Справа № 161/20416/21
Провадження № 2/161/873/23
16 березня 2023 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Пахолюка А.М.
при секретарі - Мельник М.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Декстон Р» до ОСОБА_3 про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні частиною нежитлового приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Декстон Р», Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», Державного реєстратора Городищенської сільської ради Луцького району Олімпіюка Сергія Володимировича про визнання недійсним та скасування технічного паспорту, скасування реєстрації об'єкту нерухомого майна, припинення речового права та виключення запису про речове право на нерухоме майно,-
ТзОВ «Декстон Р» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні частиною нежитлового приміщення.
ОСОБА_3 звернулася з зустрічним позовом до ТзОВ «Декстон Р», КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» (далі - «ВОБТІ»), Державного реєстратора Городищенської сільської ради Луцького району Олімпіюка С.В. про визнання недійсним та скасування технічного паспорту, скасування реєстрації об'єкту нерухомого майна, припинення речового права та виключення запису про речове право на нерухоме майно.
Позивач ТзОВ «Декстон Р» позовні вимоги мотивує тим, що ВАТ «Декстон», правонаступником якого є позивач, на підставі акту приймання передачі від 09.09.1997 року, виданого комітетом по управлінню майном міської комунальної власності, належала будівля цеху вичинки, загальною площею 187,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано КП «ВОБТІ» 29.08.2003 року.
Зазначає, що 03.09.2003 року, згідно договору купівлі-продажу, укладеного між ВАТ «Декстон» та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , продали останнім частину цеху вичинки літера Е-1, загальною площею 150,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , що складається з наступних приміщень: 1-1 площею 40,0 кв.м., 1-2 площею 22,0 кв.м., 1-3 площею 16,0 кв.м., 1-4 площею 40,7 кв.м., 1-5 площею 17,4 кв.м., 1-6 площею 24,5 кв.м. Інша частина літера Е-1, а саме приміщення 1-7 площею 37,0 кв.м., залишилась у власності позивача.
В подальшому на підставі договорів дарування від 09.12.2011 року та 18.12.2012 року, які були укладені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , остання стала одноосібним власником частини будівлі цеху вичинки (літера Е-1) площею 150,6 кв.м.
Вказує, що певний проміжок часу товариство не користувалось належною йому частиною будівлі цеху вичинки (літера Е-1, приміщення 1-7) та стало відомо, що відповідач використовує дане приміщення в своїх цілях, зайняла його власними речами, зробила вхід зі свого приміщення та встановила новий замок на дверях без будь-якого попереднього погодження з власником вказаного майна, а також змінила конструктивні елементи будівлі, фактично об'єднавши його зі своїм приміщенням.
На вимоги про звільнення частини будівлі цеху вичинки, відповідач дала відповідь, що у разі ненадання свідоцтва про право власності на приміщення, вважає вимоги позивача безпідставними.
На підставі наведеного, просить суд усунути перешкоди ТзОВ «Декстон Р» у користуванні його частиною будівлі цеху вичинки (літера Е-1, приміщення 1-7), площею 37,0 кв.м., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2005486507101, які чиняться ОСОБА_3 , а саме шляхом: зобов'язання ОСОБА_3 передати директору ТзОВ «Декстон Р» ключі від вхідних дверей та звільнити частину будівлі цеху вичинки (літера Е-1., приміщення 1-7), площею 37 кв.м., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2005486507101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язання ОСОБА_3 не чинити ТзОВ «Декстон Р» та її представникам перешкоди у вільному доступі та вільному користуванні до частини будівлі цеху (літера Е-1., приміщення 1-7), площею 37 кв.м., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2005486507101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути понесені позивачем судові витрати по справі.
Відповідач ОСОБА_3 зустрічні позовні вимоги, враховуючи відповіді на відзиви, заперечення та заяву про зменшення розміру позовних вимог, мотивує тим, що на підставі договорів дарування від 09.12.2011 року та 18.12.2012 року, 10.07.2013 року зареєструвала право власності на частину будівлі цеху вичинки, приміщення з 1-1 по 1-6 /Літер Е-1/ загальною площею 150,6 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 . Вказує, що у 2012 році до будівлі цеху вичинки площею 150,6 кв.м., її батьком було самовільно добудовано металеве приміщене площею 64,8 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на частину будівлі цеху вичинки від 21.10.2013 року.
З відповідей на адвокатські запити їй стало відомо, що 09.01.2020 року державним реєстратором Олімпіюком С.В. було здійснено державну реєстрацію права власності за ТзОВ «Декстон Р» на частину приміщення будівлі цеху вичинки, літер Е-1 (приміщення 1-7) загальною площею 37,0 кв.м., матеріали стін: цегла, за адресою: АДРЕСА_1 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 2005486507101, на підставі акту передачі від 09.09.1997 року та відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.08.2003, реєстратор: КП «ВОБТІ».
Вважає, що вищенаведені реєстраційні дії були здійснені з істотними порушеннями вимог чинного законодавства при абсолютній відсутності безпосередньо виготовленої з цегли частини будівлі цеху вичинки літер Е-1 (приміщення 1-7) загальною площею 37,0 кв.
Також, зазначає, що оскільки, після продажу частини будівлі цеху вичинки, фактично відбувся поділ в натурі вказаного нерухомого майна площею 187,6 кв.м на два самостійні об'єкти площею 150,6 кв.м. та площею 37,0 кв.м., тому перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, ТзОВ «Декстон Р» необхідно було провести технічну інвентаризацію, згідно вимог чинного законодавства.
Посилається на ту обставину, що виготовляючи технічний паспорт 02.01.2020 року на приміщення 1-7 будівлі цеху вичинки, відповідач КП «ВОБТІ» здійснив формальне перенесення даних з технічного паспорту, станом на 29.08.2003 року, 31.12.2012 року та не проводив технічну інвентаризацію вказаного приміщення у зв'язку з його реальною відсутністю в натурі.
На підставі наведеного, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд, визнати недійсним та скасувати виготовлений 02.01.2020 року КП «ВОБТІ» для ТзОВ «Декстон Р» технічний паспорт на будівлю цеху вичинки (приміщення 1-7) літера Е-1 площею 37,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати здійснену 09.01.2020 року державним реєстратором Олімпіюком С.В., Городищенська сільська рада Луцького району, державну реєстрацію права власності за ТзОВ «Декстон Р» на частину будівлі цеху вичинки літер літера Е-1 площею 37,0 кв.м., реєстраційний номер 2005486507101, за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити речове право за ТзОВ «Декстон Р» на частину будівлі цеху вичинки літер літера Е-1 площею 37,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; виключити з Державного реєстру права власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності зареєстроване за «Декстон Р» на частину будівлі цеху вичинки літер літера Е-1 (приміщення 1-7) площею 37,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати по справі.
У відзиві на зустрічну позовну заяву ТзОВ «Декстон Р» заперечує зустрічні позовні вимоги, з тих підстав, що є власником 37,0 кв.м. приміщення 1-7 літер Е-1 будівлі цеху вичинки, а реєстрація таких прав була проведена у відповідності до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, відтак, державним реєстратором Олімпіюком С.В. було вчинено перенесення запису, здійсненого КП «ВОБТІ» 31.12.2012 року у відповідності до вимог закону, станом на вказану дату.
У відзиві на зустрічну позовну заяву відповідач КП «ВОБТІ» вважає позовні вимоги ОСОБА_3 необґрунтованими, оскільки, на момент державної реєстрації прав на нерухоме майно, ТзОВ «Декстон Р» були надані всі необхідні правовстановлюючі документи, на підставі яких проводиться реєстрація права власності згідно вимог діючого, на момент їх виникнення, законодавства.
У відзиві на зустрічну позовну заяву, відповідач державний реєстратор Городищенської сільської ради Олімпіюк С.В. вважає позовні вимоги ОСОБА_3 незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки, право власності на частину цеху вичинки літер Е-1 площею 37,0 кв.м. було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.08.2003 року, реєстраційний номер майна: 2449761, ним, як державним реєстратором, 09.01.2020 року було здійснено перенесення уже зареєстрованого права власності на вище згаданий об'єкт з Реєстру прав власності на нерухоме майно до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2021 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та розпочато підготовче провадження у справі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2022 року зустрічний позов відповідача ОСОБА_3 приєднано до первісного позову ТзОВ «Декстон Р».
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2022 року клопотання відповідача про витребування письмових доказівзадоволено частково.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2022 року клопотання відповідача задоволено частково, призначено судову комплексну будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 вересня 2022 року поновлено підготовче провадження у справі, у зв'язку з надходженням висновку експерта за результатами проведеної експертизи.
Протокольною ухвалою Луцького міськрайонного суду від 22 листопада 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні первісну позовну заяву, відзив на зустрічну позовну заяву підтримав з підстав у них зазначених. Крім того, суду пояснив, що відповідач ОСОБА_3 була обізнана про правову природу майна та не добросовісно розібрала частину приміщення. Також, вказав на строки позовної давності щодо вимоги ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації на об'єкт спірного нерухомого майна. Просив первісний позов задовольнити, в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 в судовому засіданні первісний позов не визнав з підстав наведених у зустрічній позовній заяві, відповіді на відзиви, запереченні та заяві про зменшення розміру позовних вимог. Крім того, суду пояснив, що строк позовної давності почав обраховуватися з моменту, коли ТзОВ «Декстон Р» почало претендувати на приміщення з 2020 року. Також, не заперечив, щодо самовільної добудови ОСОБА_3 нового приміщення до будівлі цеху вичинки. Просив суд, відмовити в задоволенні первісного позову, зустрічний позов задовольнити.
Відповідач державний реєстратор Городищенської сільської ради Олімпіюк С.В. до судового засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Зустрічні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їй задоволенні з підстав наведених у відзиві на зустрічну позовну заяву.
Представник відповідача КП «ВОТБІ» до судового засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Зустрічні позовні вимоги не визнав та простить відмовити у їх задоволенні з підстав наведених у відзиві на зустрічну позовну заяву.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи без учасників справи, що не з'явилися по наявних матеріалах справи.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що первісний та зустрічний позови не підлягають до задоволення.
Положенням статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
За правилами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
При цьому згідно з вимогами статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ЦПК України).
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частини першої, другої статті 16 ЦК України).
Вказаний перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право особи на доступ до суду, а статтею 13 цієї Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав.
Обраний спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові. У тому ж випадку, якщо заявлена позовна вимога взагалі не може бути використана для захисту будь-якого права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, така вимога не може розглядатися як спосіб захисту. Відповідний правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц, провадження № 14-651цс18.
Судом встановлено, що ВАТ «Декстон» (правонаступником якого є ТзОВ «Декстон Р»), на підставі акту приймання передачі від 09.09.1997 року, виданого комітетом по управлінню майном міської комунальної власності, відповідно до «Плану приватизації державного підприємства хімчистки та пральних послуг», затвердженого 19.04.1996 року та змін до нього від 18.04.1997 року, прийняв у власність приміщення колишньої фабрики хімчистки та пральних послуг у складі, в тому числі: будівлі цеху вичинки по АДРЕСА_1 (а.с. 5-6 том 1).
На замовлення ВАТ «Декстон», КП «ВОБТІ» було проведено технічну інвентаризацію будівлі цеху вичинки літер Е-1 та виготовлено технічний паспорт від 11.08.2003 року, згідно плану якого, дана будівля складається з приміщень: 1-1 площею 40,0 кв.м., 1-2 площею 22,0 кв.м., 1-3 площею 16,0 кв.м., 1-4 площею 40,7 кв.м., 1-5 площею 17,4 кв.м., 1-6 площею 24,5 кв.м., 1-7 площею 37,0 кв.м., загальною площею 187,6 кв.м. (а.с. 60-66 том 1, а.с. 142-149 інвентаризаційної справи).
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.08.2003 року, номер: 1353281, КП «ВОБТІ» зареєструвало право власності на будівлю цеху вичинки Е-1 площею 187,6 кв.м. по АДРЕСА_1 за ВАТ «Декстон» (а.с. 7 том 1).
В подальшому, згідно договору купівлі-продажу від 03.09.2003 року, укладеного між ВАТ «Декстон» та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , товариство продало останнім частину цеху вичинки по АДРЕСА_1 , загальною площею 150,6 кв.м., що складається з наступних приміщень: 1-1 площею 40,0 кв.м., 1-2 площею 22,0 кв.м., 1-3 площею 16,0 кв.м., 1-4 площею 40,7 кв.м., 1-5 площею 17,4 кв.м., 1-6 площею 24,5 кв.м. (а.с. 4 том 1).
Згідно договорів дарування від 09.12.2011 року та 18.12.2012 року, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 передали у власність ОСОБА_3 по належній їм частці частини будівлі цеху вичинки площею 150,6 кв.м., а саме приміщення з 1-1 по 1-6, що розташована по АДРЕСА_1 . 10.07.2013 року, проведено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, частини будівлі цеху вичинки літер Е-1 з 1-1 по 1-6 загальною площею 150,6 кв.м. за відповідачем ОСОБА_3 (а.с. 135-139 том 1).
Відтак, у власності ВАТ «Декстон» (правонаступником якого є ТзОВ «Декстон Р») залишилось приміщення 1-7 літер Е-1 площею 37,0 кв.м. по АДРЕСА_1 , право власності на яке, було зареєстроване КП «ВОБТІ» станом на 31.12.2012 року на підставі акту приймання передачі від 09.09.1997 року, виданого комітетом по управлінню майном міської комунальної власності Луцької міської ради (а.с. 94 том 1).
09.01.2020 року державний реєстратор Городищенської сільської ради Олімпіюк С.В. здійснив державну реєстрацію права власності за ТзОВ «Декстон Р» на частину будівлі цеху вичинки літер Е-1 (приміщення 1-7), загальною площею 37,0 кв.м., реєстраційний номер 2005486507101, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 179-187 том 1).
Як вбачається з матеріалів справи, за результатом звернення позивача, відділом державного архітектурно-будівельного контролю був складений акт щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_3 від 05.10.2021 року №28.1-1/382/2021. Відповідно до якого встановлене наступне порушення: згідно витягу №195993472 з реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.01.2020 року частина будівлі Е-1 (приміщення площею 37,0 кв.м.) належить ТзОВ «Декстон Р». Згідно технічного паспорту виготовленого підприємцем ОСОБА_6 від 20.10.2013 року, приміщення 1-6 (площею 64,8 кв.м.) замарковане як самочинне побудоване та внесене до складу частини будівлі цеху вичинки, належного ОСОБА_3 на місці приміщення №1-7 згідно технічного паспорта КП «ВОБТІ» від 29.08.2003 року (а.с. 24-46 том 1).
Обґрунтовуючи позовні вимоги за первісним позовом позивач посилається на ту обставину, що відповідач розібрала та перепланувала належне товариству на праві власності приміщення 1-7 площею 37,0 кв.м., змінила замок та не допускає його до належного йому майна, чим чинить власнику перешкоди у користуванні та розпорядженні власним нерухомим майном.
З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово направляв на адресу відповідача ОСОБА_3 листи з вимогами усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, однак у відповідь, ОСОБА_3 посилалась на відсутність у позивача правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності на спірне приміщення, а відтак, і безпідставність заявлених вимог (а.с. 15-23 том 1).
Надаючи правову оцінку вищенаведеним обставинам, суд зазначає таке.
Механізм проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна всіх форм власності, що здійснюють суб'єкти господарювання, на підставі якого встановлюється наявність майна в натурі та його наявні характеристики встановлений Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 (далі - Інструкція).
За змістом розділу ІІІ Інструкції «III. Організація та порядок виконання робіт», під час технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна оглядаються основні конструктивні елементи будинків (п.п. 2. пункту 1), обміру підлягають об'єкти нерухомого майна, передбачені в розділі II цієї Інструкції, кожен будинок або прибудова підлягає обміру за своїм периметром поверхнею стін будинку із зняттям усіх необхідних розмірів для підрахунку площі забудови, площі будинку та прибудов. (п.п. 1, 3 пункту 2).
У даному випадку в матеріалах справи наявні два паспорти щодо технічної інвентаризації майна, один з яких виготовлено 11.08.2013 року КП «Волинське БТІ» щодо приміщення цеху вичинки по АДРЕСА_1 (далі - технічний паспорт від 11.01.2013 року), а інший - щодо тієї ж будівлі виготовлено ПП ОСОБА_6 21.10.2013 року (далі - технічний паспорт від 21.10.2013 року) (а.с.48-55, 60-64 том 1).
За змістом технічного паспорту від 11.01.2013 року, до складу будівлі цеху вичинки входить приміщення 1-7, площею 37,0 кв.м.
Водночас, за змістом технічного паспорту від 21.10.2013 року, до складу будівлі цеху вичинки входить приміщення 1-6 (меблевий цех), площею 64,8 кв.м., як самовільно збудоване майно, приміщення 1-7 відсутнє.
Зазначені технічні паспорти були предметом дослідження судової експертизи, призначеної судом в ході розгляду зазначеної справи.
Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 25.08.2022 року №1465 (далі - висновок судової експертизи), самовільно добудоване приміщення (частини будівлі цеху вичинки літер Е-1), яке використовується в якості частини меблевого цеху має такі внутрішні геометричні розміри по периметру: довжина 11,7 м, ширина 5,54 м, висота 3,18, що відповідають розмірам зазначеним у технічному паспорті на частину будівлі літер Е-1 по АДРЕСА_1 , виготовленому підприємцем ОСОБА_6 станом на 21.10.2013 року та зазначено під номером 1-6 як меблевий цех площею 64,8 кв.м.
Натомість, згідно технічного паспорту ТзОВ «Декстон Р» на будівлю цеху вичинки літер Е-1 по АДРЕСА_1 , виготовленого КП «ВОБТІ» станом на 11.08.2003 року розміри приміщення 1-7, згідно журналу внутрішніх вимирів (а.с. 147 інвентаризаційної справи) зазначене як склад площею 37,0 кв.м. становить 5,72 м х 6,51 м х 2,8 м.
Виконані будівельні роботи по самовільно добудованому приміщенню площею 64,8 кв.м. відповідають технічному паспорту ОСОБА_3 від 21.10.2013 року, виготовленому підприємцем ОСОБА_6 станом на 21.10.2013 року. Невідповідності та відмінності, враховуючи дані відображені в інвентаризаційній справі КП «ВОБТІ» на будинковолодіння АДРЕСА_1 в частині будівлі цеху вичинки літер Е-1, а саме складу 1-7 площею 37,0 кв.м., полягають в геометричних розмірах, а саме довжині, ширині та висоті приміщення, а також складі конструктивних елементів (а.с. 14-27 том 2).
Відтак, за змістом висновку судової експертизи, вбачається, що приміщення 1-6, зазначене у технічному паспорті ОСОБА_3 станом на 21.10.2013 року є нове, самовільно добудоване приміщення площею 64,8 кв.м із ступенем будівельної готовності 90% (а.с. 18 зворот том 2) та не відповідає параметрам приміщення 1-7 площею 37,0 кв.м, згідно технічного паспорту ТзОВ «Декстон Р» від 11.08.2003 станом на 31.12.2012 року.
Вказаний висновок судової експертизи є чітким та конкретним, обґрунтованим та належно мотивованим, виконаний на підставі відповідних методик, ґрунтується на матеріалах справи і чинному законодавстві, а тому суд вважає його належним та допустимим доказом по справі.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що приміщення 1-7 площею 37,0 кв.м частини будівлі цеху вичинки літер Е-1 по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ТзОВ «Декстон Р» відсутнє в натурі, а самовільно добудоване ОСОБА_3 приміщення меблевого цеху не є тотожним за характеристиками приміщенню 1-7.
Відтак, у даному випадку фактична відсутність в натурі приміщення 1-7, право власності на яке зареєстроване за ТзОВ «Декстрон Р», зумовлює неможливість захисту у судовому порядку порушеного права позивача на використання майна в обраний ним спосіб на підставі ст.391 ЦК України, оскільки таке майно відсутнє.
У даному випадку, за умови фактичного знищення (перероблення) майна іншою особою, порушене право позивача може бути захищене шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення (в тому числі і щодо знесення самочинного будівництва), та відшкодування збитків, що узгоджується із положеннями статті 16 Цивільного кодексу України.
Таким чином, обраний ТзОВ «Декстрон-Р» спосіб захисту свого порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні майном на підставі ст. 391 ЦК України, не є належним способом захисту порушеного права позивача за первісним позовом, а тому в задоволенні цього позову слід відмовити за безпідставністю вимог.
Щодо вимог відповідача ОСОБА_3 за зустрічним позовом, суд зазначає наступне.
Пункт 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
За змістом статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі N 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі N 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі N 916/675/15.
Також, у відповідності до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Як вже зазначалося вище, право власності на спірну будівлю цеху вичинки площею 187,6 кв.м. було зареєстровано за ВАТ «Декстон» №2449761 КП «ВОБТІ» 29.08.2003 року на підставі акту складеного 09.09.1997 року комітетом по управлінню майном комунальної власності та післяприватизаційної підтримки підприємств Луцької міської ради, який був утворений на підставі рішення Луцької міської ради народних депутатів від 11.10.1996 року №8/6 «Про утворення комітету по управлінню майном міської комунальної власності та післяприватизаційної підтримки підприємств» та розпорядження Луцької міської ради народних депутатів від 20.01.1997 року №13-рр «Про затвердження положення, структури та штатного розпису комітету по управлінню майном міської комунальної власності та післяприватизаційної підтримки підприємств» (а.с. 5-7, 95-96 том 1).
Згідно Тимчасового положення про комітет по управлінню майном міської комунальної власності та післяприватизаційної підтримки підприємств від 20.01.1997 року, комітет здійснює повноваження власника по управлінню майном, що перебуває у власності Ради (а.с. 97-99 том 1).
Разом з тим, на момент реєстрації права власності на приміщення цеху вичинки за ВАТ «Декстон», а саме 29.08.2003 року та видачі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1353281, діяло Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене Міністерством юстиції України 07.02.2002 року за №7/5, в редакції станом на 29.08.2003 року (далі - Тимчасове положення).
Згідно п. 15 додатку 2 до Тимчасового положення, до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності, відносяться: накази засновників відкритих акціонерних товариств, створених в процесі приватизації з додатком - переліком об'єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об'єктів акціонерним товариствам та акт приймання-передавання зазначеного майна, відписаний у встановленому порядку.
Таким чином, акт від 09.09.1997 року складений комітетом про передачу майна у власність ВАТ «Декстон» є правовстановлюючим документом, що підтверджував право власності на спірний об'єкт нерухомого майна та на підставі якого проводилася реєстрація права власності на спірну будівлю цеху вичинки площею 187,6 кв.м., №2449761 КП «ВОБТІ» 29.08.2003 року, за ВАТ «Декстон» (а.с. 5-7 том 1).
Пунктом 3.11 Тимчасового положення визначено, що після внесення запису до відповідного розділу Реєстру прав реєстратор БТІ видає витяг про державну реєстрацію прав, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа, а у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на правовстановлювальному документі також робить відмітку (штамп) про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 8.
Відтак, виданий КП «ВОБТІ» витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1353281 від 29.08.2003 року ВАТ «Декстон» на будівлю цеху вичинки Е-1 площею 187,6 кв.м. по АДРЕСА_1 є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа, що засвідчував право власності, та відповідно до норм Тимчасового положення не було потреби у видачі окремого свідоцтва про право власності на даний об'єкт нерухомого майна (а.с. 7 том 1).
Крім того, після продажу 03.09.2003 року ВАТ «Декстон» частини будівлі цеху вичинки, а саме 150,6 кв.м. ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які в подальшому були подаровані останніми ОСОБА_3 09.12.2011 року та 18.12.2012 року відповідно (а.с. 4-7, 9-11, 134-139 том 1), у власності позивача залишилось 37,0 кв.м. (приміщення 1-7), що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №135844 від 29.08.2003 року (а.с. 159 інвентаризаційної справи).
Як вбачається з інформації КП «ВОБТІ» від 05.10.2021 року №4067, станом на 31.12.2012 року право власності на частину будівлі цеху вичинки літер Е-1 приміщення 1-7, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ВАТ «Декстон», свідоцтво про право власності на зазначене нерухоме майно відсутнє, оскільки, підставою для державної реєстрації був акт передачі виданий 09.09.1997 року комітетом по управлінню майном комунальної власності та післяприватизаційної підтримки підприємств Луцької міської ради (а.с. 94 том 1).
Як вже зазначалося вище, первинна технічна інвентаризація будівлі цеху вичинки Е-1 була проведена КП «ВОБТІ» на замовлення ВАТ «Декстон», та виготовлено технічний паспорт від 11.08.2003 року, згідно плану якого, дана будівля складається з приміщень: 1-1 площею 40,0 кв.м., 1-2 площею 22,0 кв.м., 1-3 площею 16,0 кв.м., 1-4 площею 40,7 кв.м., 1-5 площею 17,4 кв.м., 1-6 площею 24,5 кв.м., 1-7 площею 37,0 кв.м., загальною площею 187,6 кв.м. (а.с. 60-66 том 1, а.с. 142-149 інвентаризаційної справи).
Після укладання договору купівлі продажу від 03.09.2003 року приміщення 1-1 по 1-6, що являлись складовою частиною будівлі Е-1, були зареєстровані як окремий об'єкт нерухомого майна № 2675505 станом на 31.12.2012 року (а.с. 94 том 1).
Із матеріалів інвентаризаційної справи вбачається, що 02.01.2020 року за заявою ТзОВ «Декстон Р», КП «ВОБТІ» було виготовлено технічний паспорт на частину будівлі цеху вичинки літер Е-1 (приміщення 1-7) (а.с. 309-316 інвентаризаційної справи).
09.01.2020 року державним реєстратором Городищенської сільської ради Олімпіюком С.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ТзОВ «Декстон Р» на частину будівлі цеху вичинки літер Е-1 (приміщення 1-7), загальною площею 37,0 кв.м., реєстраційний номер 2005486507101, за адресою: АДРЕСА_1 шляхом перенесення уже зареєстрованого права на вищезазначений об'єкт нерухомого майна з реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 8, 179-187 том 1) на підставі п. 40 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 року № 1141, згідно якого, відомості невід'ємної архівної складової частини Державного реєстру прав використовуються державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію прав, їх обтяжень, у тому числі з метою їх перенесення до Державного реєстру прав та погашення у випадках, передбачених цим Порядком.
Відтак, реєстрація права власності за ТзОВ «Декстон Р» була проведена у відповідності до законодавства, що діяло на момент виникнення такого права станом на 31.12.2012 року, а державним реєстратором Олімпіюком С.В. було здійснено перенесення такого запису, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Тому, доводи зустрічного позову ОСОБА_3 щодо скасування державної реєстрації права власності, проведеної 09.01.2020 року та припинення речового права за ТзОВ «Декстон Р» на частину будівлі цеху вичинки літер Е-1 (приміщення 1-7), загальною площею 37,0 кв.м. не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Щодо визнання недійсним та скасування виготовленого 02.01.2020 року КП «ВОБТІ» технічного паспорту на частину будівлі цеху вичинки літер Е-1 (приміщення 1-7), загальною площею 37,0 кв.м., з підстав не проведення фактичної технічної інвентаризації на об'єкт, що утворився в результаті поділу майна на дві частини, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося вище, технічний паспорт на частину будівлі цеху вичинки літер Е-1 (приміщення 1-7), виготовлений КП «ВОБТІ» 02.01.2020 року на замовлення ТзОВ «Декстон Р» на основі технічного паспорта, виготовленого КП «ВОБТІ» 11.08.2003 року станом на 31.12.2012 року.
Оскільки, після продажу ТзОВ «Декстон Р» частини будівлі цеху вичинки фактичного поділу в натурі між співвласниками будівлі цеху вичинки літер Е-1 загальною площею 187,6 кв.м. не відбулось, підстав для повторної обов'язкової технічної інвентаризації для виготовлення технічного паспорта, відповідно до норм Інструкції не було.
Також, з огляду на норми Інструкції суд зазначає, що технічний паспорт на будинок не підтверджує право власності та, відповідно, не заміняє собою свідоцтво про право власності чи інший правовстановлюючий документ, не дає право володіти, користуватись чи розпоряджатись нерухомістю - це лише документ, який фіксує технічні дані об'єкта; не має строку дії.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою та другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Правочинам, на відміну від деяких інших підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (наприклад, юридичних та фактичних вчинків, заподіяння шкоди тощо), властиве правомірне вольове вчинення особою, яка має належний статус суб'єкта цивільного права, юридичних дій, спрямованих на свідоме створення конкретного цивільного правового результату для себе або інших осіб.
Оскільки технічний паспорт на нерухоме майно не є правовстановлюючим документом на будинок, а лише констатує його наявність із зазначенням адреси, плану та технічних характеристик, то відповідно не може бути визнаний недійсним. Скасування технічного паспорта також не передбачено нормами законодавства.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2022 року № 752/9104/18.
Таким чином, суд вважає, що вимога зустрічного позову ОСОБА_3 щодо визнання недійсним та скасування технічного паспорта на частину будівлі цеху вичинки літер Е-1 приміщення 1-7 площею 37,0 кв.м. не ґрунтується на чинному законодавстві, а тому не підлягає до задоволення.
Отже, під час розгляду справи, належними та допустимими доказами підтверджено право власності ТзОВ «Декстон Р» на частину будівлі цеху вичинки літер Е-1 приміщення 1-7 площею 37,0 кв.м. по АДРЕСА_1 , яке виникло 29.08.2003 року станом на 31.12.2012 року.
Окрім того, суд вважає, що у даному випадку при набутті і подальшій реєстрації позивачем права власності на вищевказане приміщення, будь-яке право відповідача ОСОБА_3 не було порушене, так як, саме позивач відчужив на користь попередніх власників частину свого майна, яке тепер належить ОСОБА_3 (а.с. 167 оглянутої судом інвентаризаційної справи №45263, а.с. 135-140 том 1). Решта майна площею 37 кв.м. правомірно залишилася у власності позивача і будь-яких належних і допустимих доказів у спростуванні цього факту матеріали зустрічного позову не містять.
Також, суд відхиляє заяву ТзОВ «Декстон Р» про застосування строку позовної давності до зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 , з наступних підстав.
Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. А отже, відмова в задоволенні позову у зв'язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову (правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі № 369/6892/15-ц (14-96цс18).
Оскільки, судом не встановлено прямого порушення права ОСОБА_3 , тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити за безпідставністю вимог. Відтак, в даному випадку, строки давності звернення до суду не застосовуються.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що первісний та зустрічний позови не підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені сторонами, слід покласти на останніх.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст. 19, 41, 47, 140 Конституції України, ст.ст. 3, 15, 16, 317, 321, 328, 329, 331, 358, 391, 399 Цивільного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, суд,-
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Декстон Р» до ОСОБА_3 про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні частиною нежитлового приміщення.
Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Декстон Р», Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», Державного реєстратора Городищенської сільської ради Луцького району Олімпіюка Сергія Володимировича про визнання недійсним та скасування технічного паспорту, скасування реєстрації об'єкту нерухомого майна, припинення речового права та виключення запису про речове право на нерухоме майно.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Декстон Р», код ЄДРПОУ - 13353154, адреса місцезнаходження: 43025, м. Луцьк, вул. Трункіна, 12.
Відповідач - ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Комунальне підприємство «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», код ЄДРПОУ - 03339242, адреса місцезнаходження: 43008, м. Луцьк, вул. Січова, 22а.
Відповідач - Державний реєстратор Городищенської сільської ради Луцького району Олімпіюк Сергій Володимирович, адреса місцезнаходження: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 68а, каб. 202.
Повне судове рішення складено 27 березня 2023 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк