справа №380/3132/23
29 березня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» (18029, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 23) з позовом до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Т.Костюшка, 1), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №UA209000/2023/000029/2 від 03.02.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000062 від 03.02.2023 року;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підставою коригування митної вартості стало стали сумніви митного органу у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість не підтверджена документально. Позивач вважає, що митним органом в жодній мірі не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за резервним методом. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товару та про протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки ним порушено права позивача на розмитнення придбаного ним товару у порядку встановленому Митним кодексом України. Просив позов задоволити.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Рішення про коригування митної вартості від 03.02.2023 №UA209000/2023/000029/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 31.01.2023 MUA209190/2023/005040 (23UA209190005040U9), виносилось на товар:- № 2. Арматура кріплення сталева для тентів напівпричепів: скоба бортова ЬЗО арт.10.06.30 - 40уп. (по 100 шт); скоба бортова поворотна, торговельна марка:.... VERTON, країна виробництва: PL (Польща), виробник: VERTON MICHAL MOROZOW, за ціною 6,1568 Дол. США за кг, на умовах поставки FCA PRZEMYSL. Під час розгляду документів встановлено наступне: відповідно до поданого рахунку-проформи №2/KRI/01/2023 від 13.01.2023 вартість товару складає 10956,06 Євро, зазначено 12 позицій товару. В той же час, у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі №4/KRI/01/2023 від 30.01.2023 загальна фактурна вартість товару становить 11254,66 Євро та зазначено 13 позицій товару. Відповідно до п.1. контракту № 20/03/2019 від 20.03.2019 продавець продає, а покупець купує товари у відповідності до Проформи-рахунку, яка є невід'ємною частиною даного Контракту. Враховуючи положення контракту покупець не здійснював замовлення та покупку товару №12 вказаного у рахунку-фактурі №4/KRI/01/2023 від 30.01.2023 "Профіль алюмінієвий анодований для натягування брезенту артикул 70.3300. Відповідно до п. 11 контракту №20/03/2019 від 20.03.2019 даний контракт діє до 31.12.2020. Відповідно до п.4 контракту №20/03/2019 від 20.03.2019 оплата повинна виконуватись шляхом банківського переказу. Проте, відповідно до поданого інвойсу-проформи № 2/KRI/01/2023 від 13.01.2023 оплата відбудеться готівкою (Sugerowany sposub platnosci: Gotowka); у гр. 22 CMR відсутній підпис та печатка відправника товару; відповідно до п.1.3 договору транспортного перевезення № 8 від 27.01.2023 конкретні умови по перевезенню оформлюються заявками Замовника на перевезення вантажу. Відповідно до п. 1.4. даного договору Заявка є невід'ємною частиною даного Договору, проте така заявка до митного оформлення не надана. Таким чином. Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
На вимогу декларантом надіслано документи, що не усувають вищезазначені невідповідності. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ) Митний кодекс. України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA100350/2022/615728 від 20.12.2022 р., митна вартість складає 7,56 дол. США/кг. Сума донарахованих митних платежів відповідно до прийнятого рішення про коригування митної вартості становить 9733,37 грн.
Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити повністю.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» зареєстроване як юридична особа з 13.04.2018 року; основний вид діяльності згідно КВЕД 45.31 - Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» уклало контракт №20/03/19 від 20.03.2019 року з компанією «ALTA Sp.z о.о.» про придбання товарів відповідно до інвойсу. Загальна сума контракту визначається сумою укладених інвойсів на поставку партій товару. Ціни включають упакування та маркування.
Відповідно до інвойсу №4/KRI/01/2023 від 30.01.2023 року предметом поставки стала наступна продукція: фурнітура кріплення для тентів арт. 10.21.42-6000 шт.; частини до напівпричепу: зсувний дах полегшений арт. BCSLS/7041-7610/S - 1шт.; профілі зі сплаву алюмінію для натягування брезенту арт. 70.3300-10шт.; арматура кріплення сталева для тентів напівпричепів: скоба бортова h30 арт. 10.06.30- 40 уп. по 100 шт.; скоба бортова поворотна h17 арт. 10.10.19-40 уп. по 100 шт.; скоба бортова h25 арт. 10.07.25- 40 уп. по 100 шт.; скоба бортова h37арт. 10.07.37- 30 уп по 100шт.; кінцевик митного тросу d6L58 арт.10.30.06-20 уп. по 100 шт.; гак L50 20x13 арт. 10.24.51-12 уп. по 100шт; скоба бортова h25 арт. 10.06.25-уп по 100шт.; трос сталевий митний діам. 6 мм арт. 10.80.62- 2000 метрів у бухтах, 80 бухт; фурнітура кріплення для тентів арт. 10.33.02-500 шт.
Загальна вартість продукції, відповідно до інвойсу №4/KRI/01/2023 від 30.01.2023 року , склала 11254,66 Євро.
Умови поставки за правилами Інкотермс 2000 - FСА (Седльце).
Позивач уповноважив бути його представником ФОП ОСОБА_1 , яким було подано митну декларацію №23UA209190005040U9 від 31.01.2023
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: митна декларація №UA209190005040U9 від 31.01.2023 року, пакувальний лист №4/KRI/01/2023 від 13.01.2023 року; рахунок - фактура (Інвойс) №4/КК1/01/2023 від 30.01.2023 року; Автотранспортна накладна CRM 001 від 31.01.2023 року; Декларація про походження товару №FV4/KRI/01/2023 від 30.01.2023 року; Сертифікат з перевезення (походження) товару №PL/MF/AS0328098 від 31.01.2023 року, Посередницька проформа від виробника товару №29/2023 від 27.01.2023 року, Рахунок про надання транспортних послуг №80 від 31.01.2023 року, Документ що підтверджує вартість перевезення №80 від 31.01.2023 року, Зовнішньоекономічний договір (контракт) №20/03/19 від 31.01.2023 року; Додаткова угода до Контракту №5 від 29.12.2021 року; Договір про надання послуг митного брокера №171 від 20.07.2022 року; Договір про перевезення №8 від 27.01.2023 року; Переклад проформи від 13.01.2023 року; Технічна довідка №11 від 27.01.2023 року; копія митної декларації країни відправлення товару №23PL402010E139514 від 31.01.2023 року.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів.
На вимогу митного органу декларантом було надано: Контракт №20/03/19 від 20.03.2019; Додаткову угоду до Контракту №20/03/19 №6 від 29.12.2021, Додаткову угоду до Контракту 20/03/19 №6 від 29.02.2022; Заявка про надання транспортних послуг №9 від 27.01.2023, Митна декларація №UA209190/2022/037883 від 10.10.2022; Платіжне доручення в іноземній валюті №115 від 27.10.2022, №132 від 06.12.2022, №144 від 27.12.2022, №145 від 28.12.2022; Видаткові накладні по аналогічним товарам 1518, 1107, 634, 124, 12840, 513, 15424, 15275, 13863, 12372, 15577, 15064, 14813, 12365, 14139, 13894, 13277, 12130, 873, 465, 15424, 13944, 13617, 13795, 1037, 1233, 13115; Інформація про ціни на аналогічні та подібні товари ; Фактура VAT №4/KRI/09/2022 від 29.09.2022.
Однак, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/000029/2 від 03.02.2023 року, яким визначено вартість імпортованого товару за одиницю 15,75 доларів США, загальна сума 7407,38 доларів США.
В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/000029/2 від 03.02.2023 року відповідач зазначив наступне. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при | обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), і за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті |53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар: надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів встановлено наступне: - відповідно до поданого рахунку-проформи №2/KRІ/01/2023 від 13.01.2023 вартість товару складає 10956,06 Євро, зазначено 12 позицій товару. У поданому до митного оформлення рахунку-фактурі №4/KRI/01/2023 від 30.01.2023 загальна фактурна вартість товару становить 11254,66 Євро та зазначено 13 позицій товару; - відповідно до п.1 контракту №20/03/2019 від 20.03.2019 продавець продає, а покупець купує товари у відповідності до проформи-рахунку, яка є невід'ємною частиною даного Контракту. Враховуючи положення даного контракту покупець не здійснював замовлення та |покупку товару №12 вказаного у рахунку-фактурі №4/KRI/01/2023 від 30.01.2023 "Профіль алюмінієвий анодований для натягування брезенту артикул 70.3300";- відповідно до п.11 контракту №20/03/2019 від 20.03.2019 даний контракт діє до 31.12.2020. - відповідно до п.4 контракту №20/03/2019 від 20.03.2019 оплата повинна виконуватись шляхом банківського переказу. Проте, відповідно до поданого інвойсу-проформи №2/KR/01/2023 від 13.01.2023 оплата відбудеться готівкою (Sugerowany sposob platnosti. Gotowka),-y гр.22 CMR відсутній підпис і печатка відправника товару; - відповідно до п. 1.3 договору транспортного перевезення №8 від 27.01.2023 конкретні умови по перевезенню оформлюються і заявками Замовника на перевезення вантажу. Відповідно до п.1.4. даного договору Заявка є невід'ємною частиною даного Договору, проте така заявка до митного оформлення не надана. Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність [належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до частини 2-3 |статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме:зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. На вимогу декларантом надіслано документи, що не усувають вищезазначені невідповідності. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA100350/2022/615728 від 20.12.2022 р., митна вартість складає 7,56 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
На підставі рішення про коригування Львівською митницею Державної митної служби України видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209000/2023/000029/2 від 03.02.2023 року, з наступних причин:
- неможливість завершення митного оформлення у зв'язку з невірно заповненими графами гр. 12, 43, 45, 46, 47, а саме необхідність внесення змін до митної декларації (порушено вимоги ст. 257, 266 МКУ, постанови КМУ від 21.05.2021 №450 «Питання пов'язані із застосуванням митних декларацій», наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа»);
- роз'яснено право позивача на подання нової МД з правильно заповненими графами відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа».
Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваного рішення та картки відмови.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР, Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).
Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України (надалі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу ч. 1, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний , перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
За змістом ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
За змістом ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
За змістом ч. 9 ст. 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Згідно зі ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Частина 2 ст. 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
У свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладені у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 року по справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 року по справі №826/2312/16 від 05 грудня 2019 року по справі №826/3102/16 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару слугували висновки, що відповідно до поданого рахунку-проформи №2/KR/01/2023 від 13.01.2023 вартість товару складає 10956,06 Євро, зазначено 12 позицій товару. У поданому до митного оформлення рахунку-фактурі №4/KRI/01/2023 від 30.01.2023 загальна фактурна вартість товару становить 11254,66 Євро та зазначено 13 позицій товару; - відповідно до п.1 контракту №20/03/2019 від 20.03.2019 продавець продає, а покупець купує товари у відповідності до проформи-рахунку, яка є невід'ємною частиною даного Контракту. Враховуючи положення даного контракту покупець не здійснював замовлення та покупку товару №12 вказаного у рахунку-фактурі №4/KRI/01/2023 від 30.01.2023 "Профіль алюмінієвий анодований для натягування брезенту артикул 70.3300";- відповідно до п.11 контракту №20/03/2019 від 20.03.2019 даний контракт діє до 31.12.2020. - відповідно до п.4 контракту №20/03/2019 від 20.03.2019 оплата повинна виконуватись шляхом банківського переказу. Проте, відповідно до поданого інвойсу-проформи №2/KR/01/2023 від 13.01.2023 оплата відбудеться готівкою (Sugerowany sposob platnosti. Gotowka),-y гр.22 CMR відсутній підпис і печатка відправника товару; - відповідно до п. 1.3 договору транспортного перевезення №8 від 27.01.2023 конкретні умови по перевезенню оформлюються і заявками Замовника на перевезення вантажу. Відповідно до п.1.4. даного договору Заявка є невід'ємною частиною даного Договору, проте така заявка до митного оформлення не надана.
Щодо посилання відповідача у спірному рішенні, що різні умови сплати коштів за товар. Так, відповідно до п.4 контракту №20/03/2019 від 20.03.2019 оплата повинна виконуватись шляхом банківського переказу, проте відповідно до поданого інвойсу-проформи №2/KR/01/2023 від 13.01.2023 оплата відбудеться готівкою (Sugerowany sposob platnosti. Gotowka), суд зазначає наступне.
Так, пунктом 4 контракту №20/03/2019 від 20.03.2019 зазначено наступне: «Оплата має здійснюватись, шляхом банківського переказу Покупцем на рахунок Продавця відповідно до ціни товару по кожному інвойсу окремо.
Відповідно до наявної в матеріалах справи заяви компанії «ALTA Sp.z о.о.» від 06.02.2023 року, в наданій до поданого інвойсу-проформи №2/KRІ/01/2023 від 13.01.2023 міститься технічка описка в графі «спосіб оплати» - готівка.
Крім того, позивачем на вимогу посадових осіб Львівської митниці, було надано платіжне доручення в іноземній валюті №115 від 27.10.2022, №132 від 06.12.2022, №144 від 27.12.2022, №145 від 28.12.2022.
Суд зазначає, що наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.
Стосовно посилань відповідача у рішенні на відсутність у CMR у гр. 22 відсутній підпис і печатка відправника товару, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім'я та адреса відправника; c) ім'я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім'я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов'язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.
У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: a) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов'язується сплатити; c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; g) перелік документів, переданих перевізнику.
Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.
Відповідно до ч.1 ст.5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.
Отже, відповідно до наведених вище положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ані відправник, ані перевізник не мають обов'язку проставляти на вантажній накладній (CMR) свої підписи або штампи. Відповідно до ст.5 згаданої Конвенції достатньо внести надруковані підписи сторін договору перевезення. До того ж, у вантажній накладній наявний штамп перевізника. Таким чином, відправником та перевізником Товару не було порушено правил заповнення вантажної накладної (CMR).
Стосовно твердження відповідача у рішенні, що відповідно до поданого рахунку-проформи №2/KR/01/2023 від 13.01.2023 вартість товару складає 10956,06 Євро, зазначено 12 позицій товару, а у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі №4/KRI/01/2023 від 30.01.2023 загальна фактурна вартість товару становить 11254,66 Євро та зазначено 13 позицій товару, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є в т.ч. рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу.
Відповідно до пункту 4 контракту №20/03/2019 від 20.03.2019 року «Оплата має здійснюватись, шляхом банківського переказу Покупцем на рахунок Продавця відповідно до ціни товару по кожному інвойсу окремо.
Відтак, сторонами визначено, що ціна на товар визначається відповідно до умов контракту.
Щодо вимоги відповідача надати йому додаткові документи, то суд зазначає наступне.
Діючим законодавством передбачається наступний порядок визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ст. 51 Митного Кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із приписами ч. ч. 1, 2 ст. 53 Митного Кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 1 та ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України визначено вичерпний перелік документів, що подасться декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Припис закону кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Вказане також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства: митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, зазначене узгоджується із ст. 8 Митного Кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі: заохочення доброчесності.
У свою чергу, при здійсненні митного оформлення позивачем для підтвердження митної вартості окремої поставки товари та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), було надано усі документи, передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України.
Частиною 3 ст. 53 Митного Кодексу України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимог митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) документи за переліком, визначеним у цій нормі права.
Відповідачем у жодному документі не зазначено та не надано доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності або ознаки підробки. Відповідач не надав підтверджень того, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок.
Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного Кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 58 Митного Кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень ч. 10 цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Жодних зазначених в ч. 1 ст. 58 Митного Кодексу України обмежень щодо товарів, які ввезені на митну територію України за вищезгаданою митною декларацією, немає. Отже, відсутні підстави для незастосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту).
Верховним Судом у відповідних постановах неодноразово акцентовано, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України, не передбачено.
Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.
Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують.
Отже, суд дійшов висновку, що, прийнявши рішення про коригування митної вартості, відповідач діяв неправомірно, оскільки митна вартість є базою для визначення розміру належних до сплати позивачем митних платежів: мита та податку на додану вартість, наслідком коригування митної вартості товарів є збільшення розміру цих платежів.
З огляду на те вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення Львівської митниці №UA209000/2023/000029/2 від 03.02.2023 року про коригування митної вартості товарів та необхідність його скасування разом з карткою відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000062 від 03.02.2023 року.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування прийняття спірних рішень
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000029/2 від 03.02.2023 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000062 від 03.02.2023 року.
Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» сплачений судовий збір в сумі 5368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кухар Н.А.