з відновленням права на володіння позивачем майном на суму 627 679,49 грн. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
Решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Витрати ТОВ "ПК "Нова" зі сплати судового збору за подання позовної заяви, а також витрати на професійну правничу допомогу, відповідно приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, залишаються за позивачем.
Водночас у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що витрати ТОВ "Панем" на правову допомогу складають 50 000,00 грн. До закінчення судових дебатів у справі представник відповідача зробив заяву про надання доказів на підтвердження розміру понесених витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 221 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат ТОВ "Панем" на правову допомогу у справі № 922/2081/22.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 195, 221, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Панем" на 03 квітня 2023 року о (об) 12:40 годині.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Харківської області за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під'їзд, зал № 102.
Встановити відповідачу строк для подачі доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат - протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "30" березня 2023 р.
Суддя В.В. Рильова