28 березня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/22503/21
Провадження № 22-ц/4820/528/23
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання Дубова М.В.,
з участю представника ОСОБА_1 адвоката Гетманюка О.В.,
представника ОСОБА_2 адвоката Іваницького А.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2022 року, суддя Продан Б.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
встановив:
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог, просила визнати спільною сумісною власністю подружжя автомобілі марок NISSAN QASHQAI, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та FIAT DUCATO, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , а також двосторонній металевий контейнер із виходами на торговельних місцях у ряді 0, місце 133 та у ряді 1, місце 67, що розташований на території ПП - ринок «Ізіда»; визнати за нею право власності на 1/2 частину двостороннього металевого контейнера з виходом на торговельне місце 67 у 1 ряді, який розташований на території ПП - ринок «Ізіда», іншу 1/2 частину двостороннього металевого контейнера з виходом на торговельне місце 133 у 0 ряді залишити у власності ОСОБА_2 ; виділити у її власність автомобіль марки NISSAN QASHQAI, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; виділити у власність ОСОБА_2 автомобіль марки FIAT DUCATO, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40215 грн. компенсації різниці вартості поділеного майна.
В обґрунтування позову вказала, що в період шлюбу з 29.07.2000 року сторонами було набуто автомобілі марок NISSAN QASHQAI, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та FIAT DUCATO, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , а також двосторонній металевий контейнер із виходами на торговельних місцях у ряді 0, місце 133 та у ряді 1, місце 67, що розташований на території Приватного підприємства - ринок «Ізіда». Під час шлюбу на ім'я відповідача із адміністрацією ПП - ринок «Ізіда» укладено два договори оренди зазначених торговельних місць.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.12.2022 року позов задоволено частково. Визнано спільною сумісною власністю подружжя автомобіль NISSAN QASHQAI, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та автомобіль FIAT DUCATO, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , а також металевий контейнер, місце 67 у 1 ряді, який знаходиться на території Приватного підприємства - ринок «Ізіда».
Проведено розподіл майна подружжя, виділено у власність ОСОБА_2 автомобіль FIAT DUCATO, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 та металевий контейнер у ряді 1, місце 67, який знаходиться на території Приватного підприємства - ринок «Ізіда», виділено у власність ОСОБА_1 автомобіль NISSAN QASHQAI, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40000 грн. половини вартості металевого контейнера у ряді 1, місце 67, який знаходиться на території Приватного підприємства - ринок «Ізіда». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8676 грн. грошової компенсації різниці вартості автомобілів. В решті вимог відмовлено. Судові витрати покладено на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що металевий контейнер в ряді 0, місце 133, на території Приватного підприємства - ринок «Ізіда» розподілу не підлягає, оскільки є власністю вказаного підприємства. Виділяючи у власність ОСОБА_2 металевий контейнер 67, ряд «С1» та стягуючи з нього на користь ОСОБА_1 половину вартості майна, суд виходив з того, що контейнер є робочим місцем відповідача, який здійснює у ньому підприємницьку діяльність.
Суд також зауважив, що оскільки автомобіль NISSAN QASHQAI, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , є дорожчим від автомобіля FIAT DUCATO, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , то з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягнення різниці вартості транспортних засобів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду першої інстанції в частині виділення у власність ОСОБА_2 металевого контейнера у ряді 1, місце 67, який знаходиться на території Приватного підприємства - ринок «Ізіда» (м. Хмельницький, вул. Львівське шосе 25/1), стягнення з ОСОБА_2 на її користь 40000 грн. половини вартості металевого контейнера та стягнення з неї грошової компенсації різниці вартості автомобілів скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким визнати за нею право власності на 1/2 частину металевого контейнера у ряді С1, місце 67, який розташований на території ПП - ринок «Ізіда», іншу 1/2 частину даного металевого контейнера залишити у власності ОСОБА_2 , стягнути з неї на користь відповідача 4360,65 грн. грошової компенсації різниці вартості автомобілів. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
На обґрунтування скарги апелянт зазначила, що при вирішенні питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суд не врахував відсутності її згоди на отримання грошової компенсації та невнесення ОСОБА_2 відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Крім того, судом невірно було розраховано суму грошової компенсації різниці вартості автомобілів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення суду першої інстанції в частині визнання металевого контейнера у ряді 1, місце 67, який знаходиться на території Приватного підприємства - ринок «Ізіда» (м. Хмельницький, вул. Львівське шосе 25/1), спільною сумісною власністю подружжя, скасувати та відмовити у позові в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
На обґрунтування скарги апелянт зазначив, що належність йому металевого контейнера на праві власності не підтверджено належними та допустимими доказами, його вартість не була встановлена судом. Поділ контейнера, який фактично є робочим місцем апелянта, позбавить останнього джерела доходу та порушить його право на працю.
В судовому засіданні представники апелянтів підтримали доводи поданих ними апеляційних скарг, проти апеляційних скарг один одного заперечили.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.
Встановлено, що сторони, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з 29.07.2000 року, набули у власність автомобілі марки NISSAN QASHQAI, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , FIAT DUCATO, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 та металевий контейнер 67, ряд «С1», який розташований на території ПП - ринок «Ізіда». Вказані обставини в суді першої інстанції сторонами не заперечувалися.
Згідно з висновком експерта від 23.06.2022 року, №СЕ-19/123-22/3759-АВ, ринкова вартість автомобіля марки NISSAN QASHQAI, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , становить 253761,30 грн.
Відповідно до висновку експерта від 10.10.2022 року, №СЕ-19/123-22/8747-АВ, ринкова вартість автомобіля FIAT DUCATO, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , становить 245040 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (частина перша статті 71 СК України).
Відповідно до частин другої, четвертої, п'ятої статті 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Під час поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, застосуванню підлягають положення частин четвертої та п'ятої статті 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. У разі коли жоден з подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності (постанова Верховного Суду від 07.12.2022 року у справі №553/3266/15-ц).
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
При оцінці доказів суд враховує положення ст.ст. 79, 80 ЦПК України, відповідно до яких достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмету доказування.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, оцінка вартості спірного металевого контейнера 67, ряд «С1», який розташований на території ПП - ринку «Ізіда» не проводилася, відомостей щодо його ринкової вартості станом на час розгляду справи судом відсутні.
Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не досягли домовленостей щодо поділу спірного металевого контейнера 67, ряд «С1», який розташований на території ПП - ринку «Ізіді», позивачем не надано обов'язкової згоди на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, висновок суду першої інстанції щодо виділення відповідачу у власність спірного контейнера є помилковим.
При цьому необхідно зауважити, що майно фізичної особи-підприємця, яке використовується для її господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.
Використання зазначеного майна одним з подружжя для здійснення підприємницької діяльності може бути враховано під час обрання способу поділу цього майна (постанова Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №279/6459/14-ц).
За встановлених вище обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по частці спірного металевого контейнера 67, ряд «С1», який розташований на території ПП - ринку «Ізіда» без його реального поділу, із залишенням даного майна у спільній частковій власності (постанова Верховного Суду від 16.12.2022 року у справі №686/24549/15).
Крім того, суд, стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8676 грн. помилково провів розрахунок компенсації, не врахувавши при цьому, що згідно з автотоварознавчими експертизами різниця вартості автомобілів марок NISSAN QASHQAI, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та FIAT DUCATO, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , становить 8721,30 грн. (253761,30 грн. - 245040 грн.), відтак половина вартості, а саме 4360,65 грн. (8721,30 грн./2), підлягає стягненню з того з подружжя, якому виділено у власність дорожче майна, тобто з ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, невірно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає частковому скасуванню із ухваленням нового судового рішення у відповідній частині.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що спірний металевий контейнер 67, ряд «С1», який розташований на території ПП - ринку «Ізіді», не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя спростовується матеріалами справи, зокрема, інформаційним повідомленням ПП - ринку «Ізіда», що не спростовано відповідачем в апеляційному суді і не заперечувалося в суді першої інстанції.
Решта доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 зводяться до невірного тлумачення норм матеріального права та висновків суду не спростовують.
Відповідно до положень 141 ЦПК України, апеляційний суд проводить розподіл судових витрат наступним чином.
З урахуванням наслідків розгляду апеляційної скарги позовні вимоги задоволено повністю, відтак з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви з урахуванням збільшення позовних вимог за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 2378,85 грн. та 454 грн. за подання заяви про забезпечення позову.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 сплачено 3568,27 грн. судового збору, відтак вказана сума підлягає стягненню на її користь за рахунок ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2022 року в частині виділення у власність ОСОБА_2 металевого контейнера, який знаходиться на території Приватного підприємства - ринок «Ізіда» (м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 25/1), стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40000 грн. половини вартості металевого контейнера, стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації різниці вартості автомобілів а також розподілу між сторонами судових витрат скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину металевого контейнера, який розташований у ряді С1, місце 67, на території Приватного підприємства - ринок «Ізіда» (м. Хмельницький, вул. Львівське шосе 25/1), іншу 1/2 частину даного металевого контейнера залишити у власності ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4360,65 грн. грошової компенсації різниці вартості автомобілів.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2832,85 грн. судових витрат по сплаті судового збору в суді першої інстанції.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3568,27 грн. судових витрат по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29 березня 2023 року.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова