Справа № 2а-0175-2010
05 липня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді Некрасова О.О.
при секретарі: Гула А.В.
за участю позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Солонянского взводу дорожньої патрульної служби Державтоінспекції області про визнання незаконним протоколу та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В травні 2009 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати незаконним протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ № 0768028 від 29.03.2009 року та скасувати постанову серії АН № 072724 від 29.03.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності. В обґрунтування позову позивач вказав на те, що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ № 0768028, де зазначено, що 29.03.2009 року о 19-00 год. він керуючи автомобілем „NISSAN MAKSIMA”, номерний знак НОМЕР_1, на А/Д ТО809 прямуючи на Нікополь на перехресті проїзної частини позначеної дорожніми знаками 1.2.3.2 та дорожньою розміткою здійснив обгін транспортного засобу ВАЗ 2106, чим порушив п. 14.6 «а» ПДР. За вказане правопорушення передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КпАП України. На підставі протоколу інспектором ДПС Солонянського взводу ДПС ДАІ для обслуговування доріг державного значення підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Павлюковим Іваном Миколайовичем була складена постанова серії АН № 072724 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої на позивача було накладено штраф в розмірі 450 грн. Позивач вважає, що вказана постанова винесена з порушенням чинного законодавства, зокрема норм КУпАП - з порушенням передбаченого законом порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, за відсутності належних доказів його вини у скоєному правопорушенні, а саме:в порушення вимог ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей на якій саме ділянці шляху скоєно правопорушення,біля якого населеного пункту чи на якому кілометрі шляху, що унеможливлює встановити факт порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг. Також, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення його не було ознайомлено з його правами, згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; йому було відмовлено в залученні до участі в справі свідків; при накладенні штрафу не враховано, щодо адміністративної відповідальності в поточному році він притягується вперше, не було враховано його матеріальне становище, хоч ним і було повідомлено інспектора, що він безробітній, а його дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і сім'я знаходиться в скрутному матеріальному становищі. Таким чином позивач вимушений звернутися до суду.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, також суду пояснив, що 29 березня 2009 року рухаючись разом зі своєю сім'єю в напрямку м. Дніпропетровська, а не м. Нікополь, як це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, зі швидкістю руху в межах 90 км/год., на одній із ділянок дорого він опинився позаду інших автомобілів, рух уповільнився до швидкості 65-70 км/год. Протягом деякого часу автомобілі вимушені були рухатися один за одним зі швидкістю першого автомобіля, так як дорожні знаки і розмітки не дозволяли здійснити маневр обгону. Як тільки ситуація змінилася водії почали здійснювати обгін машини, що стримувала рух на трасі. Як тільки він здійснив обгін автомобіля, що рухався перед ним, він побачив автомобіль ВАЗ-2106, що належить ДАІ. Шлях в протилежному напрямку був вільний для можливості безпосередньо здійснити маневр обгону, але дорога йшла під гору, що обмежувало кут зору і дорожня розмітка знову не дозволяла здійснювати такий маневр. Виїхавши на гору, він побачив розриви плоєної полоси дороги і жодної зустрічної автівки на відстані що найменша одного кілометру. Ввімкнувши лівий поворот він доїхавши до першого розриву дорожньої розмітки, почав здійснювати маневр обгону. Під час здійснення обгону, набираючи швидкість для закінчення маневру він побачив висунуту і активно жестикулюючу руку інспектора ДАІ з сусіднього авто. Інспектор Павлюков Іван Миколайович виліз у вікно і почав щось кричати. Вже займаючи праву смугу руху він побачив попереду перехрестя дороги. Вчасно побачити будь-які дорожні знаки йому завадили дії інспектора. Крім того, жодного забороняю чого знаку на відстані 100-150 метрів від початку здійснення маневру до перехрестя встановлено не було. Тому він вважає, що ним не було порушено жодних вимог ПДР. Між тим, Інспектор Павлюков Іван Миколайович діяв всупереч вимогам п.9.4 ч. 9 та п. 14.3 ч. 14 ПДР якими не тільки подавав сигнали, які неможливо було зрозуміти іншим учасникам дорожнього руху, але прискорюючи свою машину заважав здійснити маневр обгону.
Відповідач інспектор ДПС Солонянського взводу ДПС ДАІ для обслуговування доріг державного значення підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Павлюков Іван Миколайович в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, де зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, вважає своє рішення законним та обґрунтованим.
Вислухавши позивача та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КпАП України - порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Згідно п. 14.6 «а» Правил дорожнього руху - обгін заборонено на перехресті, крім випадків, коли обганяються двоколісні транспортні засоби без бокового причепа.
У судовому засіданні було встановлено, що 29.03.2009 року о 19-00 год. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем „NISSAN MAKSIMA”, номерний знак НОМЕР_1, на А/Д ТО809 прямуючи в м. Дніпропетровськ на перехресті проїзної частини позначеної дорожніми знаками 1.2.3.2 та дорожньою розміткою здійснив обгін транспортного засобу ВАЗ 2106, чим порушив п. 14.6 «а» ПДР. За вказане правопорушення передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КпАП України. На підставі протоколу інспектором ДПС Солонянського взводу ДПС ДАІ для обслуговування доріг державного значення підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Павлюковим Іваном Миколайовичем була складена постанова серії АН № 072724 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої на позивача було накладено штраф в розмірі 450 грн.
Згідно ст. 251 КпАП України - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 3 ст. 70 КАС України - докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем не надано доказів стосовно правомірності свого рішення, а саме: в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені свідки, немає їх пояснень, дане правопорушення не зафіксовано технічними приладами та технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами, то доказів відносно наявності адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 не встановлено, а тому постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Але згідно ст. 287 КУпАП передбачено оскарження та опротестування тільки постанови по справі про адміністративне правопорушення, тобто нормативно-правового акту винесеного суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, то в задоволенні позову про визнання незаконним протоколу серії АЕ № 0768028 від 29.03.2009 року про адміністративне правопорушення слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 251, 256, 258, 287 КпАП України, п. 14.6 «а» Правил дорожнього руху, ст. ст. 70, 71, 159-163 КАС України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Солонянского взводу дорожньої патрульної служби Державтоінспекції області про визнання незаконним протоколу та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 072724 від 29.03.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 450 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Красногвардійський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.О. Некрасов