Справа № 752/12972/21
Провадження №: 1-кп/752/760/23
Іменем України
29 березня 2023 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12021105010000258 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із вищою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
з участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9
представника потерпілої ОСОБА_10
встановив:
15.02.2021 о 16-30 год. обвинувачений ОСОБА_3 , перебував за адресою: м. Київ, вул. Дубініна, 16, на п'ятому поверсі гуртожитку біля загальної кухні, де в цей час знаходилась ОСОБА_9 , з якою виник словесний конфлікт на ґрунті особистих неприязних відносин та вирішенням побутових проблем гуртожитку. В ході даного конфлікту у ОСОБА_3 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , з цією метою ОСОБА_3 наніс один удар долонею правої руки у ліву частину обличчя ОСОБА_9 . Вказаними діями ОСОБА_3 . ОСОБА_9 заподіяно тілесне ушкодження у вигляді: садно на слизовій нижньої губи справа з переходом на червону кайму, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8 надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 285 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_3 клопотання підтримав, зазначив, що розуміє, що ця підстава для закриття провадження не є реабілітуючою.
Прокурор не заперечувала щодо закриття провадження у зв'язку із закінченням строків давності, надала оновлену вимогу на судимість, із якої слідує, що перебіг давності не переривався.
Представник потерпілої та потерпіла щодо клопотання заперечили, вважали, що під час військового стану строки не враховуються.
Потерпіла ОСОБА_9 зазначила, що закриття кримінального провадження з цієї підстави не є реабілітуючою обставиною. Шкода завдана їй злочином має бути відшкодована. Вважала, що підсудний навмисно затягував розгляд справи.
Суд, дослідивши клопотання та заслухавши думку присутніх учасників кримінального провадження, дійшов такого висновку.
Щодо доводів представника потерпілої та потерпілої, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, а не злочином; ОСОБА_3 є обвинуваченим, а не підсудним згідно норм КПК України; що перебіг строків давності не переривався та не зупинявся у зв'язку із військовим станом, відповідні зміни до ст. 49 КК України, яка регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, не вносились; судові засідання неодноразово відкладались, в тому числі за клопотанням потерпілої та її представника.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, який ним вчинений 15.02.2021 (тобто більше 2 років тому) та відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком. Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, строк притягнення до кримінальної відповідальності за який сплив, переривання перебігу давності не було, від слідства або суду обвинувачений не ухилявся, обчислення строків давності є правильним, обвинувачений не заперечував проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав і дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності - клопотання про звільнення підлягає задоволенню, особа - звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження - закриттю.
Стосовно заявленого цивільного позову, суд зазначає наступне.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.
Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.
В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов'язаний роз'яснити цивільному позивачеві його право пред'явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.
Тому, у зв'язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду, що за змістом ч. 7 ст. 128 КПК України не перешкоджає потерпілому пред'явленню позову в порядку цивільного судочинства.
Документально підтверджені витрати на залучення експерта слід віднести на рахунок держави, з огляду на правовий висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 12.09.2022 у провадженні № 51-4251кмо21 (справа № 203/241/17), відповідно до якого, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Відтак, арешт, накладений ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2021 підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 12,49,125 КК України, ст.ст. 284-288, 372 КПК України, суд -
постановив:
клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12021105010000258 відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України - закрити.
Цивільні позов потерпілої ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
Роз'яснити цивільному позивачу, що залишення цивільного позову без розгляду не перешкоджає її праву на звернення до суду із аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.
Витрати на залучення експерта згідно висновку № 042-299-2021 від 27.04.2021 у розмірі 1619 (одна тисяча шістсот дев'ятнадцять) грн. 10 коп. - віднести на рахунок держави.
Арешт, накладений ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2021 на кімнати гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 - скасувати.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом семи діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1