Cправа № 127/25010/22
Провадження № 2/127/3246/22
Іменем України
27 березня 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гуменюк К.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Державної казначейської служби України, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька окружна прокуратура про стягнення моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю органів досудового розслідування,
вимоги позивача:
1.стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь позивача 150 000 грн. у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди;
В листопаді 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - Вінницьке РУП ГУНП у Вінницькій області), Державної казначейської служби України, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька окружна прокуратура про стягнення моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю органів досудового розслідування.
Вимоги позову мотивовано тим, що у провадженні інспекторів сектору дізнання Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області знаходиться кримінальне провадження №12019020010002717 від 20 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України «Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат». У відповідності до зібраних матеріалів кримінального провадження встановлено, що за період з 30 травня 2018 року по 30 вересня 2019 року у ТОВ «АВМ-Трейдінг Компані» перед ОСОБА_1 існує заборгованість по нарахованій та невиплаченій заробітній платі в сумі 15 000 грн. та заборгованість у сумі 125 625 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Вказана сума невиплати заробітної плати повністю підтверджена відповідною перевіркою спеціалістів Територіальної державної інспекції з питань праці у Вінницькій області, які проводили перевірку на підставі документів, наданих безпосередньо ТОВ «АВМ-Трейдінг Компані», а також і рішеннями Вінницького міського суду Вінницької області та Вінницького апеляційного суду.
Незважаючи на неодноразові звернення ОСОБА_1 , в тому числі і в порядку ст.ст. 55, 56 КПК України до старшого слідчого СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Рябцева І., а також до начальника СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Хмеляра О.В., в порушення вимог КПК України, з матеріалами вказаного провадження ОСОБА_1 не ознайомлений та до червня 2020 його не допитано за матеріалами даного кримінального провадження, не визнано потерпілим, не вручено пам'ятку про процесуальні права потерпілого та не направлено в його адресу витяг з ЄРДР, незважаючи на чіткі вимоги та положення ст. 55 КПК України.
Дані клопотання не були розглянуті належним чином, у зв'язку із чим 22 червня 2020 року позивач звернувся до суду із скаргою на бездіяльність слідчого. 02 липня 2020 року судом було частково задоволено скаргу та зобов'язано слідчого вилучити та приєднати до матеріалів кримінального провадження матеріали, зібрані на підставі заяви ОСОБА_1 . Територіальною державною інспекцією з питань праці у Вінницькій області в 2018 році та зобов'язано слідчого належними чином повідомити скаржника про розгляд клопотань від 25 травня 2020 року та від 01 червня 2020 року. Вказане рішення суду слідчим не виконано - клопотання залишаються не розглянутими.
У зв'язку з неправомірною бездіяльністю органів досудового розслідування, 03 серпня 2020 року ОСОБА_1 звертався із скаргою до Вінницького міського суду Вінницької області на бездіяльність керівника сектору дізнання Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Міляновського В.С.
В подальшому, у зв'язку з неправомірною бездіяльністю органів досудового розслідування позивач неодноразово звертався до Вінницької окружної прокуратури із відповідним клопотанням.
Крім того, на даний час слідчими Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022020000000183 від 09 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України - невиконання судового рішення, а саме рішення Вінницького апеляційного суду, справа №127/11435/19, яким з ТОВ «АВМ-Трейдінг Компанія» стягнуто заборгованість по заробітній платі на користь ОСОБА_1 в сумі 15 000 грн. та заборгованість у сумі 125 625 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
У зв'язку із не розглядом слідчим клопотань ОСОБА_1 , як потерпілого по даному кримінальному провадженні, за скаргою останнього на бездіяльність слідчого ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 серпня 2022 року зобов'язано слідчого провести ряд слідчих дій, в тому числі і допити свідків. Дана ухвала залишилась без виконання.
Вказані кримінальні провадження стосуються одного і того ж факту - невиплати ТОВ «АВМ-Трейдінг Компані» позивачу заробітної плати в розмірі 15 000 грн. та заборгованості у сумі 125 625 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Як зазначає позивач, що в даному випадку відбувається груба та примітивна «тяганина» розслідування кримінального провадження, де практично усі слідчі дії проводяться лише після неодноразових клопотань та оскаржень бездіяльності слідчого та дізнавача.
На даний час досудове розслідування даного кримінального правопорушення, в порушення вимог, передбачених ст. 28 КПК України «розумні строк», триває понад 2 роки і 10 місяців, що не відповідає вимогам закону про розумний строк досудового розслідування. Слідчим не виконано всі необхідні слідчі дії для всебічного, повного, неупередженого досудового розслідування кримінального провадження та якнайшвидшого прийняття законного та неупередженого процесуального рішення за результатами розслідування кримінального провадження.
Вище вказане кримінальне правопорушення не є складним та не потребує проведення значних слідчих та слідчо-оперативних заходів, спричинені збитки встановлені судом не оскаржувались. Також провадження не потребує проведення допиту значної кількості осіб (свідків, потерпілих).
Особу, що скоїла вказане правопорушення встановлено, необхідні слідчі дії проведені. Однак, з незрозумілих причин, рішення по провадженню не прийняте, підозра винній особі не вручена.
Позивач оцінює розмір моральної шкоди у розмірі 150 000 грн. Визначаючи розмір моральної шкоди, позивач виходить з характеру та тривалості завданої шкоди, глибини душевних страждань та стану здоров'я (транзиторні церебральні ішемічні напади та пов'язані з ними синдроми, гіпертензивна хвороба, гіпертонічна ангіопатія сітківок обох очей), переживань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, час, витрачений на захист своїх прав, а також вимоги розумності та справедливості.
За наведених вище підстав, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 04 листопада 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 11 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідачів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області та Державної казначейської служби України надійшли відзиви на позовну заяву, у яких зазначено про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог (а.с. 92-94, 103-109).
На адресу суду від третьої особо без самостійних вимог, щодо предмета спору - Вінницької окружної прокуратору надійшли письмові пояснення, у яких зазначається про відсутність підстав для задоволення позовних вимог (а.с. 68-77).
Позивачем подано заперечення на пояснення третьої особи без самостійних вимог, в яких позивач зазначає про обґрунтованість своїх позовних вимог (а.с. 85-89).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що Постановою Вінницького апеляційного суду від 30 вересня 2019 року у справі № 127/11435/19 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ-Трейдінг Компані» на користь ОСОБА_1 15 000 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та 125 625 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (а.с. 11).
Відомості про вказане судове рішення судом отримано з Єдиного державного реєстру судових рішень в порядку повного доступу до нього. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
20 грудня 2019 року за заявою ОСОБА_1 було зареєстровано кримінальне провадження № 12019020010002717 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України з тих підстав, що ТОВ «АВМ-Трейдінг Компані» за період з 14 лютого 2018 року до 29 травня 2018 року не виплатила заробітну плату, зокрема, ОСОБА_1 (а.с. 7).
Крім того, 09 травня 2022 року за заявою ОСОБА_1 було зареєстровано кримінальне провадження № 42022020000000183 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, у зв'язку із невиконання рішення Вінницького апеляційного суду про стягнення заробітної плати (а.с. 34).
Позивач ОСОБА_1 10 березня 2020 року (а.с. 17), 20 травня 2020 року (а.с. 18), 25 травня 2020 року (а.с. 20) та 01 червня 2020 року (а.с. 21) звертався до старшого слідчого СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Рябцева І. із заявами про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження.
22 травня 2020 року ОСОБА_1 звертався із заявою до начальника СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області щодо усунення порушень слідчим вимог КПК України, посилаючись на те, що з матеріалами кримінального провадження він не ознайомлений, його не допитано, не визнано потерпілим, не вручена пам'ятка про процесуальні права та не направлено на його адресу витяг ЄРДР (а.с. 19).
Вказане вище стало підставою для звернення ОСОБА_1 із скаргою до суду на бездіяльність старшого слідчого СВ ВВП ГУНП у Вінницькій області Рябцева І.В., яка полягає у невиконанні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у встановлений КПК України строк по кримінальному провадженні № 12019020010002717 від 20 грудня 2019 року.
За результатами розгляду вказаної вище скарги ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 липня 2020 року у справі № 127/13441/20 (а.с. 22) зобов'язано старшого слідчого СВ ВВП ГУНП у Вінницькій області Рябцева І.В., який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019020010002717 від 20 грудня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України вилучити та долучити до кримінального провадження матеріали, зібрані на підставі заяви ОСОБА_1 Територіальною державною інспекцією з питань праці у Вінницькій області в 2018 році (супровідний лист до ГУНП у Вінницькій області № 02-Г488/01-12 від 05 вересня 2018 року) та зобов'язано слідчого належним чином повідомити скаржника про розгляд клопотань від 25 травня 2020 року, 01 червня 2020 року.
14 липня 2020 року (а.с. 24) та 27 липня 2020 року (а.с. 25) ОСОБА_1 звертався із клопотаннями до керівника сектору дізнання Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Міляновського В.С. про допит керівника та бухгалтера ТОВ «АВМ-Трейдіниг Компанія», а також вчинення ряду інших процесуальних дій.
27 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із клопотанням до Вінницької окружної прокуратури, у якій просив прийняти міри реагування, щодо виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 02 липня 2020 року (справа № 127/13441/20); прийняти міри реагування щодо розгляду працівниками поліції клопотань від 10 вересня 2020 року, 19 жовтня 2020 року та 06 листопада 2020 року; вирішити питання щодо проведення службового розслідування щодо осіб, які проводять розслідування кримінального провадження, у зв'язку із грубим порушенням процесуальних прав та інтересів, як потерпілого, а також вчинення ряд інших процесуальних дій по даному кримінальному провадженню (а.с. 26).
На вказане вище клопотання Вінницькою окружною прокуратурою листом від 14 травня 2021 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що за результатами здійснення прокурором контролю за здійсненням розслідування провадження та виконання письмових вказівок, наданих дізнавачу на підставі ст. 36 КПК України, встановлено, що дізнавач Майченко А.М. не забезпечив ефективного розслідування кримінального провадження, в зв'язку із чим керівнику органу дізнання направлено лист про відсторонення дізнавача від розслідування та призначення іншого дізнавача, який має забезпечити належне та ефективне проведення розслідування кримінального провадження (а.с. 28).
У відповідях Вінницької окружної прокуратури від 30 вересня 2021 року, 08 листопада 2021 року, 18 квітня 2022 року, 30 травня 2022 року, 09 вересня 2022 року, які направлялись представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (а.с. 29-33) повідомлялось про наступне:
-дії прокурора, який є старшим у групі прокурорів, відповідають вимогам процесуального закону;
- на виконання письмових вказівок прокурора дізнавачем здійснюються процесуальні та слідчі дії. З матеріалів кримінального провадження не вбачається підстав для оголошення підозри у вчиненні кримінального правопорушення певній особі чи особам. За результатами проведених всіх необхідних слідчих дій з урахуванням наявних у кримінальному провадженні доказів, буде прийнято остаточне процесуальне рішення;
-З метою забезпечення дотримання розумних строків слідства першим заступником керівника Вінницької окружної прокуратури дані процесуальному керівнику у кримінальному провадженні вказівки щодо строків вчинення процесуальних дій, необхідних для прийняття рішення про закінчення досудового розслідування;
-Незважаючи на встановлений прокурором строк проведення слідчих дій з метою прийняття законного рішення у кримінальному провадженні, допущено в ньому тяганину, у зв'язку з чим скарга підлягає в цій частині задоволенню. З метою забезпечення дотримання розумних строків досудового розслідування керівником Вінницької окружної прокуратору процесуальному керівнику у кримінальному провадженні дані вказівки щодо строків вчинення процесуальних дій, необхідних для прийняття рішення про закінчення досудового розслідування;
У рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022020000000183 від 09 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, яке проводиться слідчим відділом Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, представником ОСОБА_1 - адвокатом Поляруш А.В. 18 липня 2022 року подано клопотання до начальника вказаного відділу, в порядку ст. 55, 56 КПК України, про вчинення ряду процесуальних дій (а.с. 35, 36.).
У зв'язку із не розглядом вказаного вище клопотання, 28 липня 2022 року адвокат Поляруш А.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, у якій останній оскаржує бездіяльність слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, у визначений КПК України строк, в рамках кримінального провадження №42022020000000183 від 09 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області суду від 01 серпня 2022 року у справі № 127/16219/22 (а.с. 37) задоволено скаргу представника ОСОБА_1 та зобов'язано слідчого, у відповідності до вимог чинного законодавства України, розглянути клопотання, заявлене 18 липня 2022 року на виконання вимог, передбачених ст.ст. 55, 56 КПК України по матеріалах кримінального провадження № 42022020000000183 від 09 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, та провести ряд слідчих дій, а саме:
1.За матеріалами даного кримінального провадження провести допит директора ТОВ «АВМ-Трейдінг Компані» ОСОБА_3 з поставленням відповідних запитань останньому;
2.Провести ставку віч-на віч між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;
3.У відповідності до вимог чинного законодавства України, вирішити питання та приєднати до матеріалів кримінального провадження матеріали, зібрані спеціалістами Територіальної державної інспекції з питань праці у Вінницькій області щодо невиплати зарплати ОСОБА_1 при звільненні з ТОВ «АВМ-Трейдінг Компані»;
4.У відповідності до вимог чинного законодавства України, вирішити питання та приєднати до матеріалів даного кримінального провадження матеріали та рішення Вінницького апеляційного суд (справа №127/11435/19, провадження №22- ц/801/1693/2019);
5.Після проведення вказаних слідчих дій, за зібраними матеріалами кримінального провадження, провести допит ОСОБА_4 ;
У заявах представника ОСОБА_1 - адвоката Поляруш А.В. від 15 серпня 2022 року, 05 вересня 2022 року, 17 вересня 2022 року, які адресувались Вінницькій окружній прокуратурі та начальнику СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області (а.с. 39-41) зазначалось про невиконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 01 серпня 2022 року у справі № 127/16219/22.
Позивач особисто, та через представника використовував свої законні права у наведених вище кримінальних провадженнях, реалізуючи їх також шляхом звернення до судів, та слідчих суддів в порядку ст. 220, ст. 303 КПК України, оскаржив проведення неякісного та неповного досудового слідства через не проведення слідчих дій за порушеними ним клопотаннями, що знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи та підтверджується переліченими вище доказами.
Однак, відповідно до частини 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пунктом 2 частини 2 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Згідно із ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
За правилами встановленими ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з ч. 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд звертає увагу, що надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю правовідносин, необхідністю докладання тривалого часу на спонукання органів досудового розслідування на вчинення необхідних процесуальних дій, підрив репутації державних інституцій тощо.
Отже, надмірна тривалість кримінального провадження, призвели до правової невизначеності у вказаних правовідносинах та необхідності докладання додаткових зусиль з боку позивача спрямованих на захист його порушених прав, але які не мали наслідків завдання йому моральної шкоди, з огляду на наступне.
Так, позивач, як учасник кримінального провадження, звертався до судів, та слідчих суддів в порядку ст. 220, ст. 303 КПК України, оскаржив проведення неякісного та неповного досудового слідства через не проведення слідчих дій за порушеними ним клопотаннями, що вимагало від нього зусиль та витрачання часу, проте без доведення завдання йому від таких дій моральних страждань.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Посадові особи відповідача - Вінницького РУП ГУНП України у Вінницькій області при здійсненні своїх повноважень повинні діяти у відповідності до Конституції України та Законів України, з дотриманням відповідних процесуальних строків, уникаючи прийняття неправомірних рішень, виходячи лише з тих міркувань, що позивач не позбавлений права їх оскаржити у встановленому законом порядку, оскільки саме держава відповідає перед людиною за свою діяльність, а прийняття неправомірних рішень у кримінальному провадженні саме по собі свідчить про порушення прав позивача та викликає розчарування у державних інституціях, що викликає негативні емоції, що можуть досягати рівня моральних страждань.
Суд звертає увагу на те, що позивач заявив позовні вимоги щодо завдання йому моральної шкоди внаслідок неналежної процесуальної діяльності відповідача при проведенні досудового розслідування, що призвело до порушення розумних строків досудового розслідування.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункти 8, 9 частини другої статті 16 ЦК України). Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме - у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (стаття 1174 цього Кодексу).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Згідно із вимогами статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданням, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.
Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов'язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв'язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.
Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності, на підставі чого суди встановлюють наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом. До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 19 березня 2020 року у справі № 686/13212/19 (провадження№ 61-21982св19), від 20 січня 2021 року у справі № 686/27885/19 (провадження № 61-8240св20).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Однією із засад кримінального провадження є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, гарантоване статтею 24 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до змісту частини першої статті 303 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
За правилом частини другої статті 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування виносить ухвалу про:1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування реалізується така засада кримінального судочинства, як реалізація особою права на оскарження їх процесуальних рішень, дій чи бездіяльності до суду.
Суд, здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунення недоліків у такій діяльності.
При цьому, наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного стягнення відшкодування моральної або майнової шкоди.
Сам факт звернення позивача до слідчого, посадових осіб прокуратури та задоволення слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, не тягне наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідача завдали йому моральної шкоди. Контроль на стадії досудового розслідування, не є достатньою підставою для висновку про протиправність дій відповідача і притягнення його до цивільно-правової відповідальності.
Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 28 січня 2019 року у справі № 686/7576/18 (провадження № 61-43847св18), від 16 травня 2019 року у справі№ 686/20079/18 (провадження № 61-5360св19), від 12 квітня 2019 року у справі № 686/10651/18 (провадження № 61-305св19), від 22 травня2019 року у справі № 686/24243/18-ц (провадження № 61-7017св19), від 31 липня 2019 року у справі № 686/22133/18 (провадження № 61-10591св19) від 25 листопада 2019 року у справі № 686/22462/18 (провадження № 61-17648св19), від 03 грудня 2019 року у справі № 686/12334/18 (провадження № 61-12965св19), від 03 грудня 2019 року у справі № 686/26653/18 (провадження № 61-12277св19), від 19 березня 2020 року у справі № 686/17001/17 (провадження № 61-22067св19), від 19 березня 2020 року у справі № 686/13212/19 (провадження № 61-21982св19), від 27 квітня 2020 року у справі № 686/17297/18 (провадження № 61-2738св19), від 30 червня 2020 року у справі № 686/3050/19 (провадження № 61-19878св19) та від 06 липня 2020 року у справі № 686/20389/19 (провадження № 61-735св20).
Таким чином, в ході розгляду даної справи позивачем не доведено належними та допустимим доказами факту завдання позивачу моральної шкоди відповідачами, наявності такої шкоди та можливого причинного зв'язку між шкодою та тривалістю досудового розслідування. А тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 13, 76, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Державної казначейської служби України, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька окружна прокуратура про стягнення моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю органів досудового розслідування, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ВІННИЦЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ, місце знаходження: 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 4.
Відповідач: ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ, місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6.
Третя особа без самостійних вимог: ВІННИЦЬКА ОКРУЖНА ПРОКУРАТУРА, місце знаходження: 21050, м. Вінниця, пров. Цегельний, 8.
Суддя Вінницького міського суду
Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК