Справа № 2а-3985/10/1070
20 липня 2010 року Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Спиридонової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Касянчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Тетіївський завод продовольчих товарів» до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У березні 2010 року відкрите акціонерне товариство «Тетіївський завод продовольчих товарів» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області від 03.03.2010 року № 0000052310/0 та № 0000062310/0.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при перевірці позивача не враховано положення законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», що призвело до прийняття невірних висновків при винесенні спірних рішень, а тому зазначені рішення підлягають скасуванню .
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, та зазначив, що оскаржувані рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства і просив відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши представників сторін та показання свідка, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлень від 20.01.2010 року № 4 та 15.02.2010 року № 33, виданих Тетіївською МДПІ, згідно з ч. 1 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року.
Перевірка проводилась з 20.01.2010 року по 19.02.2010 року (відповідно до наказу про продовження терміну перевірки від 13.02.2010 року № 47).
За наслідками перевірки складено акт № 65/231/00378483 від 26.02.2010 року, у якому зафіксовано порушення вимог п. 4.1 ст. 4, пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 та пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, яке виразилося у заниженні підприємством валового доходу на суму 100002,00 грн., у тому числі по періодах: у 3 кварталі 2008 року на суму 15000,00 грн., у 4 кварталі 2008 року на суму 15000,00 грн., у 1 кварталі 2009 року на суму 15000,00 грн., у 2 кварталі 2009 року на суму 27501,00 грн., у 3 кварталі 2009 року на суму 27501,00 грн., у зв'язку з невідображенням у валових доходах суми доходів від надання послуг оренди у 3,4 кварталах 2008 року та 1,2,3 кварталах 2009 року; порушення п. 1.3 ст. 1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР яке виразилося у заниженні ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» податкових зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2008 року у сумі 1000,00 грн., за серпень 2008 року у сумі 1000,00 грн., за вересень 2008 року у сумі 1000,00 грн., за жовтень 2008 року у сумі 1000,00 грн., за листопад 2008 року у сумі 1000,00 грн., за грудень 2008 року у сумі 1000,00 грн., за січень 2009 року у сумі 1000,00 грн., за лютий 2009 року у сумі 1000,00 грн., за березень 2009 року у сумі 1000,00 грн., за квітень 2009 року у сумі 1833,00 грн., за травень 2009 року у сумі 1833,00 грн., за червень 2009 року у сумі 1833,00 грн., за липень 2009 року у сумі 1833,00 грн., за серпень 2009 року у сумі 1833,00 грн., за вересень 2009 року у сумі 1833,00 грн., у зв'язку із не віднесенням до складу податкових зобов'язань відповідних періодів наданих послуг оренди нежитлових приміщень.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000052310/0 від 03.03.2010 року, яким за порушення п. 3.1 ст. 3, п. 10.1 ст. 10, п. 4.1 ст. 4, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7, пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8, пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 та пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 14030,00 грн., у тому числі 10012,00 грн. за основним платежем та 4018,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000062310/0 від 03.03.2010 року, яким за порушення п. 1.3 ст. 1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 10.1 ст. 10, п. 4.1 ст. 4, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 7.2 ст. 7, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.2.4 п. 7.2. ст. 7, пп. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 , пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 49579,00 грн., у тому числі 33059,00 грн. за основним платежем та 16530,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Як зазначає позивач, ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» укладено два договори оренди: від 02.06.2008 року, де Орендодавець (ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів») передає, а Орендар ПП ОСОБА_1 приймає в оренду нежитлове приміщення з метою використання під виробництво борошномельної продукції. Термін оренди з 02.06.2008 року по 02.06.2015 року. Оплата згідно доповнення до договору від 09.06.2008 року проводиться однією сумою 144000,00 грн., в тому числі ПДВ - 24000,00 грн. після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, який оформляється один раз в два роки; від 01.04.2009 року, де Орендодавець (ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів») передає, а Орендар ПП ОСОБА_1 приймає в оренду нежитлове приміщення з метою використання під виробництво олії соняшникової. Термін оренди з 01.04.2009 року по 01.04.2015 року. Оплата згідно доповнення до договору від 06.04.2009 року проводиться однією сумою 120000,00 грн., в тому числі ПДВ - 20000,00 грн. після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, який оформляється один раз в два роки.
У своїх письмових запереченнях відповідач пояснив, що ОСОБА_1 є акціонером ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» та є платником єдиного податку у перевіряємому періоді, а також платником ПДВ у періоді з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року.
Відповідно до пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР), датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону № 334/94-ВР оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку: передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.
Відповідач вважає, що у перевіреному періоді підприємством, з метою ухилення від оподаткування, не фіксувався факт здійснення господарських операцій - надання послуг оренди під час здійснення такої господарської операції щомісячно (надані послуги оренди не оформлялись актами прийому-передачі виконаних робіт), що призвело до заниження суми валових доходів та податкових зобов'язань.
ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» щомісячно формувався податковий кредит та валові витрати на суму витрат електроенергії, які також включають витрати електроенергії витраченої млином (договір оренди від 02.06.2008 року) та обладнанням по виробництву олії соняшникової (договір від 01.04.2009 року). Так, відповідно до даних бухгалтерського рахунка 685 (за кредитом) обороти по розрахунках з ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» становлять: за липень 2008 року 34362,12 грн., в тому числі ПДВ 5727,02 грн.; за серпень 2008 року 40523,97 грн., в тому числі ПДВ 6753,99 грн.; за вересень 2008 року 38165,06 грн., в тому числі ПДВ 6360,84 грн.; за жовтень 2008 року 33947,01 грн., в тому числі ПДВ 5657,84 грн.; за листопад 2008 року 55222,01 грн., в тому числі ПДВ 9203,67 грн.; за грудень 2008року 46228,79 грн., в тому числі ПДВ 7704,80 грн.; за січень 2009 року 52411,33 грн., в тому числі ПДВ 8735,23 грн.; за лютий 2009 року 89398.03 грн., в тому числі ПДВ 14900,74 грн.; за березень 2009 року 78698,24 грн., в тому числі ПДВ 13115,31 грн.; за квітень 2009 року 65826,78 грн., в тому числі ПДВ 10971,13 грн.; за травень 2009 року 37106,04 грн., в тому числі ПДВ 6184,34 грн.; за червень 2009 року 55111,56 грн., в тому числі ПДВ 9185,26 грн.; за липень 2009 року 48200,08 грн., в тому числі ПДВ 8033,35 грн.; за серпень 2009 року 52400,21 грн., в тому числі ПДВ 8733,37 грн.; за вересень 2009 року 47542,08 грн., в тому числі ПДВ 7923,68 грн .
Підтвердженням факту використання електроенергії млином та пресами для віджиму олії є: від ПП ОСОБА_1 у періоді з 01.07.2008 року по 31.10.2008 року ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» отримано борошно вироблене ПП ОСОБА_1 на власному млині ОПМ-0,6 «Фермер», який розміщений в орендованому приміщенні, про що свідчать отримані від ПП ОСОБА_1 податкові накладні № 36/1 від 11.07.2008 року (на суму 40320,00 грн., в тому числі ПДВ 6720,00 грн.), № 36/3 від 31.07.2008 року (на суму 47460,00 грн., в тому числі ПДВ 7910,00 грн.), № 36/2 від 21.07.2008 року (на суму 48568,80 грн., в тому числі ПДВ 8094,80 грн.), № 41 від 11.09.2008 року (на суму 37951,20 грн., в тому числі ПДВ 6325,20 грн.), № 38/39 від 01.09.2008 року (на суму 103412,40 грн., в тому числі ПДВ 17235,4 0 грн.), № 40 01.09.2008р. (на суму 31449,60 грн., в тому числі ПДВ 5241,60 грн.), № 42 від 21.09.2008 року (на суму 36027,60 грн., в тому числі ПДВ 6004,60 грн.), № 45 від 09.10.2008 року (на суму 3294,00 грн., в тому числі ПДВ 549,00 грн.), №43/45/46 від 01.10.2008 року (на суму 105569,28 грн., в тому числі ПДВ 17594,88 грн.); згідно договорів поставки на давальницьких умовах, щомісяця, у періоді з 01.11.2008 року по 30.09.2009 року, ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» (замовник) доручає, а ПП ОСОБА_1 (виконавець) приймає на себе виконання робіт з давальницької сировини замовника по переробці пшениці на борошно. Про фактичне надання послуг свідчать акти здачі-приймання виконаних робіт, згідно яких перероблено виконавцем у листопаді 2008 року 155,14 т. пшениці, у грудні 2008 року - 126,45 т., у січні 2009 року - 143,77 т., у лютому 2009 року - 146,41 т., у березні 2009 року - 151,77 т., у квітні 2009 року - 46,6 т., у травні 2009 року - 84,79 т., у червні 2009 року - 38,59 т., у липні 2009 року - 58,59 т., у серпні 2009 року - 50 т., у вересні 2009 року - 43,4 т.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський та податковий облік, що потребує належної уваги, та доводить, на думку відповідача, проведення обліку ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди.
З приводу наведеного суд зазначає наступне.
Так, згідно з визначенням, наведеним у п. 1.18 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк.
Відповідно до пп. 1.18.1 п. 18.1 ст. 1 Закону № 334/94-ВР оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).
Оподаткування операцій з лізингу (оренди) здійснюється у порядку, визначеному пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону № 334/94-ВР. А саме, передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому самому порядку здійснюється оподаткування операцій з оренди землі та жилих приміщень.
Тобто дата збільшення валових витрат і валових доходів у разі здійснення операцій з оперативного лізингу (оренди) пов'язана із датою нарахування лізингового платежу, що визначена у договорі лізингу (оренди). При цьому загальне правило збільшення валових витрат (доходів), встановлене ст. 11 Закону № 334/94-ВР, до лізингових (орендних) операцій не застосовується.
Судом встановлено, що акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1 до договору від 02.06.2008 року укладено 05.01.2010 року, а акт здачі-прийомки виконаних робіт № 2 до договору від 01.04.2009 року укладено 01.02.2010 року. Відповідно у перевіряємому податковому періоді валові доходи по даних операціях не відображаються.
Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність твердження відповідача про те, що у перевіреному періоді підприємством, з метою ухилення від оподаткування, не фіксувався факт здійснення господарських операцій - надання послуг оренди під час здійснення такої господарської операції щомісячно (надані послуги оренди не оформлялись атами прийому - передачі виконаних робіт), що призвело до заниження суми валових доходів та податкових зобов'язань.
Крім того, відповідачем зазначено, що в результаті проведення фінансово-господарських операцій ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» з TOB «Домінант - Тех» у періоді з 01.07.2008 року по 31.08.2008 року встановлено завищення сум податкового кредиту за липень 2008 року на суму 2821,67 грн., за серпень 2008 року на суму 3644,17 грн.
Згідно з наданими до перевірки документами, у липні та серпні 2008 року ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» отримано від TOB «Домінант-Тех» олію соняшникову та цукор на загальну суму 38795,00 грн., що підтверджується такими накладними та податковими накладними: № 58 від 14.07.2008 року (на суму 6930,00 грн., в тому числі ПДВ 1155,00 грн.), № 63 від 24.07.2008 року (на суму 10000,00 грн., в тому числі ПДВ 1666,67 грн.), № 71 від 06.08.2008 року (на суму 7915,00 грн., в тому числі ПДВ 1319,17 грн.), № 72 від 06.08.2008 року (на суму 5250,00 грн., в тому числі ПДВ 875,00 грн.), № 70 від 06.08.2008 року (на суму 8700,00 грн., в тому числі ПДВ 1450,00 грн.).
Розрахунки ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» з TOB «Домінант-Тех» проведено у готівковій формі.
Згідно з реєстрами отриманих податкових накладних за липень та серпень 2008 року, декларацій з податку на додану вартість за липень та серпень 2008 року, додатків № 5 до податкових декларацій ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» за отриманими від TOB «Домінант-Тех» податковими накладними у періоді з 01.07.2008 року по 31.08.2008 року включено до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 2821,67 грн. у липні 2008 року та 3644,17 грн. у серпні 2008 року. ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» договір з TOB «Домінант-Тех» не укладався (до перевірки не надано договір поставки та інші документи), що стосуються придбаного товару.
На запит щодо проведення зустрічної перевірки TOB «Домінант-Тех» з приводу взаємовідносин з ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва отримано інформацію: свідоцтво платника ПДВ TOB «Домінант-Тех» анульоване 17.04.2009 року в зв'язку з неподанням декларацій з ПДВ протягом року (за період липень-серпень 2008 року та наступні звітні періоди декларації з ПДВ не подані).
В результаті опрацювання системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України встановлено завищення задекларованих ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій «операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів» по операціях з TOB «Домінант-Тех» у сумі 2821,67 грн. за липень 2008 року та 3644,17 грн. за серпень 2008 року.
Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно з п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованого Міністерством юстиції України за № 233/2037 від 23.06.1997 року (із змінами та доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України від 08.10.1998 року № 469, від 02.08.2001 року № 311, від 30.06.2005 року № 244), сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.
Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.
Згідно з пп.7.4.5. п.7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку в порядку, передбаченому ст. 9 даного Закону.
Відповідач зазначає, що ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» діяло без належної обачності й обережності, так як йому було відомо про факт порушення контрагентом-постачальником TOB «Домінант-Тех» своїх податкових зобов'язань, адже, попередньою плановою документальною перевіркою (акт № 285/231/00378483 від 11.09.2008 року) суми ПДВ по взаємовідносинах з TOB «Домінант-Тех» було знято з податкового кредиту ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» в зв'язку з не підтвердженням податковими накладними й іншими документами.
ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» щодо підтвердження взаємовідносин з TOB «Домінант-Тех» надано до перевірки подорожні листи вантажного автомобіля № 609079 від 06.08.2008 року, № 890259 від 14.07.2008 року, № 342 від 24.07.2008 року, в яких зазначено завдання водієві: звідки взяти вантаж - ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів», куди доставити вантаж - по району. Подорожні листи вантажного автомобіля містять суперечливі відомості, так як TOB «Домінант-Тех» зареєстроване у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, юридична та фактична адреса: м. Київ вул. Горького, 98.
З приводу наведеного суд вважає необхідним зазначити таке.
У липні та серпні 2008 року позивачем отримано від TOB «Домінант-Тех» олію соняшникову та цукор на загальну суму 38795,00 грн., що підтверджується накладними та податковими накладними. Відповідно до даних операцій підприємством позивача задекларовано суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 6466,00 грн., в тому числі по періодах: за липень 2008 року у розмірі 2821,67 грн., за серпень 2008 року у розмірі 3644,17 грн.
Відповідач вважає, що позивач неправомірно завищив суму податкового кредиту і порушив вимоги пп. 7.2.3., пп. 7.2.4., пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, пп. 7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, на підставі того що згідно бази даних АІС РПП свідоцтво платника ПДВ TOB «Домінант-Тех» анульоване 17.04.2009 року і тому податкові накладні по фінансових операціях з ними не повинні були бути включені до податкового кредиту.
Відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.
Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені п. 6.1 ст. 6 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду.
З цього випливає, що на момент проведення фінансово-господарських операцій з TOB «Домінант - Тех», останнього було зареєстровано як платника податку на прибуток відповідно до чинного законодавства. Оскільки податкові періоди поділяють на місячні, квартальні та річні, то 2008 рік за який задекларовано податковий кредит відноситься до податкового періоду в якому TOB «Домінант - Тех» був платником податку на прибуток.
Тому суд вважає, що ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» було правомірно включено суму 6466,00 грн. до податкового кредиту з податку на додану вартість.
Також відповідачем зазначено, що на порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством позивача завищено податковий кредит у зв'язку з безпідставним віднесенням ПДВ в сумі 6595,00 грн. до складу податкового кредиту за лютий 2009 року, а саме: безпідставно віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 6595,30 грн. за лютий 2009 року по взаємовідносинах із постачальником TOB «APT ПАК» ПДВ в сумі 6595,30 грн. проведено по податковому обліку 2 рази (в січні та в лютому 2009 року), що підтверджується податковою накладною від 20.01.2009 № 62 на суму 39571,78 грн., в тому числі ПДВ в сумі 6595,30 грн., даними рахунку по контрагенту TOB «APT ПАК» (Кт.рах.631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»), реєстрами отриманих податкових накладних за січень та лютий 2009 року, а також Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України.
Відповідачем не заперечується, що ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» надано пояснення щодо вище викладеного порушення, та з проханням долучити до матеріалів перевірки податкову накладну № 260 від 10.02.2009 року на суму 31200,00 грн., в тому числі ПДВ 5200,00 грн., отриману від TOB «Укртрімекс» та не відображену ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» у складі податкового кредиту за лютий 2009 року.
Тетіївською МДПІ прохання не враховане через те, що на податковій накладній № 260 від 10.02.2009 року відсутні будь-які відмітки щодо її фактичного отримання.
Питання щодо вчинення дій у разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на його вимогу регулюється Законом України «Про податок на додану вартість». Перевіркою з'ясовано, що під час подання податкових декларацій за відповідні періоди не додавались письмові заяви зі скаргами на такого постачальника разом з документами, які засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг), а також копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
При формуванні податкового кредиту платники податку мають право на включення до складу податкового кредиту податкових накладних, фактичне отримання яких відбулося в податкових періодах, наступних за тим податковим періодом, в якому такі податкові накладні були виписані, але за умови документального підтвердження затримки такого отримання. Відображення у податковій звітності таких податкових накладних має здійснюватися шляхом внесення до неї відповідних коригувань в порядку, встановленому п. 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166.
Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підставою для включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) є податкові накладні чи митні декларації (інші подібні документи згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до пп.9.2 п.9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 року № 244 (далі - Порядок №244), отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість») відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за датою отримання зазначених документів.
Отже, у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку - покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних (далі - Реєстр), затвердженого Порядком № 244, та за умови виконання норм пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вищевказаного Закону має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість у поточному періоді.
Відображення у податковій звітності таких податкових накладних має здійснюватися шляхом відображення їх у рядку 16.4 «Інші випадки» податкової декларації з податку на додану вартість.
Оскільки податкова накладна згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 року № 799 (далі - Порядок № 799), звіти, розрахункові документи і декларації (далі - звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою «Звіт» та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.
Документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (за умови дотримання інших вимог Закону України «Про податок на додану вартість» щодо формування податкового кредиту).
Таким чином, відповідач вважає, що відсутнє підтвердження дати фактичного надходження (отримання) податкової накладної № 260 від 10.02.2009 року, а тому відповідачем не враховано прохання позивача про долучення до матеріалів перевірки податкової накладної № 260 від 10.02.2009 року.
Суд зауважує, що Закон України «Про податок на додану вартість» встановлює вимоги до податкової накладної, а також заходи відповідальності за її відсутності. Виходячи з системного аналізу норм вказаного Закону, на податковий кредит не можна розраховувати лише в одному випадку - за відсутності взагалі податкової накладної. Отже, застосування фінансових санкцій є правомірним у випадку непідтвердження обґрунтованості включення сум до складу податкового кредиту взагалі, тобто коли податкові накладні будуть відсутні як на момент перевірки, так і після її проведення. В даному випадку податкова накладна на момент перевірки була надана відповідачу про, що є відображення в акті перевірки та надано пояснення щодо її відображення в податковому кредиті. Таким чином суд вважає, що працівники відповідача не мали права не долучити податкову накладну № 260 від 10.02.2009 року до матеріалів справи і не врахувати її при визначенні суми завищення податкового кредиту.
Відповідно до вимог статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене суд, прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а відтак податкові повідомлення-рішення № 0000052310/0 та № 0000062310/0 від 03.03.2010 року визнаються судом нечинними та підлягають скасуванню.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (ч.1 ст. 94 КАС України).
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області № 0000052310/0 від 3 березня 2010 року.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області № 0000062310/0 від 3 березня 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Тетіївський завод продовольчих товарів» судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.О. Спиридонова
Постанову буде складено у повному обсязі до 25.07.2010 року.