Справа № 2а-0065-2010 рік
12 липня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанська Т.О.
при секретарі Сорокіної А.С.
за участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми, -
В березні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила постановити рішення, яким поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради щодо виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму на дітей до 6 років відповідно до Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, з 24 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 рік, зобов'язати відповідача перепризначити їй відповідно до ст. 12 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” допомогу при народженні дитини, у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження її доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто у розмірі 10 463 грн. 8 коп., стягнути з відповідача на її користь недоотриману суму допомоги при народженні дитини в розмірі 1 963 грн. 08 коп. В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала на те, що вона є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. На утримання дитини позивачка щомісяця отримує допомогу по догляду за дитиною в розмірі 130 грн. Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога при народженні дитини повинна надаватися у розмірі 22,6 встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. В порушення даного Закону відповідач не перерахував позивачці недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною. З приводу перерахунку та доплати вона звернулася до відповідача із заявою, проте в перерахунку та доплатах допомоги їй було відмовлено. Вважає, що дана відмова є незаконною та необґрунтованою, такою, що грубо порушує її права на отримання державної допомоги на дитину, оскільки вона протирічить положенням ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” щодо встановлення розміру щомісячної допомоги на дітей в розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Також, окрім цього, на думку позивачки відмова відповідача в перерахунку та призначенні їй щомісячної допомоги також протирічить рішенню Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року по справі №6-рп/2007.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити, посилаючись на підстави зазначені в позовній заяві, а також вказала на те, що нею було пропущено строк для звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки про порушення своїх прав вона дізналася коли отримала відповідь від відповідача 03.11.2008 року та з'ясувала, що відповідач керувався нормами законів, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року.
Представник відповідача Управління праці і соціального захисту населення Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву з проханням розглянути позов без його участі та просить відповідно до ст. 99, 100 КАС України в задоволенні позову відмовити. Також відповідачем були надані заперечення на позовну заяву, в якому вони позовну заяву не визнали та просили відмовити в її задоволенні, а також, згідно п.7 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993 року просили звільнити від сплати державного мита, як орган соціального забезпечення. В обґрунтуванні заперечення зазначили, що відповідач діє в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. Виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення ними трьох років здійснюються з Державного бюджету України на відповідні роки, який затверджує Верховна Рада України. Відповідач при виплаті позивачці вказаної допомоги керувався Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 рік». Також, зазначили, що ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції п.23 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не визнавалися неконституційними і розповсюджувалися як на застрахованих осіб, так і не застрахованих і є таким, що регулює правовідносини у сфері надання допомоги сім'ям з дітьми. Позивачці за період з 01.01.2008 року нараховувалася та сплачувалася допомога в порядку та розмірі, визначеній в ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з урахуванням змін, внесених до неї Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» і відповідно до яких мінімальний розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинен складати не менше 130 грн.
Вислухавши позивачку, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка є матір'ю дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та є особою, на яку поширюється дія статті 13 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21.11.1992 року № 2811-Х.
Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” - допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога при народженні дитини - у розмірі 8 500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3 400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 1 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2811- XII розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Дію частини 1 статті 15 Закону України №2811- XII та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України №2811- XII зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року №489-V „Про державний бюджет України на 2007” (надалі Закон №489-V).
Статтею 56 Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України №2811- XII здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для зарахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідних субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положенням пункту 14 статі 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII „Прикінцеві положення” Закону України №2811- XII щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку .
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. З 21 січня 2008 року позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років згідно виписки з приказу № 4-к выд 21.01.2008 року і отримує допомогу згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі не менше прожиткового мінімуму, передбаченого для дітей віком до 6 років.
Таким чином, суд приходить до висновку що позивачка не мала право отримати допомогу по догляду за дитиною до 3-х років з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 31.12.2007 року, оскільки згідно п. 18 Постанови КМ України, від 27.12.2001, № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням , але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення .
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Конституційний Суд України», ст. ст. 94, 99, 100, 102, 104, 105, 106, 158-163, 167, пунктом 5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження постанови і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Т.О.Дубіжанська