Справа № 127/7485/23
Провадження № 1-кс/127/3026/23
Іменем України
27 березня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
заявника скаги: ОСОБА_3 ,
слідчого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 від 23 лютого 2023 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_5 від 16.02.2023 про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні №12022020020000831, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 1 ст. 366 КК України, -
ОСОБА_3 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області із вищевказаної скаргою, в якій просила:
- скасувати постанову слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 від 23 лютого 2023 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 16.02.2023 про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні №12022020020000831, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 1 ст. 366 КК України.
- зобов'язати уповноважену особу четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснити процесуальні дії по залученню ОСОБА_3 до кримінального провадження №12022020020000831 від 17.09.2022, в якості потерпілої та вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки.
Скарга мотивована тим, що на досудовому розслідуванні четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, перебуває кримінальне провадження №12022020020000831 від 17.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 1 ст. 366 КК України. Відомості внесені до ЄРДР за ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.09.2022, якою було задоволено скаргу ОСОБА_3 та зобов'язано внести відомості викладені у повідомленні ОСОБА_3 від 19.08.2022 про кримінальне правопорушення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
16.02.2023 на адресу слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 подано клопотання про залучення ОСОБА_3 в якості потерпілої у кримінальному провадженні №12022020020000831 від 17.09.2022.
23 лютого 2023 року слідчим четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання.
На думку заявниці, постанова слідчого про відмову у задоволенні клопотання не може вважатись законною та обґрунтованою та є перешкодою для захистуїї прав.
З огляду на зазначене ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою на постанову слідчого.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала заявлені в скарзі вимоги, просила задовольнити скаргу з наведених у ній підстав, додатково зазначивши, що кримінальним правопорушення їй завдано моральної шкоди та душевних хвилювань, в результаті яких вона потрапила до лікарні.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги посилаючись на обґрунтованість та вмотивованість винесеної постанови, додатково пояснивши, що про обставини завдання ОСОБА_3 маральної шкоди нею не повідомлялося слідчому
Слідчий суддя, заслухавши пояснення заявника скарги та слідчого, дослідивши матеріали скарги, матеріли кримінального провадження №12022020020000831, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, четвертим слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022020020000831 від 17.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 1 ст. 366 КК України.
Реєстрації кримінального провадження передувало те, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.09.2022 по справі №127/19019/22 зобов'язано уповноважену особу відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області у відповідності до ст. 214 КПК України внести відомості, викладені у повідомленні ОСОБА_3 від 19 серпня 2022 року про кримінальне правопорушення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
На виконання вимог даної ухвали суду 17.09.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020020000831 внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 1 ст. 366 КПК України.
Як встановлено судом, у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 19.08.2022 ОСОБА_3 зазначалися наступні обставини: «19.08.2022 мене запрошено терміново з'явитись до начальника кадрового забезпечення ОСОБА_6 . О 15 годині 00 хвилин я прийшла до ВП №1 ВРУП на вул. О. Довженка, 73. Де мене було затримано, зі слів офіцерів поліції, але протокол затримання мені на надано. Стан мого здоров'я був критичний я прохала викликати швидку, але мені відмовили, я сама викликала швидку, яка мене доставила до лікарні. Півтори години мене не випускали з приміщення, наголошували що я затримана. Двері не відкривали тримали мене проти моєї волі незаконно, погрожували здійснити психічний тиск, примушували підписувати сфальсифіковані документи. Від підпису я не відмовлялась, але прочитати не мала змоги, оскільки офіцери поліції здійснювали тиск. ОСОБА_7 жетон 0012801 безперервно твердив що я затримана, але підстав затримання не називав. При спробі вийти з ВП №1 мене фізично відштовхнув начальник СВ ОСОБА_8 та інші поліцейські. Швидку медичну допомогу не надали, перевищували свої службові повноваження, незаконно затримали мене ОСОБА_6 та ОСОБА_7 »
16 лютого 2023 року ОСОБА_3 на адресу слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 було подано клопотання, в порядку ст. 55 КПК України, в якому остання просила негайно надати, чи сприяти вчиненню дій з визнання потерпілою ОСОБА_3 та надання мені пам'ятки про процесуальні права і обов'язки потерпілого, у кримінальному провадженні №12022020020000831 від 17.09.2022.
Зазначене клопотання мотивовано тим, що 19.08.2022 офіцерами поліції ВП №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, вчинено злочин, спроба незаконного затримання, знущання, з метою залякування та грубим порушенням конституційних прав.
Вказане клопотання отримане ТУ ДБР у місті Хмельницькому 20.02.2023 (вх. №2860-23/х), про що свідчить відповідний штамп на клопотанні.
Постановою слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 від 23 лютого 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 16.02.2023, яке надійшло до ТУ ДБР у місті Хмельницькому, щодо визнання потерпілою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022020020000831 від 17.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 1 ст. 366 КК України, відмовлено.
Оскаржувана постанова мотивована тим, що на даний час, в ході досудового розслідування не було встановлено будь-яких даних, котрі б вказували на наявність збитків, заподіяних ОСОБА_3 .
Однак, такі твердження слідчого є безпідставними, суперечать наявним матеріалам справи та не заслуговують на увагу, враховуючи наступне.
Відповідно до частини першої статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. (ч. 2 ст. 55 КПК)
Положеннями частини п'ятої вказаної норми передбачено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Обґрунтовуючи клопотання про залучення у якості потерпілої до кримінального провадження №12022020020000831 від 17.09.2022 ОСОБА_3 зазначала про завдання їй істотної матеріальної та моральної шкоди.
Таким чином, за результатом розгляду клопотання ОСОБА_3 слідчий уповноважений прийняти рішення про:
- визнання ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні та вручення їй пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілої;
- відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні.
При цьому, у разі відмови у визнанні особи потерпілою у кримінальному провадженні слідчий зобов'язаний винести вмотивовану постанову, яка має містити обґрунтований висновок про те, що кримінальним правопорушенням, про яке зазначено у заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення або у заяві про залучення до провадження як потерпілого, особі не завдано шкоди.
Суд звертає увагу на те, що в протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 19.08.2022 та ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області від 05.09.2022 по справі №127/19019/22 зазначається про те, що ОСОБА_3 працівники поліції відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області тримали незаконно проти її волі, погрожували, здійснювали психологічний тиск та фізично відштовхнули. За наслідками таких дій викликалася швидка медична допомого та ОСОБА_3 доставлялася до медичного закладу.
Відповідно до частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Проте, слідчим в оскаржуваній постанові не надано оцінку наведеним посиланням, щодо завдання ОСОБА_3 моральної шкоди, натомість зроблено формальний висновок про те, що будь-яких даних, котрі б вказували на наявність збитків, не встановлено.
На думку суду, оскаржувана постанова слідчого є необґрунтованою, оскільки в оскаржуваній постанові відсутнє обґрунтування щодо підстав відмови ОСОБА_3 у визнаніїї потерпілою в межах даного кримінального провадження.
Як уже зазначалося вище, відповідно до частини першої статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Частиною першою статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права, що визначено у рішенні ЄСПЛ «Chahal v. the UK», n. 145.
Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги та необхідність часткового задоволення її вимог, а саме в частині скасування оскаржуваної постанови та зобов'язання слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 або ж іншого слідчого, який входить до групи слідчих у даному кримінальному провадженні, визначеного начальником слідчого відділу, не пізніше трьох днів з моменту отримання даної ухали повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 16 лютого 2023 року (отримане ТУ ДБР у місті Хмельницькому 20.02.2023, вх. №2860-23/х) про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні №12022020020000831, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 1 ст. 366 КК України, та про результати розгляду клопотання повідомити заявника.
Що стосується вимог скарги про зобов'язання слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 визнати ОСОБА_5 потерпілою в кримінальному провадженні №12022020020000831 від 17.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 1 ст. 366 КК України, які є тотожними із вимогами клопотання, суд звертає увагу на те, що дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки фактично йде мова про зобов'язання слідчого, який є самостійним у своїй процесуальній діяльності, прийняти конкретне рішення з приводу вимог клопотання ОСОБА_3 від 16.02.2023, що виходить за межі повноважень слідчого судді.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 9, 25, 55, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, суд, -
Скаргу задовольнити частково.
Постанову слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 від 23 лютого 2023 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 16.02.2023 про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні №12022020020000831, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 1 ст. 366 КК України, скасувати.
Зобов'язати слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 або ж іншого слідчого, який входить до групи слідчих у даному кримінальному провадженні, визначеного начальником слідчого відділу, не пізніше трьох днів з моменту отримання даної ухали повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 16 лютого 2023 року (отримане ТУ ДБР у місті Хмельницькому 20.02.2023, вх. №2860-23/х) про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні №12022020020000831, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 1 ст. 366 КК України, та про результати розгляду клопотання повідомити заявника.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя