Єдиний унікальний номер 719/40/23
Номер провадження 2/719/23/23
(заочне)
28 березня 2023 року м. Новодністровськ
Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:
судді Луців О.В.,
за участю секретаря Козак Д.О.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Новодністровськ, Чернівецької області, цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів, -
23 січня 2023р. в суд надійшла позовна заява Виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна та стягнення аліментів.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самоусунулися від догляду за дитиною, не забезпечують матеріально, не доглядають та не створюють умов для гармонійного зростання і виховання, на даний час утриманням та вихованням ОСОБА_1 займається його бабуся ОСОБА_4 . З огляду на зазначене, Виконавчим комітетом Новодністровської міської ради Чернівецької області як органу опіки та піклування було надано висновки про доцільність позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав та призначення опікуна. Просить суд позов задовольнити, позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо їхнього малолітнього сина ОСОБА_1 та встановити над ним опіку, призначивши опікуном його бабусю ОСОБА_4 , а також стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 .
Ухвалою Новодністровського міського суду Чернівецької області від 31 січня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28 лютого 2023 року о 14 год. 30 хв., яке відкладено на 14 березня 2023 року о 11 год. 00 хв.
Ухвалою Новодністровського міського суду Чернівецької області від 14 березня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 березня 2023 року о 11 год. 00 хв.
Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, проте подала заяву від 28.03.2023р. про розгляд справи у відсутності представника Виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області як органу опіки та піклування, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Відповідачі в судові засідання не з'являлись, хоча повідомлялися про дату, час та місце проведення судового засідання за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ; жодних заяв чи клопотань в суд не подавали, правом на надання відзиву на позов не скористалися. При цьому, в суд повернулися поштові конверти із відміткою про відсутність адресатів.
Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, враховуючи відсутність відповідачів за адресою їхньої реєстрації, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, довідками Новодністровської міської ради Чернівецької області №117, 118 від 27.01.2023р., у зв'язку з чим в суд повернулися конверти із викликами на судові засідання, суд вважає відповідачів такими, що повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином.
Разом з тим, в матеріалах справи наявні заяви відповідачів від 13.05.2022р. та 26.10.2022р. про те, що останні погоджуються щодо позбавлення їх батьківських прав на малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та не заперечують щодо призначення опікуном малолітньої дитини, ОСОБА_1 , його бабусю ОСОБА_4 (а.с.31,32).
Третя особа ОСОБА_4 , яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, в такене з'явилася, жодних заяв чи клопотань не подавала.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи неявку в судове засідання відповідачів, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи і від яких не надійшло ні відзиву на позов, ні клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їхній відсутності, про причини неявки суд не повідомлено, отримавши згоду позивача, суд відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд встановив, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Сокирянському району та місту Новодністровську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 23.10.2020 року (а.с. 22).
На даний час малолітній ОСОБА_1 проживає із бабусею ОСОБА_4 за адресою - АДРЕСА_2 , де створено належні умови для проживання дитини, що підтверджується актами обстеження умов проживання від 17.11.2021р., 08.12.2021р., 21.01.2022р., 17.03.2022р., 20.04.2022р., 24.06.2022р., 22.09.2022р., 14.11.2022р. (а.с.23-30).
Згідно висновку про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини від 03.08.2022р. дитина здорова; згідно характеристики на вихованця ЗДО "Ромашка" ОСОБА_1 №12 від 22.07.2022р.адаптація дитини в закладі відбувається добре, антропометричні дані відповідають віковим даним дитини. Навички самообслуговування сформовані. Дитина освітню програму ЗДО засвоює на достатньому рівні. При цьому, мати та батько зв'язок з вихователями групи не підтримують, не цікавляться виховним процесом сина, приводить та забирає ОСОБА_6 бабуся ОСОБА_4 (а.с. 44, 45).
Батьки хлопчика проживають від дитини окремо. Зокрема, батько ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , однак фактично проживає у АДРЕСА_3 , а мати ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання невідома (а.с. 64, 66)
Як зазначалось раніше, малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає із бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка займається його вихованням, доглядом та утриманням. Остання зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 , здорова, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувала та не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має постійний дохід у виді пенсії та працює листоношею у Чернівецькій дирекції акціонерного товариства "Укрпошта" (а.с. 38-42).
Відповідно до висновку виконавчого комітету Новодністровської міської ради як органу опіки та піклування №1514 від 14.11.2022р., рішення виконавчого комітету Новодністровської міської ради №165/24 від 09.11.2022р. про виконання батьківських обов'язків, подання про встановлення опіки ОСОБА_4 над ОСОБА_1 №1546 від 22.11.2022р., витягів з протоколів №12,13,5,6,10 комісії з питань захисту прав дитини від 29.11.2021р., 13.12.2021р., 24.06.2022р., 04.07.2022р., 24.10.2022р. (а.с.7-16) відповідачівдоцільно позбавити батьківських прав та призначити опікуном ОСОБА_4 над ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі подали письмові заяви від 13.05.2022р. та 26.10.2022р. про те, що останні погоджуються щодо позбавлення їх батьківських прав на малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та не заперечують щодо призначення опікуном малолітньої дитини, ОСОБА_1 , його бабусю ОСОБА_4 (а.с.31,32).
Судом також встановлено, що дитина прописана за адресою: АДРЕСА_2 , разом із бабусею, що підтверджується довідкою №1678 від 04.08.2022р., виданою Відділом ведення реєстру територіальної громади м. Новодністровськ Новодністровської міської ради (а.с. 38).
Враховуючи положення ст.ст.10-13 ЦПК України при вирішенні спору в межах заявлених вимог та відповідно до встановлених обставин справи на підставі доказів сторін суд застосовує закони України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як зазначено у ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-12 від 27.02.1991р. та набрала чинності для України 27.09.1991р., (надалі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У 6 принципі Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної асамблеї ООН від 20.11.1959р., учасником якої є Україна, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Аналогічні норми закріплені у Сімейному кодексі України, зокрема, згідно ч.ч. 1-5 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При цьому, у ч. 2 ст. 141 СК України зазначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У ч. 1 ст. 9 Конвенції вказано, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. Під час вчинення дій, пов'язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Зокрема, згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав відповідно до ст. 165 СК України мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору про позбавлення батьківських прав.
У п.п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто права на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не дають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
При розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 19 СК України обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, дійсні обставини справи, зокрема, відсутність належного спілкування батьків і дитини, самоусунення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від життя сина, його виховання та забезпечення належних умов для розвитку, ненадання матеріальної допомоги, не забезпечення реалізації права дитини на освіту, встановлені на підставі досліджених письмових доказів, а також відсутність заперечень зі сторони відповідачів щодо позбавлення їх батьківських прав та призначення ОСОБА_4 опікуном дитини, в сукупності свідчать про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які суд вважає винятковими обставинами в розумінні 6 принципу Декларації прав дитини та які дають підстави для висновку про наявність реального порушення прав дитини, що є підставою для позбавлення відповідачів батьківських прав.
Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 20 Конвенції дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною.
Відповідно до ч. 4 ст. 167 СК України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.
Згідно ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Так, згідно ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 244 СК України опікуном дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа, при призначенні якої органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність встановлення над малолітньою дитиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіки, призначивши опікуном його бабусю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо якої не встановлені обставини, передбачені ст. 212 СК України.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років з 1 січня 2023р. становить 2272, 00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачі не мають постійного стабільного доходу, з них слід стягувати аліменти на користь малолітньої дитини у твердій грошовій сумі, виходячи з розумності та достатності розміру аліментів, необхідних для задоволення потреб на утримання дитини, в розмірі 2201, 00 грн. щомісячно.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Таким чином, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір за чотири позовні вимоги (про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , встановлення опіки, стягнення аліментів) в загальному розмірі 4294, 40 грн.
На підставі Конвенції про права дитини від 20.11.1989р., Декларації прав дитини, ст.ст. 19, 150, 155, 164-167, 180, 181, 212, 243-244 СК України, ст. 60 ЦК України, Постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» та керуючись ст.ст. 2-4, 12-13, 17-18, 76-82, 89, 95, 128, 141-142, 206, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-274, 279, 352, 354-355, п. 3 Прикінцевих положень, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України,
Позов Виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 )батьківських прав щодо їх малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити опіку над малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначивши його опікуном бабусю ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 ).
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1100,50 (одна тисяча сто гривень 50 копійок) щомісячно, починаючи з 23.01.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 )аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1100,50 (одна тисяча сто гривень 50 копійок) щомісячно, починаючи з 23.01.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 )судовий збір в сумі 5368,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок) на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 )судовий збір в сумі 5368,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок) на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Новодністровського міського суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, а саме протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя