про відмову у видачі судового наказу
29 березня 2023 року Справа № 915/454/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши заяву (вх. № 3595/23 від 22.03.2023) заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 42129888), електронна пошта: kanc@elektropostach.mk.ua про видачу судового наказу за вимогою до боржника фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості у сумі 2 883, 96 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» із заявою про видачу судового наказу, в якій заявник просить суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» борг за спожиту електричну енергію в сумі 2 883, 96 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 268, 40 грн.
В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено обставини щодо неналежного виконання боржником зобов'язань по договору про постачання електричної енергії № 44/4495 від 07.07.2010 за спожиту в лютому 2022 року електричну енергію.
Розглянувши заяву ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» (вх. № 3595/23 від 22.03.2023) та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ГПК України умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до приписів п. 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Відповідно до ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказаному або спрощеному провадженні на свій вибір.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Отже, в силу приписів ч. 1, 4 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного та позовного провадження. В свою чергу умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Розділом ІІ "Наказне провадження" передбачено умови, за який господарський суд має право розглянути справи в порядку наказного провадження.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 147 ГПК України заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Вказаний перелік є вичерпним, тобто розширеному тлумаченню не підлягає.
У заяві (вх. № 3595/23 від 22.03.2023) заявник вказує боржника фізична особу ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця 17.09.2012 на підставі власного рішення.
За таких обставин вимоги заявника ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення грошових коштів з фізичної особи в силу умов ч. 3 ст. 147 ГПК України не можуть бути розглянуті в порядку наказного провадження, оскільки не відповідають суб'єктному складу, що є підставою для відмови у видачі судового наказу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник в цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 147-148, 150-154, 233-235, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» (заява вх. № 3595/23 від 22.03.2023) у видачі судового наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255-259 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 29.03.2023.
Суддя Е. М. Олейняш