Справа №295/1963/23
Категорія 156
3/295/1223/23
29.03.2023 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянувши матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції у Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , учасник бойових дій, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 09.02.2023 о 03 год. 32 хв. в м. Житомирі, проспект Миру, 47-а водій ОСОБА_1 керував т/з Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідність, поведінка, яка е відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я водій відмовився. Водія відсторонено від керування т/з згідно ст. 266 КУпАП шляхом зупинки т/з у дозволеному місця зупинки згідно ПДР.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що з 08.02 на 09.02. заступив на добове чергування у в/ч та за розпорядженням командира близько 03 години відвіз офіцера додому та повертався до в/ч. Його було зупинено полцейськими, які після перевірки документів запропоновували проїхати до лікарні для проходження огляду на стан сп'яніння, при цьому жодної ознаки такого стану не повідомляли. Оскільки він перебував на добовому чергуванні відмовився від проходження такого огляду. Поліцейським повідомив причину відмови, однак останні на це не звернули увагу, не викликали на місце зупинки ВСП та склали протокол. Після цього, йому дозволили продовити рух, від керування т/з його не відсторонювали.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку захисника, дослідивши матеріали справи, відеозапис із нагрудної відеокамери патрульного поліцейського, додатково надані документи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністратині правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Зважаючи на наведене, якість формування матеріалів протоколу є дуже важливою складовою справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи. Саме від якісно складеного протоколу про адміністративні правопорушення працівниками поліції і залежить повне та об'єктивне з'ясування обставин події, встановлення особи правопорушника та притягнення його до відповідальності.
Об'єктивна сторона частини першої статті 130 КпАП передбачає відповідальність за «керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння» (пункт 2.9. а Правил дорожнього руху України) або «відмову особи пройти відповідний огляд» (пункт 2.5. Правил дорожнього руху України).
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння від 09.11.2015 № 1452/735, а також "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведеня огляду з метою виявлення стані сп'яніння ...", затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушеня, у якому зазначає ознаки сп'яіння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, в порушення вимог ч.6 ст. 266 КУпАП, не залучено участь двох свідків.
В даному випадку стан сп'яніння водія не встановлено, відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння не зафіксовано.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису ОСОБА_1 був зупинений патрульним автомобілем і поліцейський побачивши, що водій перебуває у військовій формі повідомив, що причиною зупинки є пошкодження на т/з, які можуть свідчити про те, що т/з потрапив в ДТП, у зв'язку з цим буде складено постанову про притягнення до адмінінстративної відповідальності, однак долучені до справи документи спростовують даний факт, оскільки така постанова відсутня. В послідуючому, поліцейський, без озвучення ознак сп'яніння, пропонує водієві пройїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, на що водій відмовився мотивуючи тим, що не перебуває у такому стані та на даний час перебуває у добовому чергуванні, а тому зобов'язаний негайно прибути до в/ч. Незважаючи на те, що водій повідомив зазначену інформацію, при цьому останній перебував у військовій формі, поліцейський не викликав ВСП, а склали протокол. Як вбачається з відеозапису, протокол складався у відсутність ОСОБА_1 і під час викладу ознак наркотичного сп'яніння, поліцейський їх викладає навмання.
Крім того, в порушення вимог ст. 266 КУпАП водія не було відсторонено від керування т/з, а навпаки надано дозвіл на подальше керування ним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.
У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя усправах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
Згідно журналу добору та інструктажу добового наряду 2-ї навчальної роти навчального батальону ОСОБА_1 заступив у добове чергування з 08.02.по09.02.2023, останній мобілізований до лав ЗСУ.
Відповідно до вимог ст. 18 КУпАП не є адмінстративним правопорушеням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинені у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відведена шкода.
З огляду на наведене, з урахуванням того, що в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, а основним завданням військовослужбовців є захист Батьківщини, в даному випадку ОСОБА_1 перебував на добовому чергуванні та відповідно до виконання своїх обов'язків в разі небезпеки мав здійснити всі заходи для безпеки, тобто відмовляючись проїхати жо медичного закладу, він перебував у стані крайньої необхідості, тобто завдана правопорушенням, передбаченим ст. 130 КУпАП, шкода є менш значною, ніж виконання завдань, пов'язаниіх із захистом Батьківщини, що також є підставою для закриття провадження.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністартивна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно с п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП., що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.
Керуючись ст. 247,283, 284, КУпАП суд, -
Провадження в справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.
Суддя С.М.Костенко