номер провадження справи 24/33/23
15.03.2023 Справа № 908/134/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/134/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Провідна” (просп. Повітрофлотський, буд. 25, м. Київ, 03049, ідентифікаційний код 23510137)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)
про стягнення 78454,74 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Провідна” до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” про стягнення виплаченого страхового відшкодування в сумі 78454,74 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2023, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст. ст. 993, 1187 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та зазначає, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» та Іноземним підприємством «Кока -Кола Беверіджиз Україна Лімітед» було укладено Договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту та відповідальності власників наземних транспортних засобів № 06/6781792/9069/22, предметом якого є страхування транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 26.08.2022 в м. Києві по вул. Саксаганського на перехресті вул. Л.Толстого відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу «TOYOTA», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Згідно постанови Голосіївського районного суду міста Києва по справі № 752/11755/22 ОСОБА_1 було визнано винним у ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. На підставі заяви про виплату страхового відшкодування та наданих потерпілою особою документів було складено страховий акт № 2300385279 від 26.09.2022 на суму 32917,60 грн. та страховий акт 2 № 2300385279 від 28.09.2022 на суму 45537,14 грн., на підставі яких АТ “СК “Провідна” здійснила виплату страхового відшкодування в загальній сумі 78454,74 грн. на користь Страхувальника. Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «TOYOTA», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована за полісом № 207367923 у відповідача. В розумінні ст.ст. 993, 1187 ЦК України та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах ліміту відповідальності передбачених полісом у розмірі 78454,74 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/134/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/33/23. Судове засідання для розгляду справи призначено на 13.02.2023.
07.02.2023 через систему “Електронний суд” від Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що відповідач визнає вимогу про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 75854,74 грн., оскільки полісом №ЕР/207367923, яким застрахований транспортний засіб «TOYOTA», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , укладався з встановленою у ньому франшизою в сумі 2600,00 грн. Також, відповідач просить суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката до 1500 грн., повернути Приватному акціонерному товариству “Страхова компанія “АРКС” з державного бюджету 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, розглядати справу без участі представника Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо”.
Відзив Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” на позовну заяву прийнятий судом до розгляду та врахований при вирішенні спору у справі.
Ухвалою суду від 10.02.2023 розгляд справи перенесено на 15.03.2023.
23.02.2023 на електронну пошту Господарського суду Запорізької області від позивача з підтвердженим кваліфікованим ЕЦП надійшло клопотання б/н від 23.02.2023 (вх. № 3877/08-08/23) про долучення документів до матеріалів справи та розгляд справи провести без участі представника позивача.
Розглянувши подане позивачем клопотання б/н від 23.02.2023, суд вважає за доцільним його задовольнити та долучити копію постанови по справі № 752/11755/22 до матеріалів справи.
Представники сторін в судове засідання 15.03.2023 не прибули.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судовий процес 15.03.2023 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
У судовому засіданні 15.03.2023 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
11.08.2022 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» та Іноземним підприємством «Кока -Кола Беверіджиз Україна Лімітед» було укладено Договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту та відповідальності власників наземних транспортних засобів № 06/6781792/9069/22, предметом якого є страхування транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Строк дії договору з 16.08.2021 по 15.08.2023 (п. 24).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , транспортний засіб «VOLKSWAGEN PASSAT» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ІП «Кока -Кола Беверіджиз Україна Лімітед».
26.08.2022 в м. Києві по вул. Саксаганського на перехресті вул. Л.Толстого відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу «TOYOTA», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 22.09.2022 по справі № 752/11755/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Страхувальник звернувся до позивача з заявою № 2300385279 про подію та виплату за договором страхування.
29.08.2022 було складено акт огляду № 385279 транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому зафіксовано пошкодження автомобіля.
ФОП Коллє Д.І. складено рахунок № 191 від 01.09.2022 на сплату за ремонт автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на суму 32917,60 грн.
26.09.2022 позивачем складено страховий акт № 2300385279, відповідно до якого страхове відшкодування склало 32917,60 грн.
Згідно платіжного доручення № 031460 від 27.09.2022 позивач перерахував на рахунок ФОП Коллє Д.І. суму 32917,60 грн. з призначенням платежу: “оплата страхового відшкодування згідно договору № 06/6781792/9069/22, для ІП «Кока -Кола Беверіджиз Україна Лімітед» відповідно рахунку № 191 від 01.09.2022”.
Додатково 22.09.2022 було встановлено про наявність прихованих пошкоджень транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пов'язаного зі страховою подією та які підлягають усуненню, що підтверджується Актом виявлення прихованих пошкоджень до напрямку на ремонт.
ФОП Коллє Д.І. складено рахунок № 215 від 21.09.2022 на сплату за ремонт автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на суму 45537,14 грн.
28.09.2022 позивачем складено страховий акт 2 № 2300385279, відповідно до якого страхове відшкодування склало 45537,14 грн.
Згідно платіжного доручення № 031617 від 29.09.2022 позивач перерахував на рахунок ФОП Коллє Д.І. суму 45537,14 грн. з призначенням платежу: “оплата страхового відшкодування згідно договору № 06/6781792/9069/22, для ІП «Кока -Кола Беверіджиз Україна Лімітед» відповідно рахунку № 215 від 21.09.2022”.
Таким чином позивач виконав свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов договору, загальний розмір виплати страхового відшкодування позивачем для ремонту застрахованого транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 78454,74 грн. (32917,60 грн.+ 45537,14 грн.).
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля транспортного засобу «TOYOTA», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 207367923 у Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО”.
На підставі зазначеного, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 78454,74 грн.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
З огляду на встановлену у наведеній вище нормі чинного законодавства презумпцію вини, відповідач звільняється від обов'язку відшкодування шкоди в тому випадку, якщо доведе, що шкода завдана не з його вини.
Згідно зі ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини (така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16).
Як свідчать матеріали справи, зокрема, постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 22.09.2022 по справі № 752/11755/22 у ДТП винний водій ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” згідно полісу ЕР № 207367923, і який судовим рішенням визнаний винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно ч. 1 ст. 16 Закону України “Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Аналогічний припис викладений у ст. 988 ЦК України.
Статтею 9 вказаного вище Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як встановлено судом, позивач (страховик) виконав зобов'язання перед своїм страхувальником за договором добровільного страхування та на підставі страхового акту № 2300385279 від 26.09.2022 на суму 32917,60 грн. та страхового акт 2 № 2300385279 від 28.09.2022 на суму 45537,14 грн. та заяви страхувальника здійснив страхову виплату у загальній сумі 78454,74 грн., що підтверджується матеріалами справи.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Відповідно ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Статтею 18 Закону України “Про страхування” визначено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правову позицію, що згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків. У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов'язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.
За змістом статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", якими регулюються правовідносини між сторонами у справі, позивач - ПрАТ “Страхова компанія “АРКС”, виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до ТДВ “Страхова компанія “Кредо”, яке застрахувало цивільно-правову відповідальність власника автомобіля «TOYOTA», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , із лімітом відповідальності - 130 000,00 грн. за шкоду заподіяну майну, та франшизою - 2600,00 грн., перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно ч. 36.2 ст. 36 даного Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
В матеріалах справи міститься заява на виплату страхового відшкодування вих. № 2300385279 від 04.11.2022 на суму 78454,74 грн., разом із документами визначеними Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. Заява отримана відповідачем 14.11.2022 за вх. № 2819.
Заява відповідачем не задоволена, відповідь та лист про відмову у виплаті страхового на адресу позивача не надходили.
У відповідності до п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Аналогічний припис викладений у ст. 9 Закону України "Про страхування".
Судом встановлено, що полісом серії ЕР № 207367923 встановлена франшиза у розмірі 2600 грн.00 коп.
Отже, сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на суму франшизи, яка становить 2600,00 грн.
Таким чином сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем складає 75854,74 грн. (78454,74 грн. - 2600,00 грн. = 75854,74 грн.).
Правова позиція відповідача, що викладена у відзиві прийнята судом до уваги.
На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню у розмірі 75854,74 грн. В решті вимог про стягнення страхового відшкодування у розмірі 2600,00 грн. слід відмовити, оскільки заявлені безпідставно.
Як вбачається з відзиву, відповідач позовні вимоги визнав в розмірі 75854,74 грн. та просив суд повернути позивачу із державного бюджету 50% сплаченого судового збору.
Визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 78454,74 грн. Відповідач відповідно до відзиву позовні вимоги фактично визнав частково - в розмірі 75854,74 грн., що в даному випадку не є безумовним (повним) визнанням позову, а тому відсутні підстави для ухвалення судом рішення про задоволення позову без надання оцінки наявним у справі доказам та, відповідно, вирішення питання щодо розподілу судового збору відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, який застосовується у разі визнання позову.
На підставі вищевикладеного, відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО”, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Провідна”, ідентифікаційний код юридичної особи 23510137 (просп. Повітрофлотський, буд. 25, м. Київ, 03049) - 75854 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн 74 коп. страхового відшкодування та 2398 (дві тисячі триста дев'яносто вісім) грн 77 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 29.03.2023.
Суддя Т.А. Азізбекян