27 березня 2023 року Справа № 915/427/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали
позову фізичної особи-підприємця Захарової Юлії Вікторівни,
АДРЕСА_1 ;
поштова адреса: АДРЕСА_2 ;
ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
до держави Російська Федерація,
просп. Повітрофлотський, 27, м. Київ, 03049;
embukraine@mid.ru;
про стягнення грошових коштів у загальній сумі 87034 грн.
Фізичною особою-підприємцем Захаровою Юлією Вікторівною пред?явлено позов про стягнення з держави Російська Федерація у порядку ст. 1166 ЦК України грошових коштів у сумі 1680754,06 грн., з посиланням на те, що зазначена сума є матеріальною шкодою, завданою позивачу внаслідок обстрілу російськими військами 21.07.2022 та влучання в об?єкт нерухомості, який перебував у суборенді позивача та використовувався як складське приміщення. За твердженнями позивача, в зазначеному складському приміщенні знаходилися належні йому товарно-матеріальні цінності вартістю 1680754,06 грн., які повністю знищені внаслідок згаданого вище обстрілу.
При цьому, за твердженнями позивача, об?єкт нерухомості, знищений в результаті ракетного обстрілу, був цивільним об?єктом та використовувався суто в господарській діяльності; біля цього об?єкта були відсутні військові угрупування та об?єкти військової інфраструктури.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред?явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно, - можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Таким чином, Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, як відповідача.
Разом із цим, згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, після початку війни в Україні, а саме, з 2014 року, суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено російську федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
У постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суду розширив правові висновки, та зазначив, що підтримання юрисдикційного імунітету російської федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий імунітет російської федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету російської федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов?язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.
Судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення російською федерацією державного суверенітету України, а, отже, не є здійсненням російською федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що, звертаючись із позовом до російської федерації, для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та російською федерацією з цього питання.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, згідно якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб?єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом "генерального делікту").
Отже, суд доходить висновку про застосування у даній справі "деліктного винятку", відповідно до якого будь-який спір, що виник на території України у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема, й російською федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Судом встановлено, що поданих матеріалів достатньо для прийняття позову.
Дану справу суд визнає такою, що підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Крім того, ураховуючи розірвання дипломатичних відносин України з російською федерацією з 24.02.2022, що унеможливлює надсилання даної ухвали на адресу відповідача, ? повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у даній справі здійснюватиметься шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 122, 165-167, 174, 176, 234 ГПК України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Призначити підготовче засідання на 25 квітня 2023 року о 10:30.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 14, 54005.
4. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України, - п?ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
5. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив, з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України, - десять днів з моменту отримання відзиву на позов.
6. Встановити відповідачу строк для подання заперечень, з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, - десять днів з моменту отримання відповіді на відзив.
У відповідності до ст.ст. 165-167 ГПК України, до відзиву, відповіді на відзив або заперечень мають бути додані, зокрема, документи, що підтверджують надіслання (надання) таких документів та доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Будь-які письмові заяви, клопотання, заперечення повинні відповідати вимогам ст. 170 ГПК України.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 80 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://mk.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Роз?яснити учасникам справи можливість подання пояснень, заяв чи клопотань на адресу суду: за допомогою електронної пошти: inbox@mk.arbitr.gov.ua; за допомогою сервісу "Електронний суд"; засобами поштового зв?язку: 54005, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 14.
Суддя Т.М.Давченко