Справа № 2а-453/10/1070 (2а-5517/09/1070)
29 червня 2010 року Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Спиридонової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Касянчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Макарівського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до акціонерного товариства фірми «Укргазбуд» про стягнення заборгованості,
У лютому 2009 року Макарівський районний центр зайнятості (далі-позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до акціонерного товариства фірми «Укргазбуд» (далі-відповідач) та з урахуванням зміни позовних вимог просив стягнути з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 4633, 70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і відповідно до п. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 5.6 Інструкції про порядок обчислення та плати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходжень до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, зобов'язаний сплачувати своєчасно та в повному розмірі страхові внески. Всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не сплатив самостійно визначену суму страхових внесків за І півріччя 2009 року, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість (недоїмка) за цим обов'язковим платежем. Центри зайнятості в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а також стягнення заборгованості за страховими внесками. АТФ «Укргазбуд» у добровільному порядку заборгованість не сплатило, тому позивач звернувся до суду.
В судовому засіданні 29.06.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Заперечень проти позову до суду не надавав, заяв чи клопотань щодо розгляду справи за його відсутності до суду не надсилав. Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи і наявні у справі докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідач - акціонерне товариство фірма «Укргазбуд» зареєстровано, як юридичну особу 29.04.1994 року Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією, що підтверджується наявною в справі копією витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 057931 від 10.02.2009 року.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III.
Згідно з п. 2 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суб'єкти страхування на випадок безробіття - застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.
Відповідно до п. 4 ст. 1 вказаного Закону страхувальники - роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески.
Згідно з п. 5.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 року № 339 (далі - Інструкції) , страхувальники - роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сплачують страхові внески.
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Інструкції, платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) є роботодавці.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік. Частиною третьою вказаної статті передбачено, що роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.
Частиною 1 ст. 19 вказаного Закону передбачено, що для роботодавців розміри страхових внесків установлюються на календарний рік у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
При цьому, страхові внески нараховуються на зазначені у цій статті фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються внески до Фонду, що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.
Згідно з ст. 14 Основ Законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року № 16/98-ВР страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, проводять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття покладається на центр зайнятості Автономної республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районі у містах центри зайнятості. Частина друга вказаної статті відносить до компетенції - робочих органів Фонду, зокрема, проведення збору страхових внесків, контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, представництво інтересів у судових та інших органах тощо.
Наявність у відповідача заборгованості за внесками на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття підтверджується копією розрахункової відомості із зазначенням суми недоїмки.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог і вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70- 72, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з акціонерного товариства фірми «Укргазбуд» на користь Макарівського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 4633,70 грн. (чотири тисячі шістсот тридцять три гривні сімдесят копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.О. Спиридонова
Постанову складено у повному обсязі 01.07.2010 року.