29 березня 2023 року Справа №160/1221/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України Військова частина НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
24.01.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України Військова частина НОМЕР_1 , Міністерства оборони України,в якій позивач просить:
- розірвати контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового складу, укладеного 12.06.2020 та звільнити з військової служби громадянина України ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_2 про відмову у задоволенні прохання про звільнення з військової служби за сімейними обставинами ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , який перебуває на посаді водія акумуляторника відділення ремонту та зарядки акумуляторних батарей взводу технічного забезпечення батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 з військової служби на підставі п. «г» п.3 ч.5 ст.26 «Про військовий обов'язок і військову службу».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 року відкрито провадження у справі № 160/1221/23 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
17.02.2023 року до суду надійшов відзив Міністерства оборони України на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач-2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
При цьому, ч. 2 ст. 43 КАС України встановлено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За приписами ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст.1 Закон №5076-VI).
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону №5076-VI ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 (з наступними змінами) затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення № 41).
Відповідно до пункту 4 Положення №41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
За змістом приписів пунктів 2, 6, 7 Положення №41 (із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 17 листопада 2020 року №118) ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України. Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи. Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.
При цьому, згідно п. 3 Положення № 41 в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1 до Положення № 41). І одним із обов'язкових його реквізиті є двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ (п.п 12.13 п. 12 Положення № 41).
Як зазначено в пункті 4 згаданого вище Рішення Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 адвокатам України дозволено використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону в строк до 01 січня 2022 року.
Відповідно до п. 12 Положення №41 ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням; двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Пунктом 5 Положення № 41 встановлено, що ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (пункт 11 Положення №41).
Зазначена норма узгоджується з імперативною вимогою частини 4 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», положеннями статей 55, 57 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 237, 240 Цивільного кодексу України, що спрямовані на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що по-перше, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналами (належним чином завіреними копіями) ордеру, виданого на ведення справи в суді, або довіреності; по-друге, ордер, на відміну від довіреності, не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.
Так, судом встановлено, що на підтвердження своїх повноважень підписант позовної заяви адвокат Лимарева Неля Анатоліївна, надала ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1170014 від 10.01.2023р., в якому вказано прізвище, ім'я, по батькові особи, якій надається правова допомога « ОСОБА_2 », при цьому, прізвище, ім'я та по батькові особи - позивача у позовній заяві, від імені якого діє адвокат, значиться, як « ОСОБА_1 ».
Крім того, у вказаному ордері зазначено, що правова допомога надається на підставі договору № 08/01/2023/01 від 08.01.2023 року, в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська.
Таким чином, доданий до позовної заяви ордер серії АЕ №1170014 від 10.01.2023р. не можна вважати документом, що посвідчує повноваження адвоката на представництво інтересів позивача - ОСОБА_1 у справі №160/1221/23 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, оскільки він виданий на ім'я іншої особи ( ОСОБА_2 ) та надає право адвокату представляти інтереси особи лише в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська.
Водночас, будь-яких інших належних документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву від імені позивача, суду не надано.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі № 914/2772/16; від 21.03.2018 у справі № 914/2771/16).
Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18 наголосила на тому, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доданий до позовної заяви ордер не можна вважати документом, що посвідчує повноваження адвоката на представництво інтересів позивача в Дніпропетровському окружному адміністративному суді. Водночас, будь-яких інших належних документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву від імені позивача, суду не надано.
Отже, позовну заву ОСОБА_1 підписано особою, яка не має права її підписувати.
Пунктом 2 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Вказані норми процесуального законодавства носять імперативний характер та розширеного тлумачення не передбачають, а тому, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 , подана від його імені адвокатом Лимаревою Н.А., підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 240, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України Військова частина НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна