м. Київ
27 липня 2010 р. №2-а-5059/10/1070
приміщення суду за адресою:
м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , зал судових засідань №1003
час прийняття постанови : 12 год. 45 хв.
Київський окружний адміністративний суду у складі:
головуючого - судді Лиска І.Г.
при секретарі - Пономаренко Б.В.
за участю представника позивача не з'явився
відповідач не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
про стягнення податкової заборгованості в сумі 1464 грн. 81 коп.
Позивач - Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, в якому просить стягнути до Державного бюджету України заборгованість по єдиному податку у розмірі 1464 грн.81 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач 05.04.2005 року зареєстрована Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області, як фізична особа - підприємець та 14.12.2008 року отримала свідоцтво про сплату єдиного податку, станом на 27.04.2010 р. має заборгованість перед бюджетом по єдиному податку за 2009 рік у сумі 1464 грн. 81коп. Позивачем було вжито всіх заходів щодо добровільного погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом, але заборгованість відповідачем до цього часу не погашена.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 27 липня 2010 року представником позивача Зайцевим В.С. надано суду клопотання про розгляд справи без участі представника Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, в якому зазначено, що Білоцерківська об'єднаної державної податкової інспекції Київської області позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, відзиву на позов не надала, явку своїх представників в судове засідання не забезпечила.
Судом визнано за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_3 05.04.2005 року зареєстрована Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області, як фізична особа - підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця Серії НОМЕР_2 та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців НОМЕР_3.
11.04.2005 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 взята на облік, як платник податків у Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області за №23, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків №23.
14.12.2008 року ОСОБА_3 отримала Свідоцтво про сплату єдиного податку Серії Є № 826708, ставка єдиного податку - 200 грн.
Станом на 27 квітня 2010 року відповідач ОСОБА_3 заборгувала до бюджету єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб за 2009 рік в сумі 1464 грн. 81 коп., що підтверджується Довідкою №10961/10/24-0 від 27.04.2010 року та Довідкою до заяви про стягнення податкового боргу за рахунок активів СПД ОСОБА_3 від 27.04.2010 року №10960/10/24-1-025.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва ” (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99), передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України “Про систему оподаткування ” від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва ” спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Пунктом 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва ” передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 18 лютого 2009 року №939 про врегулювання ставок єдиного податку для суб'єктів господарської діяльності - фізичних осіб встановлено, що ставкою єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва, є фіксована сума - 200 грн.
Як вбачається з наведених норм, обов'язок зі сплати єдиного податку фізичною особою-підприємцем ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як фізичної особи - підприємця та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.
Як зазначалось вище, відповідач ОСОБА_3 зареєстрована, як платник податків та застосовує спрощену систему оподаткування, що покладає на неї обов'язок сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відтак, відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва ”.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки податкове зобов'язання відповідача в сумі 1464 грн. 81 коп не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.
Згідно п.п.6.2.1. п.6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно з п. 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
На виконання зазначених вище вимог ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем було вручено відповідачу першу податкову вимогу №1/1216 від 28.04.2009 року та другу податкову вимогу № 2/1859 від 3 червня 2009 року .
Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених вище податкових вимог суду не надано.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України « Про державну податкову службу» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах , міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області підлягають задоволенню .
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості до бюджету в сумі 1464 грн. 81 коп. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України заборгованість у сумі 1464 (одна тисяча чотириста шістдесят чотири) грн. 81 коп.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Лиска І.Г.
Повний текст постанови виготовлено 29.07.2010р.