Справа № 708/262/23
Номер провадження № 2-а/708/25/23
29 березня 2023 року
Чигиринський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді - Івахненко О.Г.,
при секретарі - Тендітній Л.В.,
з участю:
представників відповідачів - Постриганя С.Г., Холода А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощенного позовного провадження в м. Чигирині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чигиринської міської ради, адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чигиринської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 3 від 01 березня 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що постанова № 3 від 01.03.2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП є незаконною, оскільки була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, формальним підходом до її винесення, що призвело до невідповідності висновків фактичним обставинам справи.
Так, оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, тобто за завідомо неправдивий виклик поліції. В даній постанові зазначено, що 27.01.2023 року о 07:21 год. він здійснив завідомо неправдивий виклик поліції на лінію "102" та повідомив про те, що у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 зірвався газовий балон та відбулось пошкодження вікон у сусідів, вказавши заявником ОСОБА_2 . Заявник постійно плутався у показах, поводився неадекватно, змінював своє ім'я та сказав, що газову службу викликав самостійно. По прибуттю за вказаною адресою працівниками поліції було встановлено факт неправдивих відомостей, оскільки за цією адресою проживає ОСОБА_2 , який пояснив, що жодних викликів на спецлінії не здійснював. Проведеною перевіркою встановлено, що телефонний дзвінок був вчинений з номера оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 . За цим фактом працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 332820.
Позивач вказує на те, що під час винесення 01.03.2023 року постанови його не було належним чином повідомлено про засідання комісії, розгляд справи проведено поверхнево, формально, без дотримання процедури та норм законодавства.
Йому незрозуміло з яких підстав працівники поліції та адміністративна комісія встановили, що що це саме він здійснив цей неправомірний виклик, оскільки до 25.01.2023 року він дійсно користувався номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , але цей номер був ним втрачений і придбаний та активований зовсім інший номер, яким користується до цього часу.
Неправдивий виклик поліції він не здійснював, а при ухвалені оскаржуваної постанови адміністративною комісією не надано належних доказів на підтвердження цього факту.
Тому просить визнати незаконною та скасувати постанову № 3 від 01.03.2023 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, а провадження у справі закрити.
У судове засідання позивач не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі та про підтримання позовних вимог, надавши заперечення на відзив.
У судовому засіданні представник відповідача - Чигиринської міської ради просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов.
Представник відповіача - адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чигиринської міської ради в судовому засіданні позов не визнав, зазначивши, що оскаржувана постанова складена за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в порядку та у спосіб, визначений нормами чинного законодавства.
Позивачем подано 28.03.2023 року заперечення на відзив, де зазначив, що належних доказів його провини відповідачем не надано, тому позов підлягає задоволенню.
Суд, вислухавши представників відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 01.03.2023 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Чигиринської міської ради винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 3, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ст. 183 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.
Згідно з даною постановою ОСОБА_1 27.01.2023 року о 07:21 год. здійснив завідомо неправдивий виклик поліції на лінію "102" та повідомив про те, що у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 зірвався газовий балон та відбулось пошкодження вікон у сусідів, вказавши заявником ОСОБА_2 . Заявник постійно плутався у показах, поводився неадекватно, змінював своє ім'я та сказав, що газову службу викликав самостійно. По прибуттю за вказаною адресою працівниками поліції було встановлено факт неправдивих відомостей, оскільки за цією адресою проживає ОСОБА_2 , який пояснив, що жодних викликів на спецлінії не здійснював. Проведеною перевіркою встановлено, що телефонний дзвінок був вчинений з номера оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 . За цим фактом працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 332820.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суд виходить з таких висновків.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п.1 Постанови від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту -КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Положення ст. 280 КУпАП закріплюють обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту ст. 251 КУпАП та ч. 1 ст.72 КАС України доказами в зазначеній справі є будь - які фактичні дані, на основі яких компетентним органом (посадовою особою)/судом встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи, в тому числі винність особи, обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 73 КАС України дає визначення, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
В ст. 245 КУпАП зазначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
За приписами п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
У той же час, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
За приписами п. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).
Як закріплено у ст. 215 КУпАП адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою.
Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також порядок розгляду справ у цих органах визначаються законами України.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 183 КУпАП.
В ст. 10 КУпАП зазначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно описової частини оскаржуваної постанови від 01.03.2023 року № 3 ОСОБА_1 27.01.2023 року о 07:21 год. здійснив завідомо неправдивий виклик поліції на лінію "102" та повідомив про те, що у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 зірвався газовий балон та відбулось пошкодження вікон у сусідів, вказавши заявником ОСОБА_2 .
Відповідно до рапорта ст. інспектора СРПП Відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Поліщук С.В. 27 січня 2023 року на службу "102" отримано заяву та зареєстровано ЄО № 179 по те, що 27.01.2023 року о 07:21 год. заявник ОСОБА_2 повідомив, що в його будинку за адресою: АДРЕСА_1 вибухнув газовий балон та відбулося пошкодження вікон сусідів. Заявник постійно плутається у показах, поводиться неадекватно, змінює своє ім'я. Газову службу викликав самостійно.
По прибуттю за вказаною адресою працівниками поліції було встановлено факт неправдивих відомостей, оскільки за цією адресою проживає ОСОБА_2 , який надав письмове пояснення, що жодних викликів на спецлінії не здійснював і вдома у нього нічого не вибухало.
Проведеною працівниками поліції перевіркою встановлено, що телефонний дзвінок був здійснений з номера оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .
За вказаним фактом на підставі рапорту, письмового пояснення ОСОБА_2 та проведеної перевірки працівниками поліції 27.01.2023 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 332820 по ст. 183 КУпАП.
З вказаним протоколом ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис у протоколі та пояснення про незгоду з ним.
З даних супровідного листа № 66.5/122/63/01/2023 від 17.02.2023 року вбачається, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 направлено на розгляд адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чигиринської міської ради.
У письмовій заяві від 27.02.2023 року, адресованій голові адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чигиринської міської ради позивач зазначав, що не телефонував на лінію «102», а станом на час звернення номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 ним змінено на інший у зв'язку з втратою, вказаного правопорушення не здійснював, вину у вчиненому не визнає і просить розглянути матеріал без його участі та направити йому рішення у справі.
Зазначені обставини спростовують посилання позивача на те, що він не був присутній під час розгляду матеріалів адміністративною комісією, оскільки сам прохав розглянути справу без нього та про прийняте рішення повідомити шляхом направлення копії прийнятого рішення поштою.
Разом з тим, відповідачем не подано належних та допустимих доказів на спростування таких доводів позивача та на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 183 КУпАП, тобто за вчинення завідомо неправдивого виклику поліції.
Що стосується заявленого представником адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чигиринської міської ради клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів на підтвердження притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст. 183 КУпАП за період 2020-2021 років, то суд не бере їх в основу доказів у даній справі, оскільки факт притягнення позивача за вчинення аналогічних правопорушень в минулому не слугує доказом на підтвердження скоєння ним правопорушення, притягнення до адміністративної відповідальності за яке він оскаржує.
Отже, в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, у даному конкретному випадку.
Всупереч вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП в постанові № 3 від 01.03.2023 року не наведені обставини та не зазначено жодних доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення саме ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Так, у рапорті про подію зазначено, що ОСОБА_2 повідомив про те, що у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 вибухнув газовий балон та відбулось пошкодження вікон у сусідів. Заявником зазначено ОСОБА_2 , номер телефону НОМЕР_1 .
У рапорті поліцейським також зазначено, що по прибуттю на місце виклику було опитано власника будинку гр. ОСОБА_2 , який пояснив, що жодних викликів на спецлінії не здійснював і що факт, вказаний в повідомленні, не відповідає дійсності, так як жодних вибухів побутового газу не було, до поліції з телефонного номеру НОМЕР_1 зателефонував гр. ОСОБА_1 , який використовує вказаний номер телефону.
У зв'язку з наведеними обставинами відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.183 КУпАП.
Фактично інспектор лише на підставі телефонного номеру дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного порушення.
Натомість суд звертає увагу, що згідно повідомлення про виклик заявником зазначено ОСОБА_2 , а в позовній заяві позивач зазначив, що номер телефону НОМЕР_1 дійсно був у нього в користуванні до 25.01.2023 року та замінений іншим у зв'язку з втратою, а вказаний номер телефону був записаний ним у заяві від 27.02.2023 року, адресованій голові адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чигиринської міської ради, помилково.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тому суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б свідчили про те, що саме ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції.
Крім того, оскаржувана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, записи технічних приладів та засобів, роздруківки прийнятого повідомлення, на підставі яких інспектором поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення зроблено висновок про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Саме по собі описання адміністративного правопорушення в постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Доказів, перелічених у ст. 251 КУпАП, які беззаперечно підтверджують факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, суду не надано.
Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення, будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, останнім до суду не надано, тому оскаржувана постанова № 3 від 01.03.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
За таких обставин, постанову № 3 від 01.03.2023 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Чигиринської міської ради, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи ч.1 ст.139 КАС України та правову позицію, викладену 18 березня 2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17, у зв'язку з задоволенням позову, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чигиринської міської ради на користь держави в розмірі 536,80 гривень, оскільки саме вона є належним відповідачем по справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.19, 62 Конституції України, ст.ст. 7,9,10, 183, 213-215, 218, 247, 251, 252, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 229, 242-246, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Чигиринської міської ради, адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чигиринської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 3 від 01.03.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст.183 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 гривень - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чигиринської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.Г. Івахненко