Єдиний унікальний номер № 285/3292/22
Провадження № 1-кп/0285/224/23
28 березня 2023 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої- судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторони та інші учасники кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_3 ,
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
потерпілий - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (12022060530000478) за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський, Житомирської області, громадянина України, не працюючого, неодруженого, з освітою базовою середньою, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого:
15.12.1999 року Новоград-Волинським міським судом Житомирської області за ч. 3 ст. 81, 44, 46-1 КК України до 3-х років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
- 23.08.2001 року Новоград-Волинським міським судом за ч. 2 ст. 140, ст. 43 КК України до 3-х років 4-х місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна. Звільнений з місць позбавлення волі 17.01.2003 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 28 днів;
- 14.09.2006 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185 до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 26.06.2007 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4-х років 4-х місяців позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 17.11.2009 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 6 днів;
- 25.01.2012 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 3-х років 8-ми місяців позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 09.02.2015 року по відбуттю строку покарання;
- 26.02.2018 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4-х місяців арешту. Звільнений з місць позбавлення волі 26.06.2018 року по відбуттю строку покарання;
- 14.12.2021 Новоград-Волинським міськрайонним судом за ч 1 ст. 186 до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
встановив:
22 червня 2022 року близько 13 год. 00 хв., в умовах воєнного стану, перебуваючи поруч з будинком по АДРЕСА_2 , вирішив умисно, таємно, повторно, викрасти майно, яке знаходилось у поліетиленовому пакеті, яке належить ОСОБА_5 .
У зазначений день, час та місці, за вказаних обставин, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, впевнившись у відсутності власника майна та сторонніх осіб, які б могли перешкодити вчиненню злочину, шляхом вільного доступу, викрав з вищевказаного пакету гаманець з грошима та заховав в одяг.
Після цього з вказаним викраденим майном залишив місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 2 585 гривень.
Разом з тим, в Україні, з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введения воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-1Х «Про затвердження Указу Президента України «Про введения воєнного стану в Україні» (зі змінами) введено воєнний стан, отже ОСОБА_4 вчинив крадіжку в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та суду пояснив, що він дійсно вчинив злочин за обставин, викладених в обвинувальному акті, а саме 22 червня 2022 року біля ринку він побачив ОСОБА_5 , підійшов до нього, і коли той пішов до магазину, він викрав з пакету потерпілого гаманець з грошима. Також вказав, що став на шлях виправлення, дуже шкодує, що так вчинив, попросив у потерпілого вибачення, просив не позбавляти його волі, оскільки має хвору матір та вірить у Бога.
Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що на передодні він отримав пенсію, яку поклав у барсетку, яка не закрилася. Барсетку поклав у пакет. Зустрівся з ОСОБА_4 та пішов до магазину, залишивши свої речі біля магазину. Про викрадення гаманця дізнався уже вдома. ОСОБА_4 завдану шкоду відшкодував, тому він не наполягає на вимогах цивільного позову. Просить суд суворо не карати обвинуваченого.
Покази обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розумів зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, а також у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження у зв'язку з чим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
Таким чином виходячи з вищевикладеного та на підставі допиту обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
При обранні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушення, обставини, при яких вони були вчинені, також бере до уваги особу винного, який вину визнав, раніше неодноразово судимий, вчинив злочин під час іспитового строку, неодружений, за місцем проживання характеризується задовільно, добровільно відшкодував шкоду, думку потерпілого, який не наполягає на суворому покаранні, .
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання в тому, що виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде досягнуто виключно в умовах його ізоляції від суспільства і призначає йому покарання у виді позбавлення волі.
Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за переконанням суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
Також, оскільки кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України вчинено під час іспитового строку, визначеного вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області 11.11.2021 року, що є порушенням умов звільнення від відбування покарання з випробуванням та відповідно до положень ч. 3 ст. 78 КК України обрання покарання у виді позбавлення волі, покарання за сукупністю вироків призначається за правилами ч. 1 ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання.
Цивільний позов потерпілого слід залишити без розгляду.
Арешт на майно не накладався.
Судові витрати відсутні.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд, -
ухвалив :
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст.71 КК України до даного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області 11.11.2021 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 місяць.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Цивільний позов потерпілого - залишити без розгляду.
Запобіжний захід засудженому не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- гаманець чорного кольору, закордонний паспорт та банківська карта «Ощадбанку» - які передано потерпілому під розписку на відповідальне зберігання - залишити потерпілому ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1