28 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/1869/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом № 23 від 24.12.2020 року про зняття з квартирного обліку підполковника ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням контракту, зобов'язання військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 у позачерговій черзі в квартирному обліку військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з часу подання ним рапорту про постановку на квартирний облік - з 16.12.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України в період з 25.07.1999 року по 31.10.2019 року і має вислугу 20 років 03 місяці 6 днів.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2019 №268 з 31.10.2019 позивач був виключений зі списків частини у зв'язку зі звільненням у запас за підпунктом “а” (у зв'язку із закінченням строку контракту) п.2 ч.5 ст.26 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу». З 31.10.2019 був виключений зі списку особового складу частини. Постійним або службовим житлом від Міністерства оборони України він не забезпечувався, перебував на постійній першочерговій та позачерговій житловій черзі при військовій частині для отримання житла в місті Луцьку. Під час проходження служби за контрактом рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 16.12.2019 позивача разом із сім'єю було постановлено на квартирний облік у вказаній частині в м. Луцьк у позачерговій черзі.
В подальшому, рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2020 згідно п.19, 21 наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018р. №380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців ЗС України та членів їх сімей жилими приміщеннями» позивача та членів його родини з 24.12.2020 знято з квартирного обліку в м. Луцьк у зв'язку зі звільненням з лав Збройних Сил України. Рішення оформлено протоколом від 24.12.2020 №23 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2020 №766.
Позивач зазначає, що на час звільнення у запас він мав стаж військової служби понад 20 років, відсутні підстави для зняття його та членів його сім'ї з квартирного обліку відповідно до п.19, 21 Інструкції, а тому рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2020, оформлене протоколом № 23 є незаконним та підлягає скасуванню.
З врахуванням викладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву відповідач позову не визнав та зазначив, що позивач був звільнений з військової служби у запас за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) за п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу, тобто не за підставами зазначеними у п. 2.16 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 року №737, а тому не має права перебувати на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 .
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України в період з 25.07.1999 року по 31.10.2019 року і має вислугу 20 років 03 місяці 6 днів.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2019 №268 з 31.10.2019 позивач був виключений зі списків частини у зв'язку зі звільненням у запас за підпунктом “а” (у зв'язку із закінченням строку контракту) п.2 ч.5 ст.26 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу». З 31.10.2019 був виключений зі списку особового складу частини. Постійним або службовим житлом від Міністерства оборони України ОСОБА_1 не забезпечувався, перебував на постійній першочерговій та позачерговій житловій черзі при військовій частині для отримання житла в місті Луцьку. Під час проходження служби за контрактом рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 16.12.2019 позивача разом із сім'єю було постановлено на квартирний облік у вказаній частині в м. Луцьк у позачерговій черзі.
В подальшому, рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2020 згідно п.19, 21 наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018р. №380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців ЗС України та членів їх сімей жилими приміщеннями» позивача та членів його родини з 24.12.2020 знято з квартирного обліку в м. Луцьк у зв'язку зі звільненням з лав Збройних Сил України. Рішення оформлено протоколом від 24.12.2020 №23 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2020 №766.
Позивач вважає, що на час звільнення у запас він мав стаж військової служби понад 20 років, відсутні підстави для зняття його та членів його сім'ї з квартирного обліку відповідно до п.19, 21 Інструкції, а тому звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Спірні правовідносин регулюються Житловим кодексом України (далі - ЖК України), Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-XII), Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081 (далі - Порядок №1081) та Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 (Інструкція №380).
Як передбачено частиною першою статті 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Відповідно до положень статті 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Згідно зі статтею 48 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
Закон №2011-ХІІ відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Суд зазначає, що згідно зі статтею 1-2 Закону №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону №2011-ХІІ).
Відповідно до статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Питання щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями врегульоване положеннями статті 12 Закону №2011-ХІІ.
Пунктом 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац четвертий пункту 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ).
Абзацом першим пункту 9 статті 12 Закону №2011-ХІІ встановлено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.
Отже, зазначеними нормами Закону №2011-ХІІ держава взяла на себе обов'язок забезпечення військовослужбовців (військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно статті 12 Закону №2011-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1081, який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Згідно з пунктом 3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла. Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.
Пункт 22 Порядку №1081 встановлює, що облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Пункт 30 Порядку №1081 передбачає випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством.
З метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.
Відповідно до пунктів 2, 4, 5 розділу І Інструкції №380 забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від Міністерства оборони України здійснюється за рахунок: новозбудованого, вивільненого або придбаного житла; надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (за згодою військовослужбовця); переобладнання нежилих приміщень фонду Міноборони у жилі (крім приміщень, розташованих на територіях, які використовуються за призначенням військовими частинами). Військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Житлові приміщення для постійного проживання та грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надаються один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла. Військовослужбовці мають право здати отримане за рахунок Міноборони постійне житло або рівнозначне житло, яке відповідає санітарно-технічним вимогам, у населених пунктах, регіонах, в яких воно було отримане, та за умови потреби Міноборони в такому житлі із подальшим правом на забезпечення житлом від Міноборони у встановленому законодавством порядку.
За приписами пунктів 1, 2 розділу VІ Інструкції №380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку. Військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до статті 34 Житлового кодексу Української УРСР. Потребуючими поліпшення житлових умов також визнаються: військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають в одній квартирі по дві і більше сім'ї незалежно від родинних відносин, та особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (у тому числі, якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати); військовослужбовці з числа осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11, 12 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та члени їх сімей; члени сімей загиблих, визначені абзацами шостим та восьмим пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; військовослужбовці та члени їх сімей, які були забезпечені житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження,- із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій.
У той же час на облік не беруться військовослужбовці та члени їх сімей, які: забезпечувалися під час проходження військової служби житловою площею для постійного проживання від Міноборони; мають житлову площу на праві власності, що відповідає нормам та вимогам законодавства для забезпечення громадян житлом, крім випадків забезпечення житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження,- із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій; в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 7 розділу VІ Інструкції №380).
Під час проходження служби за контрактом рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 16.12.2019 позивача разом із сім'єю було постановлено на квартирний облік у вказаній частині в м. Луцьк у позачерговій черзі.
Відповідно до повноважень, визначених пунктом 7 розділу ІІ Інструкції №380, житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) має право приймати рішення, зокрема, щодо перегляду раніше прийнятих рішень цією житловою комісією або в порядку правонаступництва.
Перевіряючи обґрунтованість рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2020 №23 на підставі якого, згідно п.19, 21 наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018р. №380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців ЗС України та членів їх сімей жилими приміщеннями» та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2019 №268 позивача та членів його родини з 24.12.2020 знято з квартирного обліку в м. Луцьк у зв'язку зі звільненням з лав Збройних Сил України, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 19 Інструкції №380, ведення обліку та зберігання облікових справ військовослужбовців у житлових комісіях військових частин (об'єднаних житлових комісіях) за пропозицією голови житлової комісії покладається командиром військової частини на одного з членів цієї житлової комісії, про що зазначається у наказі про утворення та діяльність цієї житлової комісії.
Пункт 21 зазначеної Інструкції передбачає, що неналежне виконання членом житлової комісії своїх обов'язків є підставою для виключення його зі складу житлової комісії.
Отже зазначені пункти Інструкції №380 регулюють питання організації роботи житлових комісій військових частин, а не підстави зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку.
Також не може бути підставою для зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2019 №268 з 31.10.2019 про виключення позивача зі списків частини у зв'язку зі звільненням у запас за підпунктом “а” (у зв'язку із закінченням строку контракту) п.2 ч.5 ст.26 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу».
Суд не бере до уваги викладені відповідачем у відзиві підстави зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, оскільки відповідач покликається на Інструкцію №737 від 30.11.2011, яка втратила чинність.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач в суді не довів правомірності свого рішення щодо зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, а відтак позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073,60 грн., сплаченого за подання позову немайнового характеру квитанцією від 11.01.2023 (а. с. 03).
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом № 23 від 24.12.2020 року про зняття з квартирного обліку підполковника ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням контракту.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 у позачерговій черзі в квартирному обліку військової частини НОМЕР_1 м. Луцьк з часу подання ним рапорту про постановку на квартирний облік - з 16.12.2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Д. Ковальчук