вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" січня 2023 р. Справа№ 910/2803/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Агрикової О.В.
за участю секретаря судового засідання Горда В.В.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 26.01.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фомальгаут» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 (повний текст рішення складено 01.08.2022) та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2022
у справі № 910/2803/22 (суддя Пукшин Л.Г.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фомальгаут»
про стягнення 3 914 315,58 грн.
У лютому 2022 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (далі - ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фомальгаут» (далі - ТОВ «Фомальгаут», відповідач) про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію у розмірі 3 914 315,58 грн, з яких: 3 251 428,15 грн - основний борг за необліковану електричну енергію, згідно Акту про порушення, 184 721,72 грн - 3% річних та 478 165,71 грн - інфляційна складова боргу.
За доводами позивача, 19.12.2019 уповноваженими представниками позивача в присутності представника споживача - директор ТОВ «Фомальгаут» - Кублицького В.А. на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 3 зафіксовано порушення підпункту 3 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, порушення продемонстровано споживачу: порушена схема підключення засобу обліку електричної енергії шляхом встановлення перемички, яка шунтує струмові кола засобу обліку, а саме: до клемної колоди КП-25, внаслідок чого спожита електрична енергія недовраховується. Похибка електролічильника становить 37,9%. Виявлені порушення було зафіксовано в акті про порушення № 0002953 від 19.12.2019.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фомальгаут» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» заборгованості за необліковану електроенергію за актом про порушення № 002953 від 19.12.2019 у розмірі 3 251 428,15 грн, 3% річних у розмірі 184 711,49 грн, інфляційні втрати у розмірі 478 165,71 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 58 714,58 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фомальгаут» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фомальгаут» 22.08.2022 звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 та додаткове рішення суду від 10.08.2022 у справі №910/2803/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду про задоволення позову прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Крім того, відповідач просив долучити додаткові докази, а саме акт технічної перевірки та/або опломбування засобів обліку електричної енергії вище 1000 В від 18.12.2019 та акт технічної перевірки засобів обліку електричної енергії понад 1000 В від 18.12.2019.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/2803/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Агрикова О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2803/22. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фомальгаут» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 у справі № 910/2803/22.
31.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/2803/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фомальгаут» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2022, справу призначено до розгляду на 20.10.2022.
30.09.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечив проти задоволення скарги, мотивуючи тим, що доводи, викладені у апеляційній скарзі, не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях відповідача, а рішення місцевого господарського суду від 27.07.2022 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з чим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
20.10.2022 до початку розгляду справи через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення нових доказів (заяви свідків).
20.10.2022 розгляд справи відкладено на 17.11.2022 для надання можливості відповідачу ознайомитися з поданими доказами та надати свої пояснення щодо таких доказів.
Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фомальгаут» надійшли заперечення на відзив позивача (08.11.2022), та заперечення на клопотання про долучення доказів (14.11.2022).
17.11.2022 розгляд справи відкладено на 01.12.2022 для надання можливості позивачу ознайомитись з поданими запереченнями та надати свої пояснення щодо поданих документів.
01.12.2022 по справі оголошено перерву на 26.01.2023.
У судове засідання 26.01.2023 з'явились представники позивача та відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, та відповідно скасувати додаткове рішення від 10.08.2022.
Представник позивача у судовому засіданні також, надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, на підставі доводів, зазначених у відзиві на скаргу та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції та додаткове рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишити без змін.
Враховуючи, що відповідач не приймав участі при розгляді справи у суді першої інстанції, та позивачем не заперечується факт перевірки відповідача, як 18.12.2019, так і 19.12.2019 і відповідні докази цього містяться в матеріалах справи, колегія суддів, беручи до уваги приписи ст. 269 ГПК України та введений воєнний стан в Україні, для повного та всебічного розгляду справи, задовольняє клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи акт технічної перевірки та/або опломбування засобів обліку електричної енергії вище 1000 В від 18.12.2019 та акт технічної перевірки засобів обліку електричної енергії понад 1000 В від 18.12.2019.
Разом з тим, судова колегія відмовляє позивачу у долученні до матеріалів справи нових доказів - заяв свідків.
Відповідно до приписів частин першої та третьої ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, необхідна наявність таких критеріїв, як: «винятковість випадку», «причини, що об'єктивно не залежать від особи» та «наявність доказів неможливості подання додаткових доказів до суду першої інстанції», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близькою за змістом є правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14.Такого ж висновку також дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 915/2222/19.
Верховним Судом вказано, що за змістом частин 4 та 8 статті 80 ГПК України, яка врегульовує загальний порядок подання доказів, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що на залежали від неї.
Суд касаційної інстанції також вказав, що відповідно до висновку щодо застування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасність вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.
Таким чином колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивач у своєму клопотанні не навів достатніх правових підстав для долучення додаткових доказів на стадії апеляційного розгляду справи, зокрема: не обгрунтовував наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів у до суду першої інстанції та зокрема у встановлений строк до суду апеляційної інстанції; не довів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від відповідача; не надав доказів неможливості подання додаткових доказів до суду першої інстанції.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду та додаткове рішення суду, слід залишити без змін з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції 20.07.2000 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (надалі - постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фомальгаут» (надалі - споживач/відповідач) було укладено договір на постачання електричної енергії № 86024 (надалі - договір).
Відповідно до п. 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною.
Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача.
Приєднана та дозволена потужність у точці підключення визначена в додатку «Перелік об'єктів споживача».
У п. 2.1. договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Згідно з п. 2.2 договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу»); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ) чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.
Відповідно до п. 2.3. договору споживач зобов'язався, зокрема, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок відповідно до додатків «Перелік об'єктів споживача» та «Обсяги постачання електричної енергії споживачу».
Сторонами затверджено додаток до договору 6 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, у п. 2 якого передбачено, що межа балансової належності електроустановок та експлуатаційної відповідальності сторін встановлюється на кабельних наконечниках в РУ-10 кВ ПС Брест-Литовська (в сторону РП 165) - для ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ТОВ «КФБ»; 2) на кабельних наконечниках в РУ-10 кВ 165 (в сторону ТП 4050) - для ТОВ «КФБ» та ТОВ «БК «ІНВЕСТЦЕНТРОБУД»; 3) на кабельних наконечниках в РУ-10 кВ ТП 4021 (в сторону КТП 6398) - для ТОВ «Промкабель Електрика» та ТОВ «БК «ІНВЕСТЦЕНТРОБУД»; 4) на М2 КЛ 10-кВ ТП 4021-6398 та на М1 КЛ-10кВ: ТП4050-6398 - для ТОВ «БК «ІНВЕСТЦЕНТРОБУД» та ТОВ «Фомальгаут».
Відповідно до п. 3.1.5. договору постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужностей, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.
Пунктом 4.2.3. договору передбачено, що споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методикою.
Згідно з п. 4.2.4. договору споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог 4.2.1. - 4.2.3. цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «Київенерго» від 13.11.2017 року про реорганізацію ПАТ «Київенерго» (код ЄДРПОУ 00131305), шляхом виділу з нього Товариства та передачі йому частини майна, прав та обов'язків ПАТ «Київенерго», та на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 22.12.2017 року Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про заснування, створено Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (ЄДРПОУ 41946011).
Згідно з даними, що відображені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація Товариства проведена 16.02.2018 року.
Відповідно до п. 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - постанова № 312 від 14.03.2018) визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
У відповідності до п. 6 постанови № 312 від 14.03.2018 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема, сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Пунктом 4 постанови № 312 від 14.03.2018 встановлено, що договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Згідно п. 2.1.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об'єкт.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Позивач, як оператор системи розподілу, розмістив на головній сторінці свого сайта https://dtek-kem.com.ua редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з додатками та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії.
Пунктом 2.1.6 ПРРЕЕ передбачено, що договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи призупиняється (тимчасово не діє) у разі постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг чи постачальником «останньої надії», або якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного електропостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує електропостачальник.
За доводами позивача, з 01.01.2019 розподіл електричної енергії на об'єкт - виробнича база за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 3 здійснюється на підставі договору споживання про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії до умов якого приєднано ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ», згідно з п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, на умовах договору постачання електричної енергії № 86024 з особовим рахунком № 2086024.
Відповідно до п. 8.9 договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною та/або порушень ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку, Кодексу системи розподілу, Кодексу системи передачі, Закону України «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акту свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта.
У п. 8.2.5. ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до Правил.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2019 уповноваженими представниками позивача в присутності представника споживача - директора ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ» - Кублицького В.А. на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 3 зафіксовано порушення підпункту 3 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, порушення продемонстровано споживачу: порушена схема підключення засобу обліку електричної енергії шляхом встановлення перемички, яка шунтує струмові кола засобу обліку, а саме: до клемної колоди КП-25, внаслідок чого спожита електрична енергія недовраховується. Похибка електролічильника становить 37,9%.
Виявлені порушення було зафіксовано в акті про порушення № 0002953 від 19.12.2019.
Відповідно до абз. 7, 8 п. 8.2.5 ПРРЕЕ акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
Як вбачається з акту про порушення № 0002953 від 19.12.2019 представник споживача - директор ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ» - Кублицький В.А. був ознайомлений з актом про порушення, про що свідчить його підпис на самому акті.
Згідно Акту № 002953/1 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії понад 1000В, Акту № 002953/2 про невідповідність розрахункового засобу обліку метрологічним характеристикам, вимогам ПУЕ та ПРРЕЕ та Акту про усунення порушення ПРЕЕ № 002953 від 19.12.2019, представниками позивача було усунуто виявлені порушення. Вказані акти підписані директором ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ» - Кублицьким В.А. без зауважень.
Згідно з п.п. 2.3.4. ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
У п.п. 8 п. 5.5.5. ПРРЕЕ визначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Відповідно до п.8.2.4. ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Згідно з приписами п. 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Як вбачається з Акта про порушення № 0002953 від 19.12.2019, з яким був ознайомлений представник споживача, проведення засідання комісії відбудеться 16.01.2020 о 15:00 год. за адресою: в м. Києві по вул. Новокостянтинівська, 1а.
16.01.2020 за участю представника споживача - Положенцевої Т.В. (за довіреністю від 15.01.2020) відбулось засідання комісії по розгляду акта про порушення № 0002953 від 19.12.2019 за результатами якого прийнято рішення (протокол № 1867 від 16.01.2020) про відкладення розгляду акту на 06.02.2020 о 11:00 у зв'язку з необхідністю доопрацювання матеріалів.
06.02.2020 за участю представника споживача - Положенцевої Т.В. (за довіреністю від 15.01.2020) відбулось повторне засідання комісії по розгляду акта про порушення № 0002953 від 19.12.2019, про що складено відповідний протокол № 1966 від 06.02.2020 та прийнято рішення з метою вивчення додаткових матеріалів розгляд акту перенести на 13.03.2020 о 11:00.
13.02.2020 за участю представника споживача - Положенцевої Т.В. (за довіреністю від 15.01.2020) відбулось засідання комісії по розгляду акта про порушення № 0002953 від 19.12.2019, про що складено відповідний протокол № 12003 від 13.02.2020.
Відповідно до зазначеного протоколу, комісією з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ прийнято рішення нарахування провести згідно з п. № 8.4.10 та за формулою № 4 порядку, визначеному главою 8.4. розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, з використанням наступних даних:
потужність 800 кВт (згідно умов договору);
тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 24 год., 7 днів на тиждень, Кв=0,6;
період нарахування з 20.06.2019 по 19.12.2019 за 6 місяців.
Згідно із розрахунком вартість за недовраховану електроенергію, що підлягає оплаті, склала 3 251 428,15 грн.
Відповідно до п. 8.2.10 ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) розраховується за формулою
W доб = P · t доб · K в,
(4)
де P - потужність (кВт), визначена як:
1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність).
Матеріалами справи підтверджується, що представник споживача був присутній на засіданні 13.02.2020, але відмовився від підпису протоколу, у зв'язку з чим, позивачем було направлено на адресу відповідача копію протоколу, розрахунок та рахунок на оплату № 2086024/акт002053 від 13.02.2020.
Відповідно до п. 8.2.7. ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Враховуючи положення п. 8.2.7 ПРРЕЕ, з урахуванням ст.ст. 253, 254 Цивільного кодексу України колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач мав оплатити отриманий рахунок до 20.03.2020 включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 251 428,15 грн боргу за необліковану спожиту електроенергію обґрунтовані та підлягають задоволенню.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що місцевий господарський суд розглядаючи дану справу, не надав належної оцінки доказам, які б підтверджували наявність вини споживача у виявленому позивачем порушенні в схемі підключення засобу обліку електричної енергії на об'єкті споживача, що відповідає порушенню, визначеному пп. 3 п. 8.4.2 ПРРЕЕ.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, на те, що пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ визначено терміни, зокрема, засоби комерційного обліку електричної енергії - узагальнена назва засобів, які використовуються для здійснення комерційного обліку електричної енергії (засоби вимірювальної техніки, допоміжне обладнання, засоби та системи збору та обробки результатів вимірювання, формування, збереження та передачі даних комерційного обліку та керування даними тощо) відповідно до процедур, визначених Кодексом комерційного обліку.
Підпунктом 14 п. 1.2.1 ККОЕЕ визначено термін, зокрема, вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з'єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою.
Отже, на переконання колегії суддів, лічильник № 83982985 є вузлом обліку, що розташований на об'єкті (території) споживача в межах його відповідальності, та таким, що мав бути підключений за схемою відповідно до проектної документації та договору. Будь-які невідповідності у схемі підключення засобу обліку свідчать про втручання в роботу обліку електроенергії, в наслідок чого відбувається безоблікове споживання.
При цьому, згідно з Актом про пломбування засобів обліку № 00221/1 від 25.03.2019 (копія наявна в матеріалах справи) споживач прийняв на відповідальне збереження всі пломби, індикатори встановлені на вказаних в цьому акті засобах обліку і на перерахованому устаткуванні і несе повну відповідальність згідно законодавства і умов Договору про постачання електричної енергії, а саме за несанкціонований доступ до приладів і ланцюгів обліку, втручання в роботу обліку електроенергії, порушення цілісності пломб та пломбувального матеріалу, пошкодження приладів обліку.
Отже, враховуючи вищенаведені положення законодавства, умови договору та проектну документацію, ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ» є відповідальним за виявлене порушення ПРРЕЕ, оскільки схема підключення входить до складу засобу обліку електричної енергії, що перебуває в межі відповідальності споживача.
Щодо доводів скаржника про те, що позивачем 18.12.2019 була проведена технічна перевірка на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 3, під час якої не було виявлено будь-яких порушень, а вже наступного дня 19.12.2019 на об'єкті споживача, перевіркою були виявлені порушення, що на думку скаржника судом першої інстанції не досліджено та не встановлено природу виникнення порушення ПРРЕЕ 19.12.2019, судова колегія зазначає наступне.
В матеріалах справи наявні Акти технічних перевірок засобів обліку електричної енергії понад 1000В від 18.12.2019 № 286024/1 та від 19.12.2019 № 002953/1, а також інформаційна довідка від 04.02.2020 № 37/1 до Акту про порушення з додатком-схемою включення електролічильника, які були досліджені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду справи та прийняття рішення.
Так, згідно з інформацією, викладеною в довідці провідним інженером РЕМ «Правобережний» Зелявським О.Б., який приймав безпосередню участь в проведенні перевірці, на завдання начальника служби технічного аудиту Рибальченка М.Ю. по факту встановлення небалансу у вузлі РП-165 в сторону ТП-4021 було ініційовано перевірку на об'єкті споживача.
18.12.2019 під час проведення перевірки на об'єкті споживача, позивачем було розпломбовано дверцята шафи обліку електричної енергії ЯКНО-10-С КТП 6398 та клемну кришку лічильника № 83982985, візуально пломби не мали пошкоджень, тому кришки монтажних коробів всередині шафи обліку не знімались. Взірцевий лічильник був підключений на вторинні кола обліку електричної енергії безпосередньо на клемній колодці лічильника та провідниках між лічильником і випробувальною колодою КП-25, похибка вимірювання склала 0,112%. За результатами перевірки були складені Акт технічної перевірки та/або опломбування засобів обліку електричної енергії понад 1000В від 18.12.2019 та Акт технічної перевірки засобів обліку електричної енергії понад 1000В від 18.12.2019 (копії наявні в матеріалах справи).
18.12.2019 відділом АСКОЕ ЦЦО ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було складено графічний режим небалансу вузла, за результатом якого було виявлено, що лінія небалансу чітко збігається з лінією навантаження КТП 6398 ЯКНО-10-С по лічильнику № 83982985.
На підставі зазначеного, 19.12.2019 позивачем було перевірено схему підключення на об'єкті споживача вже з розпломбуванням та демонтажем саме шафи обліку, клемної кришки лічильника та вимірювальну колодку КП-25, із зняттям захисних кришок з усіх монтажних коробів вторинних кіл обліку електричної енергії, як в шафі обліку, так і за її межами.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, перевіркою 19.12.2019 було виявлено, що в шафі обліку перед КП-25 (на ділянці вторинних кіл обліку електричної енергії від вимірювальних трансформаторів струму, напруги та вимірювальною колодкою КП-25) наявні незрозумілі стяжки між двома провідниками, після демонтажу яких під ними виявились врізані перемички (шпильки) між провідниками. Прослідивши за провідниками до КП-25 та клемної колодки електролічильника з'ясувалось, що це були з'єднані провідники вторинних кіл вимірювальних трансформаторів струму И1 та И2 по обох фазах «А» та «С». За цих обставин було підключено взірцевий лічильник до виявлених перемичок (без їхнього демонтажу), який показував похибку вимірювання електролічильником -37,944%. Після проведення демонтажу перемичок знову був підключений взірцевий лічильник, який показав похибку вимірювання електролічильником 0,095%.
Колегія суддів, також звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься схема підключення електролічильника до вимірювальних трансформаторів струму, напруги з використанням випробувальної колодки КП-25 та схематичним зазначенням встановлених перемичок і точок підключення взірцевого лічильника з похибкою 0,112% (виявлено 18.12.2019) та з похибкою -37,944% і 0,095% (виявлено 19.12.2019), яка була також досліджена судом першої інстанції.
Провідним інженером Зелявським О.Б., який безпосередньою приймав участь в проведенні перевірки, в довідці до Акту про порушення зазначено інформацію щодо технічної можливості доступу споживача до вторинних кіл обліку електричної енергії в шафі обліку. Так, представниками позивача було встановлено, що шафа обліку закріплена на направляючих з завісами та прикручена двома болтами до задньої стінки комірки, відкрутивши які з'являється можливість повернути шафу обліку на 90° до задньої стінки. Після чого відкрутивши болти задньої стінки шафи обліку у споживача є доступ до вторинних кіл обліку електричної енергії в шафі обліку, що і дало можливість встановити перемички не пошкодивши пломби.
Отже, за результатами перевірки 19.12.2019 на об'єкті споживача, позивачем були виявлені порушення, які зафіксовані в Акті про порушення № 002953 від 19.12.2019. Таким чином, Господарським судом м. Києва при винесенні рішення було досліджено та проаналізовано всі обставини та докази, які підтверджують факт та природу виявленого порушення ПРРЕЕ на об'єкті споживача.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем, 18.12.2019 та 19.12.2019 були проведені різні перевірки. 18.12.2019 була проведена технічна перевірка опломбування засобів обліку електричної енергії та цілісність пломб без їх розпломбування, а 19.12.2019 була проведена перевірка схеми підключення на об'єкті споживача вже з розпломбуванням та демонтажем саме шафи обліку, клемної кришки лічильника та вимірювальну колодку КП-25, із зняттям захисних кришок з усіх монтажних коробів вторинних кіл обліку електричної енергії, як в шафі обліку, так і за її межами.
Зазначене спростовує доводи скаржника з посиланням на п.8.4.8 ПРРЕЕ про невірність розрахунку та стягнення борг за необліковану електричну енергію. Враховуючи, що позивачем були проведені різні перевірки про що, складені та підписані відповідні акти, здійснений позивачем розрахунок із застосуванням шестимісячного строку, є арифметично вірним та обґрунтованим.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті вартості не облікової електричної енергії, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просив суд стягнути з відповідача також 184 721,72 грн - 3% річних та 478 165,71 грн - інфляційних втрат (нарахованих на суму боргу 3 251 428,15 грн за період з 21.03.2020 по 10.02.2022).
При перевірці розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, судом апеляційної інстанції враховано, що представник споживача Положенцева Т.В. була присутня на засіданні комісії з розгляду Акту про порушення, але від підпису відмовилася. ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 14.02.2020 на адресу споживача був направлений рекомендований лист від 13.02.2020 № 01/03/4-168 з копіями протоколу, розрахунку вартості електроенергії та рахунком на оплату, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень (копії наявні в матеріалах справи).
В позовній заяві позивач зазначив про те, що в нього відсутні докази отримання відповідачем листа від 13.02.2020 № 01/03/4-168 у зв'язку з відсутністю даних по номеру трекінга поштового відправлення № 0100175183684 на сайті АТ «Укрпошта» через сплив часу, оскільки інформація в автоматизованій системі «Укрпошта» зберігається протягом шести місяців, а тому станом на дату перевірки позивачем інформації така вже була відсутня на офіційному інтернет-ресурсі поштового оператора.
Крім цього, позивачем на підтвердження відправлення листа від 13.02.2020р. №01/03/4-168 на адресу відповідача до позовної заяви було долучено квитанцію АТ «Укрпошта» від 14.02.2020.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, розрахунковий документ - документ, встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Отже, фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 14.02.2020 є підтвердженням здійснення позивачем поштового відправлення № 0100175183684.
Таким чином, як зазначає позивач, інформація щодо точної дати отримання відповідачем листа з рахунком на оплату вартості необлікованої електричної енергії позивачу невідома через сплив 6- місячного строку. Тому дата отримання відповідачем листа розрахована в позові відповідно до Нормативів пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року № 958, відповідно до яких строки пересилання рекомендованої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) визначаються наступним чином:
в межах міста - Д+3, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з визначеним позивачем періодом та вважає, що лист від 13.02.2020 № 01/03/4-168 надійшов на адресу відповідача 19.02.2020.
Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
Таким чином, споживач мав оплатити отриманий рахунок № 2086024/акт002953 від 13.02.2020 до 20.03.2020 включно, проте зобов'язання по оплаті у вказаний термін не виконав, в результаті чого позивачем були нараховані 3% річних та інфляційні втрати за весь час прострочення - з 21.03.2020 по 10.02.2022.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Здійснивши перевірку розрахунку суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду з ним погоджується та вважає, що розмір 3% річних на суму боргу 3 251 248,15 грн за період з 21.03.2020 по 10.02.2022 становить 184 711,49 грн, а тому, місцевим господарським судом правомірно задоволено частково вимоги позивача про стягнення 3% річних саме у розмірі 184 711,49 грн, в іншій частині вимоги позивача про стягнення 3% річних задоволенню не підлягають.
Крім того, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, у межах визначених позивачем періодів нарахування та сум, судом першої інстанції вірно встановлено, що їх розмір становить більше, ніж заявлено позивачем, однак, приймаючи до уваги, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, то місцевим господарським судом правомірно було стягнуто суму інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі.
Судом апеляційної інстанції враховано, що відповідач протягом майже 2-х років (з моменту складання Акту про порушення до дати подання позову до суду) не звертався до позивача, регулятора або суду для вирішення спірних питань щодо складання Акту про порушення та/або визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, з якими він не погоджується. Отже, твердження скаржника в апеляційній скарзі, що ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» не має підстав для стягнення з відповідача заборгованості за необліковану електричну енергію, 3% річних та інфляційних втрат є необгрунтованими та безпідставними.
Що стосується доводів скаржника про те, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції та він не отримував ухвали суду, оскільки поштові конверти поверталися без вручення адресату за закінченням терміну зберігання, і вказане, за доводами апелянта з посиланням на постанови Верховного Суду від 12.12.2018 у справі 752/11896/17-ц, від 10.04.2019 у справі 461/10610/13-ц, від 28.04.2021 у справі № 520/7712/16-ц та інші є порушення судом першою інстанцією норми процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
У постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначає, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Так, надаючи оцінку доводам скаржника про які зазначено вище, колегією суддів апеляційного господарського суду враховано, що Верховний Суд в постанові від 19.12.2022 у справі №910/1730/22 зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).
У п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
У даному контексті колегія суддів вважає, що скаржник мав право та можливість ознайомитись з ухвалами суду про відкриття призначення справи до розгляду та ухвалою суду про відкладення розгляду справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово вказував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, з урахуванням положень частини 6 статті 242 ГПК України позивач вважається таким, що отримав судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за необліковану електроенергію за актом про порушення № 002953 від 19.12.2019 у розмірі 3 251 428,15 грн, 3% річних у розмірі 184 711,49 грн та інфляційні втрати у розмірі 478 165,71 грн.
Щодо прийнятого місцевим господарськими судом додаткового рішення від 10.08.2022 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у відповідності до якого стягнуто з ТОВ «Фомальгаут» на користь ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Положенням статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2022 до Господарського суду міста Києва від ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 заяву ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Фомальгаут» на користь ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. В іншій частині задоволення заяви відмовлено.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами п.п. 1-2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Як вбачається зі змісту поданої заяви, заявник поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000,00 грн.
Так, відповідно до договору про надання правової допомоги №308-20 від 15.04.2020 року, укладеного між ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Перший радник» (виконавець), виконавець зобов'язується надати клієнтові правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.
Додатковою угодою №3 від 28.04.2021 до договору сторони передбачили, що ціна цього договору становить 500 000,00 грн без ПДВ (п. 4.1. додаткової угоди №3).
Відповідно до п. 4.2. додаткової угоди №3 розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з Актом надання послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору та додаткових угод до нього сторонами був складений Акт №71 від 30.07.2022, відповідно до якого було визначено перелік послуг, які надавались виконавцем клієнту у справі №910/2803/22, а саме:
- Надання клієнту консультації щодо стратегії захисту та представництва його інтересів в суді;
- Роз'яснення клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження з клієнтом;
- Підготовка, формування та подача до суду позовної заяви про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію в розмірі 3 914 315,58 грн.
- Підготовка та подача до суду клопотання про розгляд справи з викликом сторін;
- Участь в судових засіданнях у справі, які відбулись 08.06.2022, 27.06.2022 та 27.07.2022;
- Підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи.
Фактична вартість наданих виконавцем послуг в суді склала 80 000,00 грн. (без ПДВ).
При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що судом першої інстанції враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, та з огляду на часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі щодо безпідставного стягнення 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу з посиланням на те, що такі витрати позивачем не підтверджені відповідним платіжним дорученням, колегія суддів вважає необґрунтованими з підстав зазначених вище, та враховуючи при цьому, що відповідно до правового висновку Об'єднаної палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт, та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Таким чином, Акт від 30.07.2022 № 71 є належним доказом понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній справі під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23.06.1993).
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
Обов'язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27.10.1993).
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не було подано належних та переконливих доказів на заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі відповідача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2022, прийняті після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.
Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фомальгаут» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 - залишити без змін.
Судові витрати (судовий збір) розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фомальгаут» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 у справі №910/2803/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 у справі №910/2803/22 залишити без змін.
3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фомальгаут».
4. Матеріали справи №910/2803/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано 24.03.2023 після виходу судді з відпустки.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді Є.Ю. Шаптала
О.В. Агрикова