27 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/25118/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13"
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 (колегія суддів: Сулім В.В., Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.)
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго")
до Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13" (ЖБК "Індикатор-13")
про стягнення грошових коштів.
1. Перед Верховним Судом постало питання щодо можливості розподілу судових витрат на правову допомогу до ухвалення судом рішення, яким спір вирішено по суті.
2. ПАТ "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ЖБК "Індикатор-13" про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 574 276,54 грн заборгованості за теплову енергію у гарячій воді, 77 089,44 грн пені, 35 326,10 грн 3% річних та 399 924,60 грн інфляційних втрат.
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 03.11.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016, позовні вимоги задовольнив повністю.
4. Вищий господарський суд України постановою від 13.04.2016 касаційну скаргу ЖБК "Індикатор-13" задовольнив, рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. 20.12.2021 від ТОВ "Київенерго-борг" надійшла заява, у якій просило замінити позивача з ПАТ "Київенерго" на ТОВ "Київенерго-борг" в порядку правонаступництва та поновити провадження у справі.
6. Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.01.2022 замінив позивача у справі - ПАТ "Київенерго" на його правонаступника - ТОВ "Київенерго-борг".
7. ЖБК "Індикатор-13" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду, в якій просив її скасувати в частині заміни позивача у справі та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ТОВ "Київенерго-борг" в задоволенні заяви про заміну позивача правонаступником.
8. Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.05.2022 апеляційну скаргу ЖДБ "Індикатор-13" залишив без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 залишив без змін.
9. 06.06.2022 до Північного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Київенерго-борг" надійшло клопотання про ухвалення додаткової постанови.
10. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 07.06.2022 призначив розгляд заяви ТОВ "Київенерго-борг" про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі 910/25118/15 на 03.08.2022.
11. Судове засідання, призначене на 03.08.2022 не відбулося, у зв'язку із направленням матеріалів справи №910/25118/15 до Суду для розгляду касаційної скарги ЖБК "Індикатор-13" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2022.
12. Верховний Суд постановою від 28.09.2022 касаційну скаргу ЖБК "Індикатор-13" залишив без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2022 залишив без змін.
13. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.11.2022 призначив до розгляду заяву ТОВ "Київенерго-Борг" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №910/25118/15 у судовому засіданні на 07.12.2022.
14. 05.12.2022 до суду апеляційної інстанції від представника відповідача надійшло заперечення на клопотання (заяву) ТОВ "Київенерго-борг" про ухвалення додаткового рішення, у якому останній просив відмовити у задоволенні такої заяви, визнати її зловживанням правами.
15. Відповідач у запереченні зазначив, зокрема, що:
- процесуальним законодавством не передбачено обов'язковості "пояснень на апеляційну скаргу", а тому витрати на підготовку Адвокатським бюро "Титикало та партнери" (далі - Адвокатське бюро) письмових пояснень протягом 2 годин, як зазначено в акті приймання-передачі послуг, не були неминучими;
- заявлені витрати на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, нерозумними і неспівмірними зі складністю процесуального питання щодо заміни сторони позивача; первісний позивач ПАТ "Київенерго" взагалі не заявляло про відшкодування витрат на правову допомогу за розгляд позову.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій
16. Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 07.12.2022 клопотання ТОВ "Київенерго-борг" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково та стягнув з ЖБК "Індикатор-13" на користь заявника 5 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи №910/25118/15 апеляційним судом.
17. Додаткова постанова мотивована, зокрема, таким:
- 26.05.2022 ТОВ "Київенерго-борг" надало відзив на апеляційну скаргу в якому повідомило, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становить 20 000,00 грн;
- у заяві про ухвалення додаткового рішення ТОВ "Київенерго-борг" посилалося на те, що розмір судових витрат, які поніс позивач на стадії апеляційного розгляду справи, становить 15 000,00 грн;
- на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правової допомоги від 26.03.2022 №18, копію додаткової угоди (протоколу узгодження ціни), копію акту виконаних робіт, платіжне доручення про оплату професійної правничої допомоги від 31.05.2022 №96;
- додатковою угодою від 07.04.2022 сторони погодили, що за надання правової допомоги клієнт сплачує Адвокатському бюро гонорар в розмірі 15 000,00 грн;
- відповідно до детального опису наданих послуг (акт приймання-передачі наданих послуг №1, надані послуги з правової допомоги адвоката включають в себе: 1) правовий аналіз апеляційної скарги, зокрема доводів апелянта, рішень, що наведені в апеляційній скарзі ЖБК "Індикатор-13" (3 год.), 2) підготовка письмових пояснень (2 год.), 3) представництво в судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді (2 год. 30 хв.)
- відповідач заявив клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на їх необґрунтованість, неспіврозмірність та завищення;
- заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони;
- позиція адвоката у суді першої та апеляційної інстанцій була незмінною, відсутньою була необхідність вивчати додаткові джерела права та законодавства;
- необґрунтовано завищеним є обсяг часу на підготовку письмових пояснень в обсязі 2 год.; пояснення на апеляційну скаргу складені на трьох сторінках і містять лише викладення обставин і висновків як апеляційної скарги так і ухвали суду; у поясненні немає жодного посилання на практику Верховного Суду з аналогічних спорів;
- зазначений в акті здачі-приймання виконаних робіт правовий аналіз апеляційної скарги охоплюється послугою із підготовки письмових пояснень на апеляційну скаргу;
- подані позивачем письмові пояснення фактично є відзивом / запереченням на апеляційну скаргу і подані на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 у відповідності до ст.263 ГПК;
- з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції (15 000,00 грн - 6 000,00 грн (9 000,00 грн - 40%)).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
18. 15.01.2023 ЖБК "Індикатор-13" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Київенерго-борг" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
19. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) ЖБК "Індикатор-13" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 ч.2 ст.287, п.4 ч.1, пунктами 1, 4 ч.3 ст.310 ГПК та зазначає:
- суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ч.4 ст.129 ГПК, оскільки була відсутня така подія як задоволення позову; оскільки рішення суду в цій справі не ухвалене, то відповідно не може бути ухвалене й будь-яке додаткове рішення; всупереч висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, який сформовано у справі, де ухвалено рішення суду, додатковою постановою у справі, що переглядається, розподіл судових витрат здійснено за відсутності задоволеного рішенням суду позову;
- оскаржуване судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;
- суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
20. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
21. Верховний Суд ухвалою від 23.02.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ЖБК "Індикатор-13", розгляд касаційної скарги призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
22. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ч.4 ст.129 ГПК, оскільки була відсутня така подія як задоволення позову; оскільки рішення суду в цій справі не ухвалене, то відповідно не може бути ухвалене й будь-яке додаткове рішення.
23. Верховний Суд погоджується із доводами касаційної скарги та доходить висновку, що додаткова постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст.236 ГПК з огляду на таке.
24. Відповідно до ч.1 ст.232 ГПК судовими рішеннями є ухвали, рішення, постанови, судові накази.
25. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч.2 ст.232 ГПК).
26. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови (ч.4 ст.232 ГПК).
27. Частина 1 ст.244 ГПК передбачає, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч.2 ст.244).
28. Із аналізу змісту ст.244 ГПК вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення.
29. Зазначена правова позиція узгоджується, із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20 (п.9), Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 922/2665/17, від 12.01.2021 у справі № 1540/4122/18, від 17.02.2021 у справі № 522/17366/13-ц, від 25.03.2021 у справі № 640/15192/19.
30. Скаржник оскаржує додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022, яка є похідною від первісного судового акта, а саме - постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2022, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 про заміну позивача у справі.
31. Як було зазначено, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яка, згідно ч.1 ст.244 ГПК, полягає у такому: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
32. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п.49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц, постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №907/418/21).
33. Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ГПК основними засадами (принципами) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
34. Відповідно до ст.123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3).
35. Частинами 1 - 3 ст.126 цього Кодексу встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
36. У ст.129 ГПК визначений порядок розподілу судових витрат.
37. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.4 ст.129 ГПК).
38. Частиною 3 ст.233 ГПК передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
39. Загальні положення щодо розгляду справи по суті наведено у параграфі 1 гл.6 розд.ІІІ ГПК, зокрема у ст.194 цього Кодексу передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
40. Отже ст.233 ГПК обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні ухваленням рішення за результатами розгляду справи по суті (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №914/201/19, в ухвалі Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №903/834/20).
41. Також зміст статей 221 і 244 ГПК свідчить про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення у справі, зокрема про судові витрати, саме після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог (після розгляду по суті) якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати (ч.1 ст.244 ГПК).
42. Як вже зазначалося, ТОВ "Київенерго-борг" просило здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених при перегляді в апеляційному господарському суді ухвали Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 про заміну позивача у справі.
43. З аналізу статей 99, 100, 237, 238 ГПК вбачається, що ухвала суду першої інстанції про заміну позивача у справі не є судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду справи по суті.
44. Оскільки розгляд справи по суті у цій справі не завершений і суд не ухвалював рішення по суті, а лише переглядалася в апеляційному порядку ухвала Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 про заміну позивача у справі, яка була залишена без змін апеляційним господарським судом, то у останнього не було правових підстав для здійснення 07.12.2022 розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "Київенерго-борг" при перегляді вказаної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
45. Питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про заміну позивача у справі може бути предметом судового дослідження під час вирішення питання про розподіл судових витрат за результатами вирішення спору по суті.
46. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 29.01.2020 у справі №905/671/19, від 18.11.2021 у справі №910/4862/21, від 09.02.2022 у справі №904/4380/21, від 27.07.2022 у справі №907/418/21, ухвалах від 22.02.2022 у справі №910/5257/21, від 03.08.2022 у справі №907/418/21.
47. Враховуючи вищезазначене, інші доводи касаційної скарги Верховний Суд залишає без розгляду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
48. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
49. Згідно зі ст.311 ГПК суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
50. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана додаткова постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13" задовольнити.
2. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 у справі №910/25118/15 скасувати.
3. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи №910/25118/15 судом апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець