Справа № 144/257/23
Провадження № 2/144/147/23
"30" березня 2023 р. смт. Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Бондарук О.П.,
з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 19 вересня 2004 року. Шлюб зареєстровано виконавчим комітетом Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. У зв'язку з непорозумінням, несумісністю характерів, різних поглядів на сімейне життя, вони проживають окремо. Шлюбні відносини між подружжям припинені з 14 лютого 2023 року, так як відповідач проживає з іншою жінкою. Подальше спільне життя та збереження шлюбу вважає неможливим, тому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, строк на примирення не надавати.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, подали до суду письмові заяви, у яких просять проводити судове засідання у їх відсутності. У поданій до суду заяві позивач вказала про підтримання позовних вимог, а відповідач у заяві зазначив, що позовні вимоги визнає.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 вересня 2004 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 виконавчим комітетом Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області зареєстровано шлюб за актовим записом № 04, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Сторони в даному шлюбі мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №57 (а.с. 7).
На час розгляду справи сторони проживають окремо, подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а також, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній її волі, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, а розірвання шлюбу не призведе до порушення особистих та майнових прав сторін та їх дитини, суд дійшов висновку, що даний шлюб слід розірвати.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Окрім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті позивачу належить повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а іншу частину судового збору в розмірі 50 % слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.ст. 24, 55, 56, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 141, 142, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований виконавчим комітетом Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області 19 вересня 2004 року за актовим записом № 04, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. судового збору.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 50 % сплаченого нею судового збору (квитанція № 0.0.2874877189.1 від 23.02.2023 року), що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Теплицького відділу Державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління міністерства Юстиції (м. Київ) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відомості про учасників справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 30.03.2023 року.
Суддя