Шаргородський районний суд
Вінницької області
30 березня 2023 року
м. Шаргород
Справа № 152/192/23
Провадження № 2/152/86/23
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Соколовської Т.О., з участю секретаря судового засідання Шалавінської В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, Вінницької обласної Ради в особі комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,
учасники справи - не прибули,
встановив:
I. Виклад позицій представника позивача та відповідача.
07.02.2023 керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області звернувся в суд в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, Вінницької обласної Ради в особі КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 17.01.2021 біля 01 години в АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , наніс останньому два удари кулаком лівої руки в область щелепи, заподіявши при цьому потерпілому ОСОБА_2 тілесне ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи в ділянці 33 та 48 зубів, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи №5 від 12.02.2021 відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, що спричинило за собою тривалий розлад здоров'я, терміном понад три тижні і могло утворитися від локальної дії твердого тупого предмета в ділянку нижньої щелепи справа, яким могла бути зажата в кулак рука.
Відповідно до повідомлень КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» №01.01-25/3304 від 23.11.2022 та №01.01.-25/3450 від 09.12.2022, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 19.01.2021 по 27.01.2021 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» у клінічному відділенні щелепно-лицьової хірургії. Сума комунальних витрат, затрачених лікарнею на лікування становить 507,87 грн., з розрахунку 56,43 грн за 1 л/д. Згідно ЗУ «Про медичні гарантії», лікарні відшкодовано вартість лікування потерпілого ОСОБА_2 за рахунок коштів Національної служби здоров'я України в сумі 6 170,04 грн., що включає 4 563,64 9 ставка) х1,352 (коефіцієнт складності). Загальна сума витрачених бюджетних коштів за час стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_2 становить 6677,91 грн. У вартість ліжко-дня включені витрати здійненні за рахунок НСЗУ в сумі 6170,04 грн.; за рахунок коштів лікарні - 507,87 грн.
Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 13.04.2021 ОСОБА_1 , який обвинувачувався у вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Ухвала суду набрала законної сили 21 квітня 2021 року.
На час розгляду судом кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , цивільний позов прокурором не заявлявся.
Сума витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину добровільно відповідачем не відшкодована.
Позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 на користь Національної служби здоров'я України в сумі 6170,04 грн. та на користь КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» в сумі 507,87 грн.
Відповідач ОСОБА_1 на виклик суду повторно не з'явився.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
16.03.2023 від представника Жмеринської окружної прокуратори - прокурора Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури Гірілл І.Ю. до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення в справі заочного рішення (а.с.226).
Інших заяв та клопотань, пов'язаних із розглядом справи, від учасників справи до суду не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 14.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено на 09 березня 2023 року. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Вказаною ухвалою суду відповідачу запропоновано надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву та, у разі необхідності, подати зустрічний позов (а.с. 120-121).
Ухвалу суду від 14.02.2023 разом з копією позовної заяви та додатками до неї направлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, однак поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою УКРПОШТИ «за закінченням терміну зберігання (а.с.209).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області №05-01/159 від 09.02.2023 ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_2 (а.с.119).
З метою повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, 09.03. та 16.06.2023 на веб - порталі "Судова влада" судом розміщені оголошення про виклик відповідача ОСОБА_1 у судові засідання на 16.03. та 30.03.2023 (а.с.216, 229).
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України).
09.03. та 16.03.2023 у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача ОСОБА_1 , розгляд справи відкладено на 16.03. та 30.03.2023 відповідно (а.с. 214, 227).
Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подав, повторно на виклик суду не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик на веб - порталі «Судова влада» (а.с. 216, 229). Заяв про розгляд справ у його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 274 ЦПК України суд розглядає за правилами спрощеного провадження малозначні справи.
Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
За правилами ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Отже, у суда наявні підстави для заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, про що суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ч.4 ст.259, ст.ст.280 - 281 ЦПК України, постановив ухвалу.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 17.01.2021 біля 01 години в АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , наніс останньому два удари кулаком лівої руки в область щелепи, заподіявши при цьому потерпілому ОСОБА_2 тілесне ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи в ділянці 33 та 48 зубів, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи №5 від 12.02.2021 відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, що спричинило за собою тривалий розлад здоров'я, терміном понад три тижні і могло утворитися від локальної дії твердого тупого предмета в ділянку нижньої щелепи справа, яким могла бути зажата в кулак рука (а.с. 12-15).
Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 13.04.2021 ОСОБА_1 , який обвинувачувався у вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Ухвала суду набрала законної сили 21 квітня 2021 року (а.с.12-15).
На час розгляду судом кримінального провадження відносно ОСОБА_1 цивільний позов у порядку статті 128 КПК України прокурором не заявлявся.
Із долученої до матеріалів справи копії листа від 14.11.2022, вбачається, що керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області звернувся до директора КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» із запитом щодо надання інформації та копій документів, пов'язаних із перебуванням ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні (а.с.23-24).
Відповідно до повідомлення КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» №01.01-25/3304 від 23.11.2022 та 01.01-25/3450 від 09.12.2022, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 19.01.2021 по 27.01.2021 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» у клінічному відділенні щелепно-лицьової хірургії. Сума комунальних витрат, затрачених лікарнею на стаціонарне лікування потерпілого за 9 ліжкоднів становить 507,87 грн. (1л/д = 56,43 грн.). Згідно Закону України "Про медичні гарантії", лікарні відшкодовано вартість лікування потерпілого ОСОБА_2 за рахунок коштів Національної служби здоров'я України в сумі 6170,04 грн. згідно договору №0841-Е 122-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій (а.с. 25, 87).
Медичні послуги надано КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між НЗСУ (замовник) та КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради».
Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 13.04.2021 ОСОБА_1 , який обвинувачувався у вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Ухвала набрала законної сили 21 квітня 2021 року (а.с. 18-21).
Цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, у кримінальному провадженні не заявлявся.
Сума витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину добровільно відповідачем не відшкодована.
Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦК України Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.
14 листопада та 07 грудня 2022 року, керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області звернувся до директора КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» з вимогами про надання інформації та копій документів, пов'язаних із перебуванням ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні (а.с.23- 24, 85-86).
Відповідно до повідомлень КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» № 01.01-25/3304 від 23.11.2022 та №01.01-25/3450 від 09.12.2022, ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в клінічному відділенні щелепно-лицьової хірургії з 19.01. по 27.01.2021. Сума витрат, затрачених лікарнею на стаціонарне лікування становить 507,87 грн. Витрати на стаціонарне лікування за рахунок коштів НСЗУ становлять 6170,04 грн (а.с.25,87).
Як вбачається з повідомлення КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» від 09.12.2022, фінансування в сумі 6170,04 здійснено за програмою медичних гарантій коштами НЗСУ відповідно до заключеного договору №3651 - Е421 -Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій (а.с.87).
Згідно з умовами Договору №3651 - Е421 -Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, Національна служба здоров'я України (замовник) та КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» (надавач) визначили, що відповідно до умов договору надавач зобов'язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів (а.с.71-83).
Додатком №1 до Договору №3651 - Е421 -Р000 визначено перелік зобов'язань надавача медичних послуг щодо забезпечення належного рівня надання послуг за договором (а.с. 84).
Відповідно до повідомлень КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» №01.01-25/3304 від 23.11.2022 та №01.01.-25/3450 від 09.12.2022, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 19.01.2021 по 27.01.2021 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» у клінічному відділенні щелепно-лицьової хірургії. Сума комунальних витрат, затрачених лікарнею на лікування становить 507,87 грн., з розрахунку 56,43 грн за 1 л/д. Згідно ЗУ «Про медичні гарантії», лікарні відшкодовано вартість лікування потерпілого ОСОБА_2 за рахунок коштів Національної служби здоров'я України в сумі 6 170,04 грн., що включає 4 563,64 9ставка) х1,352 (коефіцієнт складності). Загальна сума витрачених бюджетних коштів за час стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_2 становить 6677,91 грн. У вартість ліжко-дня включені витрати здійсненні за рахунок НСЗУ в сумі 6170,04 грн.; за рахунок коштів лікарні - 507,87 грн (а.с. 25, 87).
14.11.2022 керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області звернувся до Національної служби здоров'я України із запитом щодо надання інформації та копій документів, пов'язаних із вжиттям заходів, щодо подання позову про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину) (а.с.89-91).
Відповідно до повідомлення голови Національної служби здоров'я України від 22.11.2022 № 40155/2-14-22, послуги КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради», пов'язані з наданням медичних послуг ОСОБА_2 за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України. Заходи претензійно - позовного характеру, спрямовані на стягнення витрат на лікування, НСЗУ не вживались. Також, голова НСЗУ не заперечує щодо звернення Жмеринською окружною прокуратурою до суду в інтересах держави про відшкодування витрат на лікування потерпілих від кримінальних правопорушень (а.с.92-95).
Відповідно до п. 1 Положення про Національну службу здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101, Національна служба здоров'я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
Відповідно до «Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році та першому кварталі 2021 року», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2020 року № 65 встановлено, що надавачі медичних послуг зобов'язані забезпечити наявність та застосування під час надання пацієнтам медичних послуг, що підлягають оплаті НСЗУ, всіх медичних виробів, витратних матеріалів та лікарських засобів, передбачених Національним переліком основних лікарських засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 333 Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, необхідних для надання таких послуг відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я та специфікацій.
В силу п. 7 зазначеного Порядку, НСЗУ оплачує надані медичні послуги згідно з тарифами та коригувальними коефіцієнтами, визначеними в цьому Порядку, на підставі звітів про медичні послуги, що складаються в порядку, передбаченому Типовою формою договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410 «Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій» відповідно до укладеного договору в межах бюджетних асигнувань, визначених у плані асигнувань на відповідний період за відповідним напрямом. Вимагати та отримувати оплату від пацієнтів або їх представників за такі медичні послуги забороняється.
Для реалізації даної програми медичних гарантій, надавачі медичних послуг укладають договір з НСЗУ, в порядку передбаченому законом. Відповідно до укладеного договору НСЗУ оплачує надані медичні послуги на підставі звітів про медичні послуги та в межах бюджетних асигнувань, визначених у плані асигнувань на відповідний період за відповідним напрямом.
Із копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та копії Статуту КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради», затвердженого рішенням 44 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 23.07.2020 №954 (далі - Статут) вбачається, що КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» є юридичною особою публічного права з часу його державної реєстрації (а.с.26-27, 28-44).
Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» є багатопрофільним лікарняним закладом охорони здоров'я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги населенню Вінницької області, пацієнтам інших регіонів України та інших країн в порядку та умовах, встановлених законодавством України (п. 1.4 Статуту).
Управління підприємством здійснює Вінницька обласна Рада (Орган управління майном) (пункт 6.1 Статуту).
Підприємство є правонаступником усього майна, прав та обов'язків Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова (п. 1.2 Статуту).
Майно підприємства становить необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому Органом управління майном, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області і закріплюється за ним на праві оперативного управління (п.п.7.1,7.2 Статуту).
Згідно п. 4.1 Статуту головною метою підприємства є здійснення медичної практики та надання своєчасної, необхідної, висококваліфікованої поліклінічно-консультативної, лікувально-діагностичної та стаціонарної медичної допомоги населенню Вінницької області, основним лікувальним засобом якої є використання комплексу лікувальних, діагностичних, відновних (реабілітаційних) заходів згідно вимог відповідних нормативно-правових актів, спрямованих на збереження, поліпшення та відновлення здоров'я.
Відповідно до пункту 1 « Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545 (далі - Порядок), особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Відповідно до пункту 2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.
Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
Відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку у разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.
Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Ненадходження коштів до відповідного бюджету призводить до порушень діяльності зазначеного лікувального закладу щодо безоплатного надання медичних послуг населенню та порушує інтереси держави, внаслідок чого виникає передбачене законом право прокурора на звернення до суду з позовом для їх захисту.
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст.1166 ЦК України).
Згідно ст. 1191 ЦК України держава, Автономна республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають права зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.
Відповідно до ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалось. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно із договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України (ч.3 ст.1206 ЦК України.)
Частиною 1 статті 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, управляють майном, що є в комунальній власності.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров'я» закладом охорони здоров'я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено «Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1086.
НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми, зокрема на 2021 рік.
Послуги КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради», пов'язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до вимог ст. 89 Бюджетного кодексу України витрати, які спрямовуються на охорону здоров'я, здійснюються з місцевого бюджету, а тому несплата коштів відповідачем суттєво впливає на інтереси держави у зв'язку з недоотриманням коштів для фінансування закладу охорони здоров'я.
За приписами ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з ч.7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною третьою статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 встановлено, що поняття "інтереси держави" є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, керівник органу прокуратури у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Керівник органу прокуратури подає до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Такі правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 04 квітня 2019 року у справі № 924/349/18, від 03 травня 2022 року у справі № 932/2250/21, від 07 червня 2022 року у справі № 209/2263/21.
Відповідно до положень ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України та іншими законами, та також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Згідно зі ст.16 зазначеного Закону органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Вінницька обласна Рада зареєстрована як юридична особа з організаційно-правовою формою - орган місцевого самоврядування, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не перебуває в процесі припинення, кінцеве рішення про державну реєстрацію припинення юридичної особи в реєстрі відсутнє.
Таким чином Вінницька обласна Рада є органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до статті 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
У справі, що розглядається Жмеринська окружна прокуратура, звертаючись до суду з позовом, належним чином обґрунтувала наявність підстав для представництва інтересів держави у суді відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 56 ЦПК України, зазначивши у чому полягає порушення інтересів держави в особі Вінницької обласної Ради та НСЗУ, вказавши орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а також довівши нездійснення Вінницькою обласною Радою та НСЗУ захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, що полягають у не зверненні до суду із відповідним позовом.
VІ. Висновки суду
Аналіз перевірених і оцінених у судовому засіданні доказів у підтвердження позовних вимог переконує суд, що позивачем надано належні, достовірні та допустимі докази, в силу вимог ст.ст. 76 - 81 ЦПК України на підтвердження того, що відповідачем ОСОБА_1 порушено право Національної служби здоров'я України та КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 , що є підставою для задоволення позову та стягнення сум витрат.
VІІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі та ту обставину, що відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн. підлягають до стягнення з відповідача ОСОБА_1 в дохід держави.
Ставка судового збору, чинна на час подання позову, встановлена підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.).
Керуючись ст. ст. 131-1, 143 Конституції України, ст.ст. 2-5, 7, 8, 10 - 13, 56, 76-81, 82, 83, 89, 141, 247, 258, 259, 268, 273, 279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1166, 1191, 1206 ЦК України, ст. 128 КПК України, ст. ст. 22, 89 Бюджетного кодексу, ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», ст. ст. 10, 16, 18-1 ЗУ "Про місцеве самоврядування", ст. 3 ЗУ «Про основи законодавства України про охорону здоров'я», ст. 3 ЗУ «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» суд, -
Позов керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, Вінницької обласної Ради в особі Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної служби здоров'я України 6170 (шість тисяч сімсот сімдесят) гривень 04 коп. витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , які перерахувати в дохід Державного бюджету на розрахунковий рахунок: UA428999980313010115000002856, код ЄДРПОУ 37979858, отримувач ГУК у Він.обл./м. Вінниця/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» (розрахунковий рахунок: НОМЕР_1 , АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ02011031) витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в розмірі 507 (п'ятсот сім) гривень 87 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, отримувач коштів - ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницької апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно процесуальним кодексом України.
Повне ім'я (найменування) cторін:
позивачі:
Жмеринська окружна прокуратура Вінницької області, місцезнаходження: 23100, Вінницька область м. Жмеринка вул. Національна, буд.6-а, код ЄДРПОУ 02909909;
Вінницька обласна Рада, місцезнаходження: 21050, Вінницька область м. Вінниця вул. Соборна, буд.70, код ЄДРПОУ 00022438;
Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради», місцезнаходження: 21028, Вінницька область м. Вінниця вул. Пирогова, буд. 46, код ЄДРПОУ 02011031;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 09.04.2019, інші дані ідентифікуючі особу не відомо.
Рішення ухвалено та підписано 30.03.2023.
Головуючий суддя: Т.О. Соколовська