номер провадження справи 27/133/22
23.03.2023 Справа № 908/1796/22
м. Запоріжжя Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі Хрипко О.О., розглянувши заяву Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради про розстрочення виконання рішення по справі № 908/1796/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (69063 м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний номер юридичної особи 42093239)
до відповідача: Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради (69057 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 03327115)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний номер юридичної особи 00130926)
про стягнення заборгованості
За участю представників сторін:
представник заявника (відповідача): не з'явився
представник позивача: не з'явився
представник третьої особи: не з'явився
13.03.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради про розстрочення виконання судово рішення у справі, відповідно до якої заявник просить суд розстрочити виконання судового рішення у сумі основного боргу, 3 % річних, інфляційних втрат та судового збору в загальному розмірі 4 225 882 грн 60 коп. на 12 місяців, шляхом здійснення щомісячних оплат в розмірі 352 156 грн 88 коп., а в останній місяць 352 156 грн 92 коп.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.03.2023, вказану вище заяву передано на розгляд судді Господарського суду Запорізької області Дроздовій С.С.
Від позивача 23.03.2023 електронною поштою надійшло письмове заперечення (вх. № 22195/08-08/20) на заяву про розстрочення виконання судового рішення, відповідно до якого позивач просив суд відмовити в задоволенні вказаної заяви та зазначив, що відповідачем не доведено, що останнім буде виконуватись своєчасно зобов'язання в разі розстрочення виконання рішення, оскільки по аналогічній справі відповідач не здійснив жодного платежу по розстрочці, а відсутність грошових коштів не є виключною обставиною для надання розстрочки.
Представники сторін в судове засідання 23.03.2023 не з'явились, про поважні причини неявки позивач суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Від заявника 23.03.2023 надійшла заява про розгляд заяви без участі представника відповідача, на задоволенні заяви про надання розстрочки наполягав.
Частиною 2 ст. 331 ГПК України передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка представників сторін не перешкоджала вирішенню даної заяви.
Розглянувши заяву Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради про розстрочення виконання рішення у справі № 908/1796/22, суд відмовляє в її задоволенні, з огляду на наступне.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.02.2023 у справі № 908/1796/22 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” 3 933 136 грн. 51 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію за період березень, квітень, травень 2022 року, 40 303 грн. 40 коп. 3 % річних, 189 991 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 62 451 грн. 47 коп. судового збору.
Заявник в своїй заяві про розстрочку виконання рішення посилається на те, що в даному випадку у відповідача існують певні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, а саме: Торгово-промисловою палатою України (ТПП) було оприлюднено лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов'язань. Відповідач є підприємством критичної інфраструктури, що забезпечує населення Запорізької області життєво необхідним ресурсом - питною водою. Свою діяльність відповідач реалізовує через свої структурні підрозділи Протягом лише 23 діб війни в ході бойових дій були окуповані більшість населених пунктів Запорізької області, наразі під контролем російських військ перебувають і шість з восьми структурних підрозділів нашого підприємства, про що Відповідач повідомив органи СБУ листом від 05.09.2022 року вих. №12/1194, на підставі якого вже відкрито кримінальне провадження №22022080000002489. КП «Облводоканал» ЗОР є підприємством-монополістом, що надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у Запорізькій області. Єдиним джерелом доходів нашого підприємства є здійснення споживачами оплати за надані послуги. Згідно довідки про стан розрахунків споживачів за надані послуги з водопостачання та водовідведення рівень оплат щомісячно стрімко знижується Наразі відповідач перебуває у глибокій фінансовій кризі. Крім того станом на 09.03.2023 року на рахунках підприємства обліковується лише 123 259,91 грн., що позбавляє відповідача можливості взагалі здійснювати будь-які значні фінансові операції. З фінансового результату відповідача за 2022 року вбачається, що прибутку відповідач не отримав, а ось чистий збиток склав аж 60 222 тис. грн Відсутність фінансової підтримки щодня наближає відповідача до банкрутства, чого неможна допускати, оскільки повне припинення здійснення Відповідачем господарської діяльності потягне за собою гуманітарну та екологічну катастрофу в області, негативно вплине на хід бойових дій та позбавить можливості ДСНС рятувати населення від пожеж.
23.03.2023 року позивач у справі надіслав на електрону адресу суду заперечення на заяву про розстрочення виконання судового рішення. Просить суд відмовити у задоволенні даної заяви.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
В пункті 7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 наведено визначення терміну «розстрочка». Так, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Відповідно до п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна бути здійснена судом за правилами ст. 86 ГПК України.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надані відповідачем документи в обґрунтування своєї заяви свідчать лише про збитковість підприємства відповідача, що не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі.
Крім того, суд враховує те, що відповідачем не подано належних доказів критичного (скрутного) фінансового стана на момент прийняття рішення.
Суд бере до уваги те, що зі змісту ст. 331 ГПК України керуючись якою відповідачем подана дана заява, розуміється розстрочення виконання рішення, тобто на стадії виконавчого провадження.
Згідно з приписами ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
При цьому, судом враховано, що позивач і відповідач є суб'єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики. А тому, невиконання відповідачем зобов'язань може мати негативний вплив на діяльність підприємства позивача.
Проаналізувавши доводи відповідача викладені у заяві щодо розстрочення виконання судового рішення у справі, з'ясувавши правову позицію позивача щодо вказаної заяви, суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявність у нього виняткового випадку, тобто, обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, як підстави для розстрочення виконання судового рішення по цій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради про розстрочення виконання судового рішення у справі № 908/1796/22.
Керуючись ст. ст. 232, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради про розстрочення виконання рішення у справі № 908/1796/22 - відмовити.
2. Копію даної ухвали направити сторонам у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом, зокрема, у разі неявки всіх учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.03.2023.
Повний текст ухвали розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова