ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.03.2023Справа № 910/4587/23
Суддя Привалов А.І., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод»
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕРСЕН ЛТД» 6083,98 грн заборгованості, яка виникла, у зв'язку з не поставкою товару за Договором № ЛС/К-00304 поставки з використанням Смарт карт від 19.06.2020,
До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕРСЕН ЛТД» 6083,98 грн заборгованості, яка виникла, у зв'язку з не поставкою товару за Договором № ЛС/К-00304 поставки з використанням Смарт карт від 19.06.2020.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступні обставини.
Як вбачається з заяви, вимогу щодо стягнення 6083,98 грн заборгованості з ТОВ «ЛЕРСЕН ЛТД» обґрунтовано тим, що на виконання умов Договору № ЛС/К-00304 поставки з використанням Смарт карт від 19.06.2020 заявником на протязі січня-серпня 2021 року було перераховано в якості попередньої оплати за нафтопродукти кошти в загальному розмірі 126 227,63 грн. Водночас, боржник здійснив передачу нафтопродуктів у вказаний період тільки на суму 115 000,00 грн.
Отже, ТОВ «ЛЕРСЕН ЛТД» не здійснило поставки нафтопродуктів, за твердженнями заявника, на суму 6083,98 грн, у зв'язку з чим заявник просить видати судовий наказ на сплачену суму попередньої оплати.
Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження (частини 1, 2, 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.
Так, статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.
Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.1 ст. 148 ГПК України).
Як вбачається з доданих до заяви документів, 19.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» (за договором - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕРСЕН ЛТД» (за договором - постачальник) укладено Договір № ЛС/К-00304 поставки з використанням Смарт карт, за умовами пункту 2.1 якого постачальник зобов'язується організувати передачу у власність покупця (поставку) товарів партіями, а покупець зобов'язується приймати у власність товар та оплачувати їх вартість на умовах, передбачених даним договором.
Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Водночас, умови укладеного між сторонами Договору № ЛС/К-00304 поставки з використанням Смарт карт від 19.06.2020 не встановлюють обов'язку продавця щодо повернення суми попередньої оплати, у разі нездійснення поставки товару, а також не містить строків повернення цієї передоплати.
Обов'язок щодо повернення суми попередньої оплати виникає у боржника в силу положень закону та з урахуванням положень ст. 530 ЦК України
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕРСЕН ЛТД» суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання за договором, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченої передоплати за непоставлений товар.
За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не може розцінюватись як грошове зобов'язання за договором, а є лише застосуванням наслідків невиконання боржником зобов'язання за Договором № ЛС/К-00304 поставки з використанням Смарт карт від 19.06.2020 щодо поставки товару.
Отже, заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕРСЕН ЛТД» грошових коштів у розмірі 6083,98 грн, що є поверненням здійсненої попередньої оплати за Договором № ЛС/К-00304 поставки з використанням Смарт карт від 19.06.2020 не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, так як заявлена до стягнення сума не є заборгованістю за договором (за договором у боржника обов'язок поставити товар).
Згідно з пунктом 3 частини 1, 2 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За таких обставин, суд вважає, що у видачі судового наказу про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 6083,98 грн слід відмовити.
Відповідно до частини 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕРСЕН ЛТД» 6083,98 грн заборгованості.
2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 28.03.2023 та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов