Справа № 686/7530/23
Провадження № 1-кс/686/2571/23
29 березня 2023 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023243560000045 від 25.03.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,
27.03.2023 прокурор Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_3 у межах кримінального провадження №12023243560000045 від 25.03.2023 звернулася із клопотанням про арешт на тимчасово вилучене майно, вилучене в ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,з позбавленням права на його відчуження, розпоряджання та/або користування по кримінальному провадженні №12023243560000045 від 25.03.2023, а саме :
- посвідчення водія видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії « НОМЕР_1 », категорії: «А1, А, В» видане 27.04.2022 року ТСЦ 8047.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що 25.03.2023, близько 07:20 год., на узбіччі автодороги Н-03 Житомир - Чернівці» 176 км. + 180 м., що поблизу с. Стуфчинці Хмельницького району, Хмельницької області, працівниками СРПП ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, відповідно до ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», був зупинений мотоцикл марки «Bajaj», д.н.з. « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час перевірки документів, які надають право керувати транспортними засобами, пред'явив працівникам поліції посвідчення водія видане на його ім'я серії « НОМЕР_1 », категорії: «А1, А, В» та С» видане 27.04.2022 року ТСЦ 8047, з ознаками підробки. Таким чином ОСОБА_4 використав шляхом пред'явлення та надання для перевірки працівникам поліції завідомо підроблений вищевказаний офіційний документ.
25.03.2023, сектором дізнання відділення поліції №2 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області за даним фактом розпочато досудове розслідування, відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023243560000045, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
25.03.2023, під час огляду місця, а саме узбіччя автодороги Н-03 Житомир - Чернівці» 176 км. + 180 м., що поблизу с. Стуфчинці Хмельницького району, Хмельницької області, було вилучено посвідчення водія видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії « НОМЕР_1 », категорії: «А1, А, В» видане 27.04.2022 року ТСЦ 8047, яке в присутності учасників слідчої дії поміщено в сейф-пакет №PSP1229808.
Зазначене майно 25.03.2023, було визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до наявної інформації в базі даних поліції ІПНП в категорії «ГСЦ посвідчення водія» встановлено, що ОСОБА_4 посвідчення водія серії « НОМЕР_1 », категорії: «А1, А, В» видане 27.04.2022 року ТСЦ 8047, не видавалось.
А тому сторона обвинувачення вважає, що посвідчення водія, яке пред'явив для перевірки працівникам поліції ОСОБА_4 , містить ознаки підробки, є предметом вчинення кримінального правопорушення та необхідно застосувати до нього захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте в його клопотанні міститься прохання про розгляд справи за його відсутності, просить його задовольнити.
Особа, у якої вилучене майно в судове засідання не з'явилась, повідомлена телефонограмою.
У силу ч.1 ст.172 КПК України неприбуття учасників у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та долучені до нього копії документів із кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про те, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове до скасування установленому КПК України порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуженням розпорядження та користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання, можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.
Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
А тому слідчий суддя приходить до висновку про те, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, а відтак наявні підстави з якими законодавець пов'язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Слідчий суддя на цій стадії кримінального провадження враховує, що спосіб накладення арешту із застосуванням усіх визначених законом заборон є співмірним.
Менш обтяжливий спосіб арешту майна на думку слідчого судді, призведе до неможливості його збереження та може призвести до перетворення, передачі, відчуження або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити повному, швидкому та неупередженому розслідуванню і досягненню мети кримінального провадження.
Накладення арешту на указане майно є тимчасовим заходом. У разі встановлення обставин, за яких в подальшому застосуванні цього заходу буде відсутня потреба, він може бути скасований повністю або частково слідчим суддею, зокрема за клопотанням власника майна.
За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на користування, відчуження, розпорядження у кримінальному провадженні №12023243560000045 на посвідчення водія, вилучене у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії « НОМЕР_1 », категорії: «А1, А, В» видане 27.04.2022 року ТСЦ 8047.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Виконання ухвали покласти на дізнавача сектору дізнання ВП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя