Ухвала від 29.03.2023 по справі 202/5006/22

Справа № 202/5006/22

Провадження № 1-кп/202/149/2023

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська кримінальне провадження, відомості про яке внесені 15.06.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022040000000272 у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пантазіївка, Знаменівського району, Кіровоградської області, громадянина України, з вищою освітою, фізична особа-підприємець, маючого на утриманні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст. 201-2 КК України,, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 пред'явлено обвинувачення, яке сформульовано та підтримане прокурором під час судового розгляду такого змісту.

У період з 15.06,2022 до 16.06.2022, ОСОБА_8 діючи з прямим умислом, переслідуючи корисливі мотиви з метою отримання прибутку, для власного збагачення, перебуваючи на території м. Дніпро, здійснив замах на продаж товарів гуманітарної допомоги у вигляді м'ясних консерв, під час дії воєнного стану, у результаті чого мав умисел отримати прибуток на загальну суму 1 350 000 гривень, шо становить значний розмір, за наступних обставин.

Так, Указом Президента України ОСОБА_9 від 24.02.2022 N° 64/2022 та Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 N° 2102-XI, введено військовий стан на всій території України.

Указом Президента України ОСОБА_9 від 14.03.2022 N° 133/2022 та Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.03.2022 No2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України ОСОБА_9 від 18.04.2022 № 259/2022 та Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.04.2022 № 2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 25.04.2022 строком на 20 діб.

Указом Президента України ОСОБА_9 від 17.05.2022 № 341/2022 та Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 N° 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 25.05.2022 строком на 90 діб.

Таким чином, у період час з 24.02.2022 до 16.06.2022 на території України було запроваджено та діє воєнний стан.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» безоплатна допомога (пересилка, виконання робіт, надання послуг), це - надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій донорам.

Гуманітарна допомога це - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю. матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Гуманітарна допомога с різновидом благодійництва і мас спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Положеннями ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначено, що цілями благодійної діяльності с надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток ; підтримка цих сфер у суспільних інтересах. Сферами благодійної діяльності є: 1) освіта; 2) охорона здоров'я; 3) екологія, охорона довкілля та захист тварин; 4) запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах; 5) опіка і піклування. Законне представництво та правова допомога; 6) соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності; 7) культура та мистецтво, охорона культурної спадщини; 8) наука і наукові дослідження: 9) спорт і фізична культура; 10) права людини і громадянина та основоположні свободи; 11) розвиток територіальних громад; 12) розвиток міжнародної співпраці України; 13) стимулювання економічного росту і розвитку економіки України окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України; 14) сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих поліпшення соціально-економічного становища в Україні; 15) сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.

Так, ОСОБА_6 , керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету власного незаконного збагачення, у період червня місяця 2022 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), розробив злочинний план, який полягав у протиправному продажі товарів гуманітарної допомоги (м'ясні консерви) з метою одержання прибутку для власного збагачення на території Дніпропетровської області.

Так, ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, однак не пізніше 15.06.2022 , у невстановленому місці. усвідомлюючи той факт, що гуманітарна допомога це - цільова адресна безоплатна допомога, що надається із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні, які потребують її в тому числі і у зв'язку з підготовкою до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту, і має спрямовуватися відповідно до обставин. об'єктивних потреб, згоди її отримувачів, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч вище вказаним положенням Законів України та запровадженням воєнного стану на території України внаслідок агресії Російської Федерації, розробив злочинний план, який полягав у продажу гуманітарного вантажу (м'ясні консерви) ввезеного на територію України під видом гуманітарної до допомоги громадянам України.

15.06.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час. керуючись корисливим мотивом, домовився із власником приміщення про зберігання за адресою: АДРЕСА_3 , в приватному складі, про зберігання гуманітарної допомоги у вигляді харчових продуктів (38480 штук м'ясної консерви) під найменуванням: Konserwa z lopatka 300g, 19000 шт.; Konserwa turystyczna 300g 19000 шт.; Veprove ve vlastni stave (Hame) 400g 480 шт.

В подальшому ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел спрямований на реалізацію гуманітарного вантажу з метою одержання незаконного прибутку, діючи з корисливих мотивів, у невстановлений під час досудового розслідування час, під виглядом законної господарської діяльності підшукав покупця товару ОСОБА_10 та повідомив, що має змогу продати гуманітарну допомогу у вигляді харчових продуктів (38480 штук м'ясної консерви), під найменуванням: - Konserwa z lopatka 300g 19000 шт.; - Konserwa turystyczna 300g 19000 шт.; Veprove ve vlastni stave (Hame) 400g 480 шт. та 15.06.2022 у вечірній час доби, домовився здійснити продаж вищевказаного товару 16.06.2022 за грошові кошти, за ціною 35 гривень за 1 консерву, тим самим планував отримати прибуток на загальну сум 1 350 000 гривень. При цьому ОСОБА_6 достовірно розуміючи, що продає гуманітарну допомогу без підтверджуючих на те документів, про що сповістив покупця ОСОБА_10 .

Так, ОСОБА_11 15.06.2022 у вечірній час доби домовився про завантаження у автомобіль марки Renault Premium 420 д/3 НОМЕР_4 3 напівпричепом Schwarzmuller д/ НОМЕР_1 , товару гуманітарної допомоги під найменуванням: Konserwa z lopatka 300g 19000 шт.; Konserwa turystyczna 300g 19000 шт.; Veprove ve vlastni stave (Hame) 400g 480 шт., зі складу за адресою: АДРЕСА_3 з подальшим відвантаженням за місцем на яке повинен був вказати покупець ОСОБА_10 продавцю ОСОБА_6 .

Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел спрямований на реалізацію гуманітарного вантажу з метою одержання прибутку, ОСОБА_6 , у відповідності до заздалегідь розробленого злочинного плану.

16.06.2022 приблизно о 11:00 год., перебуваючи по вул. Тверська, 1 в м. Дніпро, з корисливих мотивів, зустрівся з покупцем ОСОБА_10 для отримання обумовлених грошових коштів у розмірі 1 350 000 грн., гуманітарний товар у вигляді м'ясної консерви: Konserwa z lopatka 300g 19000 шт.: Konserwa turystyczna 300g 19000 шт.; Veprove ve vlastni stave (Hame) 400g 480 шт., та отримання інформації від покупця про місце транспортування вантажного автомобіля Renault Premium 420 л/3 НОМЕР_4. та напівпричепу Schwarzmuller д/з НОМЕР_2 , який знаходився по вул. Каштанова в м. Дніпро.

Так, в ході зустрічі 16.06.2022 приблизно з о 11:00 год. по 13:30голині в ході розмови ОСОБА_6 з покупцем ОСОБА_10 у транспортному засобі марки «Lexus 470 GX» д.п. НОМЕР_3 , чорного кольору за адресою: м. Дніпро поміж будинку N° 29-6 по вул. Петра Калнишевського та Л° 31 по вул. Петра Калнишевського, ОСОБА_6 , надав вимогу покупцю ОСОБА_10 про його особистий обшук на предмет перевірки відсутності у нього будь-яких технічних засобів фіксації розмов. У зв'язку з чим покупець ОСОБА_10 , розуміючі, що буде здійсненний його особистий обшук ОСОБА_10 , покупець прийняв рішення про покинення транспортного засобу без грошових коштів у розмірі 1 350 000 гривень, та залишив їх у транспортному засобі марки «Lexus 470 GX» д.п. НОМЕР_3 , після чого ОСОБА_12 було затримано працівниками поліції, у зв'язку з чим злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_8 .

Внаслідок вчинення у вказаний спосіб кримінально протиправних дій під час воєнного стану ОСОБА_6 , у 16.06.2022, умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку для власного збагачення, здійснив замах на продаж товарів гуманітарної допомоги у вигляді м'ясних консерв на суму 1 350 000 гривень та намагався отримати прибуток, який згідно з п. 2 примітки до ст. 2017 КК України у тисячу вісімдесят вісім разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить значний розмір.

Діяння ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.3 ст.201-2 КК України як замах на продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі під час воєнного стану.

Покази обвинуваченого та свідків.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, однак відмовився від дачі свідчень на підставі ст.63 Конституції України та не надав жодної інформації по суті справи у ході судових дебатів та свого останнього слова.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він є директором ТОВ «Стратегічний продукт», сферою діяльності якої є торгівля продуктами харчування у місті Дніпро та області. У червні 2022 року до нього за телефоном звернулась знайома ОСОБА_13 , яка мешкає у м. Кам'янське Дніпропетровської області та вказала, що має до нього пропозицію щодо придбання ним продуктів харчування - консервів іноземного виробництва. Вказані продукти харчування придатні до споживання, однак документи щодо їх походження відсутні та походження цих продуктів харчування їй достеменно не відомо, однак, начебто вони були конфісковані або заарештовані митницею та , у подальшому, невідомим до неї шляхом потрапили до вільного обігу на території України. В наслідок відсутності наданих документів була й досить низька їх ціна, у двічі нижча від ринкової, а саме 35 гривень за банку. Також, ОСОБА_14 повідомила йому, що у разі, якщо його влаштує дання пропозиція, вона надасть контакти людини, яка, в подальшому буде вирішувати питання з подальшим процесом реалізації даних продуктів харчування. Ця пропозиція його зацікавила та він відповів згодою та наступного дня йому зателефонував раніше не знайомий йому чоловік на ім'я ОСОБА_6 та повідомив, що він готовий реалізувати йому понад тридцять палетів консервів за ціною 35 гривень за банку на загальну суму 1 350 000 гривень та зможе доставити ці товари до будь-якого місця. Вказані обставини ОСОБА_6 підтвердив й під час особистої зустрічі із ним у місті Дніпро 14.06.2022, додатково вказавши, що ці консерви іноземного виробництва цілком придатні до споживання, однак на них відсутні будь-які товарні супровідні документи, тому розрахунок повинен проводитись готівкою. Щодо походження цих товарів ОСОБА_6 висловлювався неоднозначно, вказавши лише, що це «митний конфіскат». Вказані події, не зважаючи на досить низьку ціну товарів, викликали у нього підозру у законності потрапляння цих товарів на територію України та перебування у ОСОБА_16 , тому він вирішив звернутись із заявою до правоохоронних органів, надав пояснення та згоду на конфіденційне співробітництво. Надалі, спілкування із ОСОБА_6 проводилось під контролем правоохоронних органів. 16.06.2022 вони з ОСОБА_6 домовились, що вантаж із товаром буде доставлено до місця, вказаного ним у м. Дніпро за рахунок та на транспортні ОСОБА_6 . Він повідомив ОСОБА_6 адресу одного зі складських приміщень на лівому березі м. Дніпро та запропонував ОСОБА_6 доставити товар туди, зазначивши, що розрахується із ним готівкою, щойно товар буде відвантажений на склад. Того ж дня, він, маючи встановлене на його одязі відео записуюче обладнання та імітаційні кошти, які було видано йому співробітниками правоохоронного органу вирушив на обумовлене з ОСОБА_6 місце зустрічі. Після декількох телефонних дзвінків на визначену ним адресу: АДРЕСА_4 прибув автомобіль Лексус чорного кольору, за кермом якого перебував невідомий йому чоловік, а на правому передньому пасажирському сидіння був ОСОБА_6 . Вказані особи запропонували йому сісти на праве заднє пасажирське сидіння вказаного автомобілю, де, в ході бесіди водій автомобілю вказав, що місце відвантаження товару буде змінено, оскільки за шляхом слідування до вантажу були претензії з боку працівників патрульної поліції. Після чого автомобіль ОСОБА_17 якийсь час пересувався по території Індустріального району, після чого зупинився, й водій автомобілю висунув вимогу про його особистий догляд, оскільки й нього мались сумніви щодо можливої співпраці із правоохоронними органами та наявності при ньому аудіо-,відеозаписуючих засобів. Після цього він, побоюючись бути викритим вирішив покинути салон автомобілю та втекти, що він і зробив. Пакет із імітаційними засобами він залишив на підлозі біля заднього пасажирського сидіння автомобіля з лівого боку. Достеменно про походження вказаних продуктів харчування та їх правову природу йому не відомо, під час перебування його у салоні автомобілю ОСОБА_17 , ОСОБА_6 мовчав, усі перемовини вів чоловік, який перебував за кермом автомобілю Лексус. До правоохоронних органів він звернувся з міркування добропорядності та патріотизму.

Клопотання щодо допиту інших свідків по справі ані стороною захисту, ані стороною обвинувачення не заявлялись.

Письмові докази, надані сторонами.

Стороною обвинувачення на підтвердження вини обвинуваченого надано наступні письмові докази:

- протокол огляду від 15.06.2022, складений старшим оперуповноваженим УСР в Дніпропетровській області ДСР НП України ОСОБА_18 за результатами огляду копіювального пристрою для виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів - 2 700 імітаційних засобів номіналом 500 гривень кожна з серією ЗГ № 1649464 на загальну суму 1 350 000 гривень для проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.273 КПК України для проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.273 КПК України/ том 1 а.с. 88-89;

- протокол огляду, ідентифікації, помітки та вручення імітаційних засобів від 16.06.2022, складений старшим слідчим СУ ГУНП Дніпропетровській області ОСОБА_19 за результатами огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів - 2 700 імітаційних засобів номіналом 500 гривень кожна з серією ЗГ № 1649464 на загальну суму 1 350 000 гривень для проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.273 КПК України/ том 1 а.с. 90-97;

- протокол обшуку від 16.06.2022, складений слідчим СУ ГУНП Дніпропетровській області ОСОБА_20 у присутності двох понятих за результатами обшуку автомобілю Renault Premium 420 державний номерний знак НОМЕР_4 , що належить ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Автодом» та напівпричепу Schwarzmuller державний номерний знак НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_21 , в ході якого виявлено та вилучено м'ясні консерви іноземного походження Konserwa z lopatka 300g 19000 шт.; Konserwa turystyczna 300g 19000 шт.; Veprove ve vlastni stave (Hame) 400g 480 шт. з додатками/ том 1 а.с. 102-110;

- протокол огляду місцевості (місця події) від 16.06.2023 з додатками, складений слідчим СУ ГУНП Дніпропетровській області ОСОБА_22 , за результатами якого здійснено огляд відкритої ділянки місцевості за біля будинку№ 29-Б по пр.П.Калнишевського, м. Дніпро, на якій виявлено та вилучено білий пакет «Brokard», у якому знаходяться 2 700 імітаційних засобів номіналом 500 гривень кожна з серією ЗГ № 1649464 на загальну суму 1 350 000 гривень/ том 1 а.с. 150-154;

- протокол огляду від 16.06.2023, складений слідчим СУ ГУНП Дніпропетровській області ОСОБА_19 , за результатами якого здійснено огляд експертного пакету № SUD 4000466, у якому знаходяться 2 700 імітаційних засобів номіналом 500 гривень кожна з серією ЗГ № 1649464 на загальну суму 1 350 000 гривень/ том 1 а.с. 155/;

- протокол обшуку від 16.06.2022 з додатками, складений слідчим СУ ГУНП Дніпропетровській області ОСОБА_22 у присутності двох понятих за результатами обшуку автомобілю Lexus GХ 470, державний номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_23 , в ході якого виявлено та вилучено: грошові кошти номіналом: 1 000 грн - 3 шт., 500 грн - 36 шт., 200 грн- 75 шт., 100 грн - 9 шт., 50 грн- 1 шт., 20 грн -2 шт., 5 грн -1 шт. на загальну суму 36995 грн; записник помаранчевого кольору з чорновими записами, який належить ОСОБА_6 ; банківська картка АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 ; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 № НОМЕР_7 від 13.05.2021; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_24 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_6 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 на ім'я ОСОБА_6 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 на ім'я ОСОБА_6 ; банківська картка АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_12 ; мобільний телефон чорного кольору марки HUAWEI P30; записник сірого кольору з чорновими записами, який належить ОСОБА_23 ; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_23 № НОМЕР_13 ; посвідчення антикорупційного бюро України (громадська організація) ім'я ОСОБА_23 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14 на ім'я ОСОБА_23 ; грошові кошти номіналом: 500 грн - 4 шт., 50 грн -3 шт., 10 $ - 1 шт.; мобільний телефон марки NOMI; мобільний телефон марки Iphone 13 Pro/ том 1 а.с. 159-164;

- протокол обшуку від 16.06.2022 з додатками, складений слідчим СУ ГУНП Дніпропетровській області ОСОБА_25 у присутності двох понятих за результатами обшуку будівлі та споруди виробничої бази, Склад І-1), яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Сучасна Виробнича Компанія», ЄДРПОУ: 42005116 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна буд. 200, в ході якого виявлено та вилучено: відеореєстратор «Дахуа», серійний номер: 7С00128РА2В3087; відеореєстратор «Дахуа», серійний номер: 6G06009PA2C4B1С/ том 1 а.с. 202-206, 211/;

- протокол обшуку від 16.06.2022 з додатками, складений слідчим СУ ГУНП Дніпропетровській області ОСОБА_25 у присутності двох понятих за результатами обшуку будівлі та споруди виробничої бази, гараж К -1 , яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Сучасна Виробнича Компанія», ЄДРПОУ 42005116 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна буд. 200, в ході якого виявлено та вилучено м'ясні консерви та продукти харчування іноземного походження Konserwa z lopatka 300g, 28782 шт.; Konserwa turystyczna 300g, 23658 шт.; паста в банках Erdnuss Creme 350g, 5484 шт.; макаронні вироби Maccmeroni №47, 3920 пачок; макаронні вироби Pennone, 1200 пачок/ том 1 а.с. 220-226,229/;

- протокол огляду від 29.06.2022, складений старшим оперуповноваженим УСР в Дніпропетровській області ДСР НП України ОСОБА_18 за результатами огляду відеореєстратору «Дахуа», серійний номер: 6G06009PA2C4B1С/ том 2 а.с. 75-76;

- висновок судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-22/17109-ТВ від 30.06.2022, відповідно до якого встановлено ринкову вартість Konserwa z lopatka 300g 19000 шт.; Konserwa turystyczna 300g 19000 шт.; Veprove ve vlastni stave (Hame) 400g 480 шт. на момент вчинення кримінального правопорушення - 16.06.2022/ том 2 а.с. 87-93;

- висновок судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-22/17889-ТВ від 08.07.2022, відповідно до якого встановлено ринкову вартість Konserwa z lopatka 300g, 28782 шт.; Konserwa turystyczna 300g, 23658 шт. на момент вчинення кримінального правопорушення - 16.06.2022. Визначити ринкову вартість пасти в банках Erdnuss Creme 350g, 5484 шт., макаронних виробів Maccmeroni №47, 3920 пачок, макаронних виробів Pennone, 1200 пачок не виявилось можливим/ том 2 а.с. 101-106/;

- експертний висновок № 001341 п/22 від 25.07.2022,відповідно до якого встановлено, що Konserwa z lopatka 300g, Konserwa turystyczna 300g, Veprove ve vlastni stave (Hame) 400g відповідають ДСТУ 4450:2005 та дозволено використовувати їх за призначенням при дотриманні умов збереження/ том 2 а.с. 113;

- експертний висновок № 001348 п/22 від 25.07.2022,відповідно до якого встановлено, що макаронні вироби Maccmeroni №47 та макаронні виробів Pennone відповідають ДСТУ 7043:2020, та Наказу № 1238 від 22.05.2020/ том 2 а.с. 114/;

- експертний висновок № 001343 п/22 від 25.07.2022,відповідно до якого встановлено, що пасти в банках Erdnuss Creme 350g відповідають ДСТУ 7043:2020 та дозволено використовувати їх за призначенням при дотриманні умов збереження/ том 2 а.с. 115;

Вказані докази суд визнає допустимими, зібраними у порядку та спосіб передбачені КПК України, що підтверджується процесуальними документами, наданими стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме:

- заявою про вчинення кримінального правопорушення від 15.06.2022/том 1 а.с. 49/;

- постановою від 19.12.2020 про здійснення досудового розслідування слідчою групою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272 /том 1 а.с. 69;

- постановою від 15.06.2022 про призначення (зміну) групи прокурорів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/том 1 а.с. 64-65;

- заявою в порядку ст.275 КПК України від 15.06.2022/ том 1 а.с. 70;

- постановою про залучення до конфіденційного співробітництва ОСОБА_10 від 16.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 1 а.с. 75;

- дорученням прокурора в порядку ст. 36 КПК України від 15.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/том 1 а.с. 78;

- договором № 0622/05 від 15.06.2022 на виготовлення поліграфічної продукції (імітаційних засобів)/том 1 а.с. 79-80;

- дорученням прокурора в порядку ст. 36 КПК України від 15.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/том 1 а.с. 96;

- дорученням прокурора в порядку ст. 36 КПК України від 15.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 1 а.с. 100-101;

- постановою про визнання речовими доказами від 16.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 1 а.с. 111-112;

- клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку від 16.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 1 а.с. 113-114;

- ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2278/2022) про надання дозволу на проведення обшуку від 16.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/том 1 а.с. 115-116;

- клопотання по арешт майна від 16.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 1 а.с. 117-118;

- ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2282/2022) про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 1 а.с. 119-120;

- актом приймання передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання, вилучених в ході обшуку у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 1 а.с. 121-122;

- постановою про визнання речовими доказами від 16.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 16.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 1 а.с. 157-158;

- постановою про визнання речовими доказами від 16.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 16.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 1 а.с. 165-167;

- ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2279/2022) про надання дозволу на проведення обшуку від 16.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/том 1 а.с. 178-179;

- клопотання по арешт майна від 16.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/том 1 а.с. 180-183;

- ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2277/2022) про часткове задоволення клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/том 1 а.с. 184-185;

- постановою про визнання речовими доказами від 16.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 16.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 1 а.с. 209-210;

- клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку від 17.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 1 а.с. 212-213;

- ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2274/2022) про надання дозволу на проведення обшуку від 16.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/том 1 а.с. 214-215;

- клопотання по арешт майна від 17.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/том 1 а.с. 216-217;

- ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2281/2022) про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 1 а.с. 218-219;

- постановою про визнання речовими доказами від 16.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 16.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 1 а.с. 227-228;

- ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2275/2022) про надання дозволу на проведення обшуку від 16.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/том 1 а.с. 232-233;

- клопотання по арешт майна від 17.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/том 1 а.с. 234-235;

- ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2276/2022) про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272 том 1 а.с. 236-237;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.06.2022, складений старшим слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_19 у присутності захисника ОСОБА_26 , за результатами затримання в порядку ст.208-211 КПК України ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального/ том 2 а.с. 13-16;

- дорученням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка, відповідно до положень кримінального процесуального кодексу вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою № 004-40000870 від 16.06.202/ том 2 а.с. 17;

- дорученням слідчого в порядку ст. 40 КПК України від 22.06.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 2 а.с. 74;

- вимогою в подяку ст.93 КПК України №2/2664 від 07.07.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 2 а.с. 106;

- постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_19 від 23.06.2022 про призначення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 23.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 2 а.с. 82-86;

- постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_19 від 23.06.2022 про призначення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 29.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 2 а.с. 94-100;

- постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_19 від 20.07.2022 про призначення лабораторних досліджень харчових продуктів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 29.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 2 а.с. 111-112;

- дорученням про сповіщення осіб, у відношенні яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії від 12.08.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 29.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272 том 1 а.с. 177;

- повідомленням про тимчасове обмеження в наслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 12.08.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 29.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272 том 1 а.с. 177;

- дорученням в порядку ст.290 КПК України від 12.08.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 1 а.с. 177;

- повідомленням про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів від 12.08.2022 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272/ том 1 а.с. 177;

Позиція суду стосовно допустимості доказів.

Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 року, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом, оскільки це суперечить вимогам ст. 62 Конституції України, яка визначає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Докази повинні визнаватися такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами. Для визнання доказів такими, що отримані незаконним шляхом, достатньо будь-якого одного із зазначених порушень їх отримання.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №12/рп/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Це означає, що суд може постановити обвинувальний вирок лише у разі, якщо надані докази спростовують всі розумні сумніви стосовно винуватості особи. Докази, які не витримують критерію щодо «поза розумним сумнівом» є підставою для виправдувального вироку.

Відповідно до вимог ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на

Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Відповідно до ч.1 ст.1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством. При цьому суворе додержання його положень є прямим обов'язком керівника органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, оперативного співробітника. Законом не допускається недодержання чи додержання не в повному обсязі положень кримінального процесуального законодавства працівником правоохоронного органу. Ця обставина є надзвичайно важливою для подальшого вирішення судом питання щодо допустимості отриманих доказів.

Згідно із ч.1 ст.84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд установлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Тобто фактичні дані, отримані не в порядку, передбаченому КПК, доказами в принципі бути не можуть.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастро проти Португалії" від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла, тощо.

Ці висновки ЄСПЛ повністю узгоджуються з законодавством України, яке передбачає, що збирання, перевірка та оцінка доказів можливі лише в порядку, та у спосіб, передбачений законом.

Обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за винятком випадків, передбачених ст.92 ч.2 КПК України, покладається на слідчого, прокурора, та, в установлених КПК України випадках на потерпілого (ст.92 ч.1 КПК України), а згідно з ч. 2 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування належності та допустимості доказів, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.99 КПК до документів, за наявності в них відомостей, передбачених ч.1 цієї статті, можуть належати складені в порядку, встановленому цим кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.

Тобто протокол процесуальної дії є документом і відповідно до ч.2 ст.84 КПК може бути джерелом доказів.

Разом з тим згідно із ч.2 ст. 99 КПК такий протокол можна визнати документом (і, відповідно, джерелом доказів) лише за умови, якщо він складений у порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 104 КПК протокол складається із:

- вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім'я, по батькові, посада); всіх осіб, як присутніх під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

- описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії дані, важливі для цього кримінального провадження, у тому числі виявлені та/або надані речі та документи;

- заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі та документи і спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

Згідно із ч.5 ст.104 КПК протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.

Отже, належним оформленням джерела фактичних даних у випадку складання протоколу процесуальної (слідчої, негласної слідчої) дії є чітке дотримання вимог до протоколу, передбачених у ст.104 КПК України.

За ч.1 ст.105 КПК України, особа, яка проводила процесуальну дію, долучає до протоколу додатки.

Відповідно до ч.1 ст.106 КПК протокол під час досудового розслідування складає слідчий або прокурор, який проводить відповідну процесуальну дію.

Наданий стороною обвинувачення протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.06.2022, складений слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_27 , відповідно до якого ОСОБА_28 впізнав на фотознімку № 2 ОСОБА_6 , який перебував 16.06.2022 за адресою: м. Дніпро, вул. Каштанова. 1 у автомобілі Lexus GХ 470, державний номерний знак НОМЕР_3 разом із водієм ОСОБА_23 /том 1 а.с. 130-131/ суд не може визнати допустимими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.228 КПК України перед тим, як пред'явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи. Особа, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Перед тим як пред'явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред'являються.

Відповідно до ч. 6,7 ст.228 КПК України За необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред'явленні особи для впізнання. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред'являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

У вказаному протоколі /том 1 а.с. 130-131/ відсутні анкетні данні ОСОБА_29 та його процесуальний статус у вказаному кримінальному провадженні, а наявний тільки підпис ОСОБА_29 .

Крім того, відповідно до вказаного протоколу /том 1 а.с. 130-131/ слідчим формально зазначено, що перед пред'явленням особи для впізнання свідку ОСОБА_29 ним було з'ясовано зовнішній вигляд та прикмети особи, яка пред'являється для впізнання за фотознімками. При цьому щодо прикмет та зовнішнього вигляду свідком зазначено, що він може впізнати саме ОСОБА_6 , який 16.06.2022 за адресою: м. Дніпро, вул. Каштанова. 1 у автомобілі Lexus GХ 470, державний номерний знак НОМЕР_3 разом із водієм ОСОБА_23 за рисами обличчя, не розкриваючи та не називаючи ознак зовнішнього вигляду, прикмет або сукупності ознак, за якими він може впізнати саме ОСОБА_6 .

При цьому, відповідаючи на питання про те, чи впізнав він когось на фото, зазначено, що ОСОБА_28 впізнав особу за рисами обличчя , а саме формою бороди та характерними рисами очей саме ОСОБА_6 .

Крім того, причин, з яких дану слідчу дію було проведено за відсутності ОСОБА_6 не зазначено.

Ставить під сумнів суд і той факт, що протокол та фотозображення осіб, які пред'являються для впізнання виготовлені у друкованому вигляді.

Яким саме чином можливо пред'явити для впізнання вже вставлені електронні фотознімки, якщо всі дані щодо зовнішніх ознак, обставин та навіть номер фотознімку, на якому зображений саме ОСОБА_6 були вже надруковані.

Відповідно до постанови Верховного суду у справі № 761/6970/14-к (№ 51-5694км20) від 03 серпня 2021 року) судами попередніх інстанцій правильно визнано недопустимими як докази протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, з огляду на те, що правила ст. 228 КПК установлюють вимоги до проведення такої слідчої дії, як пред'явлення особи для впізнання, недотримання яких має наслідком визнання відповідного протоколу недопустимим доказом, тобто таким, що отриманий з порушенням порядку, встановленого КПК. Колегія суддів зазначає, що закон допускає впізнання за фотознімками або матеріалами відеозапису в разі необхідності, тобто за реальної неможливості забезпечення присутності особи, яка підлягає впізнанню. Втім, причин, з яких дану слідчу дію було проведено за відсутності особи, не зазначено.

Крім того ,суд не може визнати належним та допустимим доказом протокол огляду від 17.06.2022, складений слідчим СУ ГУНП Дніпропетровській області ОСОБА_20 у присутності свідка ОСОБА_21 за результатами огляду мобільного телефону «Айфон» ІМЕІ: НОМЕР_16 , в ході якого здійснено огляд та фотографування листування ОСОБА_21 у месенджері «Вайбер» з абонентом на ім'я ОСОБА_6 , який користується номером телефону: НОМЕР_17 та роздрукована товаро-транспортну накладну № 1506/1 від 15.06.2022 /том 1 а.с. 140-142, 143-145,146-149.

Відповідно до протоколу огляду від 17.06.2022 /том 1 а.с. 143-145/ встановлено, що слідчим здійснено фотографування листування ОСОБА_21 у месенджері «Вайбер» з абонентом на ім'я ОСОБА_6 , який користується номером телефону: НОМЕР_17 та роздруковано товаро-транспортну накладну № 1506/1 від 15.06.2022.

Разом із тим у протоколі огляду від 17.06.2022 /том 1 а.с. 143-145/ відсутнє посилання на те, що товаро-транспортну накладну № 1506/1 від 15.06.2022 /том 1 а.с. 140-143/ та фото листування ОСОБА_21 у месенджері «Вайбер» з абонентом на ім'я ОСОБА_6 , який користується номером телефону: НОМЕР_17 /том 1 а.с. 146-1149/ долучається до протоколу огляду та є додатком до нього, в порушення вимог ч..1 ст.105 КПК України.

Відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить особисте листування особи та інші записи особистого характеру;

Відповідно до вимог ст.258 КПК України ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов'язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання. Спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 264 КПК України не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до наданої суду заяви свідка ОСОБА_21 від 17.06.2022 /том 1 а.с.139/ встановлено, що свідок ОСОБА_30 надав слідчому СУ ГУНП Дніпропетровській області ОСОБА_20 дозвіл на проведення огляду належного йому телефону «Айфон» ІМЕІ: НОМЕР_16 .

Разом із тим, ані за змістом заяви свідка ОСОБА_31 /том 1 а.с.139/, ані у протоколі огляду від 17.06.2022 /том 1 а.с. 143-145/ не зазначено, що свідком ОСОБА_32 надавався дозвіл на огляд його особистого спілкування (листування) у месенджері «Вайбер» від 15.06.2022

Не отримано слідчим такого дозволу і від абонента на ім'я ОСОБА_6 , який користується номером телефону: НОМЕР_17

З огляду на викладене, порядок доступ до особистого спілкування (листування) особи повинен здійснюватися виключно на підставі ухвали слідчого судді у порядку, визначеному Главою 15 або Главою 21 КПК України.

Верховний Суд у постанові від 7.08.2019 у справі №607/14707/17 зробив висновки щодо застосування норм права, а саме - положень ст.86 КПК, зокрема, зазначивши: «Докази визнаються такими, що одержані незаконним шляхом, коли їх збирання й закріплення відбулося з порушенням гарантованих Конституцією прав людини і громадянина, встановленого кримінальним процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Так, оцінюючи з точки зору належності та допустимості протокол про хід та результати контролю за вчиненням злочину, складеного старшим оперуповноваженим УСР в Дніпропетровській області ДСР НП України ОСОБА_33 № 1698т/55/103-2022 від 18.07.2020 (не таємно) /том 2 а.с. 122-125/, протоколом про хід та результати аудіо-, відеоконтролю, складеного старшим оперуповноваженим УСР в Дніпропетровській області ДСР НП України ОСОБА_33 № 1697т/55/103-2022 від 18.07.2020(не таємно) /том 2 а.с.126-129/, електронним носієм інформації micro SD Інв. № 392т/2022 від 16.06.2022 (не таємно) /том 2 а.с.130/ та електронним носієм інформації micro SD Інв. № 393т/2022 від 16.06.2022(не таємно) /том 2 а.с.131/, які є ключовими доказами, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доведеність вини в інкримінованому обвинуваченому ОСОБА_6 злочині, суд дійшов висновку про їх недопустимість з огляду на наступне.

Як було встановлено в судовому засіданні органами досудового розслідування проводились негласні слідчі дії, пов'язані з втручанням в приватне спілкування обвинуваченого ОСОБА_6 , а також контроль за вчиненням злочину, проведення яких мають відповідати вимогам закону.

Здійснення перевірки доказів на їх допустимість є обов'язком суду, в тому числі дослідження дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, рішення про розсекречування яких, відповідно до ч.1 ст.255 КПК України та п.5.9 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, від 16.11.2012 р., може прийняти прокурор як за власної ініціативи так і у зв'язку з задоволенням відповідного клопотання сторони захисту з метою перевірки доказів на їх допустимість.

Відповідно до вимог ст.246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

4. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

Згідно з ч. 1 ст. 258 КПК України, ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КПК України, аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов'язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст.271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах:

При цьому, згідно частини другої статті 99 КПК України матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону № 2135-ХІІ, за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.

Частиною 1 статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до частини другої статті 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання. Сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази (частина одинадцята, дванадцята статті 290 КПК України).

Так, відповідно до протоколу надання доступу до матеріалів кримінального поводження в прядку ст.290 КПК України від 12.08.2022 /том 2 а.с.157-160/ встановлено, що ОСОБА_6 ознайомлений, зокрема, із постановою прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 29.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272 ОСОБА_34 , погодженої заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_35 про розсекречування матеріальних носіїв інформації - процесуальних документів щодо проведення негласних слідчий дій від 05.08.2022 /том 2 а.с.119-121.

Відповідно до змісту вказаної постанови /том 2 а.с.119-121/ визначено перелік документів, які являються правовою підставою для проведення негласних слідчих )розшукових) дій, зокрема:

-постанова про проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 09/1-1300т від 16.01.2022;

-постанова про проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 09/1-1297т від 16.06.2022;

-клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 09/1-1299т від 16.06.2022;

-доручення №09/1-1302т та №09/1-1326т від 16.06.2922;

-клопотання про розсекречення МНІ №09/1-1770т від 25.07.2022;

-ухвала Дніпровського апеляційного суду № 28-2230т/2022 від 16.06.2022.

На стадії судового розгляду прокурором не заявлено клопотання про надання щодо відкриття стороні захисту вищезазначених процесуальних документів.

Крім того, стороною обвинувачення в судовому засіданні не було доведено, що здійснити дії з забезпечення належного виконання вимог, передбачених ст. 290 КПК України щодо відкриття стороні захисту вищезазначених процесуальних документів через поважність причин було неможливо.

Так, на необхідності надання доступу стороні захисту до матеріалів, які стосуються негласних слідчих (розшукових) дій, як гарантії справедливого судового розгляду, йдеться у рішенні Європейського суду «Едвардс і Льюіс проти Сполученого Королівства» від 27 жовтня 2004 року, в якому зазначено, що, відповідно до вимоги справедливості, передбаченої статтею 6 Конвенції, прокуратура мала ознайомити захист з усіма доказами у справі як на користь, так і проти обвинуваченого, і те, що у вказаній справі цього не було зроблено, призвело до недоліків судового розгляду.

Також, відповідно до принципу рівності сторін, сторона обвинувачення не вправі приховувати, не надавати обвинуваченому матеріали, що перебувають у неї або доступні їй, які можуть допомогти обвинуваченому звільнитися від кримінальної відповідальності чи отримати менш суворий вирок. Це право (і, відповідно, обов'язок держави) було підтверджено у справі «Джасперс проти Сполученого Королівства» від 16 лютого 2000 року. Таке правило стосується й матеріалів, які можуть викликати сумнів щодо доказів, наданих обвинувачем.

Виходячи із цільової спрямованості положень ч. 12 ст. 290 КПК, ВП ВС в постанові від 16 січня 2019 року (провадження № 13-37кс18, справа № 751/7557/15-к) висловила правову позицію згідно якої, процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, за їх відсутні в розпорядженні сторони обвинувачення (не розсекречено на момент відкриття), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.

Зазначена права позиція деталізована в постанові ВП ВС від 16 жовтня 2019 року (провадження № 13-43кс19, справа № 640/6847/15-к) де зазначено, що у тих випадках коли процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження, вони можуть бути відкриті стороні захисту під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання. Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів з розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні на момент відкриття матеріалів, то в такому випадку має місце порушення норм, передбачених статтею 290 КПК.

Тотожного висновку дійшла колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 428/8931/15-к (провадження № 51-3082 км 19) від 29 квітня 2020 року.

У зв'язку з вищенаведеним, оскільки постанова про проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 09/1-1300т від 16.01.2022, постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 09/1-1297т від 16.06.2022, клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 09/1-1299т від 16.06.2022, доручень №09/1-1302т та №09/1-1326т від 16.06.2922, клопотання про розсекречення МНІ №09/1-1770т від 25.07.2022, ухвали Дніпровського апеляційного суду № 28-2230т/2022 від 16.06.2022, зазначені у постанові прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 29.06.2022 до ЄРДР за №12022040000000272 ОСОБА_34 , погодженої Заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_35 про розсекречування матеріальних носіїв інформації - процесуальних документів щодо проведення негласних слідчий дій від 05.08.2022 та які (постанова, клопотання, ухвала, доручення) є правовою підставою для проведення таких дій, з яких суд може прийти до висновку, чи були у органу досудового розслідування наявні законні підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, результати яких виступають доказами у кримінальному провадженні, не були відкриті стороні захисту під час досудового розслідування відповідно до положень ст. 290 КПК України, суд, керуючись вимогами ст. 87 КПК України, визнає протокол про хід та результати контролю за вчиненням злочину, складеного старшим оперуповноваженим УСР в Дніпропетровській області ДСР НП України ОСОБА_33 № 1698т/55/103-2022 від 18.07.2020 (не таємно) /том 2 а.с. 122-125/, протоколом про хід та результати аудіо-, відеоконтролю, складеного старшим оперуповноваженим УСР в Дніпропетровській області ДСР НП України ОСОБА_33 № 1697т/55/103-2022 від 18.07.2020(не таємно) /том 2 а.с.126-129/, електронним носієм інформації micro SD Інв. № 392т/2022 від 16.06.2022 (не таємно) /том 2 а.с.130/ та електронним носієм інформації micro SD Інв. № 393т/2022 від 16.06.2022(не таємно) /том 2 а.с.131/ недопустимими доказами і не використовує їх при прийнятті процесуального рішення по даному кримінальному провадженню, у зв'язку з чим виключає їх з переліку доказів.

Мотиви суду

Відповідно до ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1, 2 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 18 КПК України жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

Відповідно до ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно із ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Вислухавши пояснення обвинуваченого, покази свідків, детально проаналізувавши усі надані докази, на основі свого внутрішнього переконання яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення суд дійшов наступних висновків.

При надані правової оцінки діям обвинуваченої суд виходить із такого: відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, настає, відповідно, за продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном (товарів (предметів) гуманітарної допомоги, благодійних пожертв, безоплатної допомоги в особливо великому розмірі або під час надзвичайного або воєнного стану.

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є корисливий мотив.

Об'єктом злочину є правовідносини у сфері господарської діяльності.

З об'єктивної сторони злочин виражається у:

1) продажі товарів (предметів) гуманітарної допомоги;

2) використанні благодійних пожертв, безоплатної допомоги;

3) укладанні інших правочинів щодо розпорядження таким майном (товарів (предметів) гуманітарної допомоги, благодійних пожертв, безоплатної допомоги).

Для усіх трьох форм кримінального правопорушення характерною є мета - отримання прибутку.

Мета отримання прибутку може бути доведена, якщо особою фактично отримано прибуток або якщо вона вчинила дії (замах на кримінальне правопорушення), в результаті яких мала отримати прибуток.

Корисливі мотиви - має місце у разі, коли винний, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків або досягти іншої матеріальної вигоди. Інший особистий інтерес має місце коли -особа має особисту зацікавленість у видачі рецепту на право придбання наркотичного засобу.

Кваліфікуючою ознакою ч. 3 ст. 201-2 КК України є вчинення злочину особливо великому розмірі або під час надзвичайного або воєнного стану.

Згідно абзацу 2 примітки до ст. 201-2 КК України встановлено, що дії, передбачені цією статтею, вважаються вчиненими у значному розмірі, якщо загальна вартість такої гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги у триста п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; у великому розмірі - якщо загальна вартість товарів, безоплатної допомоги або грошової допомоги у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; у особливо великому розмірі - якщо загальна вартість товарів, безоплатної допомоги або грошової допомоги у три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПК для норм кримінального законодавства в частині кваліфікації кримінальних правопорушень сума неоподаткованого мінімуму доходів громадян встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Відповідно до підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПК податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Із зазначеного тлумачення слід зробити висновок, що при перевірці наявності складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України обов'язково має бути встановлено чи наявний в діянні обвинуваченого склад кримінального правопорушення, тобто чи є обвинувачений суб'єктом кримінального правопорушення, чи наявний предмет кримінального правопорушення, чи діяв обвинувачений з корисливим мотивом, чи наявна матеріальна шкода у особливо великому розмірі чи вчинено кримінальне правопорушення під час дії воєнного стану.

Таким чином законодавцем у диспозиції ч.1 ст. 201-2 КК України передбачено як підставу кримінальної відповідальності суб'єкта вказаного кримінального правопорушення наявність спеціального предмету - гуманітарної допомоги у контексті положень ЗУ «Про гуманітарну допомогу» щодо якої відбулись певні дії, зокрема її продаж.

Предметом цього кримінального правопорушення є безпосередньо товари (предмети), отримані саме як гуманітарна допомога.

Відповідно до Відповідно до ст. 1 Закону «Про гуманітарну допомогу»:

- безоплатна допомога (пересилка, виконання робіт, надання послуг) - надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій донорам;

- гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації";

- донори (іноземні, вітчизняні) - юридичні та фізичні особи в Україні або за її межами, які добровільно надають гуманітарну допомогу отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за її межами;

- отримувачі гуманітарної допомоги - такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.

Відповідно до вимог ст.3 Закону «Про гуманітарну допомогу» підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги. Зміну отримувача гуманітарної допомоги та її переадресування можливо здійснювати лише за погодженням з іноземними донорами за рішенням відповідного спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги.

Відповідно до вимог ст.8 ЗУ «Про гуманітарну допомогу» товари (предмети), що ввозяться (пересилаються) як гуманітарна допомога, підлягають першочерговому безкоштовному спрощеному декларуванню митним органам відповідними установами та організаціями незалежно від форми власності, з обов'язковим проставленням у товаросупровідних документах, вантажних митних деклараціях клейма "Гуманітарна допомога. Продаж заборонено", завіреного печаткою митника. Установи та організації незалежно від форми власності, що здійснюють декларування митним органам, у разі відмови декларування вантажів гуманітарної допомоги позбавляються права на декларування митних вантажів. Інструкція про першочергове безкоштовне спрощене декларування гуманітарної допомоги затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином товари, предмети, які відносяться до гуманітарної допомоги мають чітко визначені, передбачені спеціальним законом ознаки та задля висновку про їх належність до гуманітарної допомоги повинні ці ознаки мати.

Разом із тим, із жодних наданих стороною обвинувачення та досліджених у судовому засіданні доказів не вбачається жодних об'єктивних ознак, що предмети кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 є такими? що відносяться до предметів гуманітарної допомоги - у контексті положень ст.1, 8 ЗУ «Про гуманітарну допомогу» - зокрема, ввезені на територію України у якості цільової адресної безоплатної допомоги в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомоги у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікт.

Слід зазначити, що питання про походження цих предметів, їх правову природу, стороною обвинувачення, у порушення п.1 ч.1 ст.91 КПК України взагалі не з'ясовувалось під час досудового розслідування, не висвітлювалось у обвинувальному акті та не було предметом розгляду у судовому засіданні.

Відповідно вказані предмети, як встановлено з їх огляду у судовому засіданні, мають візуальні ознаки консервованих товарів харчування іноземного виробництва.

Питання їх придатності до споживання з'ясовано та віднайшло своє відображення у експертному висновку № 001341 п/22 від 25.07.2022,відповідно до якого встановлено, що Konserwa z lopatka 300g, Konserwa turystyczna 300g, Veprove ve vlastni stave (Hame) 400g відповідають ДСТУ 4450:2005 та дозволено використовувати їх за призначенням при дотриманні умов збереження, експертному висновку № 001348 п/22 від 25.07.2022,відповідно до якого встановлено, що макаронні вироби Maccmeroni №47 та макаронні виробів Pennone відповідають ДСТУ 7043:2020, та Наказу № 1238 від 22.05.2020, експертному висновку № 001343 п/22 від 25.07.2022,відповідно до якого встановлено, що пасти в банках Erdnuss Creme 350g відповідають ДСТУ 7043:2020 та дозволено використовувати їх за призначенням при дотриманні умов збереження.

Однак, те, чи є ці предмети гуманітарною допомогою в контексті положень ЗУ «Про гуманітарну допомогу» стороною обвинувачення не доведено та не доводилось взагалі.

Разом із тим, як зазначено вище, питання щодо відношення цих предметів до гуманітарної допомоги має суттєве значення задля висновку про наявність або відсутність в діях ОСОБА_36 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України - зокрема його об'єктивної сторони, тому що законодавцем у диспозиції ч.1 -3 ст.201-2 КК України передбачено наявність саме спеціального предмету - гуманітарної допомоги, як обов'язкової ознаки складу вказаного кримінального правопорушення.

Вказане свідчить про те, що стороною обвинувачення не виконані вимоги, п.1 ч.1 ст.92 КПК України та не доведено наявність у діях ОСОБА_6 об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України.

Крім того, задля кваліфікації діяння обвинуваченого за ч. 3 ст.201-2 КК України необхідно доведення факту продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку.

Оскільки стороною обвинувачення на досудовому розслідування не з'ясовувались та у судовому засіданні не доводились фактичні обставини придбання ОСОБА_6 консервованих харчових товарів іноземного виробництва, які були вилучені в ході обшуку будівлі та споруди виробничої бази, гараж К НОМЕР_15 , які належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Сучасна Виробнича Компанія», ЄДРПОУ 42005116 від 16.06.2022 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна буд. 200 та обшуку автомобілю Renault Premium 420 державний номерний знак НОМЕР_4 , що належить ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Автодом» та напівпричепу Schwarzmuller державний номерний знак НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_21 від 16.06.2022 у суду відсутні підстави зазначати, що у цьому вироку те, що дії ОСОБА_6 , інкриміновані йому в обвинувальному акті, вчинювалась з метою отримання прибутку.

Оскільки відсутня доказова інформація щодо того - яким чином у володінні ОСОБА_6 опинились консервовані харчові товари іноземного виробництва, які були вилучені в ході обшуку обшуку будівлі та споруди виробничої бази, гараж К НОМЕР_15 , які належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Сучасна Виробнича Компанія», ЄДРПОУ 42005116 від 16.06.2022 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна буд. 200 та обшуку автомобілю Renault Premium 420 державний номерний знак НОМЕР_4 , що належить ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Автодом» та напівпричепу Schwarzmuller державний номерний знак НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_21 від 16.06.2022 - він їх придбав, отримав у дарунок, викрав, вони є знахідкою, тощо, відповідно відсутні підстав вважати, що грошові кошти, у сумі 1 350 000 гривень, які свідок мав передати ОСОБА_6 у якості сплати за вказані товари є прибутком ОСОБА_6 від продажу цих товарів, й, відповідно, чим мав він на меті отримання прибутку.

Слід зазначити, що у диспозиції ч. 1-3 ст.201-2 КК України законодавцем корислива мета прямо визначена як обов'язкова ознака складу цього кримінального правопорушення.

Таким чином, стороною обвинувачення не виконані вимоги, п.1 ч.1 ст.92 КПК України та не доведено наявність у діях ОСОБА_6 суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України - корисливого мотиву та мети отримання прибутку.

Відсутність будь-якої з частин складу кримінального правопорушення свідчить про відсутність підстав для визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною КК України.

Щодо твердження ОСОБА_6 про визнання провини суд зазначає, що визнання вини не є беззаперечним доказом і не звільняє слідчого, прокурора, суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки показань окремо та всієї доказової бази у сукупності. Водночас регламентований ст. 62 Конституції України та закріплений у ст. 17 КПК України принцип презумпції невинуватості звільняє особу від обов'язку доводити свою невинуватість, усі сумніви щодо доведеності вини повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.

Даний висновок повністю узгоджується із висновком Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 487/4245/18 (провадження №51-3880км) від 09.12.2021.

Суд, всебічно та повно дослідивши докази по справі, надані сторонами приходить до висновку, що позиція ОСОБА_6 щодо визнання його вини у судовому засіданні не є беззаперечним доказом щодо його винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, й мотиви, з яких виходив ОСОБА_6 під час свого твердження про визнання своєї вини не мають для суду вирішального значення, оскільки відсутність у його діях складу вказаного кримінального правопорушення наявно вбачається з викладених вище обставин, встановлених судом при розгляді даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та аналогічна позиція держави закріплена й у ч. 2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

У силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Як уже було зазначено стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.

За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України та зазначеного рішення Конституційного Суду України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії" відмічається, що принцип презумпції невинуватості полягає у тому, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що маються проти нього, для того, щоб він міг підготувати та надати доводи в свій захист, і, врешті-решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Стаття 92 КПК України закріплює, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора.

За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів обвинувачення, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх сукупність, вважає, що за результатами даного судового розгляду не було доведено поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами, що за вказаних в обвинувальному акті обставин обвинувачений вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 ч.3 ст.201-2 КК України.

Таким чином, обвинуваченням не доведено суду факту вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.201-2 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі недоведеності вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа.

За підставі викладеного, суд вбачає достатніми підстави для ухвалення у цьому кримінальному провадженні виправдувального вироку в порядку п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.3 ст.201-2 КК України.

Згідно п. 3. ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Відтак, ОСОБА_6 у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України необхідно визнати невинуватим та виправдати.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2278/2022), від 20.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2282/2022), від 20.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2277/2022), від 17.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2281/2022), від 17.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2276/2022) - скасувати.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Питання про долю речових доказів, а саме: Konserwa z lopatka 300g, 28 782 шт.; кonserwa turystyczna 300g, 23658 шт., паста арахісова в банках 350g, 5484 шт.; макаронні вироби Maccmeroni №47, 3920 пачок; макаронні вироби Pennone, 1200 пачок, м'ясні консерви: Konserwa z lopatka 300g 19000 шт.; Konserwa turystyczna 300g 19000 шт.; veprove ve vlastni stave (Наше) 400g 480 шт. вирішено ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 04.08.2022 у справі 202/4430/22 (провадження 1-кс/202/3246/2022).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Судові витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ст. 9, 17, 22, 25, 84, 85, 86, 91, 92, 237, 240, 369-371, 373, 374, 376, 377 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.3 ст.201-2 КК України, та виправдати його у відповідності із п.3 ч.1 ст.373 КПК України, з підстав не доведення, що в діянні ОСОБА_6 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.3 ст.201-2 КК України.

Арешти майна, накладені ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2278/2022), від 20.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2282/2022), від 20.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2277/2022), від 17.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2281/2022), від 17.06.2022 у справі 202/2911/22 (провадження 1-кс/202/2276/2022) - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- 2 700 імітаційних засобів номіналом 500 гривень кожна з серією ЗГ № 1649464 на загальну суму 1 350 000 гривень, які упаковано у сейф-пакет ЕХР 0350158 - знищити;

- записник помаранчевого кольору з чорновими записами, мобільний телефон чорного кольору марки HUAWEI P30, мобільний телефон марки NOMI, грошові кошти номіналом: 500 грн - 4 шт., 50 грн -3 шт., 10 $ - 1 шт., які належать ОСОБА_6 та зберігаються у камері схову ГУНП в Дніпропетровській області - повернути власнику ОСОБА_6 ;

- грошові кошти на загальну суму 36995 грн. номіналом: 1 000 грн - 3 шт., 500 грн - 36 шт., 200 грн- 75 шт., 100 грн - 9 шт., 50 грн- 1 шт., 20 грн -2 шт., 5 грн -1 шт., мобільний телефон марки Iphone 13 Pro, банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 ; банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_12 , записник сірого кольору з чорновими записами, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_23 № НОМЕР_13 , посвідчення антикорупційного бюро України (громадська організація) ім'я ОСОБА_23 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14 на ім'я ОСОБА_23 , які належать ОСОБА_23 та передано йому на відповідальне зберігання - залишити у власності ОСОБА_23

- відеореєстратор «Дахуа», серійний номер: 7С00128РА2В3087; відеореєстратор «Дахуа», серійний номер: 6G06009PA2C4B1С., які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Сучасна Виробнича Компанія», ЄДРПОУ: 42005116 - повернути власнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Сучасна Виробнича Компанія».

Судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-22/17109-ТВ від 30.06.2022 які, згідно довідки складають 943 (дев'ятсот сорок три) гривні 90 копійок та судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-22/17889-ТВ від 08.07.2022, які, згідно довідки складають 943 (дев'ятсот сорок три) гривні 90 копійок, а також за виготовлення поліграфічної продукції (імітаційних засобів) за договором № 062205 від 15.06.2022, у сумі 9 720 гривень (дев'ять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок у кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається в день його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Попередній документ

109889183

Наступний документ

109889185

Інформація про рішення:

№ рішення:	109889184
№ справи:	202/5006/22
Дата рішення:	29.03.2023
Дата публікації:	31.03.2023
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Індустріальний районний суд міста Дніпра
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (15.10.2025)
Дата надходження:	11.08.2023

Розклад засідань:

Минулі засідання (35)

26.08.2022 10:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
04.10.2022 11:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
04.11.2022 15:10	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
14.11.2022 12:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
22.11.2022 12:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
20.12.2022 10:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
17.01.2023 11:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
02.02.2023 11:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
05.07.2023 14:00	Дніпровський апеляційний суд
24.07.2023 11:30	Дніпровський апеляційний суд
15.09.2023 10:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
26.10.2023 10:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
03.11.2023 14:30	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
04.12.2023 16:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
08.01.2024 11:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
05.02.2024 14:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
12.03.2024 11:30	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
10.05.2024 12:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
07.06.2024 15:30	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
15.08.2024 16:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
26.09.2024 14:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
24.10.2024 10:30	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
20.11.2024 10:30	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
08.01.2025 11:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
06.02.2025 14:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
05.03.2025 14:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
11.04.2025 10:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
06.05.2025 15:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
30.05.2025 11:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
23.06.2025 11:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
11.08.2025 11:30	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
25.09.2025 10:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
15.10.2025 14:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
11.11.2025 11:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
03.12.2025 15:00	Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська