79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.03.2023 Справа № 914/3168/22
За позовом: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”, м. Львів
до відповідача: Львівської митниці Державної митної служби України, м. Львів
про стягнення 55 317, 63 грн.
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Лазаренко С.В.
Представники:
від позивача: Олійник Олена Олегівна - представник
відповідача: Тістечко Юрій Ярославович - представник
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” до Львівської митниці Державної митної служби України про стягнення 55 317, 63 грн.
Ухвалою суду від 19.12.2022 позовну заяву Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” до Львівської митниці Державної митної служби України залишено без руху, а позивачу надано строк - до 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення таких недоліків: надати суду належні докази відправлення копії позовної заяви з долученими до неї документами, а саме, оригінали поштової квитанції (накладної) та опису вкладення до цінного листа про таке відправлення.
Ухвалою суду від 28.12.2022 відкрито провадження у справі № 914/3168/22 за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено 23.01.2023. В судових засіданнях 23.01.2023, 06.02.2023 та 13.03.2023 були оголошені перерви.
В судовому засіданні, яке відбулося 20.03.2023, представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.
В судовому засіданні, 20.03.2023, представник відповідача позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та усних поясненнях.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 20.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.
Позиція позивача.
Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” (надалі позивач, АТ “Львівгаз”, оператор ГРМ) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (надалі відповідач, споживач) про стягнення 55 317, 63 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 17.11.2020 працівниками АТ “Львівгаз” було виявлено несанкціоноване відновлення відповідачем газопостачання за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Шегині, вул. Дружби, 201, про що складено акт про порушення № 009069.
Відповідач не мав права самостійно відновлювати газопостачання та підключати газові прилади, оскільки, це виключне право АТ “Львівгаз” як оператора газорозподільної системи, при цьому, відновлення постачання газу можливе лише після отримання письмового звернення від споживача або його постачальника. Однак, із заявою про відновлення газопостачання відповідач не звертався.
Акт про порушення складено в присутності представника споживача та підписано ним без жодних зауважень. Копія акту про порушення від 17.11.2020 № 009069 разом із запрошенням на засідання комісії з розгляду актів про порушення було направлено відповідачу, що підтверджується доказами поштового відправлення.
За результатами засідання 22.12.2020 комісія прийняла рішення про задоволення акту про порушення від 17.11.2020 № 009069, що підтверджується витягом з протоколу засідання комісії.
За вчинене порушення позивачем проведено відповідачу донарахування необлікованого об'єму природного газу на суму 55 317, 63 грн, який є додатковою платою за поставлений природний газ.
Нараховану суму відповідачем не сплачено, відтак такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів останнього і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позиція відповідача.
Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача вказує на те, що позивач безпідставно стверджує, що копія акту про порушення разом із запрошенням на засідання комісії з розгляду актів про порушення було направлено відповідачу та на підтвердження твердження позивача, ним до позовної заяви було долучено запрошення від 17.11.2020, опис до цінного листа та реєстр поштових відправлень, проте, відповідно до опису до цінного листа та реєстру поштових відправлень вказане запрошення скеровано на адресу: 81321, с. Шегині, вул. Дружби, 216. Однак, поштова адреса Галицької митниці Держмитслужби була: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1. Тобто, Галицька митниця Держмитслужби України не отримувала вказане запрошення та і не могла його отримати. Таким чином, не повідомивши Галицьку митницю Держмитслужби України про засідання комісії, позивач порушив приписи п. 10 гл. 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем та право Галицької митниці Держмитслужби України на участь у розгляді справи комісією позивача.
Разом з тим, відповідно до п. 8 гл. 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, акт про порушення має бути розглянутий комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо нього відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).
Оскільки, акт складений 17.11.2020 то крайній термін розгляду 17.01.2021, а не 25.10.2022 (повторний розгляд через 1 рік 9 місяців від закінчення строку на розгляд). У витягу з протоколу від 25.10.2022 № 324/10 зазначено, що здійснюється розгляд акту про порушення від 17.11.2020 № 009069 щодо споживача - Львівська митниця ДМС України (Галицька митниця Держмитслужби), за адресою с. Шегині, вул. Дружби, 201. Тобто, в акті від 17.11.2020 № 009069 порушником зазначено споживача - Галицька митниця Держмитслужби України, а при розгляді акту порушником вказана Львівська митниця Держмитслужби України.
Львівська митниця почала функціонувати з 21.07.2021, а станом на 17.11.2020 Львівської митниці ще не існувало, всі договори на розподіл та постачання природного газу були укладені з Галицькою митницею Держмитслужби України. Тобто, Львівська митниця не могла виступати у якості споживача (порушника) у правовідносинах, які виникли 17.11.2020. Відповідно, викликати для участі у розгляді акта від 17.11.2020 № 009069 позивач мав Галицьку митницю Держмитслужби України, а не Львівську митницю.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з таких мотивів.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494, відповідно до вимог Закону України “Про ринок природного газу” (далі Закон) затверджено Кодекс газорозподільних систем (Кодекс ГРС), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Пункт 1 глави 1 Розділу VI Кодексу ГРС визначає, що суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу та укладення договору розподілу природного газу .
Галицькою митницею Держмитслужби України як споживачем підписано заяву-приєднання від 01.01.2016 № 42ЕВ790-13520-20 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
Відповідно до договору № 42АВ790-13375-20/483 розподілу природного газу (споживача що не є побутовим) від 04.11.2020, укладеного між Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” та Галицькою митницею Держмитслужби України, оператор ГРМ взяв на себе зобов'язання із забезпеченням цілодобового доступу споживача до розподільної системи, розподілу (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів.
Укладений між сторонами договір є договором приєднання, що укладений з урахуванням вимог ст. ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що на є побутовим) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплати рахунка оператора ГРМ, та/бо документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3. договору).
Відповідно до абзацу 12 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, договір на приєднання до газорозподільної системи/договір на приєднання - це письмова угода між оператором газорозподільної системи та замовником послуги з приєднання, яка укладається відповідно до вимог розділу V та за формою, наведеною в цьому Кодексі, визначає їх правовідносини під час виконання приєднання об'єкта замовника до газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у власності чи користуванні (у тому числі в експлуатації) оператора газорозподільної системи.
Як стверджує представник відповідача, надані оператором ГРМ послуги були повністю оплачені, підтвердженням цього є Акт звіряння та витяг відомостей фактичних витрат за листопад 2020 року, виставлені рахунки за 2020 рік та платіжні доручення про їх оплату.
В приміщенні автовокзалу пункту пропуску через митний кордон України “Шегині” встановлено газову дахову котельню. Для обліку спожитого газу в котельні встановлено прилади обліку: лічильник газу РГк-100 та обчислювач об'єму газу ”Універсал”, на якому встановлено передавач даних у АТ “Львівгаз” (модемний зв'язок).
Листом від 09.11.2020 № 7.4-1-21/14/28499, Галицька митниця звернулася до керівництва Самбірського відділення АТ “Львівгаз” щодо відновлення газопостачання до газових котелень міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення “Шегині-Медика” з метою проведення пусконалагоджувальних робіт котельні та опалення приміщення протягом опалювального періоду 2020-2021 років.
Відповідно до показів лічильника та корректора газу та відомості фактичної витрати за листопад місяць 2020 року виданої АТ “Львівгаз”, об'єктами пункту пропуску “Шегині” спожито природного газу в об'ємі 2 754, 06 мі. Оплата за спожитий газ проведено в повному об'ємі.
17.11.2020 за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Шегині, вул. Дружби, 201 було виявлено факт несанкціонованого відновлення газопостачання Галицькою митницею Держмитслужби України, про що складено акт про порушення на бланку № 009069.
Несанкціонованим відновленням газоспоживання є виявлений після складання акта про припинення розподілу природного газу (газопостачання) та/або пломбування запірних пристроїв чи встановлення інвентарної заглушки факт несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об'єкт споживача, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо, внаслідок чого здійснюється чи є можливість несанкціонованого відбору природного газу на об'єкті споживача (окремих його газових приладах чи пристроях), у тому числі поза обліком (абзац 38 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС).
Згідно з абзацом 39 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, несанкціонованим втручанням в роботу газорозподільної системи є втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання.
У відповідності до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить, зокрема, несанкціоноване відновлення газоспоживання.
Відповідно до пунктів 1 та 2 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Як встановлено судом, копія акту разом із запрошенням на засідання комісії з розгляду актів про порушення була направлена Галицькій митниці Держмитслужби України за адресою: с. Шегині, вул. Дружби, 201, що підтверджується копією журналу реєстрації актів про порушення (копія міститься в матеріалах справи), однак поштова адреса Галицької митниці Держмитслужби України згідно з умовами договору була: м. Львів, вул. Костюшка, 1.
Згідно з пунктами 10-12 вказаної глави розділу XI Кодексу ГРС, споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.
За неможливості бути присутнім на засіданні особисто, споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи.
У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.
Таким чином, позивач належним чином не повідомивши Галицьку митницю Держмитслужби України про засідання комісії порушив права останньої на участь у засіданні комісії з розгляду акту про порушення.
Приписами пункту 8 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС визначено, що акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України "Про судову експертизу"). При складанні акта про порушення представник оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).
Згідно з витягом з протоколу № 156/12 засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами вимог кодексу ГРМ від 22.12.2020, комісія прийняла рішення про задоволення акту про порушення від 17.11.2020 № 009069 по споживачу Галицька митниця Держмитслужби України за адресою с. Шегині, вул. Дружби, 216.
У відповіді на відзив позивач повідомив, що 25.10.2022, згідно з протоколом № 324/10, комісією з розгляду актів про порушення споживачами вимог кодексу ГРМ було повторно розглянуто акт про порушення від 17.11.2020 № 009069 та задоволено (без змін) акт про порушення від 17.11.2020 № 009069 по споживачу Львівська митниця ДМС України (Галицька митниця Держмитслужби) за адресою с. Шегині, вул. Дружби, 201.
Суд зауважує, що акт про порушення від 17.11.2020 повторно розглянутий з порушенням вимог пункту 8 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС, оскільки кінцевий термін його розгляду був 17.01.2021, а не 25.10.2022 (через 1 рік і 9 місяців від закінчення строку на розгляд). Крім цього, у витягу з протоколу № 324/10 зазначено, що здійснюється розгляд акту про порушення від 17.11.2020 № 009069 по споживачу - Львівській митниці Держмитслужби України, хоча в акті про порушення від 17.11.2020 порушником вказано Галицьку митницю.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895 “Деякі питання територіальних органів Державної митної служби” Галицьку митницю Держмитслужби України включено в перелік територіальних органів Державної митної служби України, що реорганізовується шляхом їх приєднання до Державної митної служби України.
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.10.2020 внесено інформацію про рішення щодо припинення юридичної особи - Галицької митниці Держмитслужби України.
В Положенні про Львівську митницю (відповідач у даній справі), що затверджене наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 № 489 “Про затвердження положень про територіальні органи Держмитслужби” відсутня інформація про те, що Львівська митниця, як територіальний відокремлений підрозділ Державної митної служби України, є правонаступником Галицької митниці, оскільки як зазначено вище, Галицька митниця реорганізована шляхом приєднання до Державної митної служби України, яка є її правонаступником.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 278/1258/16-ц та від 25.11.2020 у справі № 233/1950/19.
При цьому, пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України за клопотанням позивача. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.
Таким чином, пред'явлення позову до неналежного відповідача - Львівської митниці Держмитслужби України, а не до Державної митної служби України, як правонаступника Галицької митниці Держмитслужби України є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18 та від 13.10.2020 № 640/22013/18.
Згідно вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивачем не було надано суду належних і допустимих доказів, у розумінні вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, на підтвердження того, що саме відповідач - Львівська митниця Держмитслужби України порушила права позивача і має відповідати за даним позовом.
З огляду на наведені вище норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що оскільки позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до норм ст. 129 ГПК України судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 124, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 28 березня 2023 року.
Суддя Манюк П.Т.