28 березня 2023 року Справа 160/15270/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) заяву Амур-Нижньодніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Дніпра проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі №160/15270/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військової частини НОМЕР_1 ), Амур-Нижньодніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Дніпра про визнання протиправними та скасування пунктів наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/15270/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військової частини НОМЕР_1 ), Амур-Нижньодніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Дніпра про визнання протиправними та скасування пунктів наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 прийнято адміністративний позов (уточнений) до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачам строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позов та докази в обґрунтування відзиву.
Цією ж ухвалою суду визнано причини пропуску строку звернення до суду щодо оскарження пункту 1 наказу від 13.03.2022 року №75 поважними та поновлено позивачу строк звернення до суду із адміністративним позовом до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Амур-Нижньодніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Дніпра в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу від 13.03.2022 року №75 у адміністративній справі №160/15270/22.
Ухвалою суду від 21.02.2023 також витребувано у відповідача-2 пояснення та докази з їх документальним підтвердження щодо доведення до відома позивача наказу від 21.03.2022 №50 ( по стройовій частині).
Копія ухвали суду від 21.02.2023 надіслана сторонам засобами електронного зв'язку та доставлено, про що свідчить звіт про успішне доставлення електронного листа. Крім того, копію ухвали суду від 21.02.2022 разом із позовом з додатками вручено представнику відповідача-1 в паперовому вигляді 02.03.2023, згідно із розпискою, що міститься в матеріалами справи.
08.03.2023 від відповідача-2 надійшов лист про направлення копій позову з додатками.
08.03.2023 судом надіслані копії позову з додатками відповідачу-2 на електронну пошту.
13.03.2023 від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №160/15270/22 до набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні №42022041010000041 від 18.04.2022.
15.03.2023 на електронну пошту суду від відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, аналогічного змісту клопотанню, поданого відповідачем-1, однак не скріплене електронним цифровим підписом, прирівняного до власноручного підпису, тому не підлягає розгляду судом.
17.03.2023 відповідача-1 подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у задоволенні клопотання Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військової частини НОМЕР_1 ) про зупинення провадження в адміністративній справі відмовлено.
20.03.2023 від відповідача-2 засобами поштового зв'язку надійшло клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі до набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні №42022041010000041 від 18.04.2022, порушеної за фактом невиконання наказу.
22.03.2023 від відповідача-1 засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву аналогічного змісту, поданому 17.03.2023.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у задоволенні клопотання Амур-Нижньодніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Дніпра про зупинення провадження в адміністративній справі відмовлено.
23.03.2023 від відповідача-2 надійшов лист, до якого долучено відзив (заперечення проти позову), заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання про призначення експертизи, заяву про виклик свідків, клопотання про залучення у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
27.03.2023 позивачем подано відповідь на відзив відповідача-1, в якій просить заперечення на адміністративний позов, викладені відповідача-1 Оперативним командуванням «Схід» у відзиві відхилити, як необґрунтовані.
Розглянувши подану відповідачем-2 заяву проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).
Частинами 1-3 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та у частині 4 статті 257 КАС України.
Проте, предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та частині 4 статті 257 КАС України.
Щодо доводів відповідача-2 про те, що справа не є незначної складності, а має значний суспільний інтерес, суд зазначає наступне.
За приписами пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має звання полковник, займав посаду заступника військового комісара - начальника мобілізаційного відділення Амур-Нижньодніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Дніпро та призначений оскаржуваним наказом заступником командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону з морально-психологічного забезпечення 53 окремої механізованої бригади, а відтак позивач у спірних правовідносинах не є службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище.
Покликання відповідача-2 на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, судження відпоідача-2 щодо цього мають оціночний, тобто суб'єктивний характер.
Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
При цьому, суд звертає увагу, що таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Щодо доводів відповідача в обґрунтування заяви щодо необхідності розгляду справи у загальному позовному провадженні про те, що для повного та всебічного встановлення обставин справи та з огляду на обсяг доказів є необхідність проведення розгляду справи в загальному позовному провадженні з призначенням підготовчого засідання, суд зазначає наступне.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частині 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідач не обмежений у своєму праві подавати заяви по суті, письмові пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань іншої сторони (опонента), та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи.
Суд зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Крім цього, у поданій заяві відповідачем-2 не обґрунтовано необхідності розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, не обґрунтовано недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні.
За таких обставин, суд вважає заяву відповідача-2 проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження необґрунтованою.
Поряд з цим, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників (у письмовому провадженні) судом враховано наступне.
24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
14 березня 2022 року Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 воєнний стан на території України продовжено з 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
18 квітня 2022 року Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №259/2022 воєнний стан на території України продовжено з 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
17 травня 2022 року Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №341/2022 воєнний стан на території України продовжено з 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
12 серпня 2022 року Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №573/2022 воєнний стан на території України продовжено з 12 серпня 2022 року строком на 90 діб.
07 листопада 2022 року Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 757/2022 воєнний стан на території України продовжено з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
06 лютого 2023 року Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 58/2023 воєнний стан на території України продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, тобто до 20 травня 2023 року.
Таким чином, станом на 28 березня 2023 строк дії воєнного стану в Україні не закінчився.
В силу положень частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів.
Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до статті 26 цього Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Згідно із частиною сьомою статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», (в редакції Закону № 2112-IX від 03.03.2022), у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об'єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
24 лютого 2022 року Рада суддів України прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією з боку рф».
02 березня 2022 року Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, де зауважено на тому, що визначаючи умови роботи суду у воєнний час, слід керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.
З огляду на викладене, враховуючи нестабільність ситуації в регіоні через вторгнення російських військ на територію України, часті масовані ракетні обстріли всієї території України, в тому числі території м. Дніпра та Дніпропетровської області, суд вважає за необхідне продовжити здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), оскільки участь представників у судовому засіданні в приміщенні суду може бути небезпечна для їх життя та здоров'я.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Амур-Нижньодніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Дніпра проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі №160/15270/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військової частини НОМЕР_1 ), Амур-Нижньодніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Дніпра про визнання протиправними та скасування пунктів наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя М.М. Бухтіярова