23 березня 2023 року
м. Київ
Справа № 9901/648/18
Провадження № 11-1195заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Чумаченко Т. А., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження питання про поновлення провадження у справі № 9901/648/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа - Міністерство юстиції України, про визнання протиправним та скасування рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року та
1. У провадженні Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) знаходиться на розгляді апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 9901/648/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада), третя особа - Міністерство юстиції України, про визнання протиправним та скасування рішення.
Велика Палата ухвалою від 11 листопада 2019 року відкрила апеляційне провадження в цій справі та призначила її до розгляду на судовому засіданні на 06 лютого 2020 року.
2. 17 червня 2020 року до Великої Палати надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження до розгляду Конституційним Судом України (далі - КСУ) конституційних подань Верховного Суду України та 47 народних депутатів України від
20 січня 2015 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої та шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» (далі - подання).
3. 28 липня 2022 року за наслідками розгляду цього клопотання Велика Палата ухвалою задовольнила його та зупинила провадження у справі № 9901/648/18 до розгляду КСУ подання.
Велика Палата виходила з того, що предметом розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ВРП є правомірність її рішення від 24 травня 2018 року № 1530/0/15-18, яким Рада відмовила призначити позивачку на посаду першого заступника Голови Державної судової адміністрації України (далі - ДСА). Серед іншого, відмову мотивувала тим, що ОСОБА_1 належить до переліку осіб, щодо яких застосовуються заборони, передбачені частиною третьою статті 1 Закону України від
16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади» (далі - Закон № 1682-VII).
4. Позивачка не погодилася з оскарженим рішенням ВРП, бо, зокрема, вважає, що на неї не поширюється заборона, передбачена частиною третьою статті 1 Закону № 1682-VII.
5. Велика Палата, коли ухвалювала судове рішення про зупинення провадження у справі, опиралася на те, що в провадженні КСУ перебувають справи за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII, 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 4 цього Закону.
До того ж Велика Палата встановила, що у справі «Полях та інші проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатував змістові вади та огріхи в застосуванні Закону № 1682-VII, як-от: невідповідність мети цього Закону змісту запроваджених люстраційних заходів; невизначеність темпоральних меж застосування вказаного Закону до суб'єктів люстрації; відсутність законодавчих критеріїв віднесення до суб'єктів так званої автоматичної люстрації; необхідність індивідуального зв'язку суб'єкта люстрації з недемократичним режимом; необхідність оцінки пропорційності застосованих заходів люстрації.
Оскільки визначені змістові вади та огріхи в застосуванні Закону № 1682-VII ЄСПЛ виклав у рішенні у справі «Полях та інші проти України», датованому 17 жовтня 2019 року, тобто після ухвалення судового рішення судом першої інстанції в цій справі, то більшість суддів Великої Палати утвердилася в думці, що такі недоліки потребують оцінки в межах зазначених конституційних проваджень.
З огляду на предмет розгляду зазначеної справи та зміст позовних вимог ОСОБА_1 , викладений в її адміністративному позові, Велика Палата власне й визнала, що обставини, які підлягають установленню під час вирішення спору в цій справі, відносяться до предмета доказування у справі, яка розглядається КСУ, а тому є підстави для зупинення провадження у справі.
6. Відповідно до частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупиняючи провадження у справі, Велика Палата вказала, що об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
7. Тим часом, якщо проаналізувати окреслені спірні правовідносини в аспекті наявності в них передумов, які би утруднювали розгляд заявлених позивачкою вимог, наприклад й тих, що стали підставою для зупинення провадження у цій справі, а також зважити на характер заявлених позовних вимог, прислухатися до оцінних суджень міжнародної судової інституції щодо окремих положень люстраційного закону, то можна виснувати, що обставини, які були підставами для зупинення провадження у справі, з часом набули властивостей, які не обмежують можність поновлення провадження у справі для того, щоб перевірити й оцінити обставини, що відносяться до предмета спору, і завершити судове провадження щодо заявлених позивачкою вимог, зокрема й під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги.
8. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Відповідно до статі 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є розумні строки розгляду справи судом.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Дотримання розумних строків тісно пов'язане з вимогами щодо ефективного засобу правового захисту особи, яка звернулася до суду.
Очевидно, що питання про дотримання критеріїв розумності строків залежить від певних обставин, проте такий розгляд не може тривати невизначений час.
9. З огляду на те, що обставини, які були підставою для зупинення провадження, надалі не сприймаються як такі, що перешкоджають розгляду справи, Велика Палата вважає, що провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ВРП, третя особа - Міністерство юстиції України, про визнання протиправним та скасування рішення підлягає поновленню.
Керуючись статтями 237, 243, 266, 325Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
Поновити провадження у справі № 9901/648/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа - Міністерство юстиції України, про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді: В. В. Британчук О. Б. Прокопенко
Ю. Л. Власов О. М. Ситнік
Д. А. Гудима О. С. Ткачук
Ж. М. Єленіна Г. Р. Крет
І. В. Желєзний В. Ю. Уркевич
Л. Й. Катеринчук Т. А. Чумаченко
С. Ю. Мартєв С. П. Штелик
К. М. Пільков