про роз'яснення судового рішення
28 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/2830/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2020, яке набрало законної сили 10.09.2020, у даній справі позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 з 05 вересня 2019 року щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року; зобов'язано Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації з 05 вересня 2019 року нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлену статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
27.03.2023 до суду надійшла заява позивача (стягувача) ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у цій справі в частині виконання зобов'язання, а саме: за який період повинно бути виконане зобов'язання та чи зобов'язане Управління соціального захисту населення виконувати таке зобов'язання в подальшому після дати винесення судового рішення про припинення права на отримання такої щомісячної доплати.
Заява мотивована тим, що Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації (відділення №1 Маневичі) - правонаступник відповідача, на яке покладено виконання вказаного судового рішення, вважає, що воно підлягає виконанню лише до дати винесення судом рішення.
Позивач вважає, що існує необхідність в роз'ясненні судового рішення в частині періоду виконання рішення суду.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відтак, оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у даній справі було ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, тому відсутня об'єктивна необхідність у розгляді питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Отже, розгляд заяви про роз'яснення судового рішення здійснений у тому ж порядку, в якому було ухвалено вказане рішення, тобто в порядку письмового провадження.
Заява про роз'яснення судового рішення підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Отож, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги та встановлювати певні обставини та/або надавати оцінку певним обставинам, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
При цьому, суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим КАС України не містить, а зі змісту приписів статті 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 “Про судове рішення в адміністративній справі” зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі №823/361/18.
Обґрунтовуючи заяву про роз'яснення судового рішення, позивач вказує на те, що відповідачем дане рішення виконане лише по дату прийняття рішення, оскільки відсутня кінцева дата у рішенні.
При цьому на звернення позивача боржник у листі від 16.09.2022 №З-67/ч вказав, що рішення суду від 03.04.2020 у даній справі виконано за період з 05.09.2019 по 03.04.2020 шляхом нарахувань спірної допомоги в сумі 5552,01 грн, а виплата буде проведена після виділення коштів на виконання рішень судів.
Так, в межах спірних правовідносин у даній справі підтверджено судом право неповнолітнього сина позивача на отримання соціальних виплат, що мають регулярний та постійний характер, а тому законодавчо не обмежені в якомусь часовому періоді.
Суд зазначає, що зазначення в рішенні суду “кінцевої дати” не є необхідним у судових рішеннях, в яких вирішувалось право позивача на отримання підвищення до пенсії. Оскільки очевидно, що пенсія має регулярний та постійний характер, відтак обмеження нарахування та виплати підвищення до пенсії будь якою кінцевою датою без скасування таких виплат або права на них шляхом постановлення спеціального законодавчого акту суперечить змісту спірних правовідносин та чинному законодавству України, яким регулюються ці правовідносини.
Логічним є таке розуміння рішення суду, що в частині нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 39 №796-ХІІ в часовому вимірі повинно виконуватись до зміни законодавчого регулювання цих правовідносин або втрати позивачем статусу, що надає право на такі виплати.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При розв'язанні спірних правовідносин судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні “Великода проти України” від 03.06.2014 р., в якому суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Конституційній Суд України у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність), Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Отже, період виплати спірної допомоги неповнолітньому сину позивача, встановленої рішенням суду у даній справі, може бути обмежений подальшими змінами в законодавстві.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.05.2018 у справі №820/680/16, який, зокрема зазначив, що “рішення суду набирає чинності і діє до фактичної зміни обставин чи зміни правового регулювання питання його виконання”.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, розмір грошової допомоги може бути змінений, якщо змінюються правові підстави його визначення. При цьому рішенням суду не може бути зафіксований розмір грошової допомоги у тому випадку, коли змінюються положення нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення спору.
З огляду на викладені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що оскільки відповідач трактує період нарахування спірної допомоги з 05.09.2019 по 03.04.2020, тобто по дату прийняття рішення суду, що в свою чергу вказує на неоднозначне тлумачення резолютивної частини рішення суду, тому заяву позивача слід задовольнити та роз'яснити, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі №140/2830/22 зобов'язано відповідача з 05 вересня 2019 року нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлену статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, до фактичної зміни обставин чи зміни нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення спору.
Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення задовольнити.
Роз'яснити, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року у справі №140/2830/20 зобов'язано Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації з 05 вересня 2019 року нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлену статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, до фактичної зміни обставин чи зміни нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення спору.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.Д. Ковальчук