Дата документу 28.03.2023 Справа № 336/3562/22
Єдиний унікальний № 336/3562/22
Провадження №22-ц/807/767/23
Головуючий в 1-й інстанції - Боєв Є.С.
28 березня 2023 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,
суддів:Крилової О.В., Онищенка Е.А.,
секретарБєлова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2023 року, ухвалене у м. Запоріжжі у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Саланської Ілони Любомирівні до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відновлення залишку коштів на рахунках,-
У серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі за текстом АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), вказавши в позові, що вона є клієнтом цього банку. На підставі Договору № SAMDNWFC00041352703 від 16.03.2018 р. (з додатковими рахунками) ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 і видано платіжні картки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 з початковим кредитним лімітом 55 000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку/рахунок. Також на підставі Договору № SAMDNWFC00069794930 від 18.08.2021 р. (з додатковими рахунками) ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок НОМЕР_6 та видано платіжну картку НОМЕР_7 . 27 серпня 2021 року позивачем було виявлено несанкціоноване списання грошових коштів з карткового рахунку в період часу з 15.08.2021 року по 18.08.2021 року (включно). Одразу після виявлення незаконного списання грошових коштів ОСОБА_1 звернулась за телефоном гарячої лінії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 3700 для заблокування банківських карт, однак працівником банку було повідомлено, що банківські картки вже було заблоковано через перевищення ліміту. Після отримання виписки № EG6L4A4HLIBSE9NA від 27.08.2021 по картці/рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) і додатковим рахункам договору № SAMDNWFC00041352703 від 16.03.2018 р. за період 15.08.2021 - 27.08.2021 та довідки № 8KCIQ4QSOBLJKCEP від 27.08.2021 р. було виявлено наступні неналежні перекази та несанкціоновані зняття готівки за її картковими рахунками у період з 15.08.2021р. по 18.08.202 р.: 1)Відповідно до виписки № E0VCBI1C6D83NH7F від 13.06.2022 по картці/рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) і додатковим рахункам договору № SAMDNWFC00041352703 від 16.03.2018 за період з 01.08.2021 по 13.06.2022 усього витрат 98766,11 грн., усього надходжень 30225,95 грн., сума комісій 1861,38 грн. У даному періоді з карткового рахунку були здійснені наступні неналежні перекази та несанкціоновані зняття готівки: 15.08.2021 транзакція на суму 3 833, 17 грн. з карти НОМЕР_3 з призначенням: «Підтвердження предавторизації: Part Payment Scheme 2»; 16.08.2021 транзакція на суму 899,90 грн. з карти НОМЕР_3 з призначенням: «Підтвердження предавторизації: Part Payment Scheme 2»; 18.08.2021 зняття готівки з картки НОМЕР_3 у банкоматі DN00 за адресою: м. Херсон, пр. 200-річчя Херсону, десятьма операціями: 10 000, 00 грн., 2000, 00 грн., 2000, 00 грн., 2000, 00 грн., 2000, 00 грн., 2000, 00 грн., 2000, 00 грн., 2000, 00 грн., 2000, 00 грн., 2000, 00 грн.; 18.08.2021 - транзакція на суму 8750, 00 грн. з карти НОМЕР_3 з призначенням: «Розваги: xBill*zMoney GP, KYIV»; 18.08.2021 - переказ грошових коштів у розмірі 14 202,00 грн. з карти НОМЕР_3 на свою картку НОМЕР_8 через IVR-меню, після чого залишок коштів на ній збільшився до 14 129, 00 грн. та відповідно кредитний ліміт по картці НОМЕР_3 збільшився до -31 682, 21 грн. 2) Відповідно до виписки № MHDMFD6QV950OB6U від 31.05.2022 по картці/рахунку НОМЕР_7 ( НОМЕР_6 ) і додатковим рахункам договору № SAMDNWFC00069794930 від 18.08.2021 за період з 01.08.2021 по 31.05.2022 усього витрат 14 258,92 грн., усього надходжень 14135,33 грн., сума комісій 71, 00 грн. У даному періоді на картковий рахунок позивача було здійснено неналежний переказ та здійснені несанкціоновані зняття готівки: 18.08.2021 отримано переказ зі своєї картки НОМЕР_9 у розмірі 14 200, 00 грн. через IVR-меню; 18.08.2021 - зняття готівки у банкоматі DN00 за адресою: м. Херсон, пр. 200-річчя Херсону, двома операціями: 10 000, 00 грн., 4000, 00 грн.. 3)Відповідно до довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 8KCIQ4QSOBLJKCEP від 27.08.2021 р. позивач має заборгованість перед банком у сумі 61 843, 35 грн. за угодою № SAMDNWFC00041352703 від 16.03.2018 (карткові рахунки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ), яка виникла внаслідок укладення наступних договорів: 15.08.2021 - укладення договору № SAMDNWFC00069738683 від 15.08.2021 «Оплата частинами до року» на суму 42 164, 83 грн.; 16.08.2021 - укладення договору № SAMDNWFC00069758404 від 16.08.2021 «Оплата частинами до року» на суму 8 099, 10 грн.; 15.08.2021 - придбання за допомогою послуги «Оплата частинами» товарів в магазині COMFY, які оплачені з картки НОМЕР_2 за угодою № 21081531828749 від 15.08.2021 на суму 42 164, 83 грн.; 16.08.2021 - придбання за допомогою послуги «Оплата частинами» товарів в магазині COMFY, які оплачені з картки НОМЕР_2 за угодою № 21081631829765 від 16.08.2021 на суму 8 099, 10 грн. Як вказала позивач, загальна сума неналежних переказів та несанкціонованого зняття готівки за її картковими рахунками за період з 15.08.2021 по 18.08.2021 склала 105949 грн. 10.09.2021 року позивачка звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з заявою про неналежні перекази та несанкціоновані зняття готівки з її банківських карток, до якої додала копію витягу з ЄРДР від 30.08.2021 № 12021087080000990, в якому вона є потерпілою, також в цій заяві вона просила банк припинити нарахування процентів за договорами та вжити заходів щодо повернення на її рахунок коштів, списаних в результаті неналежних переказів та несанкціонованого нею зняття готівки. Дана заява була отримана АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 14.09.2021 р., проте, банк не надав відповіді на цю заяву, заходів щодо відновлення залишку коштів на рахунках позивача та повернення коштів не вжив, та за рахунок власних коштів позивачки списує з неї заборгованість та відсотки за користування кредитними коштами за простроченою заборгованістю, яка утворилась внаслідок неналежних переказів та несанкціонованого зняття готівки з її карток. Посилаючись на те, вирішити питання в позасудовому порядку не вдалося, позивачка просила суд зобов'язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відновити залишок коштів по її картковим рахункам НОМЕР_1 та НОМЕР_6 до того стану, в якому ці рахунки були перед виконанням фінансових операцій у період з 15.08.2021 по 18.08.2021, тобто, станом на початок операційного дня 15 серпня 2021 року, врахувавши сплачену нею плату за користування кредитними коштами в рахунок погашення боргу за картковими рахунками НОМЕР_1 та НОМЕР_6 у сумі 9 480, 96 грн. Зобов'язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» припинити нарахування відсотків, пені, щомісячних платежів за послугою «Оплата частинами» та інших штрафних санкцій за користування кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведених операцій (транзакцій) на суму 105949 грн. у період з 15.08.2021 по 18.08.2021 по її картковим рахункам: НОМЕР_1 , відкритому на підставі Договору № SAMDNWFC00041352703 від 16.03.2018 р. (з додатковими рахунками) та НОМЕР_6 (відкритому на підставі Договору № SAMDNWFC00069794930 від 18.08.2021 р. (з додатковими рахунками) в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
РішеннямШевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» відновити залишок коштів по картковим рахункам ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК»: за картковим рахунком НОМЕР_1 , відкритим на підставі Договору № SAMDNWFC00041352703 від 16.03.2018 р. (з додатковими рахунками), за картковим рахунком НОМЕР_6 , відкритим на підставі Договору № SAMDNWFC00069794930 від 18.08.2021 р. (з додатковими рахунками), до того стану, в якому ці рахунки були на початок операційного дня 15 серпня 2021 року.
Зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» повернути ОСОБА_1 отримані банком грошові кошти у сумі 9480, 96 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» у дохід держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що наявність кримінального провадження не свідчить про вчинення злочину у відношенні позивача та не звільняє позивача від виконання обов'язків за кредитним договором. Дії проведені за рахунками позивача не можливо вчинити знаючи лише номер мобільного телефону власника картки, тому списання коштів сталося виключно за наявності у сторонніх осіб інформації щодо паролю Приват 24, пін-коду та реквізитів банківських карток.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Саланської Ілони Любомирівні зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з'ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв'язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПРИВАТБАНК». На підставі Договору № SAMDNWFC00041352703 від 16.03.2018 р. (з додатковими рахунками) ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 і видано платіжні картки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 з початковим кредитним лімітом 55 000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку/рахунок. Також на підставі Договору № SAMDNWFC00069794930 від 18.08.2021 р. (з додатковими рахунками) ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок НОМЕР_6 та видано платіжну картку НОМЕР_7 .
27 серпня 2021 року ОСОБА_1 виявила несанкціоноване списання грошових коштів з карткового рахунку в період часу з 15.08.2021 року по 18.08.2021 року (включно). Одразу після виявлення незаконного списання грошових коштів ОСОБА_1 звернулась за телефоном гарячої лінії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 3700 для заблокування банківських карт, однак працівником банку було повідомлено, що банківські картки вже було заблоковано через перевищення ліміту. Після отримання виписки № EG6L4A4HLIBSE9NA від 27.08.2021 по картці/рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) і додатковим рахункам договору № SAMDNWFC00041352703 від 16.03.2018 р. за період 15.08.2021 - 27.08.2021 та довідки № 8KCIQ4QSOBLJKCEP від 27.08.2021 р. було виявлено неналежні перекази та несанкціоновані зняття готівки за її картковими рахунками у період з 15.08.2021 р. по 18.08.2021 р. на загальну суму 105 949 грн. Також ці транзакції підтверджено відповідними довідками та виписками з рахунків позивача, наданими банком (а. с. 13-40).
Позивач у період часу з 15.08.2021 р. по 18.08.2021 р. не вчиняла розрядження щодо списання/перерахунку коштів, та будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з її рахунків (для придбання товару у магазині COMFY, розташованому у м. Херсоні) та зняття готівки в банкоматі (також розташованому у м. Херсоні), як-то вбачається з відповідей банку, оскільки ОСОБА_1 у цей період часу перебувала у м. Запоріжжі, що підтверджено відповідним письмовим доказом - табелем обліку використання робочого часу за місцем роботи позивачки - за серпень 2021 р. (а. с. 41).
Твердження позивача ОСОБА_1 стосовно того, що вона не повідомляла будь-яку інформацію щодо власної кредитної картки, в тому числі її номеру, терміну дії та ССV-код, відповідають дійсності, оскільки дані обставини відповідачем не спростовано.
27.08.2021 року, одразу ж після виявлення несанкціонованого списання коштів з її карток, ОСОБА_1 звернулась за телефоном гарячої лінії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 3700 для заблокування банківських карт, однак працівником банку було повідомлено, що банківські картки вже було заблоковано через перевищення ліміту.
Також 27.08.2021 року ОСОБА_1 звернулась до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно неї. 28 серпня 2021 року підрозділом дізнання Відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено інформацію про вчинення кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), що підтверджується витягом з ЄРДР від 30.08.2021 № 12021087080000990, в якому позивач вказана як потерпіла (а.с. 25).
10.09.2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з заявою повернення грошових коштів, які були списані з її рахунків в результаті здійснення неналежних переказів та несанкціонованого зняття готівки з її банківських карток, до якої додала копію витягу з ЄРДР від 30.08.2021 № 12021087080000990, в якому вона є потерпілою, також в цій заяві вона просила банк припинити нарахування процентів за договорами та вжити заходів щодо повернення на її рахунок коштів, списаних в результаті неналежних переказів та несанкціонованого нею зняття готівки (а. с. 23).
Вищевказані обставини щодо несанкціонованих платежів та зняття готівки з рахунків позивача було встановлено і судовим рішенням - постановою Запорізького апеляційного суду від 09.12.2022 року в справі № 336/921/22 - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Як вбачається зі з місту даного судового рішення, позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості були обґрунтовані банком виникненням заборгованості за кредитними коштами, які використані для здійснення саме цих несанкціонованих платежів та зняття готівки з рахунків ОСОБА_1 . У відповідності до вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» 10.09.2021 року ОСОБА_4 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з заявою про неналежні перекази та несанкціоновані зняття готівки з її банківських карток, до якої додала копію витягу з ЄРДР від 30.08.2021 № 12021087080000990, в якому вона є потерпілою, також в цій заяві вона просила банк припинити нарахування процентів за договорами та вжити заходів щодо повернення на її рахунок коштів, списаних в результаті неналежних переказів та несанкціонованого нею зняття готівки. Дана заява була отримана АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 14.09.2021 р., проте, банк не надав відповіді на цю заяву, заходів щодо відновлення залишку коштів на рахунках позивача та повернення коштів не вжив, та за рахунок власних коштів позивачки списує з неї заборгованість та відсотки за користування кредитними коштами за простроченою заборгованістю, яка утворилась внаслідок неналежних переказів та несанкціонованого зняття готівки з її карток.
Заява була отримана AT КБ «ПриватБанк» 14.09.2021. Банк заходів щодо відновлення залишку коштів на рахунках та повернення коштів не вжив. Також, незважаючи на отримання повідомлення про скоєння щодо ОСОБА_1 кримінального правопорушення банк за рахунок її власних коштів списує з неї заборгованість та відсотки за користування кредитними коштами за простроченою заборгованістю, яка утворилась внаслідок неналежних переказів та несанкціонованого зняття готівки з її карток - у сумі 9 480,96 грн. Будучи обізнаним про те, що борг виник не внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов договору щодо погашення кредиту, а внаслідок крадіжки коштів з її банківської карти невстановленими особами, будучи обізнаним про наявність кримінального провадження за заявою ОСОБА_1 , AT КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками у загальному розмірі 62 835,51 грн.
У вказаній постанові Запорізького апеляційного суду зазначено також, що загальна сума неналежних переказів та несанкціонованого зняття готівки за картковими рахунками ОСОБА_1 за період з 15.08.2021 по 18.08.2021 склала 105 949 грн. (сто п'ять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять грн.). Вбачається, що зняття готівки з карток ОСОБА_1 було здійснено у банкоматі DN00 за адресою: м. Херсон, пр. 200-річчя Херсону 18.08.2021, в той час як ОСОБА_1 перебувала у м. Запоріжжі. Згідно відповіді AT КБ «ПриватБанк» від 14.06.2022 Банк повідомив, що не має можливості повернути грошові кошти за спірними операціями, здійсненими за картою ОСОБА_1 , однак буде намагатись максимально ефективно співпрацювати з правоохоронними органами та сприяти найскорішому розгляду даної справи. Проте, матеріали справи не містять доказів належної перевірки позивачем повідомлених відповідачем фактів шахрайських дій, не містять доказів проведення банком службового розслідування по факту шахрайських дій з картковим рахунком відповідача. Виходячи з зазначеного, а також врахувавши те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що банк повідомив ОСОБА_1 про здійснювані платіжні операції з коштами на її рахунку, не здійснив фіксацію повідомлення відповідача про оспорюванні ним платіжної операції, не здійснив належної перевірки повідомлених нею фактів та не надав доказів направлення SMS-повідомлень з динамічними паролями на повідомлений нею номер телефону, а також доказів передачі відповідачем іншим особам чи втрати інформації, яка дає змогу здійснювати платежі з використанням інтернет-банкінгу «Приват24», колегія суддів приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог банку та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 09.12.2022 року в справі № 336/921/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2022 року скасовано та прийнято постанову наступного змісту: У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено (а. с. 70-82).
Задовольняючи вимоги позову частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки судом не встановлено доказів, які безспірно доводять, що користувач ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанні ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію, вимоги позивача про відновлення залишків коштів по картковим рахункам ОСОБА_1 станом на початок операційного дня 15.08.2021 року є законними та обґрунтованими, тому в цій частині позов має бути задоволений. Грошові кошти в сумі 9480,96 коп., утримані банком на свою користь з власних коштів ОСОБА_1 , є безпідставно набутим майном, тому вони підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 з АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» припинити нарахування відсотків, пені, щомісячних платежів за послугою «Оплата частинами» та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення несанкціонованих нею операцій (транзакцій) на загальну суму 105949 грн., не підлягають задоволенню, оскільки такий спосіб захисту є неефективним, тому, що не відновлює порушене право і жодним чином не нівелює негативні наслідки порушення права позивача.
З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Відповідно до пунктів 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою Правління НБУ від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.
Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Відповідно до розділу VI Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління НБ України від 05 листопада 2014 року № 705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.
Такі висновки відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 13 травня 2015 року (справа № 6-71цс15), постанові від 05 грудня 2018 року (справа 61-22283св18), постанові від 28 серпня 2019 року (справа 61-28261св18), постанові від 27 лютого 2019 року (справа №61-24095св18).
Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2023 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 29 березня 2023 року.
Судді: С. В. Кухар
О.В. Крилова
Е.А. Онищенко