Справа № 305/1281/22
Провадження по справі 2-п/305/2/23
29.03.2023 року м. Рахів
Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: судді Попової О.М., при секретарі судового засідання Найман Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини, -
Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що між нею ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , 26 січня 2021 року, був зареєстрований шлюб, актовий запис № 45, який зареєстрований Тячівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Від шлюбу у сторін народилась одна дитина: донька ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою виданою 18 липня 2022 року виконавчим комітетом Великбичківської селищної ради. Позивачці одній важко забезпечувати дитину всім необхідним, між тим відповідач є особою молодого віку, працює по найму та за кордоном де отримує 1500 $ на місяць, проте добровільно жодним чином не хоче надавати допомогу для утримання дитини. Інших утриманців, за якими б він вів догляд та витрачав на їх утримання свої кошти, в нього немає. Враховуючи викладене середня заробітна плата складає 50000 гривень, частини з цієї суми становить 12500. Виходячи із принципу розумності, справедливою, позивачка вважає, суму - 3000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум.
У відкрите судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
У відкрите судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.01.2021 року сторони зареєстрували шлюб у Тячівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 45 від 26.01.2021 року.
Сторони у справі є батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 23.12.2021 року Виконавчим комітетом Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, актовий запис № 253.
Малолітня дитина перебуває на утриманні позивачки та проживає разом з нею, що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області № 361 від 18.07.2022 року та Актом обстеження матеріально побутових умов від 15.07.2022 року посвідчений депутатом селищної ради Левурдою О. та заступником голови Великобичківської селищної ради Бурси О., в якому також зазначено, що останні клопочуть про стягнення аліментів.
Відповідно копії довідки наданої відповідачем ОСОБА_2 виданої КНП «Тячівська КП» м. Тячів, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 хворий на «Цукровий діабет І-тип важка форма». Крім того відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_2 , останній проживає в будинку батьків, знаходиться на їх утриманні, оскільки хворіє на цукровий діабет І-го типу, ОСОБА_2 ні де не працює, за кордон не виїжджав більше року.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 180 СК України наголошує, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стаття 141 СК України, встановлює рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини та стверджує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Зі статті 181 СК України слідує, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення до суду з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.
Частиною 2 ст. 18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - розмiр алiментiв на одну дитину не може бути меншим, нiж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. Що ж до максимального розмiру алiментiв, який стягуються з боржника, то вiдповiдно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» - вiн не повинен перевищувати 50 % заробiтної плати цiєї особи, а у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей - 70%.
Зі змісту вищенаведеного та аналізу зазначених статей слідує, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Розмір аліментів у разі спору у всіх випадках встановлюється судом, при цьому статтею 182 СК України передбачений перелік найбільш вагомих обставин, які мають братися до уваги при визначенні розміру аліментів на дитину. А саме, зокрема, матеріальне становище дитини та загальний матеріальний стан того з батьків, з якого будуть стягуватися аліменти, свідченням чого є величина витрат на утримання себе та членів своєї родини.
При винесенні рішення суд враховує наступні обставини: діти проживають з матір'ю та знаходяться на її утриманні, відповідач не є пенсіонером чи інвалідом, є працездатною особою, відомості про наявність інших осіб, які знаходяться на його утриманні та на яких сплачує аліменти, не надав.
З урахуванням наведеного, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, суд визначає розмір аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання малолітніх дітей.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, сторонам ст. 192 СК України, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачка не надала жодного доказу на підтвердження доводів щодо заробітної плати відповідача та аргументації щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. Натомість відповідачем до суду надано довідку про наявність у нього хвороби, а саме цукровий діабет та акт умов проживання.
Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, він підлягає стягненню на користь держави з відповідача.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4, 10-12, 76-80, 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Калини Тячівського району Закарпатської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Верхнє Водяне Рахівського району Закарпатської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову - 21.07.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Калини Тячівського району Закарпатської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір в користь держави 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок на рахунок: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 банк отримувача Казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106 Призначення платежу *;101; судовий збір на користь держави, за рішенням справа № 305/1281/22.
Рішення суду щодо стягнення аліментів, у частині суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.М. Попова