Справа № 456/3343/22 Головуючий у 1 інстанції: Бучківська В.Л.
Провадження № 33/811/339/23 Доповідач: Партика І. В.
24 березня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Шийки Івана Івановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в м. Львові, апеляційну скаргу адвоката Шийки Івана Івановича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2023 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 496,20 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 , 01 жовтня 2022 року, о 23:53 год. по вул. Олесницького, в м. Стрий, Львівської області, керував транспортним засобом «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 , із явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, зміна забарвлення кольору обличчя, зіниці не реагують на світло, від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, в медичному закладі відмовився, в присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Шийка І.І., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Місцевим судом не надано належної оцінки протоколу про адміністративне правопорушення та наявним у матеріалах справи доказам.
Зазначає, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є працівниками Стрийського районного територіального центру комплектування та соціального забезпечення, здійснювали спільне патрулювання з працівниками поліції, у зв'язку із чим є зацікавленими особами, під час зупинки водія перебували у службовому автомобілі працівників поліції, не могли чути розмови патрульних із ОСОБА_1 , тому не могли бути запрошені для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що здійснювався відеозапис на нагрудні камери працівників поліції, окрім того не вказано за допомогою якого приладу така фіксація відбувалася, не зазначено, що диск додано до протоколу.
Окрім того, у протоколі про адміністративне правопорушення наявні виправлення, а саме в даті складання протоколу, у зв'язку із чим такий протокол є недопустимим доказом.
Також звертає увагу, що свідок ОСОБА_3 зазначав, що водій перебуває з ознаками наркотичного сп'яніння, проте не вказав із якими саме ознаками, та як він їх встановив.
ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом. Дані, зазначені в рапорті працівника поліції Чечерського Г.М., мають розбіжності з наданими поясненнями в суді першої інстанції.
Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суду вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 338492 від 2 жовтня 2022 року (а.с. 2), відповідно до якого ОСОБА_1 , 1 жовтня 2022 року, керував транспортним засобом «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, зміна забарвлення обличчя, зіниці очей не реагували на промені світла), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився;
- інформацією із направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4), з якого встановлено, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, оскільки в нього виявлено ознаки наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, зміна забарвлення обличчя, зіниці очей не реагували на промені світла) від огляду водій відмовився;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 5-6), відповідно до яких, водієві було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, від якого ОСОБА_1 відмовився;
- інформацією з рапорту лейтенанта поліції Г.Чечерської ( а.с. 8), з якого вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено в період дії комендантської години, під час опитування у водія було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, не природня блідість обличчя), запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, від якого він відмовився у присутності двох свідків.
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому автомобіль водія ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції, запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, оскільки в нього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, від огляду він відмовився.
Аргументи сторони захисту, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є працівниками Стрийського районного територіального центру комплектування та соціального забезпечення, здійснювали спільно з працівниками поліції патрулювання та не могли бути залученими, для фіксації відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не беруться до уваги апеляційного суду.
Вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Свідок - особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, які підлягають установленню по справі про адміністративні правопорушення (ч. 1 ст. 272 КУпАП).
Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції в період дії комендантського часу, з огляду на це було залучено свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є працівниками Стрийського районного територіального центру комплектування та соціального забезпечення та мають право перебувати в умовах дії комендантського часу на вулиці.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині упередженості свідків, які були присутні під час висловлення пропозиції огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, то такі не заслуговують на увагу, враховуючи, що під час оформлення працівниками поліції матеріалів відносно водія за ч. 1 ст. 130 КУпАП застосовувалися також технічні засоби відеозапису відповідно до ст. 266 КУпАП.
Твердження апелянта, що свідки перебували в службовому автомобілі та не були присутні під час розмови працівників поліції з водієм ОСОБА_1 , апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, та до матеріалів справи долучено письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 5-6), відеозапис, окрім того зазначені свідки були присутні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №338492 від 2 жовтня 2022 року ( а.с. 2) та підписали його.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, що відеозапис є недопустимим доказом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Доводи про відсутність даних щодо технічних засобів, за допомогою яких здійснювалася відеофіксація є необгрнутованими, оскільки диспозиція ст. 256 КУпАП та інші норми закону не містять вимоги до засобу відеофіксації. Окрім того, аналізуючи норми КУпАП в сукупності, зазначення в постанові про адміністративне правопорушення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис, є тільки обов'язковим при винесенні відповідної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або ж відповідним приладом (технічним засобом) зафіксовані певні показники швидкість руху, наявність парів алкоголю у повітрі, що видихається, тощо. В даному ж випадку відеозапис є достовірним доказом по справі, який був досліджений та оцінений судом в сукупності з іншими доказами.
Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, окрім того до матеріалів справи долучено пояснення свідків (а.с. 5-6), у присутності яких було зафіксовано відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Аргументи сторони захисту, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 338492 від 2 жовтня 2022 року є недопустимим доказом, оскільки у такому протоколі були допущені виправлення у даті складання протоколу, не беруться до уваги апеляційного суду.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №338492 від 2 жовтня 2022 року, вбачається, що такий складено щодо ОСОБА_1 о 00 год. 20 хв., 2 жовтня 2022 року, щодо події, яка відбулася о 23 год. 53 хв., 1 жовтня 2022 року, а тому, апеляційний суд зазначає, що таке виправлення, допущене працівником поліції у протоколі не впливає на допустимість такого доказу, не спростовує вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні даного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак не є підставою для закриття провадження у справі.
Доводи сторони захисту, що свідок ОСОБА_3 зазначав, що водій перебуває з ознаками наркотичного сп'яніння та вказав з якими саме, та яким способом це було встановлено, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки, як вбачається, із змісту письмових пояснень свідка ОСОБА_3 (а.с. 6), він зазначав, що був залучений працівниками поліції під час фіксації відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у СЦРЛ.
Твердження апелянта, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, не беруться до уваги апеляційного суду.
Пунктом 1 розділу Х «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі», затверджену наказом МВС від 7 листопада 2015 року №1395, передбачено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
З постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2023 року (а.с. 46-48) вбачається, що місцевим судом було допитано працівника поліції ОСОБА_4 , яка повідомляла, що водія ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом.
Окрім того, апеляційним судом не вставлено розбіжностей в даних зазначених у рапорті працівника поліції ОСОБА_5 з наданими поясненнями в суді першої інстанції.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Шийки І.І. є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Шийки Івана Івановича, подану в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.