Справа № 277/263/22
27 березня 2023 року смт Ємільчине
Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Заполовський В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Новоград-Волинського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії БД №265556 від 28.04.2022 року, зі змісту якого вбачається, що 28.04.2022 року о 10 год. 00 хв. в с. Степанівка по вул. Горбівській ОСОБА_1 керував трактором «Білорус» без номерного знаку, перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Пономарев проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Дослідивши адміністративний матеріал, суд приходить до наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №265556 від 28.04.2022 року, згідно якого ОСОБА_1 28.04.2022 року о 10 год. 00 хв. в с. Степанівка по вул. Горбівській керував трактором «Білорус» без номерного знаку, перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, ксерокопією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №945210 від 28.04.2022 року відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ст.126 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано диск з відеозаписами. На вказаних відеозаписах, зокрема відображено момент спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 , під час якого йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки чи в лікарні. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки так і в медичному закладі відмовився. Під час спілкування з працівником поліції ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Виконання цих завдань неможливе без чіткого визначення предмета доказування у даній справі, а також (у межах ст.251 КУпАП) відповідних засобів доказування.
Відповідно до ст.ст.254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який фіксує факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, приходжу до висновку, що вина правопорушника у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, стверджується письмовими матеріалами справи, а тому щодо нього слід застосувати стягнення в межах санкції відповідної статті у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Призначаючи вид і розмір адміністративного стягнення, судом враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Крім того, відповідно до Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі, визначеному законом.
Керуючись ст.ст.23-24, 27, 30, 33-35, 130 ч.1, ст.ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:В. В. Заполовський