23 березня 2023 року Справа № 160/1071/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради, третя особа Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті Кривий Ріг ради, третя особа Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань захисту населення» Дніпропетровської обласної ради», в якому просить:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті Кривий Ріг ради щодо нарахування ОСОБА_1 компенсації на транспортне обслуговування з 01.07.2021р. по 31.12.2022р., у розміру меншому, ніж встановлено п.2 постанови КМУ від 14.02.2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», в редакції постанови КМУ від 07.08.2013 № 536 «Про внесення змін до п.2 постанови КМУ від 14.02.2007 № 228», а саме 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті Кривий Ріг ради (50036, м. Кривий Ріг, вул. С.Перовської, 16А, код ЄДРПОУ 05411280,) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та нарахування сум грошової компенсації на транспортне обслуговування за період 01.07.2021 по 31.12.2022 у розмірі, встановленому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», а саме у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць, та направити до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради інформацію у списках осіб для виплати компенсації на транспортне обслуговування, для перерахування донарахованих ОСОБА_1 сум, із урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії і інвалідом війни 2 групи, особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, згідно із заявою якого до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, у 2007 році поставлено у пільгову (безкоштовну) чергу для отримання автомобіля «Славута».
Позивач вважає неправомірним нарахування компенсації на транспортне обслуговування за період з 01.07.2021 по 31.12.2022 у розмірі меншому, ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 року відкрито провадження у справі №160/1071/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
15.02.2023 до суду електронною поштою від Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач не погоджується з позовними вимогами та зазначає, що листом Miністерства соцiальноi полiтики Украiни вiд 28 жовтня 201З за N 2249/19/93-13 надано роз'яснення щодо порядку застосування п. 2 Постанови Кабiнетy Miністрів Украiни вiд 14 лютого 2007 року №228, в редакцiї постанови Кабiнетy Miністрів Украни вiд 07 серпня 2013 року №536, вiдповiдно до яких розрахунок розмiру грошової компенсацiї на бензин, ремонт i технiчне обслуговування автомобiлiв здiйснюсться за формулою: X*4мic.+X*7мic.*X* 12мic.*PB/2=1 частина суми компенсацii, де Х - це прожитковий мінімум для осiб, якi втратили працездатнiсть; РВ - розмiр вiдсотку (22 чи 29 %).
Вказанi роз'яснення, всупереч доводам позивача, повнiстю вiдповiдають положенням п. 2 постанови Кабiнету Mіністрів Украiни вiд 14 лютого 20о7 року № 228, в редакцiї постанови Кабiнету Miністрів Украiни вiд 07 серпня 2013 року №536, та п. 5 Порядку виплати грошових компенсацiй на бензин, ремонт i технiчне обслуговування автомобiлiв та на транспортне обслуговування.
Вiдповiдно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» , прожитковий мінімум для осiб, якi втратили працездатнiстъ протягом 2021 року встановлено: 01.01.2021 - 1769,00 грн., 01.07.2021 - 1854,00 грн., 01.12.2021 - 1934,00 грн.
Враховуючи прожитковий мінімум, нарахування грошовоi компенсації за перше пiврiччя 2021 року здiйснювалося вiдповiдно до чинного законодавства, а саме: (1769,00 х 6)+(1854,00 х 5)+(1934,00 х 1):=21818,00:12=1818,17 грн.
1818, 17 х 29% = 527,27 рiчна сума грошовоi компенсації: 2 пiврiччя = 26З,63 грн. (сума компенсацii за перше пiврiччя 2021- року).
Вiдповiдно до ст. 7 Закону України , прожитковий мінімум для осiб, якi втратили працездатнiсть протягом 2022 рокry встановлено: 01.01.2022 - 1934,00 грн. 01.07.2022 - 2027,00 грн., 01.12.2022 - 2093,00 грн.
Враховуючи прожитковий мінімум, нарахування грошовоi компенсацii за перше пiврiччя 2022 року здiйснювалося вiдповiдно до чинного законодавства, а саме: (1934,00 х6)+(2027,00 х 5)+(2093,00 х 1)=21818,00:12=1986 грн.
1986 х 29%=575,94 рiчна сума грошовоi компенсацii : 2 пiврiччя= 287,97 грн. (сума компенсацiї за перше пiврiччя 2022 року).
Виплата компенсацii на транспортне обслуговування та видача вiдповiдних довiдок не належить до повноважень управлiння працi та соцiального захисту населення виконкому Саксаганськоi районного у місті ради.
17.02.2023 через систему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Позивач вважає, що відповідачем не спростовані твердження і аргументи позовної заяви.
Показники і параметр розміру грошової компенсації у нормативному акті виписані достатньо чітко і однозначно для того, щоб визначити конкретну суму цього платежу.
Позивач зазначає, що лист Міністерства соціальної політики України від 28.10.2013 №2249/19/93-13, на який посилаються органи соціального захисту населення при обчисленні грошової компенсації на транспортне обслуговування, що виплачується, зокрема, інвалідам, не є нормативно-правовим актом, носить рекомендаційний характер, а тому не підлягає застосуванню при визначенні розміру зазначеної виплати.
Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» пояснення з приводу поданої позовної заяви не надав.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 (категорія 1) від 13.05.2019 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році.
Позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серії № НОМЕР_2 від 22.05.2007.
Як вказує позивач, згідно заяви до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації його у 2007 році було поставлено у пільгову (безкоштовну) чергу для отримання автомобіля «Славута».
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 №228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», згідно розпорядження Головного управління праці та соціального захисту населення ОДА з 01.01.2008 позивачу було призначено грошову компенсацію на транспортне обслуговування у розмірі 192,00 грн. до отримання автомобіля.
Розпорядженням Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та згідно постанови Кабінету Міністрів України №536 від 07.08.2013 «Про внесення змін до п. 2 постанови КМУ №228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» сума грошової компенсації на транспортне обслуговування нараховується в розмірі 29 відсотків від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01 січня 2014 року.
06.01.2022 позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Саксаганського району м. Кривого Рогу із заявою, в якій просив зробити перерахунок та виплату в належному розмірі компенсацію на транспортне обслуговування згідно п. 2 Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року №228: з 01 липня 2021 року по 31 грудня 2022 року із врахуванням вже отриманих сум за цей період.
Аналогічна заява була подана позивачем і до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради».
У відповідь листом №П-84/065 від 18.01.2023 Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Саксаганської районної у місті ради повідомило, що відповідно до п. 2 постанови Кабiнету Mіністрів Украiни вiд 14 лютого 20о7 року № 228, в редакцiї постанови Кабiнету Miністрів Украiни вiд 07 серпня 2013 року №536, та п. 5 Порядку виплати грошових компенсацiй на бензин, ремонт i технiчне обслуговування автомобiлiв та на транспортне обслуговування, враховуючи прожитковий мінімум, нарахування грошової компенсації за перше півріччя 2021 року і за перше півріччя 2022 року здійснювалось відповідно до чинного законодавства.
На виконання вимог чинного законодавства, для виплати компенсації на транспортне обслуговування Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради надіслано списки осіб до Центру здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради, яким безпосередньо здійснюється перерахування компенсації на транспортне обслуговування.
Листом від 11.01.2023 № П-6/01/53-01-08 Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» повідомив, що на підставі розпорядження Саксаганського Управління праці та соціального захисту населення була нарахована грошова компенсація на транспортне обслуговування:
-за ІІ півріччя 2021 року - 263,63 грн.;
-за І півріччя 2022 року - 287,97 грн.;
-за ІІ півріччя 2022 року -287,97 грн.
Виплата нарахованої грошової компенсації підтверджується копіями довідок АТ КБ «ПриватБанк» №GO4O8PANPTSHO7ED від 03.01.2023, №HM79BEPMHFQ1JMQS від 03.01.2023, №J9T9DMVHPKON3F7N від 03.01.2023.
Не погоджуючись із сумами нарахованої компенсації, позивач за захистом своїх порушених прав і інтересів звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
За змістом ст. 46 Конституції України громадяни наділені правом на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» від 06.10.2015 № 2961-IV (Закон № 2961-IV).
Статтею 28 Закону № 2961-IV встановлено, що грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування спеціального автотранспорту та на транспортне обслуговування виплачуються особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення спеціальним автотранспортом.
Грошова компенсація на транспортне обслуговування виплачується особам з інвалідністю, законним представникам недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які перебувають на обліку для одержання автомобілів, а також які мають право на забезпечення автомобілями і за власним бажанням відмовилися від їх одержання і бажають отримувати грошову компенсацію чи які не одержали автомобілі у зв'язку з протипоказаннями для їх керування.
Після одержання особою з інвалідністю, законним представником недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіля виплата їй грошової компенсації на транспортне обслуговування припиняється і виплачується грошова компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля.
Грошова компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачується особам з інвалідністю, законним представникам недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які забезпечені автомобілями безоплатно чи на пільгових умовах або які мають право на забезпечення автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, але не одержали його і користуються автомобілями, придбаними за власні кошти.
Грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля та на транспортне обслуговування призначають і виплачують місцева державна адміністрація.
Порядок виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання наведеної вище норми Закону № 2961-IV Кабінет Міністрів України постановою від 14.02.2007 №228 затвердив Порядок виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування ( Порядок № 228).
Відповідно до п. 2 Порядку №228 (в редакції від 01.07.2021 - на час призначення компенсації позивачу у 2021 році) встановлено, що для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які мають автомобілі та мотоколяски, розміри річних грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та мотоколясок становлять відповідно 22 відсотки та 16 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на транспортне обслуговування - 29 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік - у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення (п. 5 Порядку №228).
Таким чином, за період 01.07.2021 по 31.12.2022 позивач має право на виплату компенсації виходячи із місячного розміру 29% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність становив : з 01 січня - 1769 грн, з 01 липня - 1854 грн, з 01 грудня - 1934 грн.
Виходячи з наведених норм розрахунок заборгованості компенсації на транспортне обслуговування відповідно до п. 2 Постанови № 228 у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу на місяць з 01.07.2021 є наступним:
(1854 х 29% х 5) + (1934 х 29%) - 263,63 = (2688,3 + 560,86) - 263,63 = 2985,53 грн.,
де 1854 - прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01.07.2021 по 30.11.2021рік;
1934 грн.- прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01.12.2021 по 31.12.2021 рік;
29% - відсоток компенсації на транспортне обслуговування за кожний місяць; 5 - п'ять місяців, в яких прожитковий мінімум був в розмірі 1854 грн; 263,63 грн - сума, яку позивач отримав 08.12.2021 року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум становив на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня - 1934 грн., з 01 липня - 2027 грн., з 01 грудня - 2093 грн.
Розрахунок заборгованості компенсації на транспортне обслуговування відповідно до п. 2 Постанови № 228 у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу на місяць у 2022 р. наступний:
(1934 х 29% х 6) + (2027 х 29% х 5) + (2093 х 29%) - (287,97 х 2) = (3365,16 + 2933,35 + 606,97) - 575,94 = 6335,34 грн.,
де - 1934 - прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01.01.2022 по 31.06.2022 рік;
287,97 грн. - сума, яку позивач отримав у липні і жовтні 2022 року.
При цьому, перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що позивач помилково замість прожиткового мінімуму 2027 грн. здійснив розрахунок виходячи з прожиткового мінімуму 2023 грн.
Отже, сума компенсації на транспортне обслуговування у 2022 році правильною є 6335,34 грн., а не 6329,54 грн. Відтак, загальна сума заборгованості за 2021 - 2022 рік складає : 2985,53+ 6335,34 = 9320,87 грн.
Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на лист Міністерства соціальної політики України від 28.10.2013 року №2249/19/93-13, оскільки порядок здійснення розрахунку компенсації, визначений вказаним листом, не відповідає порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №228, в редакції постанови від 01.07.2021 .
При цьому, постанова Кабінету Міністрів України є нормативно-правовим актом, який є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами відповідних правовідносин.
Разом з тим, лист Міністерства соціальної політики України не є нормативно-правовим актом і носить рекомендаційний характер, а тому не підлягає застосуванню при визначенні розміру грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 19.10.2022 у справі №260/4268/21, який вказав наступне: «…у рішеннях Конституційного Суду України неодноразово зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Разом з цим Конституційний Суд України також неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат.
Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
До того ж, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що, неодноразово висловлюючи правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат, ЄСПЛ, не заперечуючи право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції щодо достатнього розміру таких соціальних виплат, підкреслюючи водночас необхідність забезпечення прозорості, недискримінаційного характеру відповідних змін, не покладення надмірного тягаря на заявників внаслідок такого втручання держави. Така практика свідчить про достатньо широке «поле» для розсуду, яке ЄСПЛ залишає державам у питаннях соціального забезпечення.
Наведене свідчить про те, що ЄСПЛ визнає можливість того, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи і з'ясовує: чи було законним таке втручання, чи переслідувало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.
Водночас, як було зазначено вище, зменшення позивачу у дванадцять разів розміру компенсації на транспортне обслуговування через зміну механізму його обчислення, не може визначатись як законне втручання держави у мирне володіння майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки незабезпечення Україною взятих на себе зобов'язань щодо сприяння особам з інвалідністю їх індивідуальній мобільності та усунення перешкод для їх пересування суперечить конвенційним принципам Конвенції про права осіб з інвалідністю та ефективному втіленню в життя прав i принципів Європейської соціальної хартії (переглянутої).
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, суди у період чинності пункту 2, в редакції, яка передбачає, що розміри річних грошових компенсацій на транспортне обслуговування становлять 29 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у правовідносинах щодо виплати грошової компенсації на транспортне обслуговування, передбаченої статтею 28 Закону № 2961-IV, повинні застосовувати пункт 2 постанови № 228 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 № 536 «Про внесення змін до пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 228», згідно із якою грошова компенсація на транспортне обслуговування виплачуються особам з інвалідністю у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць з урахуванням положень міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а саме статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положень Конвенції про права осіб з інвалідністю та Європейської соціальної хартії (переглянутої).»
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
За приписами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Позивач відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовною заявою, а тому розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 139,242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради (вул. Софії Перовської, 16-А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50036, код ЄДРПОУ 05411280), третя особа Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро 49094, код ЄДРПОУ 42643875) -задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради щодо нарахування ОСОБА_1 компенсації на транспортне обслуговування з 01.07.2021р. по 31.12.2022р., у розміру меншому, ніж встановлено п.2 постанови КМУ від 14.02.2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», в редакції постанови КМУ від 07.08.2013 № 536 «Про внесення змін до п.2 постанови КМУ від 14.02.2007 № 228», а саме 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради (вул. Софії Перовської, 16-А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50036, код ЄДРПОУ 05411280) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок та нарахування сум грошової компенсації на транспортне обслуговування за період 01.07.2021 по 31.12.2022 у розмірі, встановленому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», а саме у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць, та направити до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради інформацію у списках осіб для виплати компенсації на транспортне обслуговування, для перерахування донарахованих ОСОБА_1 сум, із урахуванням виплачених сум.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона