Справа № 686/23494/21
Провадження № 1-кп/686/493/23
29 березня 2023 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6 за ст.ст. 2551 ч. 2, 345 ч. 2 КК України,
встановив:
Ухвалою суду від 03 лютого 2023 року дію обраного під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено судом до 31 березня 2023 року включно. До спливу цього строку судове провадження завершити не представляється можливим, в зв'язку із задоволеним клопотанням допущеного до участі у кримінальному провадженні ще одного захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про відкладення судового розгляду для надання можливості ознайомитись з матеріалами кримінального провадження та мати конфіденційне побачення з підзахисним.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Прокурор заявив клопотання, проти якого заперечили обвинувачений та захисники, про продовження відносно ОСОБА_6 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в свою чергу заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший, менш суворий запобіжний захід, посилаючись на відсутність заявлених раніше у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відповідно підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку клопотання прокурора задовольнити, дію запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, продовжити, в задоволенні клопотання захисника відмовити. Підстав для зміни обвинуваченому міри запобіжного заходу на інший, більш м'який запобіжний захід, суд не вбачає.
При цьому суд враховує, що ризики, які були доведені прокурором в суді при обранні обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, істотно не зменшились. Останній обвинувачується у вчиненні умисних, в тому числі особливо тяжкого злочину, який за своїм характером представляє суспільну небезпеку та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, у справі не з'ясовані усі обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, а відтак обвинувачений, знаходячись на волі, може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, в тому числі вже допитаних потерпілого і свідків з метою зміни ними показань та їх повторного допиту, перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватись від суду, а також продовжити злочинну діяльність.
Наведене свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, про що заявили обвинувачений та захисники, та що такі заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень по справі.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд також враховує, що своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначається, адже ОСОБА_6 інкримінується вчинення злочину, пов'язаного із застосуванням насильства.
Керуючись ст.ст. 331, 350, 392 КПК України,
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Дію обраного під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжити до 28 травня 2023 року включно.
В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший, менш суворий запобіжний захід, - відмовити.
Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя: