Справа № 629/1409/23
Провадження № 1-кс/629/311/23
27 березня 2023 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, -
встановив:
ОСОБА_3 в порядку ст.303 КПК України, звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність посадових осіб Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, за його заявою від 27.02.2023 відносно службових осіб СТЗОВ «Мрія» за ст.197-1 КК України, яка до теперішнього часу органом досудового розслідування до ЄРДР не внесена із посиланням на цивільно-правові відносини.
ОСОБА_3 в судовому засіданні на задоволенні скарги наполягав, просив її задовольнити з викладених у скарзі підстав.
У судове засідання посадова особа Лозівського РВП ГУНП в Харківській області не з'явилася, причину неявки слідчому судді не повідомила, про час та день розгляду скарги була повідомлена своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за його відсутності.
Слідчий суддя, вислухавши думку скаржника, дослідивши документи та оцінивши докази, якими скаржник обґрунтовує скаргу, приходить до наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності (ч.1 ст.304 КПК України).
Виходячи з вимог ст.1 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування чи прокуратури, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 №139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п.4,5 ч.5 ст.214 КПК України.
Згідно із частиною першою статті 306 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Наведеними правовими нормами визначено порядок оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що вимога про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді заявнику згідно Закону України «Про звернення громадян» не може бути заявлена за правилами кримінального судочинства. Згідно п.40,44 Постанови, такі вимоги не можуть розглядатися і у порядку кримінального судочинства та на думку Великої Палати Верховного Суду, в розумінні статті 3 Закону України «Про звернення громадян» указані вимоги підлягають розгляду в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №347/1400/18, зазначено, що відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Частиною 4 ст.214 КПК України, передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Слідчий, дізнавач та прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
ЄСПЛ в своїх рішеннях зазначає, що право на справедливий судовий розгляд (стаття 6 Конвенції), одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. the United Kingdom, рішення від 21 лютого 1975 року, параграф 36; Перетяка та Шереметьєв проти України, рішення від 20 червня 2011 року, параграф 33), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див.the Guerin v.France, рішення від 29 липня 1998 року, параграф 37).
Як вбачається з матеріалів скарги, 27.02.2023 ОСОБА_3 до Лозівського РВП ГУНП в Харківській області було подано заяву за фактом вчинення кримінального правопорушення службовими особами СТЗОВ «Мрія» щодо самовільного заняття належної йому земельної ділянки, кадастровий номер 6323981100:02:000:0309, загальною площею 23,32 га, що розташована на території Домаської територіальної громади Лозівської ОТГ Харківської області (висів озимої пшениці в середині жовтня 2022 із метою навмисного заняття земельної ділянки у 2023 році), після закінчення дії договору оренди землі №179 від 01.01.2011 зі строком дії до 17.12.2022, яку він мав намір обробляти самостійно.
Питання внесення в ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, його кваліфікацію, віднесено до компетенції слідчого, дізнавача та прокурора, які у відповідності до ст.36,40 КПК України є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень забороняється.
13.03.2023 начальником Лозівського РВП ГУНП в Харківській області на адресу заявника була надана письмова відповідь про відсутність підстав для внесення відомостей за його заявою до ЄРДР у зв'язку із тим, що спірні правовідносини носять цивільно-правовий характер.
Згідно з п.29 розділу X Земельного кодексу України, (діючого на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо договір оренди, суборенди земельної ділянки, емфітевзису, договір про передачу прав землекористування припинено відповідно до цього пункту у зв'язку з невнесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію відповідного права або відомостей про поновлення відповідного договору до збирання врожаю, посіяного землекористувачем на земельній ділянці, землекористувач має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов'язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім землекористувачем, у розмірі пропорційно до плати за користування земельною ділянкою, передбаченої припиненим договором, з дня припинення договору до дня збирання врожаю. Положення цього абзацу поширюються на випадки збору врожаю орендарем, суборендарем земельної ділянки, емфітевтом, право землекористування якого виникло на підставі договору оренди, суборенди земельної ділянки, емфітевзису, якщо строк користування земельною ділянкою закінчився протягом двох місяців з дня набрання чинності цим абзацом.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що заява ОСОБА_3 адресована в Лозівський РВП ГУНП в Харківській області не містить посилання на конкретні обставини, що можуть свідчити про наявність в діях службових осіб СТЗОВ «Мрія», складу кримінального правопорушення.
З урахуванням наведеного, а також положень ст.19,62 Конституції України та враховуючи вимоги ч.1 ст.214 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що заявником обрано неправильний спосіб захисту своїх прав, спірні правовідносини носять цивільно-правовий характер, а тому скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є необґрунтованою та безпідставною, орган досудового розслідування діяв в спосіб визначений законом, в межах наданих йому повноважень, права заявника не порушені, у зв'язку з чим у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.2,9,214,303-307,309,372 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - відмовити.
Копію ухвали вручити скаржнику, направити до Лозівського РВП ГУНП в Харківській області для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_4