Справа № 291/142/22
2/291/51/23
Ружинський районний суд Житомирської області
20 березня 2023 року
Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Митюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Герасимчук Н.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
третьої особи ОСОБА_3
представника третьої особи Козачука А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа: ОСОБА_3
про тлумачення заповіту,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить здійснити тлумачення заповіту ОСОБА_4 від 12.01.2016 року, за яким остання заповіла всю свою земельну ділянку (пай) , яка належала останній на праві приватної власності на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі на земельну ділянку площею 4,3231 га, кадастровий номер 1825284200:05:000:0044 та земельну ділянку (пай) площею 4,3242 га , кадастровий номер 1825284200:05:000:0043, яка знаходиться на території Крилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати, ОСОБА_4 .
12 січня 2016 року Крилівською сільською радою Ружинського району Житомирської області (правонаступником якої в наслідок об'єднання є Вчорайшенська сільська рада Ружинського району Житомирської області ) був посвідчений заповіт ОСОБА_4 , яким остання заповіла свою земельну ділянку (пай), яка знаходиться на території Крилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області своєму синові ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.1261 ЦК України крім нього спадкоємцем є також його брат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Спадкове майно, яке залишилося після померлої ОСОБА_4 складається, зокрема, із земельної ділянки площею 4,3231 га , кадастровий номер 1825284200:05:000:0044 та площею 4,3242 га, кадастровий номер 1825284200:05:000:0043 які розташовані Крилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області. Зазначені об'єкти нерухомого майна спадкоємицею набуто за життя на підставі державного акту на право власності на землю серії Р2 №240164 виданого Крилівською сільською радою 27.03.2002 року на 4,3231 га землі та свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 14.02.2015 року після смерті чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 на 4,3242 га землі.
У вересні 2019 року він звернувся в Ружинський районний суд Житомирської області із позовом про визнання права власності на вказане спадкове майно в порядку спадкування за заповітом. Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 19.11.2021 року по цивільній справі № 291/1183/21 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , Вчорайшенської сільської ради Ружинського району Житомирської області про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за заповітом та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно було відмовлено у задоволенні первісного та зустрічного позову.
Відмовляючи йому в задоволені позову Ружинський районний суд Житомирської області вказав про необхідність звернення до суду не з позовом про визнання права власності на спадкове майно, а з позовом про тлумачення судом вищевказаного заповіту, так як між спадкоємцями щодо його тлумачення є спір, оскільки приватним нотаріусом Ружинського районного нотаріального округу Житомирської області Власюк П.В. за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на землю 21.08.2019 року було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку із тим, що із змісту заповіту неможливо встановити чи на всю землю складений заповіт чи на конкретну якусь земельну ділянку і є необхідність в тлумаченні вказаного вище заповіту, що відповідає вимогам п.2.1 глави 3 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2021 року № 296/5.
Також відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_3 Ружинський районний суд Житомирської області виходив з того, що останньому не було відмовлено в оформленні спадщини після смерті матері, а тому просить розтлумачити заповіт ОСОБА_4 від 12.01.2016 року , за яким остання заповіла всю свою земельну ділянку (пай), яка належала останній на праві приватної власності на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 .
В судовому засіданні позивач та представник позивача просили позовні вимоги задовольнити з підстав викладених в позові.
Третя особа та її представник у судовому засіданні заперечували щодо позовних вимог, третя особа ОСОБА_3 вважає що покійна мати позивачу заповіла лише свою земельну ділянку, ту що набуто за життя на підставі державного акту на право власності на землю серії Р2 №240164.
Відповідач - Вчорайшенська сільська рада Бердичівського району Житомирської області в судове засідання не забезпечила явку свого представника, надала заяву про розгляд справи без його участі.
Вислухавши учасників по справі, свідків , дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем по заповіту майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Ярославка, Ружинського району, Житомирської області, що стверджується:
- паспортом громадянина України виданого Ленінградським РУ ГУ МВС України в місті Києві (а.с.5, справа №291/1183/19);
- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 17.01.1966 року Крилівською сільською радою Ружинського району Житомирської області (а.с.11) ;
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 22.02.2019 року Ружинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в с.Ярославка Ружинського району Житомирської обласі (а.с.9);
Після її смерті, відповідно до ст. 1220 ЦК України, відкрилася спадщина на її спадкове майно.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Згідно заповіту від 12.01.2016 року посвідченого виконкомом Крилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, та внесеного до реєстру за №1, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що проживає в АДРЕСА_1 на випадок своєї смерті заповіла свою земельну ділянку (пай), яка знаходиться на території Крилівської сільської ради своєму синові ОСОБА_1 (а.с.7).
Відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.02.2015 року виданого державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори, спадкоємицею майна померлого ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , є його дружина - ОСОБА_4 , спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 4,3242 га, що розташована на території Крилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, передано у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 №240163 виданий Крилівською сільською Радою народних депутатів 27.03.2002 року на підставі рішення Крилівської сільської Ради народних депутатів від 13.07.2001 року розпорядженням голови райдержадміністрації від 26.03.2002 р. №143 (а.с.11).
Дане також стверджується матеріалами спадкової справи заведеної Ружинською державною нотаріальної конторою, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 (а.с.205-224 справа №291/1183/19).
Також у власності покійної ОСОБА_4 була земельна ділянка площею 4,3231 яка розташована на території Крилівської сільської ради, призначена для сільськогосподарського товарного виробництва відповідно до державного акту серії Р2 №240164 виданий Крилівською сільською Радою народних депутатів 27.03.2002 року на підставі рішення Крилівської сільської Ради народних депутатів від 13.07.2001 року розпорядженням голови райдержадміністрації від 26.03.2002 р. №143 (а.с.10).
Однак, постановою приватного нотаріуса Ружинського районного нотаріального округу від 21.08.2019 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії , а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, як сину майна померлої ОСОБА_4 так як із змісту заповіту неможливо встановити на яку із двох земельних ділянок спадкодавець склав заповіт на ОСОБА_1 , і яка земельна ділянка не охоплена заповітом. Відсутнє тлумачення заповіту спадкоємцями чи судом (а.с.6).
Свідок, ОСОБА_7 , суду пояснила, що розуміє, що сторони судяться за батьківські паї. Помер свекір, то свекруха казала її чоловікові, щоб він переоформлював батьківського пая, але він сказав, що в нас є своїх три паї, що він хворий і не зможе доглядати матір то віддавайте ОСОБА_8 паї, він вас догляне. Дійсно, свекруха склала заповіт на ОСОБА_9 , він доглядав матір, поховав її, всі витрати на похорони були його.До лікарні матір і батька возив ОСОБА_10 . З ОСОБА_11 завжди ворогували, були між ними погані стосунки.Батьки подавали ОСОБА_12 на аліменти на їх утримання, але мати заповіла йому подвір'я, з якого він нас виганяв, викликав поліцію. Вважаю, що ОСОБА_12 це страшна людина. Свекруха з нею радилась відносно землі, мотивувала це тим, що не хоче, щоб щось попало ОСОБА_12 , а щоб уся земля була ОСОБА_13 . Я порадила їй скласти заповіт в сільраді на ОСОБА_9 . Потім свекруха так і зробила. Знаю, що свекрі зробилі дарування на будинок ОСОБА_12 , але потім свекруха на нього жалілася, вони разом жили, що ОСОБА_12 скрізь поставив свої замки і погрожував свекрам, що здасть їх в м.Бердичів у престарілий дом. Як оформляли паї, не бачила, а чула зі слів, про заповіта на онуків я не чула. У ОСОБА_12 були добрі відносини з батьками до того часу, поки батьки могли робити і допомогати йому.
Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що до неї звернулась покійна ОСОБА_4 з проханням зробити заповіт на пай на ОСОБА_1 , заповіт складався в цей день, в приміщені сільської ради. Перш ніж скласти заповіт , запитала в ОСОБА_15 чи переоформлені паї на неї з її покійного чоловіка., вона відповіла, що так, а ще вона сказала, що хоче всю землю заповісти ОСОБА_16 . Юридичної освіту не маю і вважаю, що земельна ділянка і земельний пай це одне і теж, чи з одного куска складено, чи ні, але заповідається на одну людину. Земельна ділянка-це коло хати, на полі колгоспу, а в дужках пишеться пай. Ці землі мають різне цільове призначення. Всі заповіти вона робила так, ніхто не вчив як правильно їх треба складати. Дивилася документи, як складала заповіт, а саме витяги, державні акти, які надала ОСОБА_17 , але у заповіті не вказуємо, які саме документи надає заповідач, бо була така ситуація, що людина губила документ і получається земля є, а документів немає і на якійсь з нарад , нам сказали, щоб ми не вносили ці документи в заповіти, а писати просто, що земля знаходиться на території Крилівської сільської ради. Я виконала бажання померлої, так як вона мені сказала, заповісти всю землю, яка їй належала на її сина ОСОБА_18 . Звільнилась з посади в 2019 році, а прийшла в 2006 році. Рішенням виконкому було доручено складати заповіти. Так, навіть якщо земельних ділянок в заповідача 10 , писала як одну, а якщо земельна ділянка на три особи, то всім в рівних долях. Так, я всю землю, що належала ОСОБА_15 записала як одну, при складанні заповіту були самі з заповідачкою. Вважає, скільки б земельних ділянок не було, якщо вона на одне ім.»я, то це одна ділянка.
Судом також встановлено, що спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 за законом є також брат позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим 17.05.1974 року Крилівською сільською радою Ружинського району Житомирської області (а.с.8).
Згідно ст.1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Відповідно до ст.213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, після смерті спадкодавця є спадкоємці, тобто у даному випадку має місце спір між спадкоємцями.
Отже, Вчорайшенська сільська рада Бердичівського району Житомирської області є неналежним відповідачем у справі, оскільки вона не оспорює зміст заповіту та не претендує на спадщину, яка залишилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 . Належним відповідачем у даній справі повинен бути ОСОБА_3 .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18 (провадження № 61-697св20) зроблено висновок, що відповідач - це особа, яка на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами. Верховний Суд підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього відсутність обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача - належного відповідача.
Згідно з ч. 2ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
З аналізу вищевикладеної норми права слідує те, що суд позбавлений за власною ініціативою замінювати первісного відповідача належним відповідачем, такі процесуальні дії можливо вчинити лише за клопотанням позивача. ОСОБА_1 не заявляв клопотання про замінну первісного відповідача - Вчорайшенську сільську раду Бердичівського району Житомирської області на належного відповідача ОСОБА_3 .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 707/2-1006/2011 (провадження № 61-5425св20) зроблено висновок, що суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, той факт, що позивачем пред'явлений позов до неналежного відповідача, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 51, 76, 258, 263-265, 354-355 ЦПК України, 16, 213, 1256 ЦК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа: ОСОБА_3 про тлумачення заповіту- відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду -якщо апеляційна скарга подана протягом тридця тиднів з дня вручення йому повног орішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 29.03. 2023 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Вчорайшенська сільська рада Бердичівського району Житомирської області, місце знаходження: 13610, с.Вчорайше, вул.В.Бердичівська, буд.1, Бердичівського району Житомирської облаксті, код ЄДРПОУ 04344788;
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя О. В. Митюк.