Справа № 473/1241/23
Номер провадження 1-кс/473/325/2023
"30" березня 2023 р. Слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши клопотання прокурора Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна за кримінальним провадженням, внесеним 19.05.2021 року до ЄРДР за №12021152190000266за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,3 ст. 190 КК України
встановив
29 березня 2023 року до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшло клопотання прокурора Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №12021152190000266 від 19.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,3 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 27.03.2023 року проведено санкціонований обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: банківську картку Ощадбанк № НОМЕР_1 , яку упаковано до сейф пакунку № WAR 1123058, банківську карту Укрсиббанк № НОМЕР_2 , яку упаковано до сейф пакунку № WAR 1123059, банківську карту Райффайзен банк № НОМЕР_3 , яку упаковано до сейф пакунку № WAR 1123060, мобільний телефон «Самсунг А-31» ІМЕІ НОМЕР_4 з сім картою «Київстар» № НОМЕР_5 , який упакована до сейф пакунку № WAR 1123062.
Оскільки вилучені речі мають значення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, з метою запобігання пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаних речових доказів та можливої конфіскації майна, прокурор просив клопотання про їх арешт задовольнити.
В судове засіданні прокурор Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 надав заяву, в якій клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Особа, у якої було вилучено майно ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розгляд клопотання здійснювати без його участі проти задоволення клопотання не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається, в тому числі з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст. 170 КПК України).
При цьому, відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Так, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (ч.1 ст. 98 КПК України).
Відповідно до ч.ч.1,5,7 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Як встановлено в судовому засіданні, слідчим відділом Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області 19.05.2021 року розпочато досудове розслідування за матеріалами об'єднаного кримінального провадження №12021152190000266 за фактом заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
27.03.2023 року проведено санкціонований обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: банківську картку Ощадбанк № НОМЕР_1 , яку упаковано до сейф пакунку № WAR 1123058, банківську карту Укрсиббанк № НОМЕР_2 , яку упаковано до сейф пакунку № WAR 1123059, банківську карту Райффайзен банк № НОМЕР_3 , яку упаковано до сейф пакунку № WAR 1123060, мобільний телефон «Самсунг А-31» ІМЕІ НОМЕР_4 з сім картою «Київстар» № НОМЕР_5 , який упакована до сейф пакунку № WAR 1123062.
Постановою слідчого СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції ОСОБА_11 від 28.03.2023 року тимчасово вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
На підставі вище викладеного, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно, оскільки встановлені достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає наступним критеріям доказу: зберегли на собі його сліди; містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час вказаного кримінального провадження; є предметами, що були набуті кримінально протиправним шляхом, з метою збереження зазначених речових доказів, та використання їх під час досудового розслідування.
Проаналізувавши матеріали судового провадження, суд дійшов висновку, що з клопотання прокурора та доданих до нього матеріалів існують розумні підозри вважати, що на даному етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Також слід зазначити, що арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
Враховуючи, що у разі не накладення арешту на тимчасово вилучене майно можуть бути втрачені сліди кримінального правопорушення, для чого слід забезпечити наявність вилученого майна, так як відсутність майна, яке являється речовим доказом у справі, може перешкодити кримінальному провадженню, так як тільки у випадку накладення арешту на вказане майно може бути виконане завдання щодо забезпечення збереження слідів кримінального правопорушення.
Беручи до уваги викладене, обставини кримінального провадження, мету, підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, враховуючи, що вилучені речі можливо використати як речові докази у кримінальному провадженні (зокрема які підтверджують обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження), а також з метою встановлення істини у кримінальному провадженні та збереження вище вказаних речей, враховуючи, що кримінальне провадження порушено за ознаками злочинів передбачених ч.2,3 ст.190 КК України, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання про накладення арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173 КПК України,
постановив
застосувати вид заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, на тимчасово вилучене майно - вилучене в ході проведення обшуку 27.03.2023 року за адресою: м. Вознесенськ, вул. Західна (Ногіна), 30, Миколаївської області, що перебувало у фактичному володінні ОСОБА_4 , а саме: банківську картку Ощадбанк № НОМЕР_1 , яку упаковано до сейф пакунку № WAR 1123058, банківську карту Укрсиббанк № НОМЕР_2 , яку упаковано до сейф пакунку № WAR 1123059, банківську карту Райффайзен банк № НОМЕР_3 , яку упаковано до сейф пакунку № WAR 1123060, мобільний телефон «Самсунг А-31» ІМЕІ НОМЕР_4 з сім картою «Київстар» № НОМЕР_5 , який упакована до сейф пакунку № WAR 1123062.
Визначити місцем зберігання арештованого майна територію Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Київська, 24.
Копію ухвали надіслати прокурору Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 для виконання, а також іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку, відповідно до ст. 310 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1