іменем України
28 березня 2023 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/4350/22
Головуючий у першій інстанції - Пантелієнко В. Г.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/521/23
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Висоцької Н.В.,
суддів: Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,
учасники справи: позивач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі»,
відповідачі за первісним позовом - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
позивачі за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі»,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 січня 2023 року (місце ухвалення - м. Ніжин) про визнання неподаним та повернення зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» про відшкодування моральної шкоди,
У листопаді 2022 року ТОВ «НіжинТеплоМережі» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги у розмірі 14581,01 грн.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 22.11.2022 відкрито провадження у справі та призначений розгляд справи на 23.12.2022.
02.01.2023 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись із зустрічним позовом до ТОВ «Ніжин Тепло Мережі» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 05.01.2023 зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «НіжинТеплоМережі» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди залишено без руху з наданням строку для сплати судового збору, оскільки вимоги не пов'язані з порушенням прав споживачів у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 31.01.2023 зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «НіжинТеплоМережі» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди, визнана неподаною та повернута позивачам.
В обґрунтування вказаної ухвали суд послався на те, що у встановлений судом строк позивачами не виконані вимоги, вказані в ухвалі від 05.01.2023, недоліки зустрічної позовної заяви не усунуті, а тому на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України суд дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу Ніжинського міськрайонного суду від 31.01.2023 та зобов'язати суд першої інстанції провести розгляд зустрічної позовної заяви разом із позовом ТОВ «НіжинТеплоМережі», іншим складом суду.
За доводами апеляційної скарги, на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про залишення зустрічного позову без руху було надано «Заперечення на дії головуючого по справі № 740/4350/22» у відповідності до вимог ч. 3 ст. 214 ЦПК України, оскільки ЦПК України не визначено назва документу, яким усуваються недоліки у разі їх існування.
Як вказує заявник, у зазначених запереченнях були викладені підстави для звільнення від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» та правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 08.08.2018 у справі № 520/6013/17, а також Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.03.2018 у справі № 761/24881/16-ц, які судом першої інстанції не були враховані.
На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу до суду подано не було.
Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що у листопаді 2022 року ТОВ «НіжинТеплоМережі» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги у розмірі 14581,01 грн.
02.01.2023 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись із зустрічним позовом до ТОВ «Ніжин Тепло Мережі» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 05.01.2023 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було залишено без руху, позивачам за зустрічним позовом було надано строк на усунення недоліків, вказаних в ухвалі, терміном десять днів з моменту отримання ухвали. Зазначеною ухвалою суду позивачам було роз'яснено недоліки позовної заяви, а саме необхідність сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви у розмірі 5368 грн. За висновком суду, вимоги зустрічної позовної заяви зводяться до заборони використання, зобов'язання вилучення та знищення персональних даних позивачів, стягнення моральної шкоди і такі вимоги не пов'язані з порушенням прав споживачів у розумінні норм Закону України «Про захист прав споживачів», а тому підстави для звільнення від сплати судового збору позивачів відсутні (а.с. 79-80).
Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2023 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до суду першої інстанції були подані заперечення на дії головуючого судді, в яких вони посилались на упередженість судді, незаконність її вимоги щодо необхідності сплати судового збору по даній справі, а також просили приєднати заперечення до матеріалів справи № 740/4350/22, внести до протоколу судового засідання дані заперечення та постановити письмову ухвалу про прийняття чи відхилення даного заперечення, згідно з ч. 3 ст. 214 ЦПК України. Наголошували, що вони звільнені від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (а.с. 48-50).
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 31.01.2023 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачам. Також судом роз'яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України (а.с. 60).
В обгрунтування наявності підстав для повернення зустрічної позовної заяви, суд у ухвалі послався на те, що у визначений строк позивачами не усунуто вказані в ухвалі суду від 05.01.2023 недоліки позовної заяви, тому зустрічну позовну заяву слід визнати неподаною і повернути позивачам на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому у статті 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Таким чином, стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Звертаючись до суду з позовом позивачі просили заборонити ТОВ «НіжинТеплоМережі» використовувати та передавати їх персональні дані, вилучити всі персональні дані та знищити їх, посилались на те, що позов пов'язаний з порушенням відповідачем їх прав як споживачів послуг, тому на вказані позовні вимоги поширюється дія ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційний суд враховує наступне.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
У Законі України «Про захист прав споживачів» не визначено вичерпного переліку правових відносин, на які поширюється його дія, втім з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та виходячи з принципів цивільного судочинства, а також наявності у цивільних правовідносинах такої слабкої сторони, як фізична особа - споживач, можна зробити висновок, що цим Законом регулюються відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо.
Згідно п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до приписів пункту 17 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Отже, послугами згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» є всі види комерційної взаємодії суб'єктів господарювання із споживачами, які не вписуються у набагато більш конкретні й чіткі визначення понять «товарів» та «робіт» і є набагато ширшими за аналогічне поняття, що вжите в ЦК України.
При цьому, апеляційний суд враховує, що застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільним кодексом України).
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Зі змісту Закону України «Про захист прав споживачів» слідує, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Закону України «Про захист прав споживачів».
Позивачі за зустрічним позовом у своїй позовні заяві не посилаються на обставини, якими вони обґрунтовують вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначають про те, яке право споживача порушене.
Разом з тим, у законодавстві України одразу кілька законів регулюють питання надання інформації про фізичних та юридичних осіб. Це Закон України «Про інформацію», що регулює відносини щодо одержання і поширення інформації, Закон України «Про захист персональних даних», що визначає захист і обробку персональних даних, і Закон України «Про доступ до публічної інформації», який надає право на отримання інформації, що знаходиться у володінні розпорядників.
Отже, позивачами не надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду належних доказів на підтвердження вимог зустрічної позовної заяви щодо порушення їх прав у розумінні положень Закону України «Про захист прав споживачів», а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закону України «Про захист прав споживачів».
Визначені у ухвалі суду першої інстанції недоліки позивачі не виконали, в тому числі не сплати судовий збір у визначеному розмірі.
Крім того, позивачам було роз'яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Таким чином, з врахуванням викладеного вище заявниками не доведено належним чином необґрунтованості та незаконності оскаржуваної ухвали суду, не надано у підтвердження доводів апеляційної скарги належних та допустимих доказів, які б мали своє підтвердження у відповідності до матеріалів справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Доводи апеляційної скарги скаржників зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції стосовно повернення позовної заяви, є безпідставними та необґрунтованими та аналогічними доводам, викладених у запереченні, яким судом першої інстанції надана належна оцінка та не спростовують висновку суду, тому не можуть бути підставою для скасування правильного судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
При зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не сплатили судовий збір, а тому з них на користь держави підлягає стягненню судовий збір по 536,80 грн з кожної.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Ніжинськогго міськрайонного суду Чернігівської області від 31 січня 2023 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн з кожної.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 28.03.2023.
Головуючий Судді: