номер провадження справи 24/147/22
06.03.2023 Справа № 908/2031/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/2031/22
за позовом: Дочірнього підприємства “Агрофірма “Лія” малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лія” (юридична адреса: вул. Советська, буд. 15, с. Троїцьке, Петропавлівський район, Дніпровська область, 52723, адреса для листування: вул. Світла, буд. 1А, с. Дальнє, Покровський район, Донецька область, 85613, ідентифікаційний код 31299876)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Саноіл-Трейдінг” (пров. Туристський, буд. 5, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код 33561148)
про стягнення 470789,56 грн.
за участю представників:
від позивача: Пономарьов Р.О., адвокат, ордер серія АН № 1078989 від 04.10.2022 (приймає участь з використанням системи відеоконференцзв'язку “EASYCON”)
від відповідача: Хижня Л.Є., адвокат, ордер серія АІ № 1246102від 01.02.2023
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства “Агрофірма “Лія” малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лія” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Саноіл-Трейдінг” про:
- стягнення основного боргу в сумі 372945,00 грн, пені в сумі 82088,92 грн, трьох процентів річних у сумі 6804,96 грн, інфляційних витрат у сумі 8950,68 грн за договором поставки соняшника № 19825СС від 10.11.2021;
- доручення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати, починаючи з 06.10.2022 року і до моменту виконання цього рішення 3% річних за такою формулою: /Проценти/ = /Сума борту/ х /Процентна ставка/ /100% /365 днів х /Кількість днів/.
Де: /Сума боргу/ - сума простроченого боргу; /Процентна ставка/ - проценти річних; /Кількість днів/ - різниця між датою розрахунку та датою виникнення прострочення зобов'язання;
- доручити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати, починаючи з 06.10.2022 і до моменту виконання цього рішення, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, за формулою: Пеня = С х 20СД х Д / 100 (де С - сума заборгованості за період; 2ОСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення; Д - кількість днів прострочення).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2022, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
В обґрунтування позивних вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 530, 549, 551, 610, 511, 624, 625, 629, 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 216-218, 230, 265, ГК України та зазначає, що 10.11.2021 між сторонами укладений Договір № 19825 СС поставки соняшника, на виконання умов якого відповідно до видаткових накладних ТОВ Фірма «Лія» поставило на адресу ТОВ «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ» соняшнику врожаю 2020 року у кількості 156,93 т. на загальну суму 2 839 861,78 грн. Однак, отриманий відповідачем соняшник в повному обсязі не оплачений, умови договору щодо оплати за отриманий товар не виконані, внаслідок чого заборгованість, враховуючи направлені рахунки на оплату, становить 372 945,00 грн. За порушення зобов'язань з оплати вартості товару, відповідачу нараховано пеня у розмірі 82088,92 грн за період з 22.02.2022 по 02.10.2022, 3 % річних в сумі 6804,96 грн та 8950,68 грн інфляції.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2031/22 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Присвоєно справі номер провадження 24/147/22. Судове засідання для розгляду справи призначено на 22.11.2022 о 12 год. 20 хв.
17.11.2022 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 16.11.2022 судове засідання у справі № 908/2031/22 перенесено на 19.12.2022 об 11 год. 00 хв.
18.11.2022 відповідачем подана суду заява від 17.11.2022 № 89 з запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання від 17.11.2022 № 87 про відкладення розгляду справи.
14.12.2022 відповідачем наданий суду відзив на позовну заяву від 13.12.2022 № 96, в якому не визнає вимоги позивача, вважає що строк виконання ним зобов'язань зі здійснення остаточного розрахунку за зерно не настав, зокрема зазначає, що після складання позивачем податкової накладної № 7 від 11.11.2021 і до її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, сторони Договору здійснили дві господарські операції з постачання товарів, вартісні показники яких було змінено ними 12.11.2021. В порушення приписів ПК України, позивач не склав і не подав на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних всі необхідні відповідні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 7 від 11.11.2021. За таких умов, враховуючи зміни, внесені сторонами до Договору 12.11.2021 та фактично здійснені ними господарські операції, станом як на 16.02.2022, так і на день подання відповідачем відзиву на позовну заяву, сама по собі податкова накладна № 7 від 11.11.2021, навіть зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, не може вважатися податковою накладною, виданою позивачем (Постачальником) за фактом отримання попередньої оплати загальної вартості зерна за Договором, оскільки вказані в ній вартісні показники не відповідають вартісним показникам господарської операції, яку мали намір здійснити та реально здійснили сторони за Договором і яка підтверджена складеними на виконання Договору первинними документами бухгалтерського обліку. З цих же підстав дата реєстрації цієї податкової накладної не може вважатися датою виникнення у відповідача (Покупця) обов'язку щодо здійснення остаточного розрахунку за поставлене зерно за Договором. Такий обов'язок виникне у відповідача (Покупця) лише з дати складання та реєстрації позивачем останнього з усіх розрахунків коригування кількісних і якісних показників до податкової накладної № 7 від 11.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо показників фактично здійснених операцій з поставки соняшнику за видатковою накладною № 7 від 12.11.2021; щодо показників фактично здійснених операцій з поставки соняшнику за видатковою накладною № 8 від 15.11.2021, які (разом) скоригують вартісні показники податкової накладної № 7 від 11.11.2021, після чого ця податкова накладна і зможе вважатися податковою накладною, виданою позивачем (Постачальником) за фактом отримання попередньої оплати загальної вартості зерна за Договором. При цьому на думку відповідача, позивач повинен був скласти два розрахунки коригування кількісних і якісних показників до податкової накладної (РК) № 7 від 11.11.2021, тобто по кожній поставці соняшнику позивач повинен був зареєструвати розрахунок коригування. Також відповідачем наданий суду орієнтований розрахунок суми судових витрат (в частині витрат на професійну правничу допомогу), які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Також 14.12.2022 відповідачем надана суду заява від 13.12.2022 № 98 про поновлення процесуального строку для звернення з відзивом на позовну заяву.
19.12.2022 позивачем подано суду клопотання про залишення без задоволення заяву відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без врахування відзиву.
В судовому засіданні 19.12.2022 заяву представника відповідача щодо поновлення строку для звернення до суду з відзивом на позовну заяву задоволено, заява ТОВ “Саноіл-Трейдінг” з запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишена без задоволення, клопотання позивача про приєднання доказів до матеріалів справи задоволено.
Ухвалою від 19.12.2022 відкладено розгляд справи на 11.01.2023 об 11 год. 30 хв.
30.12.2022 через систему «Електронний суд» та 04.01.2023 позивачем надана відповідь на відзив, в якій представник позивача просить суд позов задовольнити повністю; справу розглядати за наявними матеріалами без врахування відзиву відповідача; прийняти заяву про неможливість до ухвалення рішення у справі подати докази понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу та інші витрати. Заяву про винесення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат позивачем буде подано після ухвалення рішення по справі та долучено докази відповідних витрат.
09.01.2023 до суду надійшло заперечення за вих. від 04.01.2023 № 1 на відповідь на відзив, в яких представник відповідача просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Також, 09.01.2023 до суду надійшла заява за вих. від 04.01.2023 № 2, в якій представник відповідача просить суд вирішити питання про понесені відповідачем судових витрат (в частині витрат на правову (правничу) допомогу) після ухвалення у справі № 908/2031/22 рішення по суті позовних вимог та при ухваленні рішення призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (в частині витрат на правову (правничу) допомогу).
Ухвалою суду від 11.01.2023, у зв'язку з отриманням о 10 год. 16 хв. 11.01.2023 повідомлення про замінування адміністративної будівлі Господарського суду Запорізької області, проведенням в будівлі суду перевірочних дій працівниками вибухотехнічної лабораторії та Національної поліції України, перенесено судове засідання з розгляду справи № 908/2031/22 на 01.02.2023 об 11 год. 30 хв.; визначено здійснювати розгляд справи № 908/2031/22 в судовому засіданні 01.02.2023 з використанням системи відеоконференцзв'язку “EASYCON”.
В судовому засіданні оголошена перерва до 09.02.2023, до 13.02.2023 та перенесено судове засідання на 06.03.2023 о 12 год. 30, про що судом винесено відповідні ухвали.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 06.03.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечує, підтримав свою правову позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.
В засіданні 06.03.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
10.11.2021 між Дочірнім підприємством «Агрофірма «Лія» малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ» (Покупець) укладений Договір № 19825 СС поставки соняшника, за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити в обумовлений договором строк соняшник врожаю 2020 року в фізичній вазі кількістю 150,000 тонн (сто п'ятдесят тонн 000 кілограм) +/- 5% від цієї кількості за вибором Покупця (Зерно), а Покупець зобов'язується прийняти Зерно та сплатити Постачальнику його вартість.
Згідно із п. 2.1 договору (з урахуванням додаткової угоди від 01.11.21), сторони домовилися, що ціна однієї тонни Зерна (ціна договору) без ПДВ складає 15874,00 грн., крім того ПДВ у розмірі 2222,36 грн., а разом 18096,36 грн.
Пунктом 2.2 договору сторони домовилися, що загальна вартість Зерна розраховується шляхом множення фактично поставленої кількості Зерна, зазначеної в видатковій (-них) накладній (-их) підписаній (-их) уповноваженим представником Покупця, на ціну однієї тонни Зерна, зазначену в п. 2.1 договору.
Якість товару повинна відповідати показникам зазначеним у пункті 3.1 Договору.
Згідно п. 4.1 Договору поставка Зерна здійснюється на умовах ЕХW (Донецька область, Ясинуватський район, село Новобахмутівка), згідно з Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі, за винятком застережень, прямо передбачених у Договорі.
Відповідно до п.4.2. Договору сторони домовилися, що приймання Зерна за кількістю здійснюється в місці поставки, визначеному в п. 4.1 Договору. Зважування Зерна здійснюється на вагах Постачальника.
Згідно п. 4.4 Договору Зерно має бути поставлене Постачальником протягом 5 календарних днів з дати отримання попередньої оплати загальної вартості Зерна (п.5.2 Договору). В межах цього строку допускається поставка Зерна частинами (партіями). Датою поставки Зерна (його частини (партії)) Покупцю вважається дата оформлення Постачальником видаткової накладної, яка підписана уповноваженим представником Покупця.
Відповідно до п. 5.1. Договору оплата Покупцем загальної вартості Зерна здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений ним у відповідному рахунку на оплату. На кожну оплату, яку Покупець зобов'язаний здійснити за Договором, Постачальник надає окремий рахунок на оплату.
Згідно п.5.2. Договору Покупець здійснює попередню оплату загальної вартості Зерна у розмірі 2 161 330,50 грн. (Два мільйона сто шістдесят одна тисяча триста тридцять гривень 50 копійок) без ПДВ, крім того ПДВ у розмірі 302 586,27 грн. (Триста дві тисячі п'ятсот вісімдесят шість гривень 27 копійок), а разом 2463 916,77 грн. (Два мільйона чотириста шістдесят три тисячі дев'ятсот шістнадцять гривень 77 копійок) протягом 3 операційних (банківських) днів з дня укладання Договору.
Відповідно до п. 5.3. Договору остаточний розрахунок за Зерно здійснюється протягом 3 операційних (банківських) днів з дати отримання Покупцем повідомлення про реєстрацію податкової (-их) накладної (-их), виданої (-их) Постачальником за фактом отримання попередньої оплати загальної вартості Зерна, в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкової (-их) накладної (-их) в електронному вигляді.
Розмір грошових коштів, які перераховуються Покупцем в якості остаточного розрахунку на Зерно, залежать від фактичної кількості Зерна, переданого Постачальником Покупцю за Договором, ціни однієї тони Зерна, вказаній в п. 2.1 Договору, або визначеній Покупцем в передбаченому п.3.2 Договору порядку, а також від розміру коштів, сплачених Покупцем в якості попередньої оплати загальної вартості Зерна (п. 5.2 Договору).
Відповідно до п. 7.2 Договору цей договір вчинений у письмовій (електронній) формі із застосуванням електронного підпису відповідно до законодавства у сферах електронних довірчих послуг, електронної ідентифікації. Договір діє до 30.11.2021 включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, які залишилися не виконаними.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 5.1 Договору ТОВ «Фірма Лія» склала та направила на адресу ТОВ «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ» рахунок на оплату № 5 від 10.11.2021 на суму 2 463 916,77 грн., разом з ПДВ.
В свою чергу, 11.11.2021, у відповідності по п. 5.2 Договору, ТОВ «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ» здійснило попередню оплату, призначення платежу: «оплата за соняшник договір № 19825 СС від 10.11.2021, рахунок № 5 від 10.11.2021, в т.ч. ПДВ», у сумі 2 463 916,77 грн., про що свідчить банківська виписка.
За першою подією після проведення оплати за Договором ТОВ «Фірма Лія» зареєструвало податкову накладну № 7 від 11.11.2021 у сумі 2 463 916,77 грн. разом з ПДВ.
За незалежними від Постачальника обставин реєстрацію податкової накладної було безпідставно зупинено податковим органом та після внесення відповідних пояснень рішенням № 3810250/31299876 від 16.02.2022 податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим, відповідно до видаткової накладної № 7 від 12.11.2021 ТОВ «Фірма Лія» передало, а ТОВ «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ» отримало соняшник врожаю 2020 року у кількості 45.38 т., на загальну суму з ПДВ 821 212, 82грн. та видаткової накладної № 8 від 15.11.2021 ТОВ «Фірма Лія» передало, а ТОВ «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ» отримало соняшник врожаю 2020 року у кількості 111.55 т. на загальну суму з ПДВ 2 018 648,96 грн.
ТОВ «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ» прийняло товар, претензій про невідповідність отриманого товару якісним показникам зазначеним у п. 3.1 Договору не заявляло. Також покупцем не вчинялося дій щодо повернення товару постачальникові.
Після поставки Товару ТОВ «Фірма Лія» зареєструвало податкову накладну № 8 від 15.11.2021 у сумі 375 945,00 грн., разом з ПДВ.
За незалежними від Постачальника обставин реєстрацію податкової накладної було безпідставно зупинено податковим органом та після внесення відповідних пояснень, рішенням № 3810249/31299876 від 16.02.2022 податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На неоплачену суму поставленого Зерна ТОВ «Фірма Лія» склало та направило на адресу ТОВ «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ» рахунок на оплату № 6 від 17.11.2021 на суму 372 945 грн. з ПДВ.
Таким чином, відповідно до видаткових накладних № 7 та № 8 ТОВ Фірма Лія» поставило на адресу ТОВ «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ» соняшнику врожаю 2020 року у кількості 156,93 т. на загальну суму 2 839 861,78 грн.
З урахуванням строку затримки реєстрації податкових накладних та фактичної їх реєстрації в ЄРПН 16.02.2022 граничний строк оплати боргу сплив 22.02.2022.
Однак, отриманий ТОВ «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ» соняшник врожаю 2020 року до в повному обсязі не оплачений, заборгованість, враховуючи направлені рахунки на оплату, становить 372945,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою від 29.02.2022 № 9 про негайне, з дня отримання даної претензії виконати зобов'язання за договором № 19825 СС від 10.11.2021 та оплатити товар на загальну суму 375945,01 грн.
У відповіді від 27.09.2022 № 77 на досудову вимогу від 29.02.2022 № 9, що внаслідок введення воєнного стану в Україні, товариство мало місцезнаходження та здійснювало свою діяльність у м. Пологи Запорізької області З 03.03.22 в м. Пологи розпочались воєнні (бойові) дії, а з 06.03.22 місто стало фактично оточеним (заблокованим) військовими (збройними формуваннями) Російської Федерації. Вказані збройні формування проникли на території і в приміщення юридичних і фізичних осіб та незаконно заволоділи майном. Внаслідок цього, ТОВ “САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ” втратило доступ до майна, а тому товариство було змушене призупинити свою господарську діяльність в м. Пологи Запорізької області та вжити всіх можливих заходів щодо переведення своєї діяльності на підконтрольну органам державної влади України територію. Зазначені обставини унеможливили виконання ТОВ “САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ” своїх зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з іншими суб'єктами господарювання. 18.05.2022 ТОВ “САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ” зареєструвало своє місцезнаходження у м. Запоріжжя та розпочало здійснювати дії, направлення на відновлення своєї господарської діяльності. У зв'язку з цим, у ТОВ “САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ” відсутня можливість розглянути та вирішити питання, вказане у досудовій вимозі до повного відновлення електронних баз даних про корпоративну, фінансово-господарську та виробничу діяльність та/або доступу до них, а також впорядкування первинних документів. Крім того, відповідач зазначив, що після здійснення зазначених дій товариством будуть вжиті всі можливі заходи для врегулювання вказаного питання та виконання своїх зобов'язань.
03.10.2022 ДП “Агрофірма “Лія” малого підприємства у вигляді ТОВ “Фірма “Лія” направило листа за вих. від 03.10.2022 № 11 ТОВ “САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ”, в якому зазначає, що заборгованість відповідача за договором поставки соняшника № 19825 СС від 10.11.2021 виникла 22.02.2021, тобто до збройної агресії Російської Федерації. Також, позивач вказаним листом направив відповідачу завірені належним чином документи, обґрунтовуючи заборгованість та просить протягом однієї доби, з моменту отримання вказаного листа з додатками, оплатити заборгованість. Крім того, вказаним листом позивач просить відповідача сплатити в зазначений вище термін нараховані станом на дату направлення зазначеного листа пеню, інфляційні втрати та 3 % річних на загальну суму 96768,85 грн. згідно розрахунку.
Заборгованість за поставлений товар, а саме насіння соняшнику у обсязі не сплачена та складає 372945 грн, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін суд дійшов висновку про наступне.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Судом з'ясовано, що на виконання вимог п. 5.1, п. 5.2 Договору ТОВ «Фірма Лія» склала та направила на адресу ТОВ «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ» рахунок на оплату № 5 від 10.11.2021, на суму 2 463 916,77 грн., разом з ПДВ. В рахунку зазначено ціну товару 16 754,5 грн., без врахування ПДВ за 1 тону та загальний обсяг відповідно 129 тони.
В свою чергу 11.11.2021, у відповідності по п. 5.2 Договору ТОВ «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ» здійснило попередню оплату, призначення платежу: «оплата за соняшник договір № 19825 СС від 10.11.2021, рахунок № 5 від 10.11.2021», у сумі 2 463 916,77 грн., разом з ПДВ».
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Після проведення оплати за Договором ТОВ «Фірма Лія» зареєструвало податкову накладну № 7 від 11.11.2021 у сумі 2 463 916,77 грн. разом з ПДВ. Реєстрацію податкової накладної було безпідставно зупинено податковим органом та після внесення відповідних пояснень рішенням № 3810250/31299876 від 16.02.2022 податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація 16.02.2022, відповідно рішення контролюючого органу, в ЄРПН податкової накладної № 7 від 11.11.2021 є для покупця таких товарів/послуг (ТОВ «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ») достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Так, відповідно до абзацу 3 Пункт 198.6 статті 198 ПК України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Вказані норми та обставини реєстрації податкової накладної не суперечать виконанню зобов'язань відповідачем відповідно до договору та є підставою для проведення розрахунку
У пункті 5.3 договору сторони визначили настання строку остаточного розрахунку за Зерно, а саме: «...здійснюється протягом 3 операційних (банківських) днів з дати отримання Покупцем повідомлення про реєстрацію податкової (-их) накладної (-их), виданої (-их) Постачальником за фактом отримання попередньої оплати загальної вартості Зерна, в Єдиному реєстрі податкових накладних».
В свою чергу ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628 ЦК України, ч. 1 ст. 180 ГК України визначають, що: сторони є вільними в укладені договору, виборі умов договору; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.
Будь-які інші застереження щодо настання строків проведення остаточної оплати сторонами не визначалися.
Жодний пункт договору, в тому числі, п.п. 5.4.1, п.п. 5.4.2, п.п. 5.4.3, п.п. 5.4.4, не вказує на звільнення покупця від обов'язку проведення остаточного розрахунку за поставлений товар до реєстрації РК, або надання права не проводити оплату у разі не реєстрації РК, несвоєчасної реєстрації РК.
Між тим, відповідно до договору не встановлені і строки реєстрації розрахунків коригування до податкової накладної, натомість договір чітко встановлює настання строку остаточного розрахунку та пов'язує його з датою реєстрації саме податкової накладної за фактом отримання попередньої оплати загальної вартості Зерна, а саме податкової накладної № 7 від 11.11.2021 (при цьому позивачем не порушено і строку реєстрації розрахунку коригування).
Після отримання попередньої оплати, виникнення податкових зобов'язань, та складання податкової накладної № 7 від 11.11.2021 на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), відбулась поставка товару, а саме відповідно до видаткової накладної № 7 від 12.11.2021 року ТОВ «Фірма Лія» передало, а ТОВ «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ» прийняло соняшник врожаю 2020 року у кількості 45.38 т., на загальну суму з ПДВ 821 212,82 грн.
За вказаним фактом поставки у відповідності до п. 192.1 Податкового Кодексу України, п. 21 Порядку заповнення податкової накладної № 1307 від 31.12.2015 позивачем, складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 11 від 12.11.2021 до податкової накладної № 7 від 11.11.2021, в якому зазначена ціна Товару за 1 тону, відповідно вартості вказаній у видатковій накладній № 7 від 12.11.2021, визначена додатковою угодою до Договору від 12.11.20221, та відповідно змінено обсяг поставки, за новою ціною на всю суму попередньої оплати (авансу).
При цьому загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням податку на додану вартість, обсяги постачання (без врахування ПДВ), та сума податку на додану вартість залишилися не змінні, оскільки обсяг (кількість) поставки за видатковою накладною № 7 від 12.11.2021 не перевищив обсяги (кількість) поставки за попередньою оплатою (авансом).
Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 08.11.2022 розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН за номером № 9434484964.
15.11.2021 за видатковою накладної № 8 від 15.11.2021 ТОВ «Фірма Лія» передало, а ТОВ «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ» отримало соняшник врожаю 2020 року у кількості 111.55 т. на загальну суму з ПДВ 2 018 648,96 грн.
У зв'язку із перевищенням обсягу постачання та вартості поставки авансовому платежу після поставки по видатковій накладні № 8 від 15.11.2021 ТОВ «Фірма Лія» зареєструвало податкову накладну № 8 від 15.11.2021 у сумі 375 945,00 грн., разом з ПДВ, різницю між поставленим товаром та внесеним авансовим платежем.
Після внесення відповідних пояснень рішенням № 3810249/31299876 від 16.02.2022 податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На неоплачену суму поставленого Зерна ТОВ «Фірма Лія» склало та направило на адресу ТОВ «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ» рахунок на оплату № 6 від 17.11.2021, на суму 372 945 грн. Однак, отриманий ТОВ «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ» соняшник врожаю 2020 року до повному обсязі не оплачений та умови договору щодо оплати за отриманий товар не виконані. Заборгованість, враховуючи направлені рахунки на оплату, становить 372945,00 грн.
З урахуванням строку затримки реєстрації податкових накладних та фактичної їх реєстрації в ЄРПН 16.02.2022 року граничний строк оплати боргу сплив 22.02.2022.
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не заперечувалось відповідачем.
У свою чергу, ТОВ “САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ” здійснило часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 2463916,77 грн., що підтверджується банківською випискою АТ “УКРСИББАНК” від 11.11.2021.
Доказів зворотнього матеріали цієї справи не містять та сторонами суду не надано, відтак сума основного боргу становить 372945,00 грн.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що представником відповідача не заперечувався та не оспорювався факт того, що позивачем поставлено товар позивачу на суму 2839861,78 грн., а відповідачем, в свою чергу, було лише сплачено предоплату за вказаний товар у розмірі 2463916,77 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 375945,00 грн суми основного боргу.
Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 82088,92 грн. за період з 22.02.2022 по 02.10.2022.
Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За приписами ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Нормами ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. (ч. 6 ст. 231 ГК України)
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом п. 6.3 Договору, яким сторони визначили, що у разі порушення Покупцем своїх зобов'язань з оплати вартості Зерна, останній сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно п.6.4 Договору збитки за Договором відшкодовуються у повній сумі понад штрафні санкції. Сплата штрафних санкцій, а також відшкодування збитків не звільняє Сторони від виконання своїх зобов'язань за Договором.
Оскільки судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого товару у передбачені Договором поставки № 19825 СС від 10.11.2022 строки та розмірі, то вимога позивача про стягнення з відповідача пені є законною та обґрунтованою.
Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що розрахунок позивачем виконано правильно, тому вимоги про стягнення з відповідача 82088,92 грн. пені за період з 22.02.2022 по 02.10.2022 задовольняються судом.
Відповідно до приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплати гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним нараховані 3 % річних за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки в загальному розмірі 6804,96 грн., які розраховані за період з 22.02.2022 по 02.10.2022.
Судом встановлено, що даний розрахунок виконаний правильно, а тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 6804,96 грн. 3 % річних.
Що стосується інфляційних втрат, слід зазначити наступне.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Позивачем заявлена вимога про стягнення 8950,68 грн. інфляційних втрат, які розраховані за загальний період лютий - серпень року.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що граничний строк оплати сплив 22.02.2022 вимоги позивача про стягнення інфляції є обґрунтованими за період березень - серпень 2022 року. Проте, не виходячи за межі позовних вимог, судом задоволяються у заявленому позивачем розмірі в сумі 8950,69 грн.
Відповідачем контррозрахунок суми заборгованості (в тому числі, основного боргу, пені, річних відсотків та інфляційних нарахувань) заявленої позивачем до стягнення суду не наданий.
Відповідно до вимог ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу (ч. 10).
З огляду на вказане, а також приймаючи до уваги посилання позивача на вказану законодавчу норму, суд вважає за необхідне зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків та пені у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення).
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 7061,85 грн, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ” (69032, м. Запоріжжя, пров. Туристський, буд. 5, код ЄДРПОУ 33561148) на користь дочірнього підприємства “Агрофірма “Лія” малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лія” (52723, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Троїцьке, вул. Советська, буд. 15, код ЄДРПОУ 31299876) - 372 945 (триста сімдесят дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн основного боргу, пеню у сумі 82 088 (вісімдесят дві тисячі вісімдесят вісім) грн 92 коп., 3% річних у сумі 6 804 (шість тисяч вісімсот чотири) грн 96 коп., інфляційні витрати у сумі 8 950 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн 68 коп. та 7061 (сім тисяч шістдесят одна) грн 84 коп. судового збору.
Доручити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати, починаючи з 06.10.2022 і до моменту виконання цього рішення 3% річних за такою формулою: /Проценти/ = /Сума боргу/ х /Процентна ставка/ /100% /365 днів х /Кількість днів/.
Де: /Сума боргу/ - сума простроченого боргу; /Процентна ставка/ - проценти річних; /Кількість днів/ - різниця між датою розрахунку та датою і зникнення прострочення зобов'язання.
Доручити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати, починаючи з 06.10.2022 і до моменту виконання цього рішення, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, за формулою: Пеня = С х 2ОСД х Д / 100 (де С - сума заборгованості за період; 2ОСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення; Д - кількість днів прострочення).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 29.03.2023.
Суддя Т.А. Азізбекян