номер провадження справи 34/28/23
29.03.2023 Справа № 908/320/23
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
розглянув у спрощеному позовному провадженні,
без виклику представників сторін,
справу № 908/320/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмет», ідентифікаційний код юридичної особи 41647706 (вул. Водогінна, буд. 2, офіс 223, м. Львів, 79017)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.П. КОНСТРАКШН КОМПАНІ», ідентифікаційний код юридичної особи 42601683 (вул. Східна, буд. 9, м. Запоріжжя, 69083)
про стягнення 98 754 грн 81 коп.
До Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Алмет» з позовною заявою від 27.01.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.П. КОНСТРАКШН КОМПАНІ» 98 754 грн 81 коп., з яких: 73 313 грн 78 коп. - заборгованість за поставлений товар за договором поставки № 14012021/2 від 14.01.2021; 22 623 грн 96 коп. - інфляційні втрати та 2 817 грн 07 коп. - 3% річних, а також судові витрати.
Позов подано на підставі ст.ст. 193, 265, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України та умов договору поставки № 14012021/2 від 14.01.2021 і обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача договірних зобов'язань з оплати за поставлений товар.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2023 справу № 908/320/23 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.02.2023 у справі № 908/320/23 позовна заява прийнята судом до розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, ухвала суду на адресу відповідача повернулась із позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення сторін, у т.ч. відповідача про відкриття провадження у даній справі. Суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Товариством - обмеженою відповідальністю «АЛМЕТ» (постачальником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Н.П. КОНСТРАКШН КОМПАНІ» (покупцем, відповідачем у справі) укладено договір поставки № 14012021/2 від 14.01.2021 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується передавати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується приймати й оплачувати згідно з умовами цього договору товар, що надалі іменується «товар», в асортименті, кількості і за цінами, які вказуються у відповідних рахунках- фактурах на окрему партію товару та у видаткових накладних на кожну окрему партію товару.
Згідно з п.1.4 договору, право власності на товар (партію товару), що постачається за цим договором, переходить від постачальника до покупця у момент передання товару (партії товару), що підтверджується підписом покупця у видатковій накладній за умови 100% оплати за товар.
Пунктом 3.3. договору передбачений порядок оплати, а саме:
3.3.1. Покупець здійснює повну оплату товару на підставі, виставленого (направленого факсимільним повідомленням або електронною поштою на адресу: Npccompany@ukr.net) постачальником, рахунка-фактури.
3.3.2. Покупець зобов'язаний оплатити рахунок-фактуру у розмірі 100% від загальної вартості окремої партії товару, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури.
Відповідно до п. 3.4. договору, поточні надходження грошових коштів від покупця зараховуються в рахунок погашення штрафних санкцій, нарахованих покупцю за прострочку виконання зобов'язань згідно даного договору, в рахунок погашення заборгованості з найбільш раннім терміном виникнення. Вказане покупцем призначення платежу при цьому не враховується.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата, зазначена на видатковій накладній.
Позивачем було виставлено рахунки на оплату, а саме:
- рахунок на оплату № 3501 від 08.10.2021 на загальну суму 148 903 грн 78 коп.;
- рахунок на оплату № 3820 від 29.10.2021 на загальну суму 22 681 грн 12 коп.
На виконання умов договору, постачальник в строки та в порядку передбачені договором здійснив поставки товару, що підтверджується наступними видатковими накладними, підписаними у т.ч. з боку відповідача:
- видаткова накладна №3081 від 13 жовтня 2021 на суму 148 903 грн 78 коп., яка сплачена частково, заборгованість 50 632 грн 66 коп. не погашена;
- видаткова накладна № 3627 від 15 листопада 2021 на суму 22 681 грн. 12 коп. (двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят одна гривня 12 копійок) - не сплачена повністю.
Враховуючи не сплату відповідачем позивачеві заборгованості в сумі 73 313 грн 78 коп. за поставлений товар, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.П. КОНСТРАКШН КОМПАНІ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмет» 98 754 грн 81 коп., з яких: 73 313 грн 78 коп. - заборгованість за поставлений товар за договором поставки № 14012021/2 від 14.01.2021; 22 623 грн 96 коп. - інфляційні втрати та 2 817 грн 07 коп. - 3% річних було предметом судового розгляду у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором поставки товару № 14012021/2 від 14.01.2021.
Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною першою ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).
Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору поставки, згідно з виставленими рахунками на оплату: № 3501 від 08.10.2021 на загальну суму 148 903 грн 78 коп. та № 3820 від 29.10.2021 на загальну суму 22 681 грн 12 коп., позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 171 584 грн 90 коп.
Поставка товару на виконання умов договору підтверджується видатковими накладними: №3081 від 13 жовтня 2021 на суму 148 903 грн 78 коп. та № 3627 від 15 листопада 2021 на суму 22 681 грн. 12 коп.
Видаткові накладні підписані з боку обох сторін, у т.ч. відповідача, без зауважень.
Поставка товару за договором та вказаними видатковими накладними підтверджується товарно-транспортними накладними: №РНФ-3081 від 13.10.2021, №РНФ-3627 від 15.11.2021.
На підставі умов договору, зокрема п. 3.3.2. - покупець зобов'язаний оплатити рахунок-фактуру у розмірі 100% від загальної вартості окремої партії товару, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, тобто - 148 903 грн 78 коп. до 13.10.2021, включно, 22 681 грн 12 коп. до 03.11.2021, включно, враховуючи саме три банківські дні.
Відповідно до п. 3.4. договору, поточні надходження грошових коштів від покупця зараховуються в рахунок погашення штрафних санкцій, нарахованих покупцю за прострочку виконання зобов'язань згідно даного договору, в рахунок погашення заборгованості з найбільш раннім терміном виникнення. Вказане покупцем призначення платежу при цьому не враховується.
Згідно з актом звірки взаємних розрахунків за період: січень 2021-грудень 2022 за даним договором поставки, підписаним з боку обох сторін, і у т.ч. відповідачем, сторони вказали вказані поставки та часткові оплати за поставлений товар та підтвердили заборгованість відповідача перед позивачем за вказані поставки станом на 31.12.2022 в сумі 73 313 грн 78 коп.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеними та правомірно заявленими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 73 313 грн 78 коп. простроченої заборгованості за договором поставки № 14012021/2 від 14.01.2021 та видатковими накладними № 3081 від 13.10.2021 та № 3627 від 15.11.2021.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 22 623 грн 96 коп. інфляційних втрат та 2 817 грн 07 коп. 3% річних, суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Платежі, встановлені ст. 625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов'язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, як, наприклад, статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом перевірено розрахунок 3% річних позивача за допомогою ІПС «Законодавство» та з урахуванням дат початку нарахування, з урахуванням дат початку прострочення, та закінчення, визначеного позивачем, визнано обґрунтованими та правомірно заявленими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 799 грн 01 коп. 3% річних за загальні періоди з 14.10.2021 по 27.01.2023 суми боргу 50 632 грн 66 коп. та з 04.11.2021 по 27.01.2023 суми боргу 22 681 грн 12 коп.
Щодо інфляційних втрат, то враховуючи розрахунки позивача, а також те, що позивачем безпідставно у розрахунку зазначено індекс інфляції у січні 2023 - 101,3%, тоді як цей показник у січні 2023 складав - 100,8%, інфляційні втрати за загальний період з жовтня 2021 по січень 2023 складають 22 150 грн 43 коп.
У позові щодо стягнення 473 грн 53 коп. інфляційних втрат та 18 грн 07 коп. 3% річних слід відмовити, як у безпідставно заявлених до стягнення.
Таким чином, судом частково задовольняються позовні вимоги у даній справі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за позовом відноситься на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.П. КОНСТРАКШН КОМПАНІ», ідентифікаційний код юридичної особи 42601683 (вул. Східна, буд. 9, м. Запоріжжя, 69083) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмет», ідентифікаційний код юридичної особи 41647706 (вул. Водогінна, буд. 2, офіс 223, м. Львів, 79017) 73 313 (сімдесят три тисячі триста тринадцять) грн 78 коп. заборгованості за поставлений за договором поставки товар, 2 799 (дві тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) грн 01 коп. 3% річних, 22 150 (двадцять дві тисячі сто п'ятдесят) грн 43 коп. інфляційних втрат та 2 670 (дві тисячі шістсот сімдесят) грн 64 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. У позові щодо стягнення 473 грн 53 коп. інфляційних втрат, 18 грн 07 коп. 3% річних та 13 грн 36 коп. судового збору відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 29.03.2023.
Суддя А.О. Науменко