Справа № 2-1937
2010 року
"09" серпня 2010 року м. Макіївка
Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:
судді: Безрученко Ю.О.
при секретарі: Панічкіної О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», відділення № 689 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про визнання недійсним Договору про надання споживчого кредиту № 11310569000 (при застосуванні ануїтетної схеми погашення) від 07.03.2008 р. та захист прав споживачів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», відділення № 689 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про визнання недійсним Договору про надання споживчого кредиту № 11310569000 (при застосуванні ануїтетної схеми погашення) від 07.03.2008 р. та захист прав споживачів, в якому зазначив, що 07 березня 2008 року між ним та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк в особі начальника відділення № 689 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11310569000 (при застосуванні ануїтетної схеми погашення) від 07.03.2008 р. с додатковою угодою № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 11310569000. Цей кредитний договір суперечить Конституції України, Цивільному, Господарському кодексам України та іншим актам цивільного законодавства. Тому Кредитний договір є недійним з наступних підстав. Відповідно до п. 1.1 цього кредитного договору Відповідач зобов'язується надавати Позивачу однією сумою «кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 34 282,00 доларів США». Тобто валюта наданого кредиту, як прямо вказано у Кредитному договорі - іноземна валюта - долари США. Згідно пунктів 1.2.2. та 1.2. Кредитного договору, нарахування процентів та спита процентів за користування Кредитом також здійснюється у валюті наданого КРЕДИТУ, тобто у доларах США. Таким чином, за умовами Кредитного договору взаєморахунки та платежі за основною сумою кредитного боргу та процентами за користування Кредитом між сторонами передбачені в іноземній валюті - доларах США. Однак у відповідності до законодавства України - грошовою одиницею України є гривня. Гривня як грошова одиниця (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в України платежу на всій її території. Крім того, використання іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління Національного банку України. Сторони зазначену індивідуальну ліцензію не отримували, та при наданні Відповідачем та отриманні Позивачем кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США були порушені норми законодавства України. Окрім цього, відповідно до п. 2 ст. 1054 ЦК України - до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, тобто відносин за договором позики. Ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей такого ж роду та такої ж якості. Отже використання Відповідачем долара США, як предмету кредитування унеможливлює повернення Позивачем такої є суми грошових коштів, виражених у національній валюті тому як станом на момент укладення Кредитного договору - 07 березня 2008 року офіційний курс гривні до іноземній валюти - доларів США, встановлений НБУ України складав 505 грн. за 100 доларів США, станом же на 28 грудня 2009 року (на момент подання позову) офіційний курс гривні складає 799,10 грн. за 100 доларів США. За кредитним договором Позивач - є споживачем банківських послуг і відповідно захист його прав, як споживача, регламентовано Законом України «Про захист прав споживачів» та відповідними нормами Цивільного і Господарського кодексів України (відповідно до ст.. 2, яка передбачає, що споживач є учасником відносин в сфері господарювання). Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського Кодексу України - у кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Одночасно згідно ст. 638 ч. 1 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно ж до ст.. 189 Господарського кодексу України - ціна є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання і ціна є істотною умовою договору та зазначається в договорі у гривнях. Таким чином, сума кредиту, що зазначена у п. 1.1. Кредитного договору залежить від коливань курсу гривні до іноземної валюти - доларів США. Відповідно Кредитний договір не містить істотної умови - ціни, наявність якої чітко передбачено нормами цивільного та господарського законодавства України і передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. А згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ст.. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу). Відповідно до пунктів 1, 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник), у конкретному випадку відповідач, не повинен включати у договір із споживачем умови, які є несправедливими. А умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Умови Кредитного договору - є порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у ст.. 3 ЦК України - принципу справедливості. Умови кредитного договору є несправедливими, так як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду Позивача, споживача кредитних послуг. Несправедливими є, зокрема, умови кредитного договору, в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону, Відповідач перекладає, як суб'єкт підприємницької (господарської) діяльності виключно на Відповідача - позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, що є грубим ч. 3 ст. 13 ЦК України. Таким чином, використання Відповідачем долара США, як предмету кредитування є внесення в кредитний договір пункту, що значно погіршує становище Позивача, як споживача порівняно з Відповідачем (надавачом фінансових послуг) в разі настання певних подій, що дає право для Позивача відповідно до п. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» за своїм вибором вимагати визнання в цілому Кредитний договір недійсним. Згідно з п. 2.1 Кредитного договору в забезпечення виконання Позичальником зобов'язання відповідачем приймається застава нерухомості, а саме квартири, що є власністю Позивача, але договір застави укладений не був. Згідно ст.. 13 Закону України «Про заставу» - договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадку, коли предметом застави є нерухоме майно, транспортні засобі, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підстав відповідних правовстановлюючих докум6ентів». Крім того, в зв'язку з тим, що кредитний договір є недійсним, то відповідно до приписів ч. 2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов'язання (вимоги) не підлягає забезпеченню. Тому недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом і договір застави, якби він і був укладений, був би недійсним. Тому просив, визнати Договір про надання споживчого кредиту3 11310569000 (при застосуванні ануетної схеми погашення від 07 березня 2008 року з додатковою угодою № 11до Договору про надання споживчого кредиту № 1131056900 між ним та Акціонерним товариством комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (а.с. 9-14).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_4, яка діє за дорученням (а.с. 67) не з'явилася, відповідно до заяви від 09.08.2010 року - просила справу розглянути у її відсутність з урахуванням усіх вимог, заявлених в позову та положень чинного законодавства України (а.с. 100).
Представник відповідача Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» - Ровенчак Ганна Валеріївна, яка діє за дорученням від 04.01.2010 р. (а.с. 68-69) в судове засідання не з'явилася, відповідно до заяви від 09.08.2010 року - просила справу розглянути у її відсутність за наявними у справі матеріалами (а.с. 99). Крім того, в матеріалах справи є заперечення по справі, в якому просить відмовити в задоволення позову по наступним підставам. Текст Кредитного договору (п.п. 1.1. та 9.2) містить положення зі змісту яких випливає, що Позивачем свідомо та самостійно вибране кредитування в іноземній валюті - доларах США. Крім того, заява позичальника на отримання кредиту, яку заповнював ОСОБА_1 20.02.2008 року, коли звернувся до установи банку з метою отримати кредит, також містить відмітку про бажання Позивача отримати кредит у іноземній валюті, а саме в доларах США. Відповідно до законодавства України - використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією. Коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Таким чином, Банк має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку банківської ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов'язання за Кредитним договором відповідає вимогам законодавства. 28 жовтня 1991 року Національним банком України видано АКІБ «УкрСиббанк» банківську ліцензію № 75 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовий Дозвіл № 75-2 від 24 грудня 2001 року на право здійснювати операції з валютними цінностями. Кредитування - це розміщення залучених коштів, валютні кредити надаються за рахунок валютних депозитів, які потребують повернення в такий же валюті у визначені договорами депозитів строки. Зміна валюти по наданим банком кредитом зробить неможливим виконання банком своїх зобов'язань по отриманим депозитам у іноземній валюті. Вказані зміни в договори стосовно заміни валюти кредитування в цілому мають привести до розвалу банківської системи, так як суперечать основним принципам діяльності банків, а також цивільному, податковому та банківському законодавству. Таким чином, ствердження Позивача про те, що використання банком доларів США як предмету кредитування та внесення в Кредитний договір відповідного пункту є таким, що значно погіршує становище Позивача порівняно з Відповідачем, є несправедливим та безпідставним. Посилання позивача на ст.. 189 ЦК України про те, що ціна є істотною умовою договору і має бути виражені у гривнях, є безпідставним, оскільки відносини між громадянами - фізичними особами та банком - суб'єктом господарювання регулюються сферою цивільного, а не господарського законодавства. Висновок позивача про обов'язковість отримання Банком або позичальником індивідуальних ліцензій Національного банку України для здійснення валютних операцій: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, є безпідставним та спростовується наступним. Відповідно до ст.. 5 Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Банк має право на постійній основі здійснювати діяльність з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій без отримання індивідуальної ліцензії. Надання Банком кредиту в іноземній валюті та повернення позичальником такого кредиту здійснюється на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, виданої Банку Національним банком України, та не потребує отримання Банком чи позичальником індивідуальної ліцензії на операцію з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, та операцію з використання іноземної валюти на території України , як засобу платежу або як застави. Вважають вимоги Позивача необґрунтованими, які не мають правових підстав і не підлягають задоволенню (а.с. 70-76).
Представник відповідача відділення № 689 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» в судове засідання не з'явився, про час и місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив. Суд ухвалює рішення при розгляді справи у відсутності представника відповідача відділення № 689 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» - по наявним в матеріалах справи доказах.
Дослідив матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», відділення № 689 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про визнання недійсним Договору про надання споживчого кредиту № 11310569000 (при застосуванні ануїтетної схеми погашення) від 07.03.2008 р. та захист прав споживачів не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно паспортних даних - ОСОБА_1 є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).
З договору вбачається, що надано позивачу відповідачем надано споживчий кредит № 11310569000 (при застосуванні ануїтетної схеми погашення), який укладений в м. Макіївка 07 березня 2008 року між сторонами по справі - ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі начальника відділення № 689 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк». Так предметом договору є наступне - Банк зобов'язується надати Позичальнику однією сумою, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 34 282,00 долари США, та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтет них платежів в порядку і на умовах, визначених цим Договором. Вказана сума кредиту дорівнює 173 124,10 грн. за курсом Національного банку України на день укладання цього Договору… Позичальник зобов'язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтет них платежів у розмірі 375,00 доларів США в день сплати ануїтет них платежів. Розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки із п.п. 1.3.1., 10.2 цього Договору…Умовами забезпечення кредиту - є застава квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16-23). Крім того, позивачем 07 березня 2008 року було підписано додаток № 2 до цього договору про порядок нарахування та сплату комісії (а.с. 24).
Згідно додаткової угоди № 1 до договору від 07 березня 2008 року про надання споживчого кредиту № 11310569000 (при застосуванні ануїтетної схеми погашення), - встановлено графік платежів та тарифи Банку та таке інше (а.с. 25-34).
Відповідно до ст.ст. 8, 11, 203, 204, 526, 533, 626, 627, 1054 ЦК України - якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» - на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції: 1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; 3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати такі операції та угоди, як операції з валютними цінностями.
Зі ст.. 44 Закону України «Про Національний банк України», п. 1.5. Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» № 483 від 14.10.2004 року, Постанови Правління НБУ № 566 від 30 грудня 1998 року вбачається наступне.
Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать: 1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій; 2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства; 3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту; 4) застосовування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.
Використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями); у випадках, передбачених законами України. У всіх інших випадках використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії. Використання на території України як засобу платежу банківських металів, платіжних документів та інших цінних паперів, виражених в іноземній валюті або банківських металах, дозволяється лише у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.
Інструкція з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, яка затверджена Постановою Правління НБУ № 555 від 17 листопада 2004 року - визначає методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній валюті та банківських металах, що здійснюють банки України.
Матеріалами справи встановлено, що дійсно в м. Макіївка 07 березня 2008 року ОСОБА_1 та Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» в особі начальника відділення № 689 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»уклали договір про надання споживчого кредиту № 11310569000 (при застосуванні ануїтетної схеми погашення).
Відповідач Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» діяв на підставі банківської ліцензії № 75, виданої Національним банком України 24 грудня 2001 року, та на підставі дозволу від 19 листопада 2002 року (а.с. 89-90, 91).
Крім того матеріалами справи встановлено, що відділення № 689 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» діє на підставі Положення, затвердженого Рішенням правління АКІБ «УкрСиббанк» від 06 лютого 2006 року № 3 (а.с. 78-84).
Згідно дозволу від 21.02.2006 року відділенню № 689 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» дозволено операції з валютними цінностями (а.с. 84).
Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України - позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється у три роки.
Таким чином, позивачем не надано суду переконливих доказів, які підтверджують недійсність договору про надання споживчого кредиту № 11310569000 (при застосуванні ануїтетної схеми погашення), що укладений в м. Макіївка 07 березня 2008 року між ним та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі начальника відділення № 689 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк». Також не надано суду переконливих доказів, які підтверджують недійсність додаткової угоди № 1 до договору від 07 березня 2008 року про надання споживчого кредиту № 11310569000 (при застосуванні ануїтетної схеми погашення).
Аналізуючи, зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», відділення № 689 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про визнання недійсним Договору про надання споживчого кредиту № 11310569000 (при застосуванні ануїтетної схеми погашення) від 07.03.2008 р. та захист прав споживачів, оскільки Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», відділення № 689 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» - у встановленому порядку отримали банківську ліцензію Національного банку та отримали генеральну ліцензію (письмовий дозвіл) Національного банку на здійснення валютних операцій, що має достатні юридичні підстави та законне право для надання резидентам України кредитів як в національній, так і в іноземній валюті та отримання процентів у відповідній валюті зобов'язання. Крім того, позивач свідомо та самостійно вибрав кредитування в іноземній валюті - доларах США. Відповідно до законодавства України - використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією. Коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Таким чином, Банк має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку банківської ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов'язання за Кредитним договором відповідає вимогам законодавства. Кредитування - це розміщення залучених коштів, валютні кредити надаються за рахунок валютних депозитів, які потребують повернення в такий же валюті у визначені договорами депозитів строки. Ціна в договорі вказана. Надання Банком кредиту в іноземній валюті та повернення позичальником такого кредиту та процентів здійснюється на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, виданої Банку Національним банком України, та не потребує отримання Банком чи позичальником індивідуальної ліцензії на операцію з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, та операцію з використання іноземної валюти на території України, як засобу платежу або як застави.
На підставі викладеного, ст.ст. 8, 11, 203, 204, 526, 533, 626, 627, 1054 ЦК України, ст.. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.. 44 Закону України Про Національний банк України», п. 1.5. Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» № 483 від 14.10.2004 року, Постанови Правління НБУ № 566 від 30 грудня 1998 року, Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженої Постановою Правління НБУ № 555 від 17 листопада 2004 року, керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», відділення № 689 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про визнання недійсним Договору про надання споживчого кредиту № 11310569000 (при застосуванні ануїтетної схеми погашення) від 07.03.2008 р. та захист прав споживачів.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд міста Макіївки, Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, або протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.
Суддя: