Справа № 748/1832/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/258/23
Категорія - ч. 1 ст. 115 КК України Доповідач ОСОБА_2
23 березня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
З участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного 14 липня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022270340003459, за апеляційними скаргами захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2022 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Королівка, Макарівського району, Київської області, громадянина України, із незакінченою вищою освітою, неодруженого, військовослужбовця, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,
Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2022 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування для проведення судових експертиз в сумі 27 392 грн. 70 коп.
Скасовано арешт накладений на майно ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 липня 2022 року.
Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 100 КПК України.
Не погоджуючись з рішенням суду були подані апеляційні скарги в яких:
- адвокат ОСОБА_7 просить змінити вирок суду та перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з ч. 1 ст. 115 КК на ч. 2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах передбачених санкцією вказаної статті. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на відсутність умислу в його підзахисного на позбавлення життя потерпілого свідчать його дії, пов'язані з наданням допомоги ОСОБА_9 під час побиття в ніч 14 липня 2022 року, а саме, умивання у ванній кімнаті, його висловлювання щодо відсутності необхідності виклику швидкої допомоги. Захисник вважає, що про відсутність у ОСОБА_8 зазначеного умислу свідчать і показання свідка ОСОБА_10 , безпосереднього очевидця побиття, який був впевненим, що потерпілий залишиться живим і за нагальної необхідності він міг сам викликати швидку допомогу;
- обвинувачений ОСОБА_8 в поданій апеляційній скарзі просить також змінити вирок та перекваліфікувати його дії на ч. 2 ст. 121 КК України. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у нього був відсутній умисел на заподіяння смерті загиблому і він був впевненим, що завдані тілесні ушкодження не являються такими, що можуть викликати його смерть. Вказує, що при обізнаності про смерть потерпілого, він мав змогу втекти та переховуватися від органів досудового розслідування, однак цього не зробив, оскільки був впевненим, що ОСОБА_9 живий.
В поданих запереченнях на апеляційні скарги сторони захисту прокурор просить відмовити в їх задоволенні, а вирок суду першої залишити без змін.
Як встановлено судом першої інстанції, військовослужбовець військової служби за контрактом солдат ОСОБА_8 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2021 №150 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду стрільця - помічника гранатометника 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.
13 липня 2022 року в денний час (більш точного часу не встановлено) військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклого конфлікту щодо можливого викрадення грошових коштів ОСОБА_9 у громадянки ОСОБА_11 , перебуваючи в під'їзді буд. АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_9 , умисно наніс не менше шести травмуючих дій кулаками та ногами в ділянку голови та тулубу потерпілому ОСОБА_9 .
У подальшому, продовжуючи протиправні дії ОСОБА_8 , із застосуванням сили, витягнув ОСОБА_9 з під'їзду будинку АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом, з метою заподіяння смерті ОСОБА_9 , коли останній перебував в положенні лежачи та не чинив жодного супротиву, наніс ОСОБА_9 не менше семи травмуючих дій кулаками та ногами в ділянки голови та тулуба останнього.
ОСОБА_8 , з метою спричинення смерті, не припиняв нанесення ударів ОСОБА_9 до того часу поки на місце події не прибула ОСОБА_12 та не зупинила його протиправні дії, відштовхнувши ОСОБА_8 та ставши між останнім та ОСОБА_9 .
Після цього, 14 липня 2022 року військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі АДРЕСА_4 , де перебував ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_9 , в період часу приблизно з 00 год. 40 хв. до 01 год. 10 хв., умисно наніс не менше сорока травмуючих дій кулаками та ногами в ділянки голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок потерпілому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В тому числі, ОСОБА_8 , під час вчинення протиправних дій, з метою заподіяння смерті ОСОБА_9 , коли той перебував без свідомості в положенні лежачи та не чинив жодного опору, умисно наніс не менше трьох ударів ногами в життєво важливий орган - в голову ОСОБА_9 .
Вчинивши всі дії для доведення злочину до кінця ОСОБА_8 залишив ОСОБА_9 на місці вчинення злочину та зник в невідомому напрямку.
Загалом, 13.07.2022 року та 14.07.2022 року, ОСОБА_8 , з метою спричинення смерті, наніс ОСОБА_9 не менше п'ятдесяти трьох травмуючих дій кулаками на ногами, зокрема: не менше двадцяти п'яти травмуючих дій в ділянку голови, не менше десяти травмуючих дій в ділянку тулуба, не менше чотирнадцяти травмуючих дій в ділянку верхніх кінцівок, не менше чотирьох травмуючих дій в ділянку нижніх кінцівок потерпілому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внаслідок указаних протиправних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у виді політравми: черепно-мозкової травми: саден та синців на обличчі, волосистій частині голови, крововиливів в м'які тканини голови в потиличній ділянці, в лівій та правій скроневих ділянках, в обидва скроневі м'язи, крововиливів під м'які мозкові оболонки по випуклій поверхні правої лобної частки з переходом на її полюс та міждольову поверхню, забою речовини головного мозку в товщі правої скроневої, частки, та інші; закритої травми грудної клітки: переломів ребер зліва та справа, синців грудної клітки, крововиливів в м'які тканини грудної клітки, гемотораксу, крововиливів в нижніх долях лівої та правої легень та клітковину переднього середостіння; саден на попереку, множинних синців та саден на верхніх та нижніх кінцівках, які у комплексі мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від яких ОСОБА_9 помер на місці події.
Смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_5 , в результаті набряку головного мозку, який виник внаслідок черепно-мозкової травми.
Заслухавши доповідача, захисника - адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які підтримали подані апеляційні скарги з викладених в них підстав, думку прокурора, який заперечував проти апеляційних скарг сторони захисту, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до наступного.
У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
При перевірці матеріалів кримінального провадження апеляційним судом установлено, що висновки про доведеність винуватості ОСОБА_8 та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 115 КК України судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у вироку відповідно до ст. 374 КПК України наведено докладні мотиви.
За матеріалами провадження місцевим судом ретельно перевірено доводи сторони захисту щодо необхідності перекваліфікації дій ОСОБА_8 на ст. 121 КК України. Зазначені в судовому рішенні мотиви про визнання цих доводів безпідставними, апеляційний суд вважає обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
У процесі вивчення матеріалів кримінального провадження не було виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання й закріплення доказів, які б викликали сумніви у їх достовірності. Всі докази, на яких ґрунтується обвинувачення, відповідають вимогам закону щодо допустимості, достовірності й достатності.
Свої висновки про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обґрунтував, дослідив і проаналізував показання:
- обвинуваченого ОСОБА_8 , який не заперечуючи факту причетності до заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_9 , не погодився з кваліфікацією його діяння за ч. 1 ст. 115 КК України, зазначивши, що не бажав смерті потерпілому;
- свідка ОСОБА_11 , яка пояснила, що 13.07.2022 року у її присутності ОСОБА_8 витягнув з квартири потерпілого у під'їзд та почав бити руками, ногами по обличчю, голові. Потім продовжив бити ОСОБА_9 на вулиці. Ввечері, в ході вживання алкогольних напоїв, у потерпілого вдома між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знову почався конфлікт за зниклі її гроші. Обвинувачений почав бити загиблого, коли той сидів на ліжку. Бив дуже довго, не менше 30 хвилин. Вона бачила, що згодом ОСОБА_9 лежав на підлозі, не рухався взагалі, і хрипів. ОСОБА_8 сказав, що повідбивав потерпілому всі органи. Вона чула, як обвинувачений говорив ОСОБА_9 , що вб'є його. На прохання обвинуваченого, вона знімала на його мобільний телефон, як той б'є ОСОБА_9 ;
- свідка ОСОБА_13 , яка повідомила, що наступного дня після побиття ОСОБА_9 , обвинувачений, щоб похизуватися перед нею, показав на своєму мобільному телефонні відео, як він б'є ОСОБА_9 , що знімала ОСОБА_11 ;
- свідка ОСОБА_14 , згідно показань якої їй повідомили, що ОСОБА_15 б'ють біля під'їзду. Коли вона підійшла до будинку то побачила, що той побитий, у крові, лежить скручений на землі, а обвинувачений його б'є. У її присутності ОСОБА_8 вдарив ОСОБА_9 ногою в обличчя 4 рази;
- свідка ОСОБА_16 , яка повідомила, що почувши шум у під'їзді вийшла з квартири та побачила, що ОСОБА_9 б'є обвинувачений. Згодом, вона спостерігала, як обвинувачений витягнув потерпілого з під'їзду на вулицю, де продовжив бити;
- свідка ОСОБА_10 , згідно показань якого, 13.07.2022 року в обідній час він чув у під'їзді звуки ударів та крик ОСОБА_9 . Коли останній повернувся у квартиру, то був у крові, у нього було розбите обличчя. Він сказав, що його побив ОСОБА_8 . Потім, після 12 години ночі, він почув, що до потерпілого прийшли обвинувачений з дівчиною, а через деякий час почався конфлікт між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , в ході якого останній звинувачував потерпілого у крадіжці грошей. Після цього почув звуки ударів та крик ОСОБА_9 . Коли він зайшов у зал, то побачив, що останній у крові, у нього були розбиті губи, ніс, під очима набряк та синці. Згодом ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_15 та продовжив сильно бити кулаками по голові, обличчю. ОСОБА_8 говорив ОСОБА_9 , що той "сепар" і буде його вбивати. Потім ОСОБА_8 сказав ОСОБА_17 знімати на мобільний телефон. Від чергового удару ОСОБА_9 впав на підлогу, був вже без свідомості, захарчав, і з роту у нього пішла кров. Після цього ОСОБА_8 вдарив три рази потерпілого ногою по потилиці. До свідомості він так і не приходив. Коли він побачив, що ОСОБА_9 втратив свідомість і з роту у нього пішла кров, він зрозумів, що є загроза життю потерпілого. Він сказав, що потрібно викликати швидку, але ОСОБА_8 сказав, що не потрібно, потерпілий молодий, здоровий, до ранку отямиться;
- експерта ОСОБА_18 який пояснив, що ним проводилася судово-медична експертиза трупу ОСОБА_9 , та додав, що тілесні ушкодження були нанесенні ОСОБА_9 13.07.2022 року, а які 14.07.2022 року розмежувати не можливо. У п.9 висновку № 1043 від 15.07.2022 року, під коротким проміжком часу між отриманням тілесних ушкоджень та смертю, він мав на увазі 2-4 години, але не виключає і 9 годин. Прогресування набряку головного мозку, що призвело до смерті ОСОБА_9 розпочалося з моменту завдання черепно-мозкової травми. Втрата ОСОБА_9 свідомості - це той стан, який свідчить про загрозу для його життя.
На підтвердження встановлених обставин щодо винуватості обвинуваченого, крім вище наведених показань, судом першої інстанції також враховано дані, що, зокрема, містяться у наступних доказах:
- протоколі огляду місця події від 14.07.2022 року з фототаблицею до нього, згідно якого у квартирі АДРЕСА_4 та області виявлено та вилучено, зокрема, тіло ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- протоколі огляду місця події від 15.07.2022 року з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого, під час огляду трупа ОСОБА_9 , вилучено речі, змиви з обох рук, зрізи з обох рук, та проведено дактилоскопіювання трупа;
- протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.07.2022 року з довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_8 як чоловіка, який спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_9 ;
- лікарському свідоцтві про смерть №1125 від 15.07.2022 року, згідно якого смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок політравми із залученням декількох ділянок тіла;
- висновку експерта № 1043 від 15.07 - 11.08.2022 року відповідно до якого у трупа ОСОБА_9 виявлено комплекс тілесних ушкоджень у вигляді полі травми, який утворився від дії тупого(-их) твердого(-их) предмета (-ів), за механізмом удару та тертя, незадовго до моменту настання смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Комплекс тілесних ушкоджень у вигляді політравми утворився не менше ніж від п'ятдесяти трьох травмуючих дій;
- протоколі огляду речей від 20.07.2022 року, відповідно до якого був оглянутий мобільний телефон, який було вилучено в обвинуваченого ОСОБА_8 під час його особистого обшуку при затриманні. У ході огляду пам'яті мобільного телефону виявлено три відеофайли, на яких зафіксовано заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень ОСОБА_9 ;
- протоколі огляду відеозапису від 21.07.2022 року з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого оглядався диск з відеозаписами, які були виявлені у ході огляду мобільного телефону підозрюваного ОСОБА_8 . Під час перегляду встановлено, що на відеозаписах зафіксовано, як ОСОБА_8 наносить потерпілому численні удари руками та ногами і при нанесенні тілесних ушкоджень промовляє фрази, наступного змісту: «я так люблю убивать», «сейчас начну убивать». Також з відео вбачається, що після деяких ударів ОСОБА_9 втрачає свідомість та чутно, що хрипить, ОСОБА_8 штовхає його ногою та говорить фрази: «та все с ним хорошо», «черт, вставай», «потому что сейчас начну убивать». Після, ще раз б'є ногою по голові;
- висновку судово-психіатричного експерта № 233 від 04.08.2022 року, згідно якого у ОСОБА_8 не виявлено ознак психічного захворювання, за своїм психічним станом на період часу до якого відноситься кримінальне правопорушення у вчиненні якого він підозрюється був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними; на час проведення експертного дослідження не виявлено ознак психічного захворювання, за своїм психічним станом він здатний правильно сприймати обставини, що мають значення для справи та давати про них правильні свідчення;
- висновку судово-психіатричного експерта № 234 від 04.08.2022 року, згідно якого у ОСОБА_8 на теперішній час не виявлено психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю та інших психоактивних речовин з синдромом залежності, тому наркологічне лікування йому не показано;
- протоколі проведення слідчого експерименту від 15.07.2022 року за участю обвинуваченого ОСОБА_8 , в ході якого останній розповів та показав на місці про обставини нанесення ним ОСОБА_9 ударів;
- протоколі проведення слідчого експерименту від 14.07.2022 року за участю свідка ОСОБА_10 , в ході якого свідок розповів та показав на місці події, як обвинувачений наносив удари ОСОБА_9 у квартирі останнього.
Місцевий суд з достатньою повнотою перевірив всі доводи сторони захисту в судовому засіданні, виклав критичний аналіз окремих доказів. У своїх висновках суд першої інстанції навів мотиви, з яких взяв до уваги одні докази та відкинув інші, та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і доводи, викладені стороною захисту в апеляційній скарзі, були предметом дослідження під час судового розгляду, вони отримали об'єктивну та належну оцінку в судовому рішенні, з якою погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Також, суд дотримався вимог ст. 10 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання сторін кримінального провадження вирішені судом у відповідності до вимог КПК України.
Суд першої інстанції, з'ясувавши передбачені ст. 91 КПК обставини, що належать до предмета доказування, встановив факт наявності суспільно небезпечного діяння й обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Фактичні дані, які покладено в основу вироку і на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_8 отримано в порядку, визначеному КПК України, вони узгоджуються між собою, були предметом безпосереднього дослідження суду, не викликають сумніву в законності їх збирання (формування) та процесуального закріплення. Тому ці дані в силу ст. 84 КПК України є доказами у кримінальному провадженні.
Вищенаведені докази перевірені судом першої інстанції з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та їх обґрунтовано покладено в основу вироку, оскільки вони є належними, допустимими та достатніми.
Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що суд першої інстанції у повному обсязі дослідив усі обставини, які мали значення для прийняття рішення в справі, повно та всебічно перевірив зібрані на досудовому слідстві докази та дав їм у сукупності належну оцінку, що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що досліджені, судом першої інстанції докази, з точки зору належності, допустимості та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, свідчать про те, що стороною обвинувачення доведено, як подію кримінальних правопорушень саме в тому об'ємі, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_8 так і те, що зазначений злочини вчинено саме обвинуваченим.
Доводи сторони захисту, які зводяться до незгоди з кваліфікацією дій обвинуваченого були предметом детального аналізу суду першої інстанції і обґрунтовано визнані безпідставними. З цими висновками погоджується і суд апеляційної інстанції з огляду на таке.
Як вбачається із вироку, до висновку про кваліфікацію дій ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України суд першої інстанції дійшов з урахуванням механізму, характеру, способу завдання, кількості тілесних ушкоджень, їх локалізації, переважна більшість яких заподіяна обвинуваченим у життєво-важливий орган (голову). Про наявність умислу на вчинення вбивства, на переконання місцевого суду, враховано фрази обвинуваченого - "сейчас начну убивать". А також факт, що обвинувачений не припинив свої протиправні дії після того, як після заподіяння потерпілому численних ударів останнній втратив свідомість та впав на підлогу, а навпаки підійшов до лежачого на підлозі потерпілого, з достатньою силою наніс удари в голову, тобто бажав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті від вчиненого ним діяння.
Враховуючи ці обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що умисел обвинуваченого був направлений на позбавлення життя потерпілого, а тому і не погодився з позицією сторони захисту щодо перекваліфікації дій обвинуваченого із ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України з підстав зазначених вище.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду та вважає, що доводи апеляційних скарг такі висновки не спростовують.
Апелянти не оспорюють той факт, що обвинувачений наносив удари ОСОБА_9 , але вказують, що ОСОБА_8 не мав умислу на вбивство.
Із матеріалів провадження вбачається, що під час розгляду провадження в суді першої інстанції сторона захисту, оспорюючи кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України наполягала на тому, що обвинувачений не мав умислу на вбивство потерпілого, а тому його дії мають бути кваліфіковані як тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.
Суд першої інстанції проаналізував відповідні доводи сторони захисту та навів переконливі мотиви, чому не приймає їх до уваги.
Так, ч. 1 ст. 115 КК передбачає відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
У свою чергу ч. 2 ст. 121 КК передбачає відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Умисне вбивство відрізняється від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, і визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю.
Питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.
При цьому спосіб відображає насамперед причинний зв'язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляється у способі вчинення діянь.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що сукупність наведених у вироку доказів переконливо свідчить про те, що поведінка обвинуваченого, механізм, характер, спосіб завдання, кількість ударів та локалізацію тілесних ушкоджень, переважна більшість яких заподіяна обвинуваченим у життєво-важливий орган (голову), безумовно вказують на спрямованість його дій саме на позбавлення життя потерпілого, що дало суду обґрунтовані підстави для кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 115 КК.
Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджені як показами свідків, так і протоколами слідчих експериментів, які є самостійними доказами, відеозаписом подій, висновками судово-медичної експертизи та іншими доказами, зазначеними у вироку.
Зокрема те, що ОСОБА_8 наносив ОСОБА_9 численні удари руками та ногами на протязі тривалого часу і навіть після втрати потерпілим свідомості обвинувачений завдав ударів йому ногами в голову, підтверджуються, як показаннями безпосередніх свідків так і відеозаписом зробленим на вимогу самого обвинуваченого, яким зафіксовано безпристрасний перебіг досліджуваних подій, який підтверджує показання свідків та згідно якого в ході нанесення ударів потерпілому ОСОБА_8 висловлював фрази "сейчас начну убивать".
Окрім того, висновки експертизи доводять, що обвинувачений наніс велику кількість ударів, зокрема в життєво важливий орган - голову (не менше 25) і причиною смерті ОСОБА_9 став набряк головного мозку, який виник внаслідок черепно-мозкової травми. Також, експерт вважає, що за умов надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги ОСОБА_9 - прогноз, щодо життя міг бути більш благоприємним.
Крім того, в судовому засіданні допитаний експерт повідомив, що прогресування набряку головного мозку, що призвело до смерті ОСОБА_9 розпочалося з моменту завдання черепно-мозкової травми. Втрата ОСОБА_9 свідомості - це той стан, який свідчить про загрозу для його життя.
Тривалість часу, протягом якого обвинувачений наносив удари ОСОБА_9 , їх кількість, локалізація, те, що він не припинив наносити удари навіть після того, як внаслідок заподіяння численних ударів, потерпілий впав на підлогу і втратив свідомість, продовжував наносити удари, зокрема в голову, а також те, що він відмовив свідку ОСОБА_10 у виклику швидкої допомоги для ОСОБА_9 , вказує на те, що обвинувачений бажав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті від вчиненого ним діяння.
Ці обставини спростовують посилання апелянтів на те, що після скоєного злочину обвинувачений жалкував про скоєне, не намагався зникнути, що, на їх думку, свідчить про те, що вбивство ОСОБА_9 не охоплювалося умислом обвинуваченого, оскільки його фактичні дії та обставини вчинення злочину у свій сукупності доводять, що заподіяння смерті потерпілого охоплювалися умислом обвинуваченого.
Про відсутність умислу у обвинуваченого на заподіяння смерті, сторона захисту також посилається на показання свідка ОСОБА_10 , що останній, при нагальності, міг викликати швидку після залишення ОСОБА_8 місця події, однак, через впевненість, що потерпілий залишиться живим цього не зробив.
Наведені обставини колегія суддів не може визнати такими, що заслуговують на увагу з огляду на поведінку обвинуваченого в ході нанесення ціленаправлених ударів в життєво важливий орган та озвучених ним намірів при цьому. Також слід відзначити, що свідок ОСОБА_10 , першочергово, після нанесених тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , висловлювався щодо необхідності виклику швидкої допомоги з підстав наявності загрози життю останнього, на що обвинувачений категорично відмовив. При цьому вказаний свідок та свідок ОСОБА_11 заперечили, в своїх показаннях, факт надання ОСОБА_8 медичної чи іншої допомоги ОСОБА_9 .
Крім того, колегія суддів звертає увагу на професійне зайняття обвинуваченим ОСОБА_8 бійцівським видом спорту, кандидат в майстри спорту з кікбоксингу, зі слів останнього, що свідчить про обізнаність з можливими наслідками його цілеспрямованих дій у вигляді нанесення численних ударів в життєво важливий орган (голову) потерпілого при перебуванні останнього, в тому числі, і безсвідомому стані.
З огляду на вищенаведене кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України відповідає встановленим судом обставинам справи та є вірною.
Що стосується покарання, призначеного обвинуваченому, то колегія суддів враховує наступне.
Згідно норм ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочини, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, місцевий суд вірно врахував ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення та його наслідки, дані про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується посередньо, має задовільний стан здоров'я, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, раніше не судимий, не притягувався до адміністративної відповідальності, має молодий вік. Прийняв до уваги обставину, що пом'якшує покарання - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та обставину яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, і вмотивовано дійшов висновку про можливість призначити ОСОБА_8 покарання в межах встановленої санкцією інкримінованої статті.
Із цим висновком погоджується колегія суддів, оскільки, судом першої інстанції при винесенні вироку щодо ОСОБА_8 дотримано вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, а визначений розмір покарання є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів, відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено будь-яких порушень норм матеріального чи процесуального закону, наслідком яких є зміна чи скасування судового рішення, у зв'язку із чим, вирок суду слід залишити без змін, як законний, обґрунтований та вмотивований, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2022 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим - в той самий строк з дня вручення копії ухвали.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4