Справа № 2а-4003/10/1070
12 липня 2010 року Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Спиридонової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Касянчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання неправомірними дій,
У березні 2010 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі-відповідач) про визнання неправомірними дій Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області щодо відмови позивачу у скасуванні ідентифікаційного номера, зобов'язання відповідача надати позивачу передбачену Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 19.10.2004 року № 602/1226, належним чином заповнену довідку форми № В3 з інформацією для подання відповідному органу внутрішніх справ для внесення до паспорта відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та зобов'язання відповідача вилучити всю інформацію про позивача із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів і припинити облік стосовно позивача у зазначеному реєстрі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при не прийнятті відмови позивача від індивідуального ідентифікаційного номера порушено положення Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів».
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 12.07.2010 року не з'явився, проте у судовому засіданні, яке відбулося 20.05.2010 року проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, та зазначив, що позивач є засновником та керівником юридичної особи, а тому відповідачем правомірно відмовлено позивачу у видачі довідки № В3 та просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся до Бориспільської ОДПІ із заявою встановленого зразка про відмову від ідентифікаційного номеру.
Бориспільською ОДПІ було проведено перевірку у Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів і встановлено, що ОСОБА_1 є засновником та керівником Релігійної громади Української Православної Церкви Вознесіння Господа Ісуса Христа (код ЄДРПОУ 26473351), зареєстрованої в Бориспільській ОДПІ Київської області.
Листом від 28.01.2010 року № 188/К/29-016 відповідач відмовив позивачу у задоволенні заяви, пояснивши, що позивач є засновником юридичної особи. В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що якщо перевіркою у Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб або у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів встановлено, що фізична особа є засновником юридичної особи це є підставою для відмови фізичній особі у скасуванні її ідентифікаційного номеру, що передбачено Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755.
З приводу наведеного суд зауважує наступне.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22.12.1994 року № 320, Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України. Для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Створення Державного реєстру забезпечує: повний облік фізичних осіб, які сплачують податки та інші обов'язкові платежі, з однозначною їх ідентифікацією; організацію автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами в режимі комп'ютерної мережі; взаємодію державних податкових інспекцій з метою забезпечення контролю за правильністю та своєчасністю сплати податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами; організацію нормативно-довідкової інформації для взаємодії державних податкових інспекцій з іншими державними органами; розвиток вітчизняного математичного забезпечення, засобів зв'язку та обчислювальної техніки.
Статтею вказаного 5 Закону передбачений порядок реєстрації фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, відповідно до якого до Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які: постійно проживають в Україні, мають об'єкти оподаткування, передбачені чинним законодавством, і зобов'язані сплачувати податки та інші обов'язкові платежі; не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до чинного законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні. До Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
На виконання вимог Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» та постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження», розроблений Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерством внутрішніх справ України 19.10.2004 року № 602/1226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 року за № 1345/9944 (далі - Порядок), який визначає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.
Відповідно до вимог пунктів 1.2 та 1.3 Порядку відмітка вноситься до паспорта громадянина України. Громадяни України, які відмовились від прийняття ідентифікаційного номера, обліковуються як платники податків та інших обов'язкових платежів за серією та номером паспорта.
Згідно з Порядком фізична особа має право звернутись до органу державної податкової служби за своїм місцем реєстрації та повідомити у формі відповідної заяви про відмову від прийняття ідентифікаційного номера у разі відсутності в неї ідентифікаційного номера - за ф. № В1 або про відмову від ідентифікаційного номера у разі наявності в неї ідентифікаційного номера - за ф. № В2, а також залежно від свого статусу надати відповідний комплект документів, а саме: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (свідоцтво про розірвання шлюбу), свідоцтво про зміну імені, копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера.
У разі відсутності розбіжностей між даними заяви та пред'явленими документами орган державної податкової служби формує особову справу і в термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви надає відповідну довідку за ф. № В3 або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови. Термін дії довідки - 30 календарних днів.
Із зазначеною довідкою особа звертається до органу внутрішніх справ за місцем реєстрації щодо внесення відмітки до паспорта. Посадова особа органу внутрішніх справ на підставі відповідної довідки за умови дотримання вимог, визначених Порядком, та відсутності невідповідностей вносить до паспорта громадянина таку відмітку: «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера».
Після отримання в органі внутрішніх справ відмітки про право здійснювати платежі без ідентифікаційного номера і передачі до органу державної податкової служби відривного корінця до довідки за ф. № В3, що є свідченням наявності в паспорті особи такої відмітки, облік платників податків в органах державної податкової служби здійснюється за номером і серією паспорта.
Отже з наведеного випливає, що існує чіткий порядок отримання довідки за ф. № В3 та відсутні обмеження щодо надання такої довідки у зв'язку з тим, що особа є засновником юридичної-особи.
Крім того, відповідно до п. 6.1 розділу 6 Порядку, після надходження відривного корінця до форми N В3 від органу внутрішніх справ щодо внесення відмітки до паспорта громадянина посадова особа органу державної податкової служби протягом двох тижнів учиняє відповідні дії щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Право позивача здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, встановлене Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22.12.1994 року № 320/94-ВР, відповідачем заперечується з посиланням на ч. 1 ст. 16 Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755, зокрема, на обов'язковість наявності ідентифікаційного номера для включення його до відомостей про юридичну особу (свідоцтво про державну реєстрацію). При цьому відповідач не посилається на конкретну норму вказаного закону яка б прямо передбачала можливість відмови у скасуванні ідентифікаційного номера через те, що особа є засновником юридичної особи.
Разом з цим суд зауважує, що абзацом 3 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що у бланку свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця зазначаються, зокрема, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків) або номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку у паспорті).
Абзацом 3 ч. 4 ст. 17 вказаного Закону визначено, що в Єдиному державному реєстрі повинні міститися, зокрема, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків або номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті).
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону для проведення державної реєстрації фізична особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомила про це відповідні державні органи, має відмітку у паспорті та намір стати підприємцем, повинна подати виключно особисто: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону якщо документи для проведення державної реєстрації подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт. Фізична особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади, повинна особисто пред'явити державному реєстратору паспорт із відповідною відміткою. Уповноважена особа повинна пред'явити свій паспорт та документ, що засвідчує її повноваження.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 45 Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що для проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що передбачені частиною першою цієї статті, фізична особа - підприємець, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади і має відмітку у паспорті, подає документи, визначені цією частиною, виключно особисто.
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 45 вказаного Закону фізична особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади, для проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця повинна особисто пред'явити державному реєстратору паспорт із відповідною відміткою.
З наведеного випливає, що правових підстав для відмови позивачу у скасуванні ідентифікаційного номеру з посиланням на норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у відповідача немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, відмова відповідача у наданні позивачу довідки форми № В3 є неправомірною.
Враховуючи викладене, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та недоведеність відповідачем обставин, на яких ґрунтується заперечення, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у скасуванні ідентифікаційного номера.
Зобов'язати Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області надати ОСОБА_1 передбачену Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 19 жовтня 2004 року № 602/1226, належним чином заповнену довідку форми № В3 з інформацією для подання відповідному органу внутрішніх справ для внесення до паспорта відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Зобов'язати Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області вилучити всю інформацію про ОСОБА_1 із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів і припинити облік стосовно ОСОБА_1 у зазначеному реєстрі.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.О. Спиридонова
Постанову складено у повному обсязі 14.07.2010 року .